Рішення

від 17.12.2024 по справі 646/4108/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 646/4108/24 Провадження 2/636/2062/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Селевко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільхуватської сільської ради Куп`янського району Харківської області, третя особа: державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Козєєва Світлана Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді спадкового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 6,5031 га, розташованої на території Вільхуватської сільської ради Куп`янського району Харківської області. В передбачений законом строк вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку з тим, що весь строк для прийняття спадщини припав на період дії воєнного стану, окупацією села, яке є місцем відкриття спадщини, що завадило їй вчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 23 липня 2024 року справа прийнята до розгляду та призначено підготовче засідання у справі. Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Від позивача надійшла заява, згідно якої вона заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити без її участі.

Від представника відповідача в судове засідання надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради.

Від третьої особи в судове засідання надійшла заява про розгляд справи без її участі, заперечень не має.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє повне підтвердження з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків помер батько позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.12.2021 (а.с.13).

Позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак в оформленні спадкових прав їй відмовлено, у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.04.2024 (а.с.18,19).

Відповідно до положень статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до приписів Цивільного кодексуУкраїни (статті 1268, 1269) спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України), до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Biдповідно до пункту 3 Пoстaнови KMУ від 28 лютого 2022 року №164 «Дeякi питання нотаpіaту в умовах воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою КMУ від 06.03.2022 poку №209 та Постaновою KMУ від 19.04.2022 poку №480, встановлено, що на час воєнного станy пepeбiг строку для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Пocтановою КМУ від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату та державної реєcтрaцiї в yмoваx воєнного стану» знову було врегульоване питання щодо зупинення строку для прийняття або відмови від прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Відповідно до змін, які були внесені до пункту 3 Постанови KMУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її пpийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Згідно із постановою Верховного суду від 25 січня 2023 у справі № 676/47/21 зазначено, що законодавець як у статті 1270 ЦКУ, так і в інших нормах ЦКУ, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові КМУ визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 Постанови КМУ суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин в той момент пункт 3 Постанови КМУ передбачав повне зупинення строку для прийняття спадщини чи відмови від її прийняття на період воєнного стану.

Частиною третьою статті 1272ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з Інформаційним листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс 12, правила ч. 3 ст.1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до статті 63Закону України«Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена навчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Судом встановлено, що строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини сплинув.

Оцінюючи причини пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує наступне.

Указом ПрезидентаУкраїни «Провведення воєнногостану вУкраїні» №64/2022від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Окрім того, відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (та у наступних редакціях) території Вільхуватської сільської територіальної громади Куп`янського району Харківської області та Харківської міської територіальної громади Харківської області віднесено до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

У зв`язку з вищевикладеним позивач не могла вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, пропуск строку для прийняття спадщини у сукупності з іншими обставинами справи вказує, що причини такого пропуску були поважними і не залежали від волі спадкоємця.

Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-ц від 28 жовтня 2019 року.

З урахуванням викладених обставин, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , у зв`язку з чим надає додатковий строк для прийняття спадщини після смерті останнього.

Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270ЦК України для прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 128, 223, 263, 265, 268, 293 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Вільхуватської сільської ради Куп`янського району Харківської області, третя особа: державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Козєєва Світлана Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Вільхуватська сільська рада Куп`янського району Харківської області, адреса місцезнаходження: вул. Синько, буд.28, с. Вільхуватка Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04399223.

Третя особа: державний нотаріус Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Козєєва Світлана Миколаївна, адреса здійснення нотаріальної діяльності: вул. Біблика, буд.57, м. Харків, ЄДРПОУ 02893522.

Суддя: С.А. Оболєнська