Постанова

від 18.12.2024 по справі 641/1572/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

18 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 641/1572/21

провадження № 22-ц/818/3400/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Слобожанська митниця Державної митної служби, Державна фіскальна служба України про витребування майна з незаконного володіння та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , на рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2024 року, ухвалене суддею Пілюгіною О.М., -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Слобожанська митниця Державної митної служби, Державна фіскальна служба України про витребування майна з незаконного володіння та стягнення моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначає, що 28 квітня 2018 року ОСОБА_3 , директором Литовського ЗАТ «Ineva», власником автомобіля марки «Renault Megan Scenic», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; VIN: НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію ТС: НОМЕР_3 , видана довіреність № 730807, якою надано право ОСОБА_1 , бути представником компанії в органах поліції, підприємствах, організаціях, незалежно від форми власності і підпорядкованості, з усіх питань пов`язаних з експлуатацією, страхуванням і обслуговуванням вказаного транспортного засобу, керувати вказаним автомобілем, проходити технічний огляд, вирішувати на власний розсуд місце стоянки автомобіля, подавати та отримувати необхідні довідки та документи, підписувати договори страхування, визначати умови даних договорів на власний розсуд, отримувати відповідні грошові кошти, в тому числі страхові та інші виплати, сплачувати відповідні платежі, в тому числі в випадку дорожньо-транспортних пригод, у випадку необхідності підписувати договори про відшкодування витрат спричинених заподіяною шкодою, отримувати за такими договорами грошові кошти у розмірах відповідно до калькуляції або за домовленістю. Вказана довіреність складена у відповідності із законодавством Литовської республіки на російській мові, зрозумілій для сторін, видана 28 квітня 2018 року з правом діяти за межами Литовської Республіки строком на 1 рік. Довіреність видана з правом вивезення і ввезення вказаного транспортного засобу за межі Європейського союзу в Білорусь, Росію, Україну. Він є володільцем майна, а саме транспортного засобу Renault Megan Scenic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; VIN: НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію ТС: НОМЕР_3 , за довіреністю № 730807 від 28 квітня 2018 року. 29 квітня 2018 року приблизно о 02:00 ним було надано ОСОБА_2 можливість керування вказаним транспортним засобом під час спільної подорожі, у зв`язку з відсутністю у нього на той момент посвідчення водія. Разом з тим, після одержання можливості керувати транспортним засобом, внаслідок протиправної поведінки відповідача, він втратив можливість на реалізацію своїх прав як володільця майна, оскільки ОСОБА_2 незаконно заволодів документами, які підтверджують реєстрацію, транзит автомобіля та власне самим автомобілем без укладення будь-яких домовленостей. У зв`язку з вказаними обставинами ним складена та направлена заява про вчинення злочину до Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12018220540002977. На теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. Витребування майна із чужого незаконного володіння - це передбачений законом спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Підтвердженням того, що він є володільцем автомобіля Renault Megan Scenic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; VIN: НОМЕР_2 , є прийнята постанова про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 05 лютого 2019 року, в якій зазначено, що 29 квітня 2018 року громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС транспортний засіб марки Renault Megan Scenic, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; VIN: НОМЕР_2 , з метою транзиту, терміном вивезення транспортного засобу до 09 травня 2018 року включно. Враховуючи, що на вказаний автомобіль у нього є речове право, а ОСОБА_2 користується транспортним засобом незаконно та не бажає повертати йому автомобіль, наявні правові підстави для його витребування у відповідача в у судовому порядку. Оскільки відповідач незаконно заволодів транспортним засобом, він був вимушений витрачати свій час на його пошук, з`ясування фактичного місця знаходження відповідача по справі, замість проводження часу з сім`єю, що спричинило йому моральні страждання, які він оцінює в 20000грн.

З урахування останніх уточнень просить суд:

витребувати з незаконного володіння відповідача автомобіль Renault Megane Scenic, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію ТС: НОМЕР_3 ;

стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 20000грн.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 1816грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги, окрім обставин викладених у позовній заяві, зазначає, що факт керування відповідачем ОСОБА_2 спірним транспортним засобом підтверджується даними диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску на дату та час виїзду з України на 28 квітня 2018 року в Російську Федерацію, у зв?язку із чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження, що спірний транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію, перебуває саме у відповідача ОСОБА_2 ..

Колегія судді погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що довіреністю № 730807 від 28 квітня 2018 року ОСОБА_5 , директором Литовського Закритого Акціонерного Товариства «Ineva», який є власником автомобіля марки «Renault Megan Scenic», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; VIN: НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію ТС: НОМЕР_3 , надано строком до 28 квітня 2019 року право ОСОБА_6 , бути представником компанії в органах поліції, підприємствах, організаціях, незалежно від форми власності і підпорядкованості, з усіх питань пов`язаних з експлуатацією, страхуванням і обслуговуванням вказаного транспортного засобу, керувати вказаним автомобілем, проходити технічний огляд, вирішувати на власний розсуд місце стоянки автомобіля, подавати та отримувати необхідні довідки та документи, підписувати договори страхування, визначати умови даних договорів на власний розсуд, отримувати відповідні грошові кошти, в тому числі страхові та інші виплати, сплачувати відповідні платежі, в тому числі в випадку дорожньо-транспортних пригод, у випадку необхідності підписувати договори про відшкодування витрат спричинених заподіяною шкодою, отримувати за такими договорами грошові кошти у розмірах відповідно до калькуляції або за домовленістю.

29 квітня 2018 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС транспортний засіб марки «Renault Megan Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; VIN: НОМЕР_2 , з метою транзиту, терміном вивезення транспортного засобу до 09 травня 2018 року, про що свідчать дані митної декларації від 29 квітня 2018 року та постанови в справі про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 05 лютого 2019 року.

За даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань Слобідським ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12018220540002977 від 12 грудня 2018 року за фактом шахрайських дій невстановленої особи відносно ОСОБА_1 , правова кваліфікація за ч.1 ст.190 КК України.

Як на підставу позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 без укладення будь-яких домовленостей, внаслідок протиправної поведінки незаконно заволодів спірним транспортним засобом, а також документами, які підтверджують його реєстрацію та транзит.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зі статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право володіння.

Згідно зі статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Частиною 2 статті 399 ЦК України передбачено, що право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 400 ЦК України передбачено, що недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 цієї ж статті, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В якості доказів на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 поміж іншого було надано:

копію податкової декларації від 29 квітня 2018 року;

копію довіреності №730807, виданої 18 квітня 2018 року ЛЗАТ «Ineva» на ім?я ОСОБА_1 ;

копію податкової декларації від 29 квітня 2018 року;

копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

копію листа заступника начальника Харківської митниці ДФС щодо порушення строку транзитного перевезення транспортного засобу від 28 вересня 2018 року;

копію постанови державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил №2356/80700/18 від 05 лютого 2019 року;

копію постанови державної фіскальної служби від 18 березня 2019 року;

копію рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 лютого 2020 року у справі №641/5048/19;

копію постанов Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі №641/5048/19;

копію заяви про вчинення кримінального правопорушення;

копію Витягу з ЄРДР;

копію ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2018 року у справі №641/8783/18;

копію листа Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску;

копію листа Обліку транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення від 12 жовтня 2018 року.

Як вбачається із вказаних документів ОСОБА_1 на підставі довіреності № 730807, виданої 28 квітня 2018 року ЛЗАТ «Ineva», отримав у користування транспортний засіб марки «Renault Megan Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; VIN: НОМЕР_2 , якою був уповноважений в імені ЛЗАТ «Ineva», в тому числі, представляти останню в органах поліції, підприємствах, установах незалежно від форм власності та підвідомчості у всіх питання пов?язаних із експлуатацією, страхуванням та обслуговуванням вказаного транспортного засобу, керувати ним, проходити технічних огляд, визначати на всіх погляд місце стоянки автомобіля.

29 квітня 2018 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС вказаний транспортний засіб, з метою транзиту, терміном вивезення транспортного засобу до 09 травня 2018 року, що підтверджується копією податкової декларації.

За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску 29 квітня 2018 року о 01год. 01хв. ОСОБА_1 особисто здійснив в?їзд на територію України на транспортному засобі марки «Renault Megan Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; VIN: НОМЕР_2 .

Оскільки ОСОБА_1 не виконав свого обов?язку щодо вивезення траспортного засобу у встановлений податковою декларацією строк, його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі №641/5048/19 про визнання протиправними та скасування постанов у справі про порушення митних правил було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Під час розгляду вказаної справи Другим апеляційним адміністративним судом також було встановлено, що 29 квітня 2018 року о 01год. 01хв. ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Гоптівка» легковий транспортний засіб «Renault Megan Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Отже, з викладеного вбачається, що останнім, у кого перебував у володінні спірний транспортний засіб був ОСОБА_1 .

Інші докази на які посилається позивач, вказані обставини не спростовують.

Крім того, колегія суддів вважає за доцільним звернути увагу на наступне.

Як зазначалось вище позивач у справі набув право володіння спірним транспортним засобом на підставі довіреності.

Відповідно до частин першої та третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша статті 245 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Пунктом 1 частини 1 статті 248 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності.

Разом з тим, як вбачається із змісту довіреністю № 730807 від 28 квітня 2018 року строк її дії сплив 29 квітня 2019 року.

Із даним позовом позивач звернувся до суду у березні2021року, тобто після спливу строку дії довіреності.

Оскільки строк дії довіреності № 730807 від 28 квітня 2018 року на момент звернення до суду із даним позовом сплив, у ОСОБА_1 припинилося право володіння спірним транспортним засобом, а отже і право вимагати його повернення на підставі ст. 400 ЦК України.

Враховуючи, припинення строку дії довіреності, а також те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що спірний транспортний засіб перебуває у незаконному володінні ОСОБА_2 , колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову в частині витребування із незаконного володіння відповідача вказаного транспортного, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та про передачу його позивачу.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди є похідними, тому вони також не підлягають задоволенню.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова