Рішення
від 26.12.2024 по справі 341/2229/24
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/2229/24

Номер провадження 2/341/748/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Матейко О. С.,

представника позивача Неофіти Д. Б.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

установив

Адвокат Неофіта Д. Б. в інтересах позивача ОСОБА_1 подав до суду позов останнього до Галицької державноїнотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У позові просить визначити позивачу додатковий строк тривалістю два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 пропустив визначений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки перебував у складі ЗС України та безпосередньо виконував завдання із захисту держави від збройної агресії росії.

Ухвалою суду від 20 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 10 грудня 2024 року.

10.12.2024 до суду надійшов відзив на позов, у якому державний нотаріус просив за наявності поважних причин пропущення відповідного строку позов задовольнити, проте відмовити у стягнення з відповідача судових витрат.

У підготовчому судовому засіданні 10.12.2024 суд на виконання вимог пункту 1 частини першої статті 189 ЦПК України у межах виконання завдання підготовчого провадження з`ясовував представника позивача остаточне визначення предмета спору та характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог та, особливо, питання складу учасників судового процесу.

Представник позивача наполіг на розгляді справи по суті за наявного складу учасників судового процесу і просив закрити підготовче провадження.

Ухвалою суду від 10.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.12.2024.

У судове засідання представник відповідача, повідомленого належним чином про час розгляду справи, не прибув. До суду надійшов ще один відзив, у якому Галицька державна нотаріальна контора не заперечує проти задоволення позову у разі наявності поважних причин, проте заперечує щодо покладення на відповідача судових витрат. При цьому державний нотаріус зазначив, що не є належним відповідачем у цій справі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, просив стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір. Звернув увагу суду на те, що ОСОБА_1 перебував і перебуває у складі ЗС України, що перешкоджало позивачу вчасно звернутись до нотаріуса з відповідною заявою.

Заслухавши представника позивача, надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, суд установив наступні фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть особи від 13.01.2022 серія НОМЕР_1 .(а. с. 27).

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробила заповідальне розпорядження, яким відповідно до змісту заповіту від 17.03.2020 заповіла належну їй земельну ділянку онукові ОСОБА_1 (а. с. 24).

Згідно з даними довідки від 08.11.2022 № 1643/248, виданої командиром військової частини, молодший лейтенант ОСОБА_1 проходить службу у відповідній в/ч та протягом періоду з 29.08.2022 до 14.10.2022 брав безпосередню участь у бойових діях.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК Україн ипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як установлено, позивач не мав можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебував у складі ЗС України і брав безпосередню участь у бойових діях.

Встановлені судом обставини у справі, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, дають підстави дійти висновку, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.

Проте, вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц викладено наступний правовий висновок у подібних правовідносинах.

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та ухвалення рішення судом першої інстанції).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про спадкування є територіальні громадив особівідповідних органівмісцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, Верховний Суду однозначно визначив коло осіб, які є належними відповідачами у справах про спадкування, загалом, і, зокрема, у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Належними відповідачами у таких справах є інші спадкоємці за заповітом і за законом, а за умови їх відсутності такими відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, зокрема, беручи до уваги усталену практику Верховного Суду щодо визначення належного відповідача у справах про спадкування, суд констатує, що у цій справі ОСОБА_1 звернувся з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до неналежного позивача. Тобто, нотаріус (державна нотаріальна контора) не може бути відповідачем у спорах про спадкування.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у справі № 607/21758/19 зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.

Зважаючи на те, що Галицька державна нотаріальна контора є неналежним відповідачем за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням приписів статті 141 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі приписів статей 259, 268 ЦПК України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Складання повного тексту рішення суду відкладено на строк не більш як п`ять днів.

Керуючись ст. ст.12,13,76-81,141,258,259,263,265,268,272,273,352,354,355 ЦПК України, суд

ухвалив

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Галицької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошеноповне чи скорочене).

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: Галицькадержавна нотаріальнаконтора (місцезнаходження: вул. Я. Осмомисла, 3, м. Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 02891753).

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ

СудГалицький районний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення26.12.2024
Оприлюднено30.12.2024
Номер документу124066338
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —341/2229/24

Рішення від 26.12.2024

Цивільне

Галицький районний суд Івано-Франківської області

МЕРГЕЛЬ М. Р.

Рішення від 26.12.2024

Цивільне

Галицький районний суд Івано-Франківської області

МЕРГЕЛЬ М. Р.

Ухвала від 10.12.2024

Цивільне

Галицький районний суд Івано-Франківської області

МЕРГЕЛЬ М. Р.

Ухвала від 29.11.2024

Цивільне

Галицький районний суд Івано-Франківської області

МЕРГЕЛЬ М. Р.

Ухвала від 20.11.2024

Цивільне

Галицький районний суд Івано-Франківської області

МЕРГЕЛЬ М. Р.

Ухвала від 14.11.2024

Цивільне

Галицький районний суд Івано-Франківської області

МЕРГЕЛЬ М. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні