Рішення

від 26.12.2024 по справі 904/4711/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024 Справа № 904/4711/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м.Южне Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДІОМ", м.Кам"янське Дніпропетровська область

про стягнення 2450,00 грн

Представники сторін в судове засідання не викликались

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі-Позивач) 24.10.2024 року через "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДІОМ" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь збитки у розмірі 2450,00 грн та судовий збір, сплачений за розгляд даної справи. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення (виклику) учасників справи).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не здійснив реєстрацію в ЄРПН податкової накладної за фактом отримання коштів від Позивача за поставлений товар відповідно до Договору (про поставку товару) №113-В-ПВФ-21 від 21.04.2021 року.

При поданні позовної заяви до суду Позивачем сплачено 2422,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №2111 від 18.10.2024 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

28.10.2024 року ухвалою суд позовну заяву залишив без руху.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, 01.11.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав.

Ухвала суду від 01.11.2024 була направлені судом до електронного кабінету Відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с. 51), а також була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки з повідомлення про розгляд справи.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

21.04.2021 року між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДІОМ" (далі - Постачальник) укладено Договір (про поставку товару) №113-В-ПВФ-21 (далі-Договори).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар за кодом ДК 021:2015 31650000-7 Ізоляційне приладдя (далі - Товар), а Покупець прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

1.2. Найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється згідно з ним Договором, визначені в Специфікації (Додаток №1 до цього Договору) (далі - Специфікація), яка є його невід`ємною частиною.

1.3. Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Покупця.

3.1. Ціна цього Договору становить 12 250,00 грн. (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят грн., 00 коп.) без ПДВ. ПДВ складає 2 450,00 грн. (дві тисячі чотириста п`ятдесят гря., 00 коп.). Разом з ПДВ ціна цього Договору становить 14 700,00 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот грн., 00 коп.). Ціна за одиницю Товару зазначена у Специфікації.

3.2. Ціна цього Договору включає: ціну Товару; всі податки, збори та інші обов`язкові платежі; витрати, пов`язані з передпродажною підготовкою та реалізацією Товару Покупаю; всі витрати Постачальника, враховуючи вартість страхування та транспортних послуг на доставку Товару до місця поставки, визначеного цим Договором складу Покупця, витрати щодо завантаження-розвантаження Товару, затрати по зберіганню Товару на складі Постачальника, оформлення перепусток та в`їзд на об`єкт Покупця.

4.1. Оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати поставки Товару на підставі виставленого рахунку та підписаної видаткової накладної шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покуття.

5.1. Поставка Товару здійснюється однією партією у строк, що не перевищує 10 (десять) робочих днів від дати отримання замовлення на Товар, протягом 2021 року.

5.2. Місце поставки (передачі) Товару: склад ПФ ДП «АМПУ» (адміністрації МП Південний) (65481, Одеська обл., м.Южне, вул. Берегова, буд. 11), на умовах поставки DDР (Інкотермс-2010).

7.3. Постачальник зобов`язаний:

7.3.5. Надати Покупцю належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування до такої податкової накладної, складену(і) в електронній формі та зареєстровану(і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.

11.1. Цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках, передбачених чинним законодавством України, і діє до 31.12.2021, а в частині здійснення розрахунків Покупцем за Товар, який було відправлено в межах строку дії цього Договору, та виконання гарантійних зобов`язань Постачальником - до повного виконання зобов`язань.

Як зазначає Позивач у позові, у ході виконання умов Договору (про поставку товару) №113-В-ПВФ-21 від 21.04.2021 року, Позивачем 14.07.2021 було проведено оплату за товар - ізоляційне приладдя на суму 14700,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2450,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5911 (зв.арк.с. 16).

29.06.2021 року Відповідач постав Позивачу товар на загальну суму 14700,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2450,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №290, податковою накладною №39 від 29.06.2021, квитанцією про реєстрацію податкової накладної, карткою взаєморозрахунків по фірмі "Компанія "Діом" (арк.с. 17-20).

Проте, в порушення вимог норм статті 201 Податкового кодексу України до часу звернення Позивача до суду, Відповідачем не здійснено реєстрацію податкової накладної з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 2450,00 грн за цим платежем та фактом постачання товару в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Отже, в порушення положень ст. 187 та п. 201 Податкового кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДІОМ" не було здійснено реєстрацію податкової накладної, у зв`язку з чим порушено право Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на податковий кредит в сумі 2450,00 грн.

Доказів погашення суми збитків Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавана школи; вина завдавана шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої, вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).

Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 ГПК України, саме на Позивача покладається обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

У постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 висловлено правову позицію про те, що хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов`язку у господарському договорі такий обов`язок стає також господарсько-договірним зобов`язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Також Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловилася у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Таким чином, у аналогічних правовідносинах відсутність факту реєстрації податкової накладної, підтверджена за допомогою належних та допустимих доказів, свідчить про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доказами відсутності реєстрації є дані ЄРПН.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 36ч5 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне; або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідач є відповідальним за подання відповідних копій документів та/або пояснень, необхідних для підтвердження законності господарської операції та для реєстрації податкових накладних, а також є відповідальним за оскарження рішень контролюючих органів щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних. Відсутність оскарження з боку Відповідача рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних, фактично унеможливило отримання Позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.

Отже, враховуючи наведені норми права та умови укладених між сторонами договорів, а також те, що порушення Відповідача позбавило Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 2450,00 грн, Позивач поніс збитки.

6. Висновкигосподарського суду за результатам вирішення спору

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2450,00 грн основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на Відповідача відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДІОМ" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ДІОМ" (51925, Дніпропетровська область, м.Кам"янське, Тупик Прохідний, буд. 2, оф. 9, код ЄДРПОУ 41853226) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м.Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Південної філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (65481, Одеська область, м.Южне, вул.Берегова, буд. 11, код ЄДРПОУ 38728549) збитки у розмірі 2450,00 грн та суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 26.12.2024

Суддя Н.Б. Кеся