Постанова

від 26.12.2024 по справі 920/1124/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2024 р. Справа№ 920/1124/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 26.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Буринської міської ради

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 21.10.2024

у справі №920/1124/24 (суддя Вдовенко Д.В.)

за позовом Фермерського господарства Вікторія-2012

до Буринської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і заяви про забезпечення позову

Фермерське господарство Вікторія-2012 звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Буринської міської ради про визнання укладеною в редакції, що викладена в прохальній частині позовної заяви, додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі № 41 від 26.09.2012, зареєстрованого 22.10.2012 за № 592098244001922. Об`єктом оренди за договором є земельні ділянки з кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0002.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Буринська міська рада не розглянула клопотання позивача про поновлення договору оренди землі від 30.07.2024, чим допустила бездіяльність, а тому враховуючи зволікання відповідача щодо вирішення питання поновлення договору оренди землі, позивач звернувся до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №41 від 26.09.2012 на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 заяву Фермерського господарства Вікторія-2012 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920982400:07:001:0006 (площею 9,3372 га); 5920982400:07:001:0005, (площею 46,9585 га); 5920982400:07:001:0004 (площею 18,8050 га); 5920982400:07:001:0003 (площею 53,7295 га); 5920982400:07:001:0002 (площею 31,5021 га), шляхом заборони Буринській міській раді змінювати цільове призначення земельних ділянок, здійснювати їх перетворення, їх поділ, їх об`єднання з іншими земельними ділянками, виставляти на земельні торги (аукціон) право оренди земельних ділянок до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/1124/24.

Приймаючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку про те, що відповідач вчиняє дії з метою поділу земельних ділянок, які є об`єктом оренди за договором оренди землі № 41 від 26.09.2012, зареєстрованим 22.10.2012 за № 592098244001922, на час розгляду в суді спору щодо поновлення цього договору, і такі дії в подальшому можуть призвести до припинення існування відповідних земельних ділянок як об`єктів цивільних прав. За викладених обставин, суд задовольнив заяву про забезпечення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, Буринська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 та ухвалите нову, якою відмовити у задоволення заяви Фермерського господарства Вікторія-2012 про забезпечення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим судом при неповному з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначив, що:

- строк дії договору оренди землі №41 від 26.09.2012 був припинений 26.09.2024 у зв`язку із закінченням строку його дії; тобто на момент подання заяви про забезпечення позову позивач юридично не був орендарем таких земельних ділянок;

- на момент прийняття оскаржуваної ухвали у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було жодних обтяжень на земельні ділянки за кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0002, в тому числі права оренди позивача на них. Таким чином, Буринська міська рада як власник вказаних вище земельних ділянок має право будь-яким чином розпоряджатися даними земельними ділянками, в тому числі здійснювати їх поділ. Твердження позивача про те, що під час розгляду спору про визнання укладеною додаткової угоди, Буринська міська рада спотворить земельні ділянки, що породить для позивача підстави для звернення до суду з новим позовом - є безпідставними;

- заявником не надано суду доказів про потенційну можливість відчуження земельної ділянки; в той же час, розроблення технічної документації із землеустрою не тягне за собою автоматичного погодження рішення про її поділ.

Також, 25.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній наголосив, що в даному випадку бажання орендаря продовжити дію договору оренди землі не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування й розпорядження нею на власний розсуд після закінчення терміну дії договору оренди землі. Натомість, підстави позову зводяться лише до незгоди позивача з рішення Буринської міської ради Сумської області від 08.08.2024 року, що саме по собі не є підставою для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, інших обґрунтованих підстав позов не містить.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.112024 апеляційну скаргу у справі №920/1124/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

18.11.2024 матеріали справи №920/1124/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Буринської міської ради на ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 у справі №920/1124/24. Судове засідання призначено на 26.12.2024.

18.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеконференції.

У судовому засіданні 26.12.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 26.12.2024, з`явились представники сторін, які надали пояснення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволення заяви Фермерського господарства Вікторія-2012 про забезпечення позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується матеріалами справи, до Господарського суду Сумської області звернулось Фермерське господарство Вікторія-2012 з позовом до Буринської міської ради про визнання укладеною в редакції, що викладена в прохальній частині позовної заяви, додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі № 41 від 26.09.2012, зареєстрованого 22.10.2012 за № 592098244001922. Об`єктом оренди за договором є земельні ділянки з кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0002.

У подальшому ФГ Вікторія-2012 було подано заяву про забезпечення позову в якій останнє просить вжити наступні заходи забезпечення позову:

- накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1) 5920982400:07:001:0006, площею 9.3372 га; 2) 5920982400:07:001:0005, площею 46.9585 га; 3) 5920982400:07:001:0004, площею 18.8050 га; 4) 5920982400:07:001:0003, площею 53.7295 га; 5) 5920982400:07:001:0002, площею 31.5021 га, шляхом заборони змінювати цільове призначення земельних ділянок, здійснювати їх перетворення, їх поділ, їх об`єднання з іншими земельними ділянками, а також виставляти (приймати рішення) на земельні торги (аукціон) право оренди зазначених земельних ділянок.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив, що 17.10.2024 останній на офіційному Інтернет-сайті Буринської міської ради дізнався інформацію, що за результатами поіменного голосування від 03.10.2024 Буринська міська рада на 2 сесії 8 скликання прийняла за основу і в цілому рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0002.

Зазначені земельні ділянки, за твердженням позивача перебувають у його користуванні та є об`єктом оренди за договором оренди землі № 41 від 26.09.2012, відповідно до якого подана додаткова угода про продовження договору оренди землі та поданий позов у даній справі №920/1124/24.

За цих обставин позивач має обґрунтовані та законні підстави вважати, що під час даного спору про визнання укладеною додаткової угоди, Буринська міська рада спотворить земельні ділянки, що породить для позивача підстави для звернення до суду з новим позовом, а тому єдиним ефективним способом захисту прав позивача, за його твердженням, є вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0002.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний правовий висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Буринської міської ради від 03.10.2024 наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності за кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0002, які є об`єктом оренди за договором оренди землі № 41 від 26.09.2012, відповідно до якого подана додаткова угода про продовження договору оренди землі та поданий позов у даній справі №920/1124/24.

Таким чином, з наведеного слідує, що відповідач вчиняє дії з метою поділу земельних ділянок, які є об`єктом оренди за договором оренди землі № 41 від 26.09.2012, зареєстрованим 22.10.2012 за № 592098244001922, на час розгляду в суді спору щодо поновлення цього договору, і такі дії в подальшому можуть призвести до припинення існування відповідних земельних ділянок як об`єктів цивільних прав.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що зазначені дії відповідача достатньо обґрунтовано свідчать про можливість розпорядження земельними ділянками в подальшому у будь-який спосіб, зокрема, шляхом зміни їх цільового призначення, перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, виставлення права оренди земельних ділянок на земельні торги, що призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, у разі невжиття заходу забезпечення позову, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що, в свою чергу, істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі, у разі задоволення позову.

Стосовно тверджень апелянта, викладених в апеляційній скарзі, про відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно жодних обтяжень на земельні ділянки за кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0002, в тому числі права оренди позивача на них, з огляду на що Буринська міська рада, як власник вказаних вище земельних ділянок має право будь-яким чином розпоряджатися даними земельними ділянками, в тому числі здійснювати їх поділ, колегія суддів зазначає, що, в даному випадку, прийняті Буринською міською радою рішення свідчать про намір сторони та бажання здійснити поділ земельних ділянок, які є об`єктом оренди за договором оренди землі, який позивач в межах даного спору просить поновити, наслідком чого є припинення існування відповідних земельних ділянок, як об`єктів цивільних прав.

Доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів про потенційну можливість відчуження земельної ділянки є безпідставними, оскільки прийняті Буринською міською радою рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є достатніми доказами, що підтверджують потенційну можливість їх спотворення, що в результаті призведе до ініціювання позивачем ряду судових спорів з метою захисту його прав.

До того ж, обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та встановлені судом обставини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовує висновків суду, викладених вище. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження відповідача про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Буринської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 21.10.2024 у справі №920/1124/24 залишити без змін.

Матеріали справи №920/1124/24 повернути Господарському суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 26.12.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська