Рішення

від 25.12.2024 по справі 947/18199/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18199/23

Провадження № 2/947/369/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретарів судового засідання Солтановської Ю.О. та Сопової А.Є.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна набутого в цей період, спільною сумісною власністю та розподіл спільно нажитого майна,

В С Т А Н О В И В :

08 червня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким: встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2010 року до лютого 2022 року; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині кожному на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині кожному на квартиру АДРЕСА_2 ; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині кожному на квартиру АДРЕСА_3 ; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 машиномісце АДРЕСА_4 ; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині кожному на машиномісце № НОМЕР_1 по АДРЕСА_5 ; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 1 936125,86 гривень; визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині за кожним грошової суми у розмірі 968062,93 гривень; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 частину грошової суми у розмірі 968062,93 гривень; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 13420 гривень; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесенні останнім судові витрати, пов`язані із розглядом справи.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що починаючи з 2010 року ОСОБА_3 проживав із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу до 2019 року за адресою: АДРЕСА_6 , де і було зареєстровано місце проживання сторін. Також позивач посилався на ту обставину, що факт проживання однією сім`єю було встановлено рішенням Малиновського раи?онного суду м. Одеси від 12 березня 2020 року у цивільніи? справі №521/16245/19 та підтверджується засвідченими копіями нотаріально посвіднених заяв сусідів по будинку АДРЕСА_7 .

Позивач зазначає, що у 2020 році сторонами за спільні кошти було придбано три квартири ( АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 ) та машиномісце АДРЕСА_4 . Після проведення ремонту у вищевказаних придбаних квартирах, сторони переїхали жити до однієї із них, а саме до кв. АДРЕСА_9 , на підтвердження чого позивач долучив до позовної заяви копію довідки №05/5-1 від 08.05.2023 року.

Позивач стверджує, що вони разом з відповідачем мешкали однією сім`єю та мали спільний бюджет, побут, вели спільне господарство, мали спільні витрати на сім`ю. Всі кошти, які заробляв позивач за період сімейного життя, а це з 2010 року по 2022 рік включно, він витрачав виключно на інтереси сім`ї, в тому числі на придбання харчів, оплату комунальних платежів, оплату лікування, ремонти квартир, купівлю побутової техніки, купівлю меблів в квартири, купівлю одягу, придбання майна в інтересах сім`ї, проводили спільний відпочинок, організовували та проводили разом спільні свята, новий рік, дні народження, Різдво, тощо. Вважає, у їх відносинах з ОСОБА_4 протягом всього часу спільного сумісного проживання, а це понад 10 років, була взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.

Стверджує, що у лютому 2022 року ОСОБА_4 виїхала до США, а позивач неодноразово висилав і?и? грошові кошти для забезпечення подальшого і?ї проживання там на загальну суму 1936125 грн., на підтвердження чого надав копії квитанцій про переказ грошових коштів. Зазначав також, що за весь час спільного проживання витрачав кошти в інтересах сім`ї, купував продукти харчування, одяг, меблі, техніку, а також сплачував комунальні послуги, на підтвердження чого долучив до позовної заяви копію актів звірки, виданих обслуговуючою організацією ТОВ «Керуюча Компанія «Клаб Марин».

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою судді від 12.06.2023 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання на 01.08.2023 року на 12.30 год.

Підготовче судове засідання, призначене на 01.08.2023 року на 12.30 год. було відкладено у зв`язку з неявкою відповідача на 13.09.2023 року на 14.00 год.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 19.10.2023 року о 10.00 год.

11.10.2023року доканцелярії судувід представникапозивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 до судунадійшло клопотанняпро поновленняпроцесуального строку дляподачі документівта залученнядодаткових доказів до матеріалів справи, а саме копій довідки з Департаменту надання адміністративних послуг від 23.09.2023 р.; додаткової угоди до договору про надання банківських послуг від 06.01.2016 року на ім`я відповідача - ОСОБА_4 ; додаткової угоди до договору про надання банківських послуг від 06.01.2016 року на ім`я позивача - ОСОБА_3 ; довідки про відкриття контракту електронного банкінгу для приватних клієнтів від 06.01.2016 року на ім`я відповідача - ОСОБА_4 ; довідки про відкриття контракту електронного банкінгу для приватних клієнтів від 06 01.2016 року на ім`я позивача ОСОБА_3 ; квитанцій про внесення грошових коштів позивачем та відповідачем на розрахункові рахунки у 2016 році; квитанцій про проведення позивачем грошових переказів у 2016 році; квитанції про грошовий переказ позивача на рахунок відповідача від 07.03.2022 року у сумі 52 100,00 доларів США; виписки з рахунку відповідача від 02.06.2023 року; договору на встановлення натяжної стелі №21/0206; медичної картки амбулаторного хворого від 08.08.2019 року; реєстраційної картки абонента ТЕНЕТ від 16.05.2013 року; картки абонента ТОВ «Телеком Бонус» кв. АДРЕСА_1 від 10.08.2020 року; картки абонента ТОВ «Телеком Бонус» кв. АДРЕСА_3 від 01.11.2021 року; картки абонента ТОВ «Телеком Бонус» кв. АДРЕСА_2 від 24.07.2021 року; копії квитанцій про оплату комунальних платежів за травень, липень, серпень, вересень 2023 року за кв. АДРЕСА_2 ; квитанцій про оплату комунальних платежів за травень, серпень, вересень 2023 року за кв. АДРЕСА_3 ; акту сусідів про підтвердження спільного з відповідачем місця проживання в період з 2017 по 2021 роки за адресою: АДРЕСА_10 ; квитанцій про придбання побутової техніки, меблів.

17.10.2023 року на електронну пошту суду від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 надійшло клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та про відкладення судового засідання.

Судове засідання, призначене на 19.10.2023 року, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 було відкладено до 21.11.2023 року до 10.00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 21.11.2023 року, представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 повідомила про подання Відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим, судове засідання було відкладено до 13.12.2023 року до 14.00 год.

21.11.2023 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 надійшов Відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свій відзив, представник відповідача зазначила, що відповідач та позивач мали інтимні стосунки, однак не перебували у фактичних шлюбних відносинах, оскільки не мали ні спільного бюджету, ні спільного побуту, ні взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Представник відповідача зазначила, що майно, яке позивач просить визнати спільною сумісною власністю, було набуто ОСОБА_4 не тільки за відсутності фактичних шлюбних відносин, але також за особисті кошти ОСОБА_4 ,оскільки вонамала власнийдохід віднадання послугмасажу. Крім того, частина грошових коштів для придбання квартир була отримана ОСОБА_4 від продажу належних ОСОБА_4 на праві приватної власності квартир.

Також представник відповідача зазначила, що грошові кошти, які визначені позивачем у позовній заяві як кошти позивача, надіслані ОСОБА_4 для забезпечення її перебування у США, насправді є коштами ОСОБА_4 , які були отримані від продажу належній ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_11 , переказ яких на власний валютний рахунок ОСОБА_4 довірила ОСОБА_3 у зв`язку із наявністю певного довірливого відношення до ОСОБА_3 , яким на даний момент недобросовісно скористався ОСОБА_3 .

Представник відповідача також просила допитати свідків, витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Довідку форми ОК-7 щодо позивача із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування для підтвердження відсутності у позивача фінансової можливості придбати майно, яке позивач просить визнати спільною сумісною власністю, а також продовжити відповідачу строк на подання доказів, зокрема доказів відчуження ОСОБА_4 нерухомого майна, за рахунок якого в тому числі було придбано квартири, які позивач вважає спільною сумісною власністю.

12.12.2023 року засобами поштового зв`язку від представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 надійшла Відповідь на відзив, в якій зазначено, що починаючи з середини 2010 року позивач з відповідачем мешкали разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_6 . У 2017 році сторони придбали квартиру АДРЕСА_12 , у якій позивач здійснював ремонт та облаштовуння меблями, на підтвердження чого позивач доучив копії накладних та квитанцій на придбання побутовоі? техніки, меблів за період з 2017 року по 2018 рік включно. Також позивач зазначив, що вказані обставини можуть бути підтверджені свідками, які мешкають в будинку АДРЕСА_11 , про що зазначено у складеніи? сусідами заяві від 26.09.2023 року, копія якої долучена до відповіді на відзив. У відповіді на відзив також було зазначено, що позивач додатково заробляв на життя тим, що реставрував старовинні та сучасні музичні інструменти. Зокрема, наприкінці 2016 року позивачем було відреставровано та в подальшому продано рояль марки «ВЕСНУ ТВІМ» вартістю 9800 дол. США. Наприкінці 2016 року позивач продав свіи? треи?лер 3500 доларів США. на якому вони разом з відповідачем тривалии? час подорожували, на підтвердження чого долучено 2 фотокартки відпочинку сторін. Крім того, у відповіді на відзив також зазначено, що позивач турбувався про відповідача під час реабілітаціі? після операціи?ного втручання, на підтвердження чого долучено медичну документацію, скадену на ім`я відповідача. На доведення правового режиму спільної сумісної власності щодо квартир, розташованих у будинку АДРЕСА_5 , позивачем долучено копії квитанцій про щомісячну оплату квартири АДРЕСА_13 , яка була придбана шляхом купівлі маи?нових прав з оплатою на умовах розстрочки. Позивач також зазначив, що наявність спільного побуту підтверджується договором на кріплення натяжноі? стелі в кв. АДРЕСА_2 , у якому зазначено реквізити та підпису позивача, а також договорами із реквізитами та підписом позивача на підключення інтернету та кабельного телебачення у квартирах АДРЕСА_14 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_9 . Окрім цього, позивач стверджує, що факт спільного проживання позивача з відповідачем однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_15 можуть підтвердити свідки, які мешкають в будинку АДРЕСА_5 , що зазначені у складеніи? сусідами колективніи? заяві від 30.09.2023 року, яка посвідчена директором ТОВ «Керуюча комланія «Клаб Марін». На підтвердження наявності фактичних шлюбних відносин позивач посилається на ту обставину, що за кілька днів до виі?зду, відповідач зробила на нього генеральну довіреність на користування і розпорядження і?ї всіма банківськими рахунками та індивідуальним сеи?фом.

Під час судового засідання 13.12.2023 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про повернення до стадії підготовчого судового засідання по цивільній справі та поновлення строку на подання відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні 13.12.2023 року звернулась до суду з клопотанням, в якому просила поновити строк на подання клопотання про витребування доказів (документів). Клопотання було мотивоване наступним: оскільки нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу нерухомого майна, яке відповідач купувала та продавала із 2010 року є доказом фінансової спроможності відповідача купити квартири, які позивач вважає спільною сумісно васністю, представник відповідача просила витребувати від приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу Чернишевої Н.Г. та Коваль Н.В. укладені ОСОБА_4 договори купівлі-продажу квартир. Представник відповідача зазначала, що квартира АДРЕСА_2 , яку позивач вважає спільною сумісною власністю, була набута ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, який був укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 ; квартира АДРЕСА_3 , була набута відповідачем на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, який був укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 ; будинок АДРЕСА_5 (у якому розташовані квартири), перебуває на обслуговуванні ТОВ «Керуюча компанія «Клаб Марін». Засновником ТОВ «Керуюча компанія «Клаб Марін» є ОСОБА_5 . Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просила витребувати від ТОВ «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН» та ФОП ОСОБА_5 договори купівлі-продажу майнових прав щодо квартир АДРЕСА_13 та АДРЕСА_3 ; від ПП «7-я» - договір купівлі-продажу майнових прав щодо машиномісця №130, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Ухвалою суду від 13.12.2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення строку на подання додаткових доказів задоволено. Суд ухвалив повернутися до розгляду цивільної справи на стадію підготовчого засідання. Залучено до матеріалів справи відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 разом з додатками. Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чернишевої Н.Г. (адреса 65104, Одеська обл., м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд.72, прим. 104): - засвідчену копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_16 , від 13.07.2017 р., серія та номер: 2977; засвідчену копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , від 22.07.2020 р., серія та номер: 1722. Витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. (адреса: 65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Тополева, буд. 14/1-«А», прим.6): засвідчену копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_17 , від 24.06.2020 р., серія та номер: 508. Витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 : засвідчену копію договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 572, виданого 15.01.2018 року, щодо квартири АДРЕСА_2 ; засвідчену копію довідки, серія та номер: 572, виданої ФОП ОСОБА_5 10.11.2020 р.; засвідчену копію договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 573, виданого 15.01.2018 року щодо квартири АДРЕСА_3 ; засвідчену копію довідки, серія та номер: 573, виданої ФОП ОСОБА_5 16.07.2020 року. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КЛАБ МАРІН»: засвідчену копію договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 572, виданого 15.01.2018 р., щодо квартири АДРЕСА_2 ; засвідчену копію довідки, серія та номер: 572, виданої ФОП ОСОБА_5 10.11.2020 р.; засвідчену копію договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 573, виданого 15.01.2018 року щодо квартири АДРЕСА_3 ; засвідчену копію довідки, серія та номер: 573, виданої ФОП ОСОБА_5 16.07.2020 р. Витребувано у приватного підприємства «7-Я»: засвідчену копію договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 10-130, виданого 15.10.2018 р., видавник: ПП «7-Я», щодо машиномісця № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ; засвідчену копію акту прийому-передачі (щодо машиномісця № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ), серія та номер: 10-130, виданого 16.10.2018, видавник: ПП «7-Я»; засвідчену копію довідки (щодо машиномісця № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ), серія та номер: 10-130, виданої 16.10.2018, видавник: ПП «7-Я». Встановлено строк виконання даної ухвали до наступного підготовчого засідання, що відбудеться 19 січня 2024 року о 10.00 годин.

21 грудня 2023 року представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 завернувся до суду із заявою про забезпеченя позову, в якій просив накласти арешт в якості забезпечення позову у цивільній справі №947/18199/23 на квартири та машиномісце, які є предметом спору, що розташовані в будинку АДРЕСА_5 , і зареєстровані за відповідачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а саме на квартиру кв. АДРЕСА_1 ; - на квартиру кв. АДРЕСА_2 ; - на квартиру кв. АДРЕСА_3 ; - на машиномісце АДРЕСА_4 .

Ухвалою судді від 25.12.2023 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 Бессараби Павли Анатолійовича про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна набутого в цей період, спільною сумісною власністю та розподіл спільно нажитого майна відмовлено в повному обсязі.

17.01.2024 року засобами поштового зв`язку від керівника ТОВ «Керуюча компанія «Клаб Марін» надійшла відповідь на ухвалу суду від 13.12.2023 року.

19.01.2024 року від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надійшли Заперечення на відповідь на відзив, у якому представник відповідача зазначила, що дані, вказані стороною позивача у документах по суті справі містять суперечиві відомості. Зазначила, що у позовній заяві було вказано, що сторони почали проживати у кв. АДРЕСА_3 після переїзду у 2019 році із квартири АДРЕСА_18 ). Проте, у відповіді на Відзив зазначено, що сторони почали проживати у кв. АДРЕСА_3 після переїзду із квартири АДРЕСА_12 ), яку сторони придбали у 2017 році та де проживали після проведеного там ремонту. Таким чином, представник відповідача приходить висновку, що відомості, вказані у позовній заяві, суперечать відомостям, вказаним у відповіді на відзив, зокрема, щодо місць та дат спільного проживання. Представник Відповідача також зазначила, що документи, долучені стороною позивача на підтвердження спільного побуту, зокрема документи на підтвердження облаштування квартири, містять ознаки підробки, оскільки спочатку стороною позивача долучалися копії замовлень на придбання товару, які не містили жодного зв`язку із відповідачем та належним їй нерухомим майном (зокрема не було визначено ні даних відповідача, ні адрес доставки замовленого товару), однак до відповіді на відзив було долучено копії тотожних документів з тією різницею, що на деяких долучених до відповіді на відзив копіях було здійснено допис «від руки» із визначенням адреси доставки, яка співпадає із адресою належній ОСОБА_4 квартирі, якого, відповідно не було на таких первинно долучених документах. Представник відповідача також зазначила, що факт реєстрації місця проживання позивача у квартирі АДРЕСА_19 , яка належить ОСОБА_4 , не підтверджує ні факт проживання у даній квартирі, ні наявність фактичних шлюбних відносин, оскільки у кв. АДРЕСА_2 за згодою ОСОБА_4 було зареєстровано місце проживання ОСОБА_6 , яка є внутрішньо переміщеною особою і яка мала необхідність у здійснення такої реєстрації, у зв`язку із чим звернулась із відповідним проханням до ОСОБА_4 . Також було вказано, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси не було встановлено преюдиційних фактів щодо проживання сторін однією сім`єю, оскільки вказаним рішенням було встановлено лише факт реєстрації за однією адресою, та аж ніяк не факт проживання однією сім`єю.

У судовому засіданні, призначеному на 19.01.2024 року, представником позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 було подано клопотання про виклик свідків.

Представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 надала письмові заперечення на клопотання позивача про виклик та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 19.01.2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Витребувано зГоловного управлінняПенсійного фондуУкраїни вОдеській областіДовідку формиОК-7щодо ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 )із Реєструзастрахованих осібДержавного реєструзагальнообов`язкового державногосоціального страхуванняза періодіз 01.01.2010року по01.01.2024року. Витребувано увиконавчого комітетуБіляївської міськоїради Біляївськогорайону:копію договорукупівлі-продажумайнових прав,серія таномер:572,виданого 15.01.2018,видавник:ФОП ОСОБА_5 ;копію довідки,серія таномер:572,виданої ФОП ОСОБА_5 10.11.2020р. Витребувано увиконавчого комітетуБіляївської міськоїради Біляївськогорайону:копію договорукупівлі-продажумайнових прав,серія таномер:573,виданого 15.01.2018,видавник:ФОП ОСОБА_5 ;копію довідки,серія таномер:572,виданої ФОП ОСОБА_5 10.11.2020р. Витребувано у виконавчого комітету Біляївської міської ради Біляївського району: копію договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 10-130, виданий 15.10.2018, видавник: ПП «7-Я»; копію Довідки, серія та номер: 10-130, виданої 16.10.2018, видавник: ПП «7-Я». Витребувано у АБ «Південний» документи, які ОСОБА_3 надавав для підтвердження джерела походження коштів 07 березня 2022 року, коли на рахунок ОСОБА_7 було зараховано 52 100 дол. США. Встановлено строк виконання даної ухвали до наступного підготовчого засідання, що призначалося на 09.02.2024 року о 10 год. 00 годин.

22.01.2024 року засобами поштового зв`язку від ФОП ОСОБА_5 надійшла відповідь на ухвалу суду від 13.12.2023 року про витребування доказів.

05.02.2024 року засобами поштового зв`язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, на виконання ухвали суду від 19.01.2024 року, надійшли витребувані докази Довідка форми ОК-5 щодо ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ).

08.02.2024 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення документів, у якому представник відповідача просила долучити до матеріалів справи копію відповіді від Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та копію відповіді від Східного міжрегіонального управління юстиції, які були надані на адвокатські запити представника Відповідача, подані із метою отримання документів на підтвердження обставин щодо укладення ОСОБА_4 договорів купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на території м. Сєвєродонецьк Луганської обл. Також представник відповідача просила долучити копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_17 ).

08.02.2024 року на електронну пошту суду від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

08.02.2024 року засобами поштового зв`язку до суду від приватного нотаріуса Одеського міського округу Чернишової Наталії Георгіївни на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси про витребування доказів від 19.01.2023 року надійшли матеріали, а саме копія Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 22.07.2020 р. та копія Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_20 від 13.07.2017 р.

У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 09.02.2024 року, представником позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 було заявлено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи: фотографій проведення позивачем будівельно-ремонтних робіт у картирах.

Для ознайомлення з матеріалами справи, підготовче судове засідання, призначене на 09.02.2024 року було відкладено до 21.02.2024 року до 10.30 год.

12.02.2024 року засобами поштового зв`язку з Біляївської міської ради надійшла відповідь на ухвалу суду від 19.01.2024 року про витребування доказів.

Підготовче судове засідання, призначене на 21.02.2024 року було відкладено до 01.03.2024 року до 11.30 год. для отримання витребуваних доказів.

21.02.2024 року засобами поштового зв`язку від АБ «Південний» надійшла відповідь №33/001/6263/2024 від 20.02.2024 року на ухвалу суду від 19.01.2024 року. Надано копію Договору купівлі-продажу квартири від 26.10.2021 р., відповідно до якого ОСОБА_4 продала квартиру АДРЕСА_12 та копію заяви на видачу готівки №3 від 26.10.2021 р., відповідно до якої зміст операції визначено як видача коштів з поточного рахунку, отримувач - ОСОБА_4 , сума - 1 730 300 грн.

29.02.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з зайнятістю у кримінальній справі.

29.02.2024 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копій квитанцій щодо сплати ОСОБА_4 комунальних послуг по квартирам АДРЕСА_9 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , у якому представник відповідача зазначила, що надані обслуговуючою організацією ТОВ «Керуюча Компанія «Клаб Марин» акти звірки щодо відсутності заборгованості за комунальними послугами, які надані позивачем на підтвердження доказів оплати комунальних послуг, свідчать лише про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг, проте не підтверджують факт оплати саме позивачем комунальних послуг, оскільки факт оплати комунальних послуг ОСОБА_4 підтверджується долученими до цієї заяви засвідченими копіями квитанцій.

Підготовче судове засідання, призначене на 01.03.2024 року, було відкладено до 14.03.2024 року до 14.00 год. у зв`язку з неявкою представника позивача та для ознайомлення з матеріалами справи.

12.03.2024 року до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: довідки з ЖБК «Іллічівський-10» від 2019 року та акту обстеження кв. АДРЕСА_18 .

12.03.2024 року до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 надійшло клопотання про виклик та допит у судовому засіданні свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

14.03.2024 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 16.04.2024 року о 14.00 год.

Судове засідання, призначене на 16.04.2024 року, було відкладено до 17.05.2024 року до 10.00 год. у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Судове засідання, призначене на 17.05.2024 року, було відкладено до 29.05.2024 року до 14.15 год. для надання можливості сторонам ознайомитися з матеріалами справи.

Судове засідання, призначене на 29.05.2024 року, було відкладено до 14.06.2024 року до 10.00 год. для виклику свідків.

У зв`язку з знаходженням судді на лікарняному, судове засідання призначене на 14.06.2024 року, було відкладено до 25.06.2024 року до 11.45 год.

У зв`язку з відключенням електроенергії, судове засідання призначене на 25.06.2024 року було відкладено до 25.07.2024 року до 10.00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 25.07.2024 року, були допитані свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Для виклику інших свідків судове засідання було відкладено до 15.08.2024 року до 10.15 год.

У судовому засіданні, призначеному на 15.08.2024 року, були допитані свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Для виклику інших свідків судове засідання було відкладено до 27.09.2024 року до 10.00 год.

26.09.2024 року на електронну пошту суду від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою представника.

У судовому засіданні, призначеному на 27.09.2024 року, були допитані свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Для виклику інших свідків судове засідання було відкладено до 25.10.2024 року до 10.00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 25.10.2024 року, була допитана свідок ОСОБА_21 . Для виклику інших свідків судове засідання було відкладено до 13.11.2024 року до 10.00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 13.11.2024 року, були допитані свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . Для огляду матеріалів справи та підготовки до судових дебатів судове засідання було відкладено до 05.12.2024 року до 14.00 год.

03.12.2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, призначене на 05.12.2024 року, розгляд справи було відкладено до 23.12.2024 року до 14.00 год.

22.12.2024 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 23.12.2024 року), від представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням у терміновому службовому відрядженні у м.Києві.

У зв`язку з неявкою представника позивача, судове засідання призначене на 23.12.2024 року було відкладено до 25.12.2024 року до 14.00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 25.12.2024 року, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив встановити факт проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу із 2010 року по 2022 рік, та визнати право спільної сумісної власності на майно, набуте за вказаний період, а саме на квартиру АДРЕСА_13 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_14 , машиномісце АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду від 3 червня 1999 року у справі №1-8/99, обов`язковою умовою для визнання членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Згідно з усталеною судовою практикою, яка викладена у Постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі №759/14906/18, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, Постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року, у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі №361/4744/19, «встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до Постанови Верховного суду від 31.03.2021 року №380/7750/20, є відмінність між місцем проживання і «зареєстрованим» місцем проживання. У цьому зв`язку потрібно зауважити, що спільним для обох понять є те, що особа проживає (має право проживати) в обох місцях, водночас для офіційного «спілкування» з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами визначає лише одне із них і несе відповідальність за свій вибір (у тому сенсі, приміром, що зареєстроване місце проживання є своєрідним орієнтиром для державних органів, фізичних/юридичних осіб при визначенні територіальної юрисдикції судових справ за участі цієї особи; надсилання поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання є умовою належного повідомлення особи).

Місце проживання ОСОБА_4 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 , 03.09.2011 року, місце проживання ОСОБА_3 у вказаній квартирі було зареєстровано, з 11.05.2019 року.

У Постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі №712/7830/16-ц вказано, що факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу.

Щодо рішенняМалиновського районногосуду,на якепозивач посилається,як надоказ підтвердженняспільного проживанняоднією сім`єюсторін посправі,суд зазначає, що у мотивувальній частині рішення не було встановлено таких обставин, як спільне проживання однією сім`єю. Предметом розгляду справи №521/16245/19 було не встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки. Предметом позовної заяви ОСОБА_4 було зняття з місця реєстрації її доньки у зв`язку із тим, що донька не проживає у даній квартирі, а комунальні послуги є надмірними, що пов`язано із кількістю зареєстрованих осіб.

Таким чином, факт реєстрації позивача з 11.05.2019 року за адресою: АДРЕСА_6 не може достеменно підтверджуваьти факт спільного проживання однією сім`єю з відповідачкою.

Судом встановлено, що 15.01.2018 року ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договори купівлі-продажу майнових прав №572 та №572 щодо наступних об`єктів: квартири АДРЕСА_13 та квартири АДРЕСА_9 , за умовами яких розрахунки здійснюються відповідно до графіку платежів.

Договір купівлі-продажу майнових прав щодо машиномісця №130 було укладено між ОСОБА_4 та ПП «7-Я» 15.10.2018 року.

22.07.2020 року ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 , сплативши продавцю 575300 грн., що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 22.07.2020 р., копія якого надана приватним нотаріусом Одеського міського округу Чернишовою Н.Г. Відповідно до п. 11 даного Договору «за заявою покупця», вона в шлюбі не перебуває, нерухомість, що є предметом цього договору, придбається нею в особисту приватну власність».

12.08.2020 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

24.11.2020року за ОСОБА_4 булозареєстровано правовласності накв. АДРЕСА_2 .

03.11.2021 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на машиномісце № НОМЕР_1 .

У позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що сторони проживання однією сім`ю у квартирі АДРЕСА_18 з 2010 року по 2019 рік, після чого переїхали до іншої квартири, а саме до кв. АДРЕСА_3 . Однак, у відповіді на Відзив позивач зазначає, що сторони проживали однією сім`єю із 2010 року у квартирі АДРЕСА_18 із 2010 року, після чого переїхали до кв. АДРЕСА_12 , яка була придбана у 2017-ому році, після чого вже переїхали до кв. АДРЕСА_3 . Відтак, відповідно до позовної заяви, строк проживання у кв. АДРЕСА_19 скадає до 9-ти років, а відповідно до відповіді на відзив такий строк є меншим, оскільки до 2019 року сторони також деякий час проживали у кв. АДРЕСА_11 . Однак, у відповіді на відзив позивач не вказує, скільки років сторони проживали разом у квартирі АДРЕСА_11 , зазначаючи тільки про те, що до квартири АДРЕСА_11 сторони переїхали після проведення ремонту в ній, а сама квартира була придбана у 2017 році.

На підтвердженнянаявності сімейнихвідносин міжсторонами позивачемнадано копіїквитанцій пропридбання товарівта копії замовлень позивача щодо купівлі майна. Перша дата серед таких документів 03.07.2013 року, яка вказана у товарному чеку на придбання металевого каркасу. Наступними за датою є документи на підтвердження придбання товарів та здійснення замовлень за період із 14.05.2017 року до 13.10.2018 року.

Оцінивши надані документи, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують обставини проживання сторін однією сім`єю, оскільки підтверджують тільки обставини щодо придбання товару або здійснення замовлення товару, однак не містять відомостей про те, що придбання товару було здійснено в інтересах сім`ї, оскільки інформація про те, що придбання вказаних товарів було замовлено для облаштування майна, яке позивач вважає спільною сумісною власністю, відсутні.

Разом із тим, суд також звертає увагу на ту обставину, що деякі із наданих документів не відповідають критерію достовірності доказів, враховуючи наступне.

Частина документів, долучена до позовної заяви, дублюється у відповіді на відзив. Зокрема, копія підтвердження замовлення №820246 від 26.01.2018 р. долучався двічі, однак у повторно долученому документі міститься допис про адресу доставки, якого не міститься у первинно долученому документі. Допис про адресу доставки, відсутній на первинно долучених документах, також було виявлено в інших документах, а саме: на замовленні товару на опору та шторку для ванни на суму 7613,94 грн. від 15.07.2017 р., на видатковій накладній на душову систему на суму 5243,38 грн. від 22.07.2017 р., на видатковій накладній на ванну на суму 5694,15 грн. від 24.07.2017 р., на видатковій накладній на тумбу, умивальник на суму 6036,51 грн. від 24.07.2017 р., на видатковій накладній на пенал на суму 4797,23 грн. від 24.07.2017 р., на видатковій накладній на плитку на суму 295,09 грн. та інших.

Із довідки, наданої ТОВ «КК «Клаб Марін» від 08.05.2023 року, копія якої надавалася позивачем, встановлено що ОСОБА_3 проживає у квартирі АДРЕСА_3 та не має заборгованості зі сплати комунальних послуг, а також із 2020 року оплачує всі квартири за цією адресою, а саме АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 .

Суд звертає увагу, що у вказаній довідці вказано про те, що у кв. АДРЕСА_9 проживає ОСОБА_3 та не вказано відомостей про проживання у вказаній квартирі ОСОБА_4 , у зв`язку із чим суд приходить до висновку про те, що вказана довідка не може бути доказом спільного проживання сторін.

Оцінюючи акти звірки між ТОВ «КК «Клаб Марін» та ОСОБА_3 , які були надані позивачем на підтвердження здійснення ним оплати комунальних послуг, суд приходить до висновку, що вказаними актами підтверджується відсутність заборгованості щодо оплати комунальних послуг, однак не підтверджується факт здійснення такої оплати саме позивачем, оскільки представником відповідача було долучено копії квитанцій щодо оплати комунальних послуг ОСОБА_4 , які є належним доказом на підтвердження обставин щодо здійснення оплати комунальних послуг.

Оцінивши карти абонента на підключення послуги телебачення у квартирах АДРЕСА_13 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_1 , на яких зазначено прізвище ОСОБА_25 та які надавались стороною позивача як доказ наявності спільного побуту, суд приходить до висновку, що відомості, вказані у таких документах спростовуються відповіддю на адвокатських запит представника відповідача, у якій зазначено, що на картках абонента по вказаним квартирам зазначено прізвище ОСОБА_26 .

Суд критично оцінює нотаріально посвідчені заяви свідків, а саме ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_17 , копії яких були долучені до позовної заяви, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 69 ЦПК України свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. Разом із тим, суд звертає увагу на наступне. Період спільного проживання ОСОБА_3 до ОСОБА_4 свідками був визначений приблизно 10 років, що узгоджується із відомостями, викладеними у позовній заяві, та не узгоджується із відомостями, викладеними у Відповіді на відзив. Допитані у судовому засіданні вищевказані свідки достовірно не визначили період проживання.

Допитаний ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час судового засідання свідок ОСОБА_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_7 , повідомив, що проживає за цією адресою із 1967 року. Свідок повідомив, що він познайомився із ОСОБА_3 , коли сторони переїхали у цей будинок та проживали на 5-тому поверсі, приблизно у 2010-2011 році, однак точніше зазначити не може, оскільки не пам`ятає. Свідок повідомив, що вважав ОСОБА_27 дружиною позивача, оскільки вони разом із ОСОБА_28 ходили на роботу та поверталися з роботи. Спільних свят чи інших заходів зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не проводив. Свідок повідомив, що одного разу ходив на пляж із ОСОБА_28 , однак ОСОБА_27 із ними не було, оскільки вона працювала. Щодо місця роботи ОСОБА_27 свідок зазначив, що вважав, що вона працює швачкою. Зазначив, що сторони виїхали із вказаної квартири приблизно у 2016 році - 2017 році. Щодо свого графіку роботи зазначив, що він у 2014 році вийшов на пенсію, до цього часу деякий час працював далекобійником, у зв`язку з чим, по кілька місяців перебував у відрядженні. Свідок також повідомив, що із ОСОБА_27 зустрічався нечасто, - приблизно один раз на місяць, до квартири, у якій вона мешкала ніколи не заходив.

Оцінюючи показаннясвідка, можна встановити тільки ту обставину, що сторони були знайомі між собою, оскільки інших суттєвих відомостей, на підставі яких можна зробити висновок про наявність між сторонами сімейних відносин, таких як відомості про наявність спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, свідок не повідомив. Крім того, у судовому засіданні свідок надав показання, які не узгоджуються із його нотаріально засвідчено заявою, яка була долучена до позовної заяви, оскільки у заяві свідок вказував про спільне проживання сторін із 2010 року, однак під час допиту не зміг повідомити рік початку спільного проживання сторін, посилаючись на те, що не пам`ятає. У своїй заяві свідок вказував на те, що сторони проживали без реєстрації шлюбу, однак під час допиту зазначив, що не знає, чи було між сторонами укладено шлюб.

Допитаний ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час судового засідання, свідок ОСОБА_12 повідомив, що він проживає по АДРЕСА_21 , із 2008-ого року та познайомився із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у 2017 році, коли вони придбали у 2017 році квартиру на 3-ому поверсі будинку, а свідок проживає на 4-ому поверсі. Свідок повідомив, що ОСОБА_29 робив ремонт у вказаній квартирі, нікого не наймаючи, а свідок йому допомагав робити ремонт у квартирі та заносити придбані позивачем меблі до квартири. Зазначив, що вважав сторін сім`єю. Підтвердив, що сторони проживали у вказаній квартирі із 2018 року приблизно до 2020 року. ОСОБА_29 займався ремонтом, налаштуванням, реставрацією струнних музичних інструментів, працював у дитячій музичній школі.

Оцінюючи показання цього свідка, суд приходить до висновку, що вони є суперечливими, та факт проживання сторін однією сім`єю є суб`єктивною думкою свідка, виходячи із наступного. Відповідаючи на поставлені свідку запитання, він спочатку повідомив, що сторони жили на кошти, зароблені позивачем, однак відомостями про розмір заробітної плати позивача та відповідача свідок не володіє. Разом із тим, свідок повідомив, що бачився із позивачем кожного дня, а відповідачка весь час працювала. Свідок також повідомив, що позивач реставрує старовинні музичні інструменти, за що отримує відповідну оплату, однак надати відомості про вартість реставрації / ремонту музичних інструментів свідок не зміг, оскільки такою інформацією не володіє. Свідок зазначив, що йому відомо тільки про вартість ремонту гітари, яка складала 1500 грн. та вказану інформацію свідок отримав від третьої особи. Також ОСОБА_12 зробив висновок про те, що меблі для облаштування квартири придбавались позивачем, оскільки свідок бачив, як позивач у магазині оплачував вартість таких меблів та здійснював їх підйом до квартири після доставки таких меблів. Однак, відповідаючи на запитання суду, свідок зазначив, що він не був присутнім у магазині під час здійснення оплати та взагалі не бачив момент здійснення розрахунку.

Окрім того, свідок також повідомив, що позивач купував продукти харчування, виносив сміття. Однак, на запитання про те, чи бачив свідок сторін разом під час купівлі продуктів харчування та виносу сміття, свідок відповів, що не бачив, оскільки відповідач весь час перебувала на роботі, та в час, коли вона поверталася додому, вже нічого не купувалось. Разом із тим, свідок повідомив, що сторони разом зі свідком не проводили свята, та не святкували знакові події за виключенням одного випадку, а саме святкування виписки відповідачки із лікарні. Про дати народжень сторін свідок не знає, колір волосся відповідачки свідок також не назвав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що свідок не надав достовірних відомості про наявність у сторін спільного бюджету та взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, оскільки відомостями про розмір заробітної плати сторін свідок не володіє, під час здійснення будь-яких розрахунків присутнім не був, а здійснення взаємних прав та обов`язків сторонами за наданими свідком показаннями зводиться до проведення позивачем ремонту у квартирі, а також купівлі позивачем продуктів харчування, виносу сміття, підйому доставлених меблів, під час чого відповідачка була відсутня, у зв`язку із зайнятістю за місцем роботи.

Допитана 25.07.2024року підчас судовогозасідання свідок ОСОБА_13 повідомила, що з ОСОБА_28 та ОСОБА_27 знайомі із 2020 року. Знайомство відбулось у зв`язку із тим, що ОСОБА_13 разом із чоловіком переїхали до м. Одеса та оселилися у будинку АДРЕСА_5 , а саме у квартирі на 6-ому поверсі. За свідченнями ОСОБА_13 , вона та її чоловік раніше проживали у м. Жовті Води, Дніпропетровської обл. Чоловік ОСОБА_13 переїхав раніше своєї дружини. ОСОБА_13 фактично переїхала до квартири на 6-ому поверсі будинку АДРЕСА_5 у грудні 2021 року, а до грудня 2021 р. тільки декілька разів приїздила до м. Одеса, влітку, оскільки необхідно було продати квартиру у м. Жовті Води, чим і вона і займалася до остаточного переїзду до м. Одеса, протягом 2-3 місяців.

Одного разу під час такого приїзду влітку до м. Одеса, тобто до моменту остаточного переїзду, ОСОБА_13 відвідала пляж разом із ОСОБА_28 та ОСОБА_27 , у районі меморіалу АДРЕСА_22 , а саме 137 причал, де чоловік ОСОБА_13 працював охоронцем.

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_29 (позивач) займався ремонтом у квартирах, однак ті роботи, які ОСОБА_29 не міг виконати самостійно, виконували інші особи, зокрема роботи щодо влаштування плитки здійснював чоловік на ім`я ОСОБА_30 . Окрім ОСОБА_31 також бачила, що разом із позивачем під час ремонту постійно був присутнім також хлопець, якого звали ОСОБА_28 . ОСОБА_13 також повідомила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не жили у буд. АДРЕСА_5 до завершення ремонту. Також ОСОБА_13 повідомила, що їй відомо про передання квартир в оренду після завершення ремонту, а саме влітку 2021 року. Свідок повідомила, що не знає, де проживала ОСОБА_4 та де проживав ОСОБА_3 до моменту завершення ремонту. ОСОБА_13 , відповідаючи на запитання про те, хто із сторін купував продукти харчування, повідомила, що бачила, як ОСОБА_29 купував продукти харчування, оскільки ОСОБА_13 працювала у магазині «Таврія», розташованому у буд. АДРЕСА_5 . За свідченнями ОСОБА_13 , вона не бачила, як ОСОБА_27 купувала продукти. Свідок повідомила, що частіше спілкувалася із ОСОБА_28 (позивачем), який у зв`язку із здійсненням ремонту знаходився у буд. АДРЕСА_5 , а ОСОБА_27 (відповідача) свідок бачила рідко, оскільки ОСОБА_27 пізно поверталася із роботи. Однак, де та ким працює ОСОБА_27 свідок ОСОБА_13 не знає. Разом із тим, ОСОБА_13 зазначила, що ОСОБА_3 також займався ремонтом музичних інструментів, однак, яких саме достовірно не знає. За свідченнями свідка, спільного спілкування свят зі сторонами не було. Загалом, ОСОБА_13 приблизно двічі за запрошенням ОСОБА_27 заходила у гості на чай. Свідок підтвердила, що у лютому 2022 року ОСОБА_27 виїхала до США. За свідченням ОСОБА_13 , це була третя спроба ОСОБА_27 здійснити виїзд, та якби вона не виїхала того разу, то скоріше за все перебувала би тут і на даний момент, оскільки ОСОБА_27 виїхала за два дні до початку війни. Після виїзду до США, за свідченнями ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 спілкувалися за допомогою месенджеру Вайбер шляхом здійснення дзвінків, в тому числі за участю ОСОБА_3 . На запитання про те, чи зазначала ОСОБА_4 , що сумує за чоловіком, ОСОБА_13 повідомила, що про стосунки з позивачем ОСОБА_4 не говорила. Також свідок повідомила, що влітку 2023 року приїхала подруга ОСОБА_27 , яка проживала в одній із спірних квартир, сплачуючи тільки комунальні послуги.

Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_13 у сукупності із іншими доказами, суд приходить до наступних висновків.

Оскільки майно, яке позивач просить визнати спільною сумісною власністю у зв`язку із набуттям такого майна під час проживання сторін однією сім`єю, було набуто ОСОБА_4 за період із 20.07.2018 року по 03.11.2021 рік, суд має визначити, чи проживали сторони однією сім`єю за вказаний період часу.

Судом було встановлено, що 20.07.2020 року ОСОБА_4 уклала Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_14 , того ж дня було зареєстровано право власності за ОСОБА_4 . Відповідно, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання спільною сумісною власністю квартири АДРЕСА_14 , суд має визначити, чи проживали сторони однієї сім`єю до моменту укладення договору купівлі-продажу та на момент укладення Договору купівлі-продажу.

Судом було встановлено, що Договір купівлі-продажу майнових прав щодо квартири АДРЕСА_9 було укладено ОСОБА_4 15.01.2018 р., а право власності на кв. АДРЕСА_9 було зареєстровано за ОСОБА_4 12.08.2020 р. Відповідно, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання спільною сумісною власністю квартири АДРЕСА_9 , суд має визначити, чи проживали сторони однієї сім`єю до 15.01.2018 р., на момент 15.01.2018 р., із 15.01.2018 р. по 12.08.2020 р.

Судом було встановлено, що Договір купівлі-продажу майнових прав щодо квартири АДРЕСА_13 було укладено ОСОБА_4 15.01.2018 р., а право власності на кв. АДРЕСА_13 було зареєстровано за ОСОБА_4 24.11.2020 р. Відповідно, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання спільною сумісною власністю квартири АДРЕСА_13 , суд має визначити, чи проживали сторони однієї сім`єю до 15.01.2018 р., на момент 15.01.2018 р., із 15.01.2018 р. по 24.11.2020 р.

Судом було встановлено, що Договір купівлі-продажу майнових прав щодо машиномісця №130 було укладено ОСОБА_4 15.10.2018 р., а право власності на машиномісце № НОМЕР_1 було зареєстровано за ОСОБА_4 03.11.2021 р. Відповідно, вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання спільною сумісною власністю машиномісця № НОМЕР_1 , суд має визначити, чи проживали сторони однієї сім`єю до 15.01.2018 р., на момент 15.01.2018 р., із 15.01.2018 р. по 03.11.2021 р.

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що познайомилась зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 2020-ому році. Фактично переїхала до квартири, розташованої на 6-ому поверсі будинку АДРЕСА_23 у грудні 2021 р., а до грудня 2021 р. декілька разів приїздила до м. Одеса, влітку 2021 р. Одного разу влітку 2021 р. ОСОБА_13 відвідала пляж разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . За свідченнями ОСОБА_13 , ОСОБА_32 виїхала із України у лютому 2022 р. Інші показання свідка ОСОБА_33 стосуються періоду із грудня 2021 р.

Таким чином, для встановлення наявності або відсутності підстав для визнання квартири АДРЕСА_24 спільною сумісною власністю сторін свідчення ОСОБА_13 значення не мають, оскільки право власності на вказані об`єкти нерухомого майна було набуте у період, коли ОСОБА_13 фактично не спілкувалася зі сторонами та не могла знати про обставини наявності або відсутності проживання сторін однією сім`єю, оскільки за свідченнями ОСОБА_13 вона остаточно переїхала до м. Одеси у грудні 2021 р., а до грудня 2021 р. декілька разів приїздила до м. Одеса влітку 2021 р.

Щодо значення показань ОСОБА_13 для встановлення наявності або відсутності підстав для визнання машиномісця № НОМЕР_1 спільною сумісною власністю суд зазначає, що право власності на машиномісце № НОМЕР_1 було набуто 03.11.2021 р. Із відомостей, наданих ОСОБА_13 про обставини, які їй відомі, щодо даного періоду було вказано про один спільний візит на пляж разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 влітку 2021 р. Однак, сам факт разового спільного відпочинку на пляжі не надає відомостей ні про спільний побут, ні про спільний бюджет, ні про спільне проживання, ні про наявність взаємних прав та обов`язків. Інші показання ОСОБА_13 відносяться до періоду із грудня 2021 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_13 не є належним доказом, оскільки не містять відомостей про факти та обставини, які мають бути встановлені судом, з огляду на те, що показання ОСОБА_13 стосуються періоду після набуття права власності, за виключенням відомостей про факт знайомства зі сторонами у 2020-ому році та відомостей про один візит на пляж влітку 2021 р. Однак, факт знайомства у 2020-ому році та факт одного візиту на пляж не підтверджують обставини проживання однією сім`єю.

Допитаний 25.07.2024 року під час судового засідання свідок ОСОБА_14 повідомив, що познайомився із ОСОБА_28 (позивачем) під час перенесення речей до квартири, яку свідок та його дружина придбали у буд. АДРЕСА_5 . ОСОБА_14 повідомив, що спілкувався із ОСОБА_28 із робочих питань, а саме щодо тих, які стосуються ремонту. Свідок повідомив, що ОСОБА_29 займався ремонтом за виключенням тих робіт, які самостійно не міг зробити, наприклад влаштування плитки. До завершення ремонту ОСОБА_29 був один, ОСОБА_27 з`явилася тільки після завершення ремонту. Свідок вважав, що сторони живуть разом, а тому складають сім`ю, оскільки він іноді заходив до квартири, де ОСОБА_29 робив ремонт, у зв`язку із робочими питаннями, та іноді бачив там ОСОБА_27 , однак дуже рідко. На запитання, чи бачив свідок якість прояви ніжних почуттів, а саме чи обіймалися сторони, чи трималися за руки, чи цілувалися, свідок повідомив, що такого не бачив. Де працював ОСОБА_29 свідок не знає, оскільки за його словами, не запитував про це, однак повідомив, що ОСОБА_29 ремонтував музичні інструменти, окрім того, що займався ремонтом. Розмір заробітку позивача йому не відомий. Свідку не відомо з якого часу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю.

Допитана ІНФОРМАЦІЯ_3 свідок ОСОБА_15 повідомила, що проживає у будинку АДРЕСА_11 із 2013 року. Працює начальником цеху 5 днів на тиждень з 8-ої години ранку до 16:45. Додому приїжджає приблизно о 17.30. Свідок повідомила, що ОСОБА_3 разом із молодим хлопцем займався ремонтом квартири приблизно із 2017 року, а сам ремонт тривав близько року. Під час ремонту вона ОСОБА_27 (відповідачку) не бачила. Свідок зазначила, що вважала сторін подружжям, оскільки вони після проведеного ремонту проживали у квартирі, тобто приблизно із 2018 року рік або два. Коли саме виїхали свідок достовірно не пам`ятає. В гості до сторін вона не ходила, спільних святкувань та спільного відпочинку також не було. ОСОБА_27 зустрічала інколи зранку, коли вона йшла на роботу. Свідок також зазначила, що не перебувала у дружніх стосунках ні з ОСОБА_28 , ні з ОСОБА_27 .

Суд приходить до висновку, що з показань свідка не можна зробити висновок про те, що сторони проживали однією сім`єю, оскільки висновок свідка про спільне проживання грунтується на тому, що вона інколи бачила ОСОБА_28 та ОСОБА_27 разом, а позивач робив ремонт в парадній. Однак, за показаннями свідка, вона не перебувала у дружніх стосунках зі сторонами, в гостях у них ніколи не була, свята разом із сторонами або із кимось із сторін не святкувала, та не слідкувала за їх особистим життям. Інші обставини, із яких можливо було б встановити ознаки сімейних відносин свідок не повідомила. Зокрема, про наявність або відсутність спільних дітей у сторін або про наявність або відсутність дітей у ОСОБА_28 та ОСОБА_27 свідок не знає, про спільні покупки або доходи сторін свідку також нічого не відомо.

Допитана усудовому засіданні15.08.2024року свідок ОСОБА_16 повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_25 , тобто її квартира розташована поряд із сусідньою квартирою АДРЕСА_26 . Свідок зазначила, що не знає, із якого часу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали у квартирі, та що навіть, коли вона на прохання позивача підписувала заяву у нотаріуса, вона про це сказала. Свідок зазначила, що дуже погано запам`ятовує дати. ОСОБА_16 зазначила, що спочатку у квартирі АДРЕСА_26 проживала ОСОБА_27 із донькою, а потім вже з`явився ОСОБА_29 (позивач). Свідок зазначила, що вона дійшла висновку про те, що сторони є сім`єю, оскільки вони постійно разом ходили та свідок зажди їх бачила тільки разом. Сама ОСОБА_16 в той період часу працювала нянею, неофіційно, тричі на тиждень у понеділок, середу та п`ятницю. На роботу ОСОБА_16 мала з`явитися о 10.00 год. ранку, однак у зв`язку із тим, що вона проживала далеко від роботи, їй доводилось виходити із дому за півтори години до початку роботи, тобто приблизно о 08:30 год. Із роботи ОСОБА_16 поверталася близько 22.00 год.

Відповідаючи на запитання представника відповідача про час доби, коли ОСОБА_34 бачила сторін із урахуванням свого графіку роботи, ОСОБА_34 зазначила, що вона переважно бачила сторін ввечері, а можливо також і у вихідні дні. Також ОСОБА_34 зазначила, що іноді зустрічала одну ОСОБА_27 зранку, оскільки і вона, і ОСОБА_27 йшли на роботу. Де працював ОСОБА_3 свідок не знала, однак, думала, що робота позивача пов`язана із комп`ютерами. ОСОБА_4 працювала, на думку свідка, бухгалтером. Про дохід сторін ОСОБА_16 не знала, чи купували вони меблі також не знала. Свідок повідомила, що донька ОСОБА_4 поїхала до США та одного разу приїздила у гості разом із дитиною, проте стать дитини вона не знає, оскільки дитина була у колясці. ОСОБА_34 бачила із вікна, як ОСОБА_3 бавиться із дитиною на дитячому майданчику. Відповідаючи на запитання про те, у зв`язку із чим ОСОБА_34 ідентифікувала відносини сторін як сімейні, а не як відносини коханців чи будь-які інші, ОСОБА_34 зазначила, що вона вважала, у ОСОБА_4 з`явився чоловік, який проявляв до неї увагу, залицявся. Коли сторони переїхали із квартири, ОСОБА_16 достовірно не пам`ятала, зазначивши, що загалом сторони прожили у будинку АДРЕСА_7 10-15 років. Уточнюючи період переїзду, свідок повідомила, що сторони виїхали за 2 роки до початку війни, а можливо за 5 років до початку війни.

Оцінивши показання свідка, які були надані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що неможливо достовірно встановити дійсні обставини, враховуючи нижчевикладене.

ОСОБА_16 зазначила, що не запам`ятовує дати. Всі названі ОСОБА_16 періоди, які мають значення для розгляду справи, є занадто приблизними. Зокрема, ОСОБА_16 зазначила, що не пам`ятає, коли сторони почали проживати у квартирі. Строк проживання у квартирі ОСОБА_16 визначила як 10 - 15 років, однак не менше 10-ти років, а дата переїзду за свідченнями ОСОБА_16 припала на період за 2 роки до початку війни або за 5 років до початку війни.

Таким чином, із показань ОСОБА_16 неможиво встановити ні дату початку спільного проживання, ні термін спільного проживання, ні дату переїзду, крім того, в квартирі сторін свідок не була, у гості до них не заходила.

Допитана усудовому засіданні15.08.2024року свідок ОСОБА_17 повідомила, що знає ОСОБА_3 із 2010 року. Зазначила, що він проживав із ОСОБА_35 . Хто придбав квартиру, вона не знає. До 2010 року у цій квартирі жив інший сусід, який помер. Знає також доньку ОСОБА_36 . За даною адресою сторони прожили 9 років точно, а може навіть і 10 років. ОСОБА_29 постійно щось ніс. ОСОБА_28 знає як дуже чуйного чоловіка, однак із сторонами свідок не мала дружніх відносин. Де працювали сторони не знає. На повторне питання щодо тривалості спільного проживання сторін свідок вказала, що 8 років точно. На повторне запитання, коли ОСОБА_29 переселився до даної квартири, свідок повідомила, що не знає, оскільки свідок не слідкувала за цим. Щодо місця роботи свідок повідомила, що працює у продуктовому магазині та її графік змінювався. Іноді її графік був таким, що свідок 4 дні працювала, а 4 дні була вдома, іноді 5 днів вдома та 5 днів на роботі. Висновок про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю свідок зробила за ознакою спільного проживання, оскільки бачила сторін разом постійно, тобто 2-3 разів на тиждень, в основному ввечері, позивач зустрічав ОСОБА_27 та ніс продукти.

Надаючи оцінку показанням свідка ОСОБА_17 , суд звертає увагу на те, що свідок надала суперечливу інформацію. Зокрема, спочатку свідок зазначає, що сторони проживали із 2010 року, однак у подальшому повідомила, що не знає, із якого року сторони проживали у квартирі. Крім того, щодо терміну проживання сторін свідок спочатку повідомила, що сторони проживали 9 років та, можливо, навіть більше, однак у подальшому свідок повідомила, що сторони проживали разом 8 років. Відтак, суд не може достовірно встановити обставини, які мають значення для справи. Крім того, свідок під час допиту спочатку зазначала про те, що бачила сторін дуже часто, однак, відповідаючи на запитання, повідомила, що бачила сторін разом 2-3 рази на тиждень, переважно у вечірній час. Серед іншого свідок повідомила, що не спілкувалася зі сторонами як із друзями, не знає про місце роботи позивача та відповідача, у гостях у сторін не була. Таким чином, суд приходить до висновку, що із показань свідка можливо встановити, що сторони спільно проводили час 2-3 рази на тиждень, переважно у вечірній час, однак підстав для висновку про проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю немає, оскільки свідок не надала відомостей про спільний побут, спільний бюджет, виконання обов`язків, притаманних подружжю. Об`єктивно оцінивши відомості, надані свідком, щодо перенесення важких сумок, та щодо спілкування із онуком та донькою відповідачки не можуть бути оцінені судом як достатні докази на підтвердження наявності сімейних відносин між сторонами.

Допитана усудовому засіданні15.08.2024року свідок ОСОБА_18 повідомила, що проживає у буд. АДРЕСА_11 . Свідок познайомилася із ОСОБА_28 (позивачем) у 2017 році, коли ОСОБА_29 попередив свідка, що буде робити ремонт у квартирі та буде гамірно. Ремонт проводився протягом року. Під час ремонту у квартирі проживав товариш ОСОБА_28 . Коли закінчився ремонт, у квартирі проживали ОСОБА_29 із ОСОБА_27 . Повідомила, що ОСОБА_29 зустрічав ОСОБА_27 із роботи. ОСОБА_29 називав ОСОБА_27 дружиною, а ОСОБА_27 була не говіркою. ОСОБА_28 свідок бачила, напевно, кожного дня, ввечері, однак, у гості до них не ходила.

У судове засідання, призначене на 27.09.2024 р. з`явився свідок ОСОБА_19 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_27 , однак, позивач просив допитати свідка ОСОБА_37 , яка мешкає у кв. АДРЕСА_28 . Тобто, на судове засідання з`явився свідок, про допит якого не було подано клопотання про допит. Представник позивача зазначив, що вказаний свідок був заявлений у відповіді на відзив. Однак, судом встановлено, що у відповіді на відзив було зазначено про необхідність допиту іншого свідка - ОСОБА_38 , яка мешкає у кв. АДРЕСА_28 . Сам позивач повідомив, що клопотання було заявлено щодо доньки ОСОБА_19 , яка мешкає у буд. АДРЕСА_5 , тобто було допущено помилку в ініціалах свідка.

Однак, суд вважає, що відомості, повідомлені самим позивачем про допущення помилки в ініціалах, не відповідають дійсності, адже відомості щодо заявленого свідка та відомості щодо свідка, який фактично прибув на судове засідання, відрізняється не тільки в частині ініціалів, але також і в частині адреси мешкання. Відтак, на судове засідання з`явилася ОСОБА_19 , яка мешкає по АДРЕСА_27 , а позивач просив допитати свідка ОСОБА_37 , яка мешкає у кв. АДРЕСА_28 , яка за відомостями позивача є донькою свідка, який фактично прибув.

Враховуючи ту обставину, що на судове засідання прибув свідок, щодо допиту якого не було подано клопотання про допит, відповідно, суд такого свідка не викликав, суд приходить до висновку, що відомості, які повідомила ОСОБА_19 , не відповідають критерію допустимого доказу у зв`язку із порушенням встановленого порядку отримання доказів.

Допитана у судовому засіданні 27.09.2024 року свідок ОСОБА_20 повідомила, що працює з 2017 року у компанії, яка є забудовником «Граніт», перша посада - у відділі продажу у комплексі « ОСОБА_39 », з 2022 року працює в управляючій компанії «Клаб Марін». Зазначила, що з ОСОБА_28 та ОСОБА_27 познайомилась, коли працювала у відділі продажу, після здачі комплексу. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відділі продажу вирішували свої питання щодо отримання ключів, підписання актів приймання-передачі, тощо, у 2020-ому році. Свідок вважала їх сімейною парою. Як оформлювалися договори купіві-продажу майнових прав не знає, оскільки до обов`язків свідка входило показати квартири та розказати про них. Оформлення права власності та отримання виплат здійснював інший відділ. Комунальні платежі вносив ОСОБА_29 , однак квитанції видаються на ім`я власника. На запитання про те, чи була можливість укласти договір купівлі-продажу майнових прав на подружжя, тобто на двох осіб, свідок відповіла, що така можливість була та такі свідоцтва видавалися. Свідок повідомила, що з березня 2022 року квартири утримувались ОСОБА_3 , допоки його не вигнали із квартири. Щодо надання актів звірки, свідок повідомила, що на момент, коли надавалися такі акти звірки, ОСОБА_29 прийшов і повідомив, що йому необхідні такі документи, та оскільки ОСОБА_28 знали, йому такі Акти були надані. Одного разу свідок спілкувалася із представником ОСОБА_40 , яка запитувала інформацію про ОСОБА_3 , яка під час розмови не намагалася в чомусь переконати свідка, однак на погляд свідка дещо зверхньо себе поводила та за показами свідка, тиску на свідка не здійснювала.

25.10.2024 року,під чассудового засідання, бувдопитаний свідок ОСОБА_21 , яка повідомила, що надавала ОСОБА_41 послуги щодо передання в оренду квартир, розташованих у буд. АДРЕСА_5 . Свідок повідомила, що із ОСОБА_42 познайомилась приблизно 5 років тому у зв`язку із тим, що ОСОБА_43 звернулася до неї для отримання послуг щодо передання квартир в оренду, тому що свідок працювала рієлтороом. ОСОБА_44 їй також знайомий, оскільки коли необхідно було показувати квартири, ОСОБА_27 надала номер телефона ОСОБА_28 , який знаходився за адресою, оскільки робив ремонт у квартирах. На запитання щодо того, чи перебував позивач на квартирах у зв`язку зі здійсненням ремонту або у зв`язку із тим, що він там знаходився, свідок відповіла, що ОСОБА_27 представила ОСОБА_28 як людину, яка робить ремонт. Також у зв`язку зі своє зайнятістю, ОСОБА_27 не мала достатньо часу для показу квартир. На уточнююче запитання, яким чином можна передавати квартиру, у якій здійснюється ремонт, свідок повідомила, за у вказаному будинку ОСОБА_41 належала не одна квартира. Відповідаючи на запитання про кількість належних ОСОБА_41 квартир свідок повідомила, що точно не пам`ятає, та напевно їх кількість може складати п`ять. Для підписання договорів завжди чекали на ОСОБА_27 . Свідок повідомила, що ОСОБА_27 працювала у дитячому центрі у будинку АДРЕСА_29 , однак із якого часу не знає. На запитання представника позивача, яке ім`я має син ОСОБА_4 , свідок повідомила, що про сина їй не відомо, у ОСОБА_4 є донька. ОСОБА_44 підтвердив, що знайомий зі свідком та знає ОСОБА_45 як ріелтора, бачив її одного разу.

13.11.2024 року у судовому засіданні, була допитана свідок ОСОБА_24 , яка повідомила, що працює в агенції нерухомості. ОСОБА_27 зателефонувала їй та повідомила про бажання придбати квартиру в ОСОБА_39 та свідок підшукала їй 1-о кімнатну квартиру у вказаному житлвому компелксі. ОСОБА_46 представила як людину, що розуміється на ремонтах та привела його до квартири перед купівлею. Пізніше вона їй зателефонувала відповідач та просила допомогти з продажем квартири на АДРЕСА_5 , а позивач показував квартиру покупцям та розповідав про ремонт.

13.11.2024 року у судовому засіданні був допитаний ОСОБА_23 , який повідомив, що познайомився з відповідачем в середині 2017 року в ресторані РИФ, після чого вони почали зустрічатися та мали інтимні стосунки приблизно пів року. На особисті запитання позивача про характерні ознаки зовнішності відповідача, такі як родинки чи шрами, надав відповідь, заперечень щодо правдивості якої позивач не надав. Окрім того, свідок повідомив, що ОСОБА_43 не хотіла мати серйозних стосунків та укладати шлюб, оскільки вже двічі була заміжньою. Зустрічались вони у свідка вдома, він знає, що ОСОБА_27 проживала на ОСОБА_47 , куди він її підвозив.

Таким чинои, суд робить висновок про те, що зі свідчень свідків неможливо достовірно встановити періоди спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки свідками надаватися суперечливі відомості про те, коли та де проживали сторони. Висновок деяких свідків про спільне проживання ґрунтувався на тому, що сторін бачили разом із періодичністю 1-2 рази на тиждень та ввечері. Разом із тим, свідки повідомляли, що відповідача бачили вкрай рідко, а переважна більшість свідків не перебували ні з ким із сторін у дружніх чи близьких стосунках та навіть до квартир не заходили. Відтак, свідками не підтверджено, що між сторонами склалися саме усталені сімейні відносини.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17 сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16 показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15 спільна присутність на святах та пересилання коштів не можуть свідчити про те, що між сторонами склались усталені відносини, які притаманні подружжю.

Оцінюючи докази у сукупності, суд вважає за необхідне також звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Судом встановлено, що 31.10.2009 року ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_18 за 12400 (дванадцять тисяч чотириста) гривень, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 31.10.2009 р., копія якого долучена до позовної заяви.

13.07.2017 року ОСОБА_4 продала квартиру АДРЕСА_16 , яка належала їй на підставі Договору купівлі-продажу від 08.09.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічівою Н.А. Продаж здійснено за 220 000 грн. Вказане підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 13.07.2017 р., копія якого надана приватним нотаріусом Одеського міського округу Чернишовою Н.Г.

24.06.2020 року ОСОБА_4 продала квартиру АДРЕСА_17 , яка належала їй на підставі Договору купівлі-продажу від 09.07.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. Продаж здійснено за 528 800 грн. Вказане підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 24.06.2020 р., копія якого надана приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В.

26.10.2021 року ОСОБА_4 продала квартиру АДРЕСА_12 , яка належала їй на підставі Договору купівлі-продажу від 27.01.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. Продаж здійснено за 1 730 300 грн. Вказане підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 26.10.2021 р., копія якого надана представником відповідача.

ОСОБА_4 працювала медичною сестрою по массажу в Одеському обласному благодійному фонді реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє» із 13.09.2010 року по 07.02.2019 року включно.

Відповідно до Довідки форми ОК-7 щодо ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) із Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_3 отримував мінімальну заробітну плату. Доказів на доведення існування у позивача майна, або доказів на отримання позивачем інших доходів, ніж ті, які визначені у Довідці ОК-7 - не надано.

Відповідач зазначав, що майно, яке позивач вважає спільною сумісно васністю, було придбано за рахунок в тому числі коштів, отриманих від продажу належного відповідачу на праві приватної власності нерухомого майна, та надав докази на підтвердження здійснення відповідачем угод купівлі-продажу. Разом із тим, до суду не було надано доказів на підтвердження того, що саме за рахунок коштів позивача було придбано майно, яке позивач вважає спільною сумісною власністю.

Однак, беручи до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, висновок про те, що майно було придбано відповідачем за рахунок особистих коштів, отриманих в тому числі від продажу нерухомого майна, на що позивач посилається як на підставу відмови у задоволенні позову, видається набагато вірогідним, ніж висновок про те, що майно буо придбано за рахунок спільних коштів сторін, оскільки матеріалами справи не підтверджується наявність доходу у позивача, достатнього для придбання майна.

Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що право власності на всі придбані об`єкти нерухомого майна було зареєстровано на ОСОБА_4 у зв`язку із тим, що ОСОБА_3 довіряв ОСОБА_4 та сторони не мали непорозумінь із даного питання, оскільки позивачем не наведено будь-яких інших доводів на підтвердження існування перешкод у реєстрації права власності за позивачем, як не надано доказів на підтвердження неможливості реєстрації шлюбу між сторонами, що на думку суду свідчить про відсутність існування між сторонами фактичних шлюбних відносин із 2010 по 2022 рік, оскільки даний термін є достатнім для реєстрації шлюбу за умови наявності дійсної волі на створення сім`ї.

Таким чином, суд приходить висновку, що дослідженими доказами не підтверджується факт наявності між сторонами фактичних шлюбних відносин, притаманних подружжю, та факт наявності у позивача грошових коштів, нерухомого майна тощо, за рахунок якиих могло б здійснюватись придбання спірного майна.

Щодо тверджень позивача про переказ на рахунок ОСОБА_4 грошових коштів, суд зазначає наступне. Із квитанції №15559399 про здійснення касової операції щодо внесення грошових коштів, копія якої була надана позивачем, було встановлено, що 03.03.2022 року ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) було внесено на рахунок ОСОБА_4 , відкритий у АБ «Південний» із номером НОМЕР_4 , грошові кошти у розмірі 1 000 дол. США (еквівалент у гривнях: 29 254, 90 грн.).

Із квитанції № 15799794 про здійснення касової операції щодо внесення грошових коштів, копія якої була надана позивачем, було встановлено, що 04.03.2022 року ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) було внесено на рахунок ОСОБА_4 , відкритий у АБ «Південний» із номером НОМЕР_4 , грошові кошти у розмірі 5 500 дол. США (еквівалент у гривнях: 162 364, 70 грн.).

Із квитанції №15804138 про здійснення касової операції щодо внесення грошових коштів, копія якої була надана позивачем, було встановлено, що 04.03.2022 року ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) було внесено на рахунок ОСОБА_4 , відкритий у АБ «Південний» із номером НОМЕР_4 , грошові кошти у розмірі 7 500 дол. США (еквівалент у гривнях: 219 411, 75 грн.).

Із квитанції №16065269 про здійснення касової операції щодо внесення грошових коштів, копія якої була надана позивачем, було встановлено, що 07.03.2022 року ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) було внесено на рахунок ОСОБА_4 , відкритий у АБ «Південний» із номером НОМЕР_4 , грошові кошти у розмірі 52 100 дол. США (еквівалент у гривнях: 1 524 180, 29 грн.). Призначення платежу - внесення готівки згідно довіреності.

Із квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №59645283 про здійснення касової операції щодо внесення грошових коштів, копія якої була надана позивачем, було встановлено, що 17.10.2022 року ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) було внесено на рахунок ОСОБА_4 , відкритий у АБ «Південний» із номером НОМЕР_4 , грошові кошти у розмірі 25 дол. США (еквівалент у гривнях: 914, 22 грн.).

21.02.2024 року до Київського районного суду м. Одеси на виконання ухвали про витребування доказів, а саме документів, які ОСОБА_3 надавав для підтвердження джерела походження коштів 07 березня 2022 року, коли на рахунок ОСОБА_4 було зараховано 52 100 дол. США, АБ «Південний» надіслав відповідь №33/001/6263/2024 від 20.02.2024 р., до якої доручив копію Договору купівлі-продажу квартири від 26.10.2021 р., відповідно до якого ОСОБА_4 продала квартиру АДРЕСА_12 та копію заяви на видачу готівки №3 від 26.10.2021 р., відповідно до якої зміст операції визначено як видача коштів з поточного рахунку, отримувач - ОСОБА_4 сума - 1 730 300 грн.

Оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що грошові кошти у розмірі 52 100 дол. США (еквівалент у гривнях: 1 524 180, 29 грн.), належать ОСОБА_4 , оскільки були отримані від продажу квартири, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_4 . У суду відсутні підстави вважати, що квартира АДРЕСА_11 була придбана під час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах.

Також суд не приймає у якості належних та допустимих доказів копії медичної картки стаціонарного хворого, медичні дослідження та виписки з медичних карток ОСОБА_4 (т.1, а.с.231-233), так як вказані документи взагалі не мають відношення до предмету доказування.

Крім того, суд зауважує, що позивач просить встановити період проживання однією міс`єю з відповідачем протягом 12 років, однак, на підтвердження цього надав лише 3 фотографії, дві з яких зроблені в один день - на весіллі друзів. (т.1, а.с.81-82), що викликає сумнів у правдивості тверджень, викладених у позовній заяві. При цбому суд критично ставиться до слів позивача щодо того, що усі інші фотографіі залишились в квартирі, з якої його вигнала позивач, так як вказана подія відбулась пізніше подачі позову.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Відповідно доч. 1 ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зіч. 1 ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року ), постанови КЦС ВС від 07.10.2020 року у справі №465/3586/17, від 08.10.2020 у справі №712/22134/12, від 05.10.2020 у справі № 347/637/18, від 27.10.2020 у справі №243/11349/18.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року), Постанови КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 року №161/4641/17, 20.10.2020 року у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 року у справі №585/2958/17, від 12.101.2020 року у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 року у справі №161/7515/15-ц.

Враховуючи наведене та характер даного рішення, суд вважає за можливе не наводити відповіді на кожен аргумент позивача. Більше того, наведення відповідних відповідей суд вважає неможливим з огляду на те, що такі відповіді, які не мають жодного значення для вирішення даної справи, можуть обмежити у встановленні певних обставин суд в межах вказаної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 60, 61, 63, 74 СК України, ст.ст. 4, 10,12,19,43, 76-81, 258-261,263-265, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна набутого в цей період, спільною сумісною власністю та розподіл спільно нажитого майна, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Куриленко

Повний текст рішення складено 26.12.2024 року.