Рішення

від 25.12.2024 по справі 624/918/24

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/918/24

№ провадження 2/624/312/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю - 2-х кімнатну квартиру загальною житловою площею 57,3 м.кв. житловою площею 30,3 м.кв за адресою АДРЕСА_1 , а також припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектування та загальний дизайн», ідентифікаційний код НОМЕР_1 на вищезазначене нерухоме майно, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30739206, дата внесення запису 21.06.2010.

Позовна заява обґрунтована тим, що в 2010 році позивач проходив службу в Кегичівському РВ ГУ МВСУ в Харківській області на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку. Вже на той час перебував у шлюбі і мав неповнолітнього сина, свого особистого житла сім`я не мала і проживала в домоволодінні матері позивача в с. Андріївка Кегичівського району. Розпорядженням начальника Кегичівського РВ УМВСУ в Харківській області № 40 А від 04.10.2007 на виконання вимог Положення № 1039 «Про порядок надання службового житла працівникам ОВС» в райвідділі була створена житлово - побутова комісія, та 10.10.2007 рішенням цієї ж комісії було вирішено надати позивачу службове житло з метою покращення житлових умов та проживання за місцем роботи в смт. Кегичівка. 12 серпня 2010 року на підставі рішення виконкому Кегичівської селищної ради Харківської області від 26 квітня 2010 року № 37 позивачу був виданий ордер на право зайняття 2-х кімнатної квартири загальною житловою площею 57,3 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 ., в якій через певний проміжок часу позивачем були розпочаті ремонтні роботи для можливості подальшого проживання. З цього ж часу позивач спільно зі своєю сім`єю безперервно мешкають в цій квартирі за вищевказаною адресою, дане житло залишається їх єдиним житлом, іншого житла не мають. З 6 жовтня 2011 року зареєстровані за вищевказаною адресою. Проживаючи в цьому домоволодінні з 2010 року проводили поточний та капітальний ремонт квартири за свої кошти, впорядковували прибудинкову територію, та постійно займалися її благоустроєм, а також ремонтами та благоустроєм загального під`їзду будинку. На ім`я позивача були складені відповідні договори про надання послуг з газопостачання, електроенергії, водопостачання та інші комунальні послуги, за які регулярно сплачували раніше і продовжують сплачувати по цей день. В підприємстві Кегичівського БТІ дана квартира перебуває на обліку і позивач зазначений в ній як власник, на його ім`я виготовлений технічний паспорт, де також зазначено, що замовником технічної інвентаризації на квартиру за адресою АДРЕСА_1 є позивач. Також позивач має чинний ордер на право зайняття відповідної квартири, дійсність якого підтверджена органом місцевого самоврядування, який його видав. Зважаючи на той факт, що на даний час позивач хоча і є формальним володільцем вищезазначеного житла на протязі багатьох років, але відсутня можливість зареєструвати право власності на квартиру у відповідності до чинного законодавства України, що є підставою для звернення до суду з заявою для поновлення його прав. Питанням будівництва, придбання та розподіленням житла серед співробітників підпорядкованих структурних органів системи МВС України першочергово займалося ГУ МВС України в Харківській області та підпорядкований йому Кегичівський РВ ГУМВСУ в області, які і приймали рішення про розподіл житла. Насамперед, у відповідності до договору купівлі - продажу квартири від 10 червня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Літвіновою Я.М., № реєстрації в реєстрі 2054, ТОВ «Компанія з управління активами «Центр фінансових ініціатив» продала, а ТОВ «Проектування та загальний дизайн» купило та прийняло у власність 2-х кімнатну квартиру житловою площею 30,3 м.кв., загальною площею 57,3 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 . В свою чергу, згідно договору № 1 від 25.12.2008, актом № 13 здачі-прийняття житлової площі, ТОВ «Проектування та загальний дизайн» в особі директора Шахненко Є.Д. передало ГУ УМВС України в Харківській області в особі заступника начальника Управління Черкашина І.К. вищезазначену квартиру для подальшого її розподілу співробітникам органів внутрішніх справ області. Після прийняття вищевказаної квартири згідно договору передачі житла, в свою чергу, ГУ МВСУ в Харківській області передало дане житло Кегичівській селищній раді Харківської області, на території якої дана квартира перебуває, для розподілення між співробітниками Кегичівського РВ УМВСУ в Харківській області та видачі відповідних ордерів. Крім того, попередньо, Кегичівській селищній раді Кегичівським РВ ГУМВСУ в Харківській області були надані відповідні клопотання та списки особового складу райвідділу для включення їх до переліку осіб, які потребують покращення житлових умов та виділення їм житла. Рішенням Виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 26 квітня 2010 року № 37 на підставі протоколу № 4 засідання житлової комісії Кегичівської селищної ради вирішено видати службовий ордер на квартиру житловою площею 30,3 м.кв., загальною площею 57,3 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 позивачу, в якій разом з сім`єю по даний час і мешкає. Позивач вважає, що враховуючи норми законодавства України, має право на встановлення за собою права власності на вищезазначене житло за набувальною давністю. На встановлення кінцевих власників квартири, а також можливої реєстрації права власності на квартиру на позивача, зроблено запити до відповідних організацій та установ, включаючи орган місцевого самоврядування - Кегичівську селищну раду Харківської області та запити на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно отриманої інформації встановлено, що кінцевим власником квартири згідно Договору купівлі-продажу квартири від 10.06.2010, посвідченого приватним нотаріусом Літвіновою Я.М. за № 2054 та відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 394035665 від 09.09.2024 є ТОВ «Проектування та загальний дизайн». Також, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 28.07.2017 проведена державна реєстрація припинення юридичної особи - ТОВ «Проектування та загальний дизайн», ідентифікаційний код 31633812 на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду № 820/9966/15. Дані Витягу свідчать також про те, що до теперішнього часу припинена юридична особа ТОВ «Проектування та загальний дизайн», не має юридичних осіб - правонаступників. Аналізуючи норми законодавства України, можна прийти до висновку, що хоча фактично до цього часу вищевказана квартира і перебуває у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектування та загальний дизайн», але виходячи з того, що 28.07.2017 проведено державну реєстрацію припинення даної юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством, відсутність після її припинення правонаступників, відповідно виникли підстави для припинення права власності на вищевказану квартиру також у вищезазначеного товариства, що також передбачено п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2024 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначеного до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи, сторонам надано час для подання заяв по суті.

Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з`явились.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без його участі та участі позивача.

Від відповідача надійшла заява, згідно з якою селищна рада при вирішенні спору покладається на розсуд суду, справу просить розглянути без участі їх представника, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Позивачем обрано такий спосіб судового захисту як визнання права власності за набувальною давністю на 2-кімнатну квартиру загальною житловою площею 57,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

В порядку ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судове рішення згідно положень статті 263 ЦПК України повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 10 червня 2010 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Центр фінансових ініціатив» та ТОВ «Проектування та загальний дизайн» було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М., відповідно до якого ТОВ «Компанія з управління активами «Центр фінансових ініціатив» передає, а ТОВ «Проектування та загальний дизайн» приймає у власність 2-кімнатну квартиру загальною житловою площею 57,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту № 13 здачі-прийняття житлової площі, складеного 29 червня 2010 року між Головним управлінням МВС України в Харківській області та ТОВ «Проектування та загальний дизайн» вбачається, що ГУ МВС України в Харківській області приймає згідно з дог. №1 від 25 грудня 2008 року вказану вище 2-кімнатну квартиру загальною житловою площею 57,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до рішення житлово-побутової комісії Кегичівського РВ УМВС України в Харківській області від 10.10.2007 було розглянуто питання, щодо надання службового жилого приміщення працівникам Кегичівського РВ УМВС України в Харківській області, які потребують покращення житлових умов та проживання за місцем роботи в смт. Кегичівка, а саме: о/у Кегичівського РВ ст. лейтенанту міліції ОСОБА_1

12 серпня 2010 року виконавчим комітетом Кегичівської селищної ради видано ордер № 000040 ОСОБА_1 на право зайняття 2-кімнатної квартири АДРЕСА_3 . Ордер видано на підставі рішення виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 26 квітня 2010 року № 37.

Згідно відмітки в паспорті ОСОБА_1 вбачається, що 06 жовтня 2011 року, зареєстрував своє місце проживання за вказаною вище адресою.

Згідно Витягу № 10-10/1188/04 від 16.09.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно відповіді Кегичівської селищної ради Харківської області від 04.09.2024 № 04-09/1675 житлове приміщення (службова квартира), розташована за адресою: АДРЕСА_1 на балансі Кегичівської селищної ради не перебуває.

Згідно листа Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області № 35аз/119-31/01-2024 від 18.09.2024 вбачається, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідації територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ліквідовано Головне управління МВС України в Харківській області. На теперішній час процедура ліквідації ГУМВС України в Харківській області триває. Головне управління Національної поліції в Харківській області не є правонаступником ГУМВС України в Харківській області. У звязку з чим, службова квартира АДРЕСА_4 на балансі та у власності ГУНП в Харківській області не перебуває.

Згідно листа Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області № 42аз/119-31/01-2024 від 28.11.2024 вбачається, що ГУМВС не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на балансовому обліку, зазначена квартира, не обліковується та не є службовою.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Проектування та загальний Дизайн, ТОВ «Проектування та загальний дизайн», код юридичної особи: 31633812, перебуває в статусі: припинено, без правонаступників.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.

Згідно з п. 13 Постанови можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Отже, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Відповідна правова позиція висловлена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №910/17274/17.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позивача є виправданими, направлені на захист його майнових прав, позивач добросовісно заволодів чужим майном, відкрито, безперервно володіє ним більше ніж 15 років, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визнати за ним право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме на 2-кімнатну квартиру загальною житловою площею 57,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Позивач просив залишити судові витрати за ним, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нерухоме майно за набувальною давністю - 2-кімнатну квартиру, загальною житловою площею 57,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Андріївка, Кегичівського району, Харківської області, паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

представник позивача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 , ордер про надання правничої допомоги серії АХ № 1206461 від 30.08.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2045 від 23.11.2016.

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Берестинський район, селище Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33, код ЄДРПОУ 04396963.

Суддя Т.В. Богачова