Постанова

від 26.12.2024 по справі 922/3047/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/3047/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Здоровко Л.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження апеляційну скаргу (вх.№2430Х/2) відповідача -фізичної особи підприємця Сергієнка Артема Григоровича на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/3047/24 (повний текст рішення складено та підписано 25.09.2024 суддею Присяжнюком О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Укрбудмаш, Полтава,

до фізичної особи-підприємця Сергієнка Артема Григоровича, м.Харків,

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Сергієнка Артема Григоровича про стягнення боргу в сумі 11313 грн.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору про виробничо-технічну співпрацю від 02.06.2021 № 02/06/21 у частині здійснення у встановлений строк поставки попередньо оплаченого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/3047/24 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Сергієнка Артема Григоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Укрбудмаш борг у сумі 11313,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення обґрунтовано наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України щодо повернення спірної суми попередньої оплати, а саме: здійснення позивачем спірної суми попередньої оплати товару; порушення відповідачем умов договору щодо поставки цього товару у встановлений строк; звернення позивача у зв`язку з цим до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати.

Відповідач подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції порушив його право бути присутнім в судовому засіданні, внаслідок надсилання ухвали про відкриття провадження у справі на офіційно зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тоді як він як внутрішньо переміщена особа не знаходився за вказаною адресою, у зв`язку з чим суд мав повідомити його за номером телефону, що зазначений у цьому Реєстрі.

Також скаржник посилається на неврахування того, що позивач після того як фактично прийняв товар за договором, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними від 15.08.2023 № 15/08 від 04.09.2023 № 04/09 та використовуючи його тривалий час у виробництві, односторонньо визначав критерії якості товару, про невідповідність яким поставленого товару безпідставно складав дефектні акти та заявляв претензії- вимоги про їх усунення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи підприємця Сергієнка Артема Григоровича на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/3047/24 у порядку письмового провадження, про що повідомлено учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.

06.11.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 14222), згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.

Між ТОВ Завод Укрбудмаш та ФОП Сергієнком А.Г. 02.06.2021 було укладено договір про виробничо-технічну співпрацю №02/06/21 (надалі - Договір, у відповідних відмінках) щодо здійснення виготовлення та поставки готової продукції.

Відповідно до предмету договору ТОВ Завод Укрбудмашзамовник доручає та оплачує, а виконавець - ФОП Сергієнко А.Г. приймає на себе зобов`язання з виготовлення та поставки готової продукції за специфікаціями замовника, які є невід`ємною частиною договору(п. 1.1.).

Згідно з пунктом 1.4. Договору строк виготовлення продукції становить 30 робочих днів з дати оплати за продукцію. Порядок і обсяг замовлення за Договором визначаються в заявках та технічному завданні замовника.

Згідно з пунктом 2.1. Договору замовник здійснює передплату 60% вартості готової продукції(формовані вироби) від суми згідно з рахунком та 40% вказаної суми по факту отримання готової продукції.

Оплата виконується замовником згідно з виписаними рахунками платіжним дорученням шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що при наявності зауважень замовника до якості виконаних робіт, сторонами складається дефектний акт, на підставі якого виконавець здійснює виправлення недоліків протягом 2-х днів.

Сторонами було досягнути згоди щодо виготовлення та поставки матриці для вакуумної формовки Кришки прозорої ТОР 100.

Замовником направлено виконавцеві модель зліпка матриці та STL файли з відповідними параметрами виробу та, на виконання умов Договору та досягнутих домовленостей, 21.07.2023 згідно з платіжною інструкцією від 21.07.2023 № 5653 перераховано на розрахунковий рахунок виконавця оплату в розмірі 11313 (одинадцять тисяч триста тринадцять) гривень 00 коп., що підтверджує виконання замовником своїх обов`язків належним чином.

В подальшому, під час приймання продукції 18.08.2023 було виявлено такі дефекти: перепади на поверхні, нерівність вуглів, сколи, заглиблення в поверхні формованого виробу, наявність слідів шпаклювання, невідовідність формованого виробу розмірам наданих Замовником.

Для усунення виявлених дефектів необхідно: усунути недоліки шляхом формування виробу відповідно до замовлення Замовника без дефектів.

Прийомку товару було зупинено в порядку, визначеному п.3.3. Договору, складено дефектний акт, на підставі якого Виконавець зобов`язаний усунути недоліки.

У порушення вимог п.3.3. Договору щодо строку усунення недоліків виріб для повторного приймання був направлений Замовникові 12.12.2023, під час приймання було виявлено такі дефекти:перепади на поверхні, сколи, заглиблення в поверхні матриці.

Вказані дефекти унеможливлюють подальше використання виробу та запуск його в подальший технологічний процес.

Для усунення виявлених дефектів необхідно: усунути недоліки шляхом формування виробу відповідно до замовлення Замовника без дефектів.

Внаслідок чого прийомку було зупинено в порядку визначеному п.3.3. Договору, складено дефектний акт, на підставі якого Виконавець зобов`язаний усунути недоліки.

В подальшому сторони досягли усних домовленостей щодо усунення недоліків виробу та його направлення для повторного приймання Замовником.

Від ФОП Сергієнко А.Г. надійшла матриця для вакуумної формовки Кришки прозорої ТОР 100.

17.06.2024 комісією замовника під час запуску зазначеної матриці були вкотре виявлено ряд дефектів, що унеможливлюють її подальше використання, а саме: перепади на поверхні, сколи, заглиблення в поверхні та відшарування поверхневого шару. Неодноразові спроби Виконавця виправити зазначені дефекти, що були виявлені і при попередніх прийманнях, результатів не дали. Таким чином, було встановлено повну непридатність матриці та невиконання обов`язку виконавця з передачі якісного виробу в визначені договором строки.

Таким чином, незважаючи на оплату замовником 100% вартості товару, на даний момент узяті на себе виконавцем зобов`язання щодо поставки (відвантаження) товару залишаються невиконаними, а грошові кошти - неповернутими.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано: копію договору про виробничо-технічну співпрацю від 02.06.2021 № 02/06/21, копію платіжної інструкції від 21.07.2023 № 5653, а також копію претензії -вимоги від 18.06.2024 № 61 , в якій викладено вищенаведені обставини щодо здійснення попередньої оплати на суму 11313 грн, виявлення позивачем недоліків поставленого відповідачем товару із фіксування їх шляхом оформлення дефектного акту від 18.08.2023, надсилання цього акту разом з виробом відповідачеві для усунення недоліків, повторного направлення відповідачем позивачу товару на усунення недоліків, зазначених в дефектному акті, виявлення позивачем 17.06.2024 під час повторної прийомки повної непридатності товару, у зв`язку з чим у претензії заявлено вимоги про повернення попередньої оплати.

Відповідач в апеляційній скарзі визнає обставини щодо отримання від позивача попередньої оплати, дефектних актів с товаром, повторного надсилання на усунення зазначених в цих Актах недоліків товару для його повторної прийомки, отримання зазначеної претензії про повернення попередньої оплати, а тому зазначені обставини, незважаючи на відсутність у матеріалах справи вказаних дефектних актів та доказів надсилання відповідачем позивачу товару для повторної прийомки та відповідної претензії-вимоги, в силу ч. 1 статті 75 ГПК України вважаються доведеними через їх визнання сторонами.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобовязання з передання покупцю товару у встановлений строк та в разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У спірних правовідносинах наявні зазначені умови для застосування положень частини другої статті 693 Цивільного кодексу України щодо повернення попередньої оплати .

Так, доданою до позовної заяви копією платіжної інструкції від 21.07.2023 № 5653 підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати товару за Договором на спірну суму, що підтверджує відповідач в апеляційній скарзі.

За умовами пункту 1.4. Договору, з урахуванням здійснення позивачем попередньої оплати 21.07.2023, товар мав бути поставлений протягом 30 робочих днів після цієї дати-до 04.09.2023 включно.

Як зазначено вище, сторони визнають обставини здійснення відповідачем поставки позивачу товару на підставі умов Договору, складання відповідачем в порядку п. 3.3. Договору та надсилання відповідачеві дефектних актів щодо такого товару із поверненням для усунення недоліків, повторного надсилання відповідачем позивачу товару в якості виконання усунення зазначених в дефектних актах недоліків, для здійснення його повторної прийомки, що також свідчить про визнання відповідачем наявності таких недоліків.

Таким чином, позивач, зафіксувавши якісні недоліки у відповідності до п. 3.3. Договору дефектними актами та направивши їх відповідачеві, реалізував своє право відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України та зазначеного пункту Договору вимагати виправлення цих недоліків протягом 2-х днів, чого відповідачем зроблено не було, що свідчить про невиконання обов`язку з поставки товару належної якості, строк виконання якого настав, а надіславши претензію -вимогу від 18.06.2024 № 61, позивач реалізував своє альтернативне право вимагати повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Доводи скаржника щодо безпідставності складання позивачем дефектних актів та претензій-вимог щодо якості товару з огляду на його фактичне прийняття за видатковими накладними від 15.08.2023 № 15/08 від 04.09.2023 № 04/09 та подальшого використання у виробництві не підтверджуються доказами, а саме, у матеріалах справи відсутні відповідні накладні та докази використання позивачем поставленого за договором товару у виробництві і останній на такий факт не посилається.

До того ж, видаткові накладні відповідно до положень статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за своєю суттю є первинними документами, які складаються для фіксації господарських операцій з поставки товару, а не є документами, що складаються на підтвердження належної якості отриманого покупцем від продавця товару за результатами здійснення його приймання за якістю.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є обґрунтованим.

Щодо доводів відповідача стосовно порушення судом першої інстанції його права бути присутнім в судовому засіданні внаслідок надсилання ухвали про відкриття провадження у справі за офіційно зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тоді як він як внутрішньо переміщена особа не знаходився за вказаною адресою, у зв`язку з чим суд мав повідомити його за номером телефону, що зазначений в цьому Реєстрі, колегія суддів зазначає про їх безпідставність, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 25 вересня 2024 року о 12:30.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.09.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, та за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте ухвала суду від 09.09.2024 про відкриття провадження у справі була повернута поштовим відділенням на адресу суду неврученою з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення, чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, матеріали справи не містять та суду невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилались господарським судом першої інстанції згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Окрім того, згідно п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведене, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 922/3047/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні правомірно зазначив, що ним вчинено всі необхідні заходи з виконання свого обов`язку з повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Натомість доводи відповідача щодо наявності у суду обов`язку з`ясовувати при вчиненні тих чи інших процесуальних дій фактичне місцезнаходження відповідача, наявність у нього статусу внутрішньо переміщеної особи, після чого повідомляти про дату, час та місце розгляду справи телефонним зв`язком, не грунтуються на нормах процесуального права.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись ст.129, пунктом 4 частини 1 ст.275, ст. 276, ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця Сергієнка Артема Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2024 у справі №922/3047/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко