Ухвала

від 26.12.2024 по справі 722/2640/24

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/2640/24

Номер провадження 1-в/722/420/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м.Сокиряни

Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

представника колонії ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про звільнення від відбування покарання на підставі ч.2ст.74 КК України, засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноармійськ (м.Покровськ) Донецької області, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого,

ВСТАНОВИВ:

Начальник ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_6 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому, посилаючись на вимогиЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року, а також на положення ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, просив привести у відповідність із законодавством України вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2020 року за яким ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)».

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та з наведених у ньому підстав просив його задовольнити.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та представник виправної колонії подане клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2019 року ОСОБА_4 винним у пред?явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки та покладено на нього передбачені ст. 76 КК України обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Як вбачається із вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2020 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальної правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Окрім того, у відповідності до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2019 року і остаточне покарання визначено у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно Постанови Верховного Суду від 03.11.2022 року ухвалу Донецького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Загальна сума завданої матеріальної шкоди за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2019 року становить 816 гривень 51 копійка.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч.1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2ст. 74 КК Україниособа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 рокувідповідно до якого у новій редакції викладеностаттю 51 КУпАП«Дрібне викрадення чужого майна».

Згідно з ч. 1ст. 51 КУпАП, настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2ст. 51 КУпАПвстановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 6ст. 3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Частиною 1статті 5 КК Українипередбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Неоподатковиний мінімум доходів громадян це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України. Підпунктом169.1.1, пункту 169.1статті 169розділуІV Податкового Кодексу Українивизначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2019 року, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, яке мало місце 28.04.2019 року на суму 816,51 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2019 року складав 960,50 грн. (1921,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2019 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 960,50 грн. х 2 = 1921,00 грн.

Ураховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення ч. 2ст. 4 КК Українита ч. 1ст. 5 КК України, таємне викрадення чужого майна вартістю до 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_4 діяння (28.04.2019 року), кваліфікувалися б за ч. 2ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.

Згідно мотивувальної частини вироку Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2020 року, вбачається, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.186 КК України.

Відтак, ОСОБА_4 слід вважати засудженим за ч.3 ст.186 КК України із призначенням покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Напiдставiст. 58 Конституції України, ст.5,ч. 2 ст.74 КК України,Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України,суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноармійськ (м.Покровськ) Донецької області, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , від подальшого відбування покарання за ч.3ст.185 КК України, призначеного вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2019 року у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноармійськ (м.Покровськ) Донецької області, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженим за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2020 року за ч.3 ст.186 КК КК Українина строк 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1