Рішення

від 19.12.2024 по справі 904/4484/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4484/24

за позовом Державне підприємство "Адміністрація річкових портів", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд", м. Дніпро

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представник:

від позивача: Сербулов О.В.;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд", в якому просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" за Договором зберігання від 01.01.2014 понтон ПП-64 (інв. № 1027).

Ухвалою суду від 15.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4484/24 за правилами за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.11.2024.

05.11.2024 від Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 05.11.2024 клопотання Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/4484/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, підготовче засідання відкладено до 03.12.2024.

Ухвалою суду від 03.12.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 19.12.2024.

В судове засідання 19.12.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.

Щодо повідомлення відповідача.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвали суду від 15.10.2024 та від 03.12.2024 були надіслані відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49505, м. Дніпро, острів Файнберга, буд. 9.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

03.11.2024 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 15.10.2024 про відкриття провадження, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з викладеним, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача-2 про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході судового засідання 19.12.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 19.12.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором зберігання від 01.01.2014 в частині повернення переданого майна.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.01.2024 між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів» (далі Поклажодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд" (далі Зберігач, відповідач) було укладено договір зберігання (далі договір).

За умовами пункту 1.1 цього Договору Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання наступне майно (далі - Майно):

Найменування, характеристик, особливі ознаки МайнаІнвентарний №Первісна вартість майнаПочаток зберігання (зазначити дату)Закінчення зберігання (зазначити дату)Характеристика майна 1 Теплохід "ПТ-117"5544381, 92 грн.01.01.14 р31.12.14 рМайно передається в незадовільному технічному стані, непридатним для використання за цільовим призначенням і на момент передачі перебуває на плаву2Теплохід "Каштан-8"57545 770, 08 грн01.01.14 р31.12.14 рМайно передається в незадовільному технічному стані, непридатним для використання за цільовим призначенням і на момент передачі перебуває на плаву3Понтон ПП-64102777 289, 00 грн01.01.14 р31.12.14 рМайно передається в незадовільному технічному стані, непридатним для використання за цільовим призначенням і на момент передачі перебуває на плавуПраво власності на Майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передане ним третім особам (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору Поклажодавець оплачує Зберігачу послуги зі зберігання в такому порядку, розмірах і в строки: вартість послуг зберігання становить 3 333, 33 (три тисячі триста тридцять три грн 33 коп) гривень без ПДВ, ПДВ - 666, 67 (шістсот шістдесят шість грн. 67 коп) гривень. Всього з ПДВ 4 000, 00 (чотири тисячі грн 00 коп) гривень на місяць.

Пунктами 2.2-2.4 договору встановлено, що оплата послуг Зберігача здійснюється Поклажодавцем на підставі рахунку виставленого Зберігачем. Форма розрахунків: безготівкова. Спосіб розрахунків: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Зберігача вказаний в реквізитах цього Договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору Зберігач, зокрема, приймає майно на зберігання відповідно до Акту приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками обох сторін; забезпечує повне збереження Майна (включаючи неможливість доступу сторонніх осіб до Майна), а після закінчення зберігання повертає Поклажодавцю Майно зазначене в п. 1.1. даного Договору. Майно повинно бути повернене в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природних властивостей; повертає Майно Поклажодавцю повністю за першою вимогою останнього не пізніше 3-х днів з дня одержання такої вимоги в місці визначеному в п. 3.2.2 цього Договору; повертає Майно повністю після припинення Договору в місці визначеному в п. 3.2.2 цього Договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що Поклажодавець, зокрема, передає Майно Зберігачу в м. Дніпропетровськ, острів Файнберга, 11, відповідно до Акту приймання-передачі; одержує Майно після припинення Договору в м. Дніпропетровськ, острів Файнберга, 11.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін, а саме з "01" січня 2014 року. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього Договору та закінчується "31" грудня 2014 року (пункти 7.1 -7.2 договору).

01.01.2014 Актом приймання-передачі до договору від 01.01.2014 Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на зберігання вищезазначене майно.

27.06.2019 за вих. № 01/05-434 Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд" з вимогою про повернення понтону ПП-64 протягом 3-х днів з моменту отримання вимоги.

Зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення, понтон ПП-64 за актом прийому-передачі не повернуто, відповідач продовжує утримання Майна

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини зберігання.

Щодо повернення майна

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір відповідального зберігання майна від 01.09.2021 за своєю правовою природою є договором зберігання, а тому, виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського Кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За частиною 1 статті 937 Цивільного кодексу України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Отже за загальним правилом, договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі поклажодавцем речі зберігачу.

Особливість реальних договорів визначена частиною 2 статті 640 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 2 якої, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За частиною 3 статті 937 Цивільного кодексу України, прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Абзацом 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України визначено, що письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Тлумачення абзацу 3 частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України свідчить про те, що вказаною нормою закріплено орієнтовний перелік конкретних письмових документів, що підтверджують факт укладення договору зберігання, який не є вичерпним. Визначальним в оцінці дотримання письмової форми договору зберігання є наявність документа, який підтверджує передачу поклажодавцем та прийняття зберігачем речі на зберігання.

Одержання поклажодавцем від зберігача розписки, квитанції чи іншого підписаного ним документа слугує належним доказом укладення договору, а врешті достатньою гарантією для захисту прав сторін договору від можливих порушень.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

Згідно із ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Частиною 1 статті 953 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За матеріалами справи судом встановлено, що на підставі Акту приймання передач (арк. с. 19) до договору відповідального зберігання майна від 01.01.2014у відповідності до якого Поклажодавцем було передано на зберігання згідно з договором наступне майно:

Найменування, характеристик, особливі ознаки МайнаІнвентарний №Первісна вартість майнаПочаток зберігання (зазначити дату)Закінчення зберігання (зазначити дату)Характеристика майна№ 1. Теплохід "ПТ-117"5544381, 92 грн.01.01.14 р.31.12.14 рМайно передається в незадовільному технічному стані, непридатним для використання за цільовим призначенням і на момент передачі перебуває на плаву2.Теплохід "Каштан-8"57545 770, 08 грн01.01.14 р31.12.14 рМайно передається в незадовільному технічному стані, непридатним для використання за цільовим призначенням і на момент передачі перебуває на плаву3.Понтон ПП-64102777 289, 00 грн01.01.14 р31.12.14 рМайно передається в незадовільному технічному стані, непридатним для використання за цільовим призначенням і на момент передачі перебуває на плаву

Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Підписуючи Акти прийому - передачі обладнання їх сторони визначали, що Поклажодавець передає майно Зберігачу в м. Дніпропетровськ, острів Файнберга, 11 (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Договору).

Обладнання перебувало і перебуває в даний час у володінні відповідача.

27.06.2019 за вих. № 01/05-434 Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд" з вимогою про повернення понтону ПП-64 протягом 3-х днів з моменту отримання вимоги.

Отже спірні відносини виникли саме між позивачем та відповідачем у справі і обов`язок повернути майно зі зберігання позивачу має бути виконаний відповідачем за результатами направленої йому вимоги про повернення майна від 27.06.2019 та подальшого припинення між сторонами Договору відповідального зберігання майна від 01.01.2014.

За доводами позивача, між сторонами по справі вже немає чинних договорів, за умовами яких відповідач мав би право утримувати в себе спірне майно і не повертати його позивачу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ч. 1 ст. 953 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено закінчення строку дії між сторонами Договору відповідального зберігання майна від 01.01.2014 (арк. с. 17), направлення в межах строку його дії позивачем відповідачу вимоги щодо повернення обладнання від 27.06.2019 (арк. с. 16) і невиконання відповідачем свого обов`язку з повернення майна.

Суд виходить з того, що у відповідності до ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна доводити належними доказами свої доводи та заперечення у спорі.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" за Договором зберігання від 01.01.2014 понтон ПП-64.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн покладаються на відповідача.

Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд" (49505, м. Дніпро, острів Файнберга, буд. 9; ідентифікаційний код 38925049) на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 14; ідентифікаційний код 33404067) за Договором зберігання від 01.01.2014 понтон ПП-64 (інв. № 1027).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джемонд Ботярд" (49505, м. Дніпро, острів Файнберга, буд. 9; ідентифікаційний код 38925049) на користь Державного підприємство "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 14; ідентифікаційний код 33404067) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.12.2024

Суддя В.І. Ярошенко