Рішення

від 25.12.2024 по справі 727/12849/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/12849/24

Провадження № 2/727/2361/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючої судді Бойко М.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Васківчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Чернівці, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лабік Генадій Іванович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції"</a>, третя особа: приватний нотаріус КМНО Бершацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2024 року представник позивачки - адвокат Лабік Г.І. звернувся до суду через систему "Електронний суд" з позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис № 5405 від 22 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Бершацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Українські Фінансові операції"», Код ЄДРПОУ 40966896 заборгованості в сумі 9 291,20 грн. таким, що не підлягає виконанню,оскільки його вчинено з порушенням норм діючого законодавства, а сума заборгованості не є безспірною.

В обґрунтування таких вимог та підстав позову адвокат зазначив, що нотаріус не перевірив безспірність вимог кредитора та не повідомив ОСОБА_2 про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, а тому останній не міг жодним чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум.

Крім того, оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 листопада 2024 року у справі відкритоспрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явилася, проте, її представник - адвокат Лабік Г.І. надав письмову заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, заявлені ним вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, на їх задоволенні наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції"</a> в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, які повернулись до суду з відміткою про їх вручення відповідачу, причини своєї неявки останній не повідомив. Своїм правом на подачу відзиву на позов відповідач також не скористався.

Третя особа - приватний нотаріус КМНО Бершацький І.В. в судове засідання також не з`явився з невідомих суду причин, про розгляд справи повідомлений належним чином, письмових пояснень суду не направив, своєї позиції щодо предмету спору не висловив.

У відповідності до ст. 178, ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, виконавчим написом №5405 від 22.01.2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Баршацьким І.В. з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце народження невідоме, Паспорт серія: НОМЕР_2 , Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області, 18.03.1996, місце роботи - невідоме, який(-а) є Боржником за Кредитним договором N? 369458 від 19.12.2018 року, укладеним з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» ідентифікаційний код юридичної особи 40966896, місцезнаходження: 03150, Україна, м. Київ, вул. Загородня 15, оф. 313, Рахунок у форматі IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ "Приватбанк" МФО 320649, далі іменоване - Стягувач, стягнуто заборгованості за Кредитним договором N? 369458 від 19.12.2018 року. ( а.с.5).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Відповідно дост.18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (п.3 ч.1ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (ч.1ст.39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Відповідно до вимогст. 50 Закону України «Про нотаріат»нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За змістомст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст.88 цього Закону визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У відповідності до ч.1 та ч.2 Глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Пунктом 1 Переліку (в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчого напису) передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Безспірний боргце борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржникавимога кредиторазаставодержателя вважається безспірною.

Отже, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;другий етапучинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного з етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з цим належить зазначити, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність або відсутність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 04 березня 2015 року у справі №6-27цс15, Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі №461/4609/16-ц.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19ст.34 ЗУ «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172». Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей87,88 ЗУ «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 з подібних правовідносин.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень ст.ст.87,88 ЗУ «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 ЗУ «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15-ц зазначено, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від22.02.2017у справі № 826/20084/14зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме: визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.

Суд враховує в якості рекомендаційного/консультаційного роз`яснення, викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», за змістом якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригіналнотаріально посвідченоїугоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Отже, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналунотаріально посвідченогодоговору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскаржуваний виконавчий напис вчиненийнотаріусом22.01.2021, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Виходячи з зазначеного, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Матеріали справи не містять доказів нотаріального посвідчення кредитного договору, згідно якого нотаріусом здійснено виконавчий напис про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевиладене, суд приходить до висновку, сума заборгованості позивача, зазначена у виконавчому написі, не є безспірною, крім того, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис щодо договору, який не був нотаріально посвідчений, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивач звільнений від сплати судового збору, а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лабік Генадій Іванович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції"</a>, третя особа: приватний нотаріус КМНО Бершацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 5405 від 22 січня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Бершацьким І.В., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Українські Фінансові операції», Код ЄДРПОУ 40966896 заборгованості у сумі 9 291,20 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції"</a> на користь держави судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатом апеляційного розгляду справи.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http: www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя М. Є. Бойко