Рішення

від 25.12.2024 по справі 638/8420/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8420/23

Провадження № 2/638/1361/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

секретаря судового засідання Суслової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 06 липня 2019 року по 16 листопада 2020 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2021 року визначено разом з відповідачкою АДРЕСА_1 (справа №638/7782/20).

ОСОБА_1 зазначає, що після припинення шлюбних відносин між сторонами досягнуто згоди щодо виховання та утримання дитини. Позивач мав змогу спілкуватися з дитиною, брати участь у його вихованні, як батько ніколи не ухилявся від матеріального забезпечення сина: надавав грошові кошти на утримання дитини, оплачував медичні обстеження та процедури, купував одяг, їжу, іграшки засоби гігієни та інші предмети дитячої необхідності.

Вказує, що з травня 2021 року відповідач фактично позбавила позивача можливості бачитися з дитиною, проводити з нею час та спілкуватися, оскільки останній відмовив ОСОБА_2 у наданні коштів на подорож за кордон, через те, що у той час, у зв`язку зі скрутним майновим станом, він був позбавлений такої можливості.

Зазначає, що всі спроби позивача мирним шляхом врегулювати даний спір призводили лише до конфліктів, оскільки ОСОБА_2 перешкоджала йому бачитись з дитиною, не бажала його присутності та штучно створювала такі обставини, через які позивач не міг нормально зустрічатися з сином. У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської Ради для визначення способу його участі у вихованні дитини та порядку спілкування з нею.

У заяві до Служби позивач просив встановити порядок спілкування з сином призначивши зустрічі кожної неділі у середу 16 год. 00 хв. по 21 год. 00 хв. та в неділю з 10 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв. понеділка без присутності матері, при цьому дати можливість виїзду дитини за кордон на відпочинок та оздоровлення на термін до 14 діб.

Під час розгляду даного питання Службою були встановлені належні умови для виховання і розвитку дитини з її батьком. Зокрема, для дитини виділена окрема кімната, де є дитяче ліжко, місце для проведення дозвілля, іграшки, засоби дитячої гігієни, дитячій стіл для малювання, дитячій посуд та інші речі, необхідні для забезпечення дитини всіх належним умов, що підтверджується актом обстеження умов проживання.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що відповідач неодноразово ігнорувала прохання працівників Служби щодо надання пояснень з приводу позбавлення можливості позивача бачитися з дитиною, і не з`являлася на засідання Комісії щодо розгляду питання встановлення графіку зустрічей батька з дитиною, Комісію про причини неявки не повідомляла, свідомо затягуючи процес вирішення справи.

Рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради від 06.10.2021 р. №802 встановлено порядок участі позивача у вихованні малолітньої дитини, а саме визначивши час у першу, третю суботу місяця з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.; друга, четверта неділя місяця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. у присутності матері, ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що даний порядок зовсім не відображає потреб дитини у присутності батька в його житті, а також прохань та вимог позивача щодо рівноправної участі обох батьків у вихованні сина. Вказує, що рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради від 06.10.2021 р. №802 про встановлення фізичним особам порядку участі у вихованні малолітніх дітей не виконується. Відповідач відмовляється від надання можливості бачитися батьку із своєю дитиною у встановлений графіком час, ігнорує вказане рішення, чим порушує права позивача.

Вказав також, що у призначені графіком дати, а саме 16.10.2024, 24.10.2024, 30.10.2021, відповідач відмовила позивачу у зустрічі з сином.

Позивач додатково зазначив, що не бачився з дитиною з травня 2021 р. Вказує, що, незважаючи на позбавлення можливості бачити свою дитину та приймати участь у її житті, виконує всі обов`язки щодо утримання своєї дитини, шляхом перерахування щомісяця на банківський рахунок відповідача коштів на утримання дитини (на період розгляду позову про стягнення аліментів) та сплатою аліментів на розрахунковий рахунок приватного виконавця виконавчого округу Харківської області.

Зазначив, що син є єдиною дитиною, яку він завжди любив, бажав та очікував. Той факт, що він не може бачити вільно спілкуватися, приймати участь у вихованні свого сина, тяжко впливає на Позивача, що призвело до суттєвого погіршення його здоров`я та трудової діяльності. Позивач не може ефективно виконувати свою роботу, у зв`язку з чим, знизилися показники його трудової діяльності.

Вказує, що завжди належним чином виконував батьківські обов`язки: щомісяця перераховує матеріальну допомогу дитині, приймає участь у додаткових витратах на дитину, систематично купує дитині подарунки, іграшки, одяг тощо. Прагне спілкуватися з дитиною, забезпечувати її належне дозвілля і відпочинок. При цьому відсутні обставини, які б могли свідчити про поведінку батька, яка б могла шкодити здоров`ю сина, створити загрозу чи небезпеку для дитини, зокрема зловживання ним алкогольних напоїв або наркотичних засобів. Позивач має змогу забезпечувати дитину всім необхідним. Він працює на посаді на посаді ПП «ПРОМТРАНССОЮЗ», має нормований робочий день, позитивну характеристику, забезпечений житлом.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.08.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

19.09.2024 від Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшов висновок від 20.05.2024 №218 щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

04.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де вказує, що 16.11.2020р. рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова шлюб між сторонами розірвано.

07.04.2021 р. рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова місце проживання дитини визначено разом із матір`ю, ОСОБА_2 , проти чого ОСОБА_1 не заперечував, особисто просив суд позов задовольнити.

30.11.2021р. рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова з позивача були : тягнуті аліменти та сума додаткових витрат на утримання сина, яке позивачем належним чином не виконувалось і не виконується.

26.12.2022р. рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо зменшення розміру аліментів, на яке ним була подана Апеляційна скарга, яка 08.09.2023 р. Ухвалою Харківського апеляційного була залишена без задоволення, а рішення без змін.

Також позивач добровільно не виконував рішення суду про стягнення аліментів , у зв`язку з чим це рішення виконується примусово приватним виконавцем.

Враховуючи вищевикладене, відповідач робить висновок, що позивач не бажає утримувати і надавати матеріальну допомогу сину, всіма способами намагається цього уникнути і максимально зменшити обсяг цієї допомоги.

Також відповідач зауважує, що позивач перестав мешкати і постійно спілкуватися з сином за особистою ініціативою тоді, коли дитині ще не було і 1 року. Тобто, дитина в свідомому віці ніколи не мешкала з батьком, а останній не займався його вихованням.

Зазначає,що позивач допомагав утримувати дитину і відвідував сина, в основному це полягало в його прогулянках з ним.

Так як самостійно виховувати малюка відповідачу було складно, а позивач фактично, окрім прогулянок, ніякої допомоги в догляді за дитиною не надавав, вона тимчасово переїхала мешкати до своїх батьків за адресою АДРЕСА_2 . Тобто, всі питання щодо виховання дитини та догляду за нею лягли на плечі відповідачки та її батьків.

Вказує, що після припинення шлюбних відносин між сторонами було досягнуто згоди щодо утримання дитини, але позивач перестав повністю спілкуватися з відповідачем. Бачився з дитиною тоді, коли сам вважав за потрібне, спілкування здійснювалося через смс повідомлення.

Відповідач зазначає, що в березні 2022 р. вона з батьками та сином виїхала як біженка до Німеччини, де зараз і мешкає, у зв`язку з чим позовні вимоги вважає неактуальними і такими, що неможливо виконати на теперішній час.

Враховуючи все вищезазначене, стан здоров`я та психоемоційно комфортну обстановку, яка забезпечить інтереси малолітньої дитини, відповідач вважає, що проведення зустрічей батька з дитиною на теперішній час можливе лише в режимі телефонного або відео зв`язку, за допомогою соціальних мереж. Так як між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає позивача, як батька, а також і те, що кожен день окрім вихідних дитина знаходиться в дитячому садочку або на лікуванні, вважає за можливе встановити наступний порядок участі позивача у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 : кожна середа місяця з 18.00 до 19.00, перша та третя субота місяця з 10 до 12, друга та четверта неділя місяця з 17.00 до 19.00 за телефонним номером відповідача або за допомогою соціальних мереж шляхом телефонного або відеозвязку у присутності матері дитини.

16.10.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, де останній зазначим, що до прийняття рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2021 р. у №638/8943/21, Позивач частково сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_3

23.02.2023 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області відкриті виконавчі провадження про стягнення з позивача заборгованості за аліменти. Про відкриття виконавчого провадження Позивач дізнався випадково і 02.03.2023 р. звернувся до приватного виконавця з заявою про ознайомлення з матеріалами та надання реквізитів здійснення платежів. Загальна заборгованість за вказаними виконавчими провадженнями склала 272 574,84 грн. Позивачем одразу було перераховані на рахунок погашення заборгованості кошти у розмірі 83 100,00 грн.

Станом на 01.09.2023 р. залишок боргу по аліментам погашено в повному обсязі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.11.2023 вирішено повернутись до розгляду справи в підготовчому провадженні та витребувано зі Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради висновок щодо участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 .

07.08.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

13.11.2024 від відповідача надійшла заява про відкладення судового розгляду у зв`язку з тим, що відповідачем подана заява про перегляд висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради.

04.12.2024 від Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшов висновок щодо участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 з урахуванням звернення ОСОБА_2 з заявою про скасування висновку від 20.05.2024 №218.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2024 року замінено неналежну третю особу - Службу у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.

Представники сторін та третьої особи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Від представника позивача до суду надійшли заява про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив таке.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.04.2021 у справі №645/7782/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, про встановлення місця проживання дитини встановлено, що з 06.07.2019 року сторони перебували у зареєстрованому, шлюбі який було розірвано відповідно рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.11.2020 року.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 20 серпня 2019 року), який зареєстрований разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради від 06.10.2021 р. №802 встановлено порядок участі позивача у вихованні малолітньої дитини, а саме визначивши час у першу, третю суботу місяця з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.; друга, четверта неділя місяця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. у присутності матері, ОСОБА_2 .

У висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 20.05.2024 №218 зазначено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований разом з матір`ю, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , фактично разом з матір`ю мешкає в Німеччині.

ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , де створені умови для перебування дитини (акт обстеження від 02.04.2024).

ОСОБА_1 матеріально забезпечений, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.11.2021 з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи з 09.06.2021 до досягнення дитиною повноліття, додаткові витрати на утримання малолітньої дитини у розмірі 3000 грн. щомісяця та аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1500 грн.

Згідно з інформацією приватного виконавця Хаблова В.М., заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання малолітнього сина, станом на 28.03.2024 складає 4 913,48 грн.

Заборгованість по сплаті додаткових витрат на утримання дитини, станом на 28.,3.2024 відсутня.

ОСОБА_2 надала письмовий відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 повідомляє, що ніколи не перешкоджала батькові дитини в його бажанні

виховувати та бачити дитину, але він , створюючи штучно постійні конфлікти між ними, ставлячи свої особисті амбіції вище інтересів дитини, вигадує не існуючи історії про те, що йому перешкоджали у спілкуванні з сином.

ОСОБА_2 надала до суду договір про навчання та виховання, укладений між нею та ОСОБА_4 та Регіонального союзу Еберсберга дитячих яслів-садочків Фрайзінга, Кірхеон-Егльхартінг, який підтверджує, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ясла-садок.

Згідно з інформацією адміністрації КНП «Міська дитяча поліклініка № 14», де малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував під наглядом фахівців поліклініки з 24.12.2019 по березень 2022, дитячу поліклініку з приводу лікування та профілактичних заходів відвідує з дитиною мати, ОСОБА_2 .. Рекомендації лікарів виконує своєчасно і в повному обсязі. У зв`язку з основним захворюванням дитина отримує профілактичні щеплення за індивідуальним графіком імунізації. Хлопчик знаходиться під диспансерним спостереженням у фахівців поліклініки(лікарів: невролога, ортопеда-травматолога, кардіолога, офтальмолога) з приводу: перинатального гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС, ретинопатії, плосковальгусної деформації стоп, вторинної кардіоміопатії, відкритого овального вікна, відкритої артеріальної протоки, гемангіоми підборіддя.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.10.2021 № 802 «Про встановлення фізичним особам порядку участі у вихованні дітей» ОСОБА_1 встановлений порядок участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: перша, третя субота місяця з 10.00 до 12.00, друга, четверта неділя місяця з 17.00 до 19.00. Усі зустрічі з дитиною відбуваються у присутності матері, ОСОБА_2 .

Питання щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.

Відповідно до вимог чч. 2, 3 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Враховуючи вищезазначене та рекомендації Комісії, керуючись ст.ст. 19, 157, 159 Сімейного кодексу України Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільне встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши час: під час перебування дитини за межами України - спілкування з дитиною засобами телефонного зв`язку; після повернення дитини на територію України - щоп`ятниці з 15.00 до 19.00; перша та третя субота місяця з 10.00 до 15.00; друга, четверта неділя місяця з 15.00 до 19.00. Перши три місяця зустрічі батька з дитиною відбуваються в місцях відпочинку громадян у присутності матері або за місцем проживання дитини.

У висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 29.11.2024 №461 зазначено, що Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - Департамент служб) було розглянуто спірне питання щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суду наданий письмовий висновок від 20.05.2024 № 218.

Спірне питання було розглянуто Департаментом служб з урахуванням наданих позивачем документів, проведення з ним співбесіди, обстеження умов проживання.

Мати дитини, ОСОБА_2 , або її представник, на співбесіду до Департаменту служб не з`явилися, письмові пояснення та інформацію щодо стану здоров`я дитини станом 2024 рік не надали.

На електронну адресу Департаменту служб 12.11.2024 надійшло звернення матері дитини, ОСОБА_2 , в якому вона просить скасувати висновок від 20.05.2024 № 218 і надати суду новий висновок щодо розв`язання спору з урахуванням стану здоров`я дитини та з урахуванням її робочого графіку.

ОСОБА_2 надіслала до Департаменту служб висновок психотерапевта, який здійснює свою практику в м. Мюнхені у Німеччині та інформацію з місця роботи.

Департаментом служб було повторно розглянуто питання щодо доцільності встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи викладене, Департамент зазначив, що враховуючи вік та стан здоров`я дитини, рекомендації Комісії, керуючись ст.ст. 19, 1 57, 159 Сімейного кодексу України Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільне встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі повернення дитини на територію України, визначений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.10.2021 № 802 «Про встановлення фізичним особам порядку участі у вихованні дітей», а саме: перша, третя субота місяця з 10.00 до 12.00, друга, четверта неділя місяця з 17.00 до 19.00. Усі зустрічі з дитиною відбуваються у присутності матері, ОСОБА_2 .

Під час перебування дитини за межами України - спілкування з дитиною здійснювати засобами телефонного зв`язку.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до статті 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування; під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Результат аналізу наведених норм права вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц.

Результат аналізу наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, матір, які проживають окремо від дитини, також мають право на особисте спілкування з нею, а інший з батьків не має права перешкоджати спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме, встановити порядок участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі повернення дитини на територію України: перша, третя субота місяця з 10.00 до 12.00, друга, четверта неділя місяця з 17.00 до 19.00. Усі зустрічі з дитиною відбуваються у присутності матері, ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачку.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі його у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 наступним чином: у разі повернення дитини на територію України: перша, третя субота місяця з 10.00 до 12.00, друга, четверта неділя місяця з 17.00 до 19.00. Усі зустрічі з дитиною відбуваються у присутності матері, ОСОБА_2 .

В іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_6 судовий збір в розмірі 858,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р.О. Агапов