Рішення

від 19.12.2024 по справі 904/4459/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4459/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-К", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Акціонерне товариство "Промінтергруп" (6900, Швейцрська Конфедерація, Лугано, Віа Кассарінета, 1);

2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем 2006" (49044, м. Дніпро, вул. Гоголя, б. 15, оф. 413, ідентифікаційний код 34513163).

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Пляченко В.А.;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС-К», в якому просить суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К» № 22/05/24 від 22.05.2024, а саме: про обрання головою Зборів ОСОБА_1 , секретарем Зборів ОСОБА_2 ; про звільнення з 22.05.2024 з посади директора Товариства ОСОБА_3 ; про призначення 23.05.2024 на посаду директора Товариства ОСОБА_4 ; про реєстрацію зазначених зміни в установленому законодавством порядку.

- скасувати запис № 1002271070048008730 від 28.05.2024 державного реєстратора Паніної І.М. Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, внесений на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», оформлених протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К» № 22/05/24 від 22.05.2024.

Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" про витребування доказів задоволено. Призначено підготовче засідання на 04.11.2024.

03.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 24.10.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

В судове засідання 04.11.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 04.11.2024 вікладено підготовче засідання до 03.12.2024.

05.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 06.11.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/4459/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою суду від 03.12.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 19.12.2024.

В підготовче засідання 19.12.2024 з`явився представник позивача. Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвали у справі від 14.10.2024, 04.11.2024, 03.12.2024 були доставлені в кабінет системи «Електронний суду» 15.10.2024 17:51, 06.11.2024 19:41, 04.12.2024 12:31, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від від 14.10.2024, 04.11.2024, 03.12.2024 є такою, що отримана позивачем 16.10.2024, 07.11.2024, 04.12.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.09.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В ході судового засідання 19.12.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 19.12.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведені 22.05.2024 загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Спецтехпроект" є такими, що суперечать процедурі, встановленій чинним законодавством.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція третіх осіб 1-4

Треті особи не скористалися своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.07.2002 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К». 15.09.2005 відомості про дану юридичну особу включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та державних формувань, номер запису 1065120000000771.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», затвердженого позачерговими Загальними зборами учасників Товариства протоколом № 14-12-2021 від 14.12.2021, Товариство є юридичною особою приватного права, створеною у формі товариства з обмеженою відповідальністю згідно із законодавством України. Товариство набуло статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Пунктом 7.1 Статуту визначено, що учасниками Товариства є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Спецтехпроект», розмір вкладу до Статутного капіталу 10 712 000 грн, частка у Статутному капіталі 52 %;

- Акціонерне товариство «Промінтергруп АГ», розмір вкладу до Статутного капіталу 4 120 000 грн, частка у Статутному капіталі 20 %;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем 2006», розмір вкладу до Статутного капіталу 3 090 000 грн, частка у Статутному капіталі 15 %;

- ОСОБА_1 , розмір вкладу до Статутного капіталу 618 000 грн, частка у Статутному капіталі 3 %;

- ОСОБА_2 , розмір вкладу до Статутного капіталу 2 060 000 грн, частка у Статутному капіталі 10 %.

Пунктом 7.2 Статуту встановлено, що учасники Товариства мають право, зокрема, вимагати скликання позачерговим Загальних Зборі» Учасників Товариства в порядку і на умовах, встановлених законодавством України та цим Статусом.

Органами управління Товариством є Загальні Збори Учасників та виконавчий орган Товариства (Дирекція) (пункт 10.1 Статуту).

Загальні Збори Учасників вищим органом управління Тонариства. Кожен Учасник Товариства має право бути присутнім на Загальних Зборах Учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з витань порядку денного Загальних Зборів Учасників. Кожен Учасник Товариства на Загальних Зборах Учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у Статутному капіталі Товариства (пункти 11.1 11.3 Статуту).

Згідно з пунктом 13.1 Статуту загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених законодавством України або цим Статутом, а також з ініціативи виконавчого органу Товариства, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги у сукупності володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу Товариства.

Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства (пункт 13.2 Статуту).

Відповідно до пунку 13.5 Статуту вимога учасників про скликання Загальних зборів учасників подається виконавчому органу Товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного і повинна містити інформацію про розмір часток у Статутному капіталі Товариства, що належать таким учасникам. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного Загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган Товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання Загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

Згідно з пунктом 13.6 Статуту у разі, якщо протягом:20 днів з дня, коли Товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання Загальних зборів учасників, учасники не отримали повідомлення про скликання Загальних зборів учасників, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати Загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання, підготовки та проведення Загальних зборів учасників, а також усі відповіднії витрати покладаються на учасників Товариства, які ініціювали Загальні збори учасників.

Виконавчий орган товариства скликає Загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства поштовим відправленням з описом вкладення, кур`єрською поштою, із застосуванням засобів електронних комунікацій, на адреси/телефони/імейлн, зазначені в Статуті або відповідних реєстрах Товариства, чи особисто учаснику або його уповноваженому представнику. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 20 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів учасників. Повідомлення про Загальні збори учасників від імені виконавчого органу підписує Генеральний директор Товариства (пункт 13.7 Статуту).

Пунктом 13.8 Статуту встановлено, що у повідомленні про Загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Відповідно до пункту 15.2 Статуту рішення з питань, передбачених пунктами 4, 5, 8, 9, 12.2 статті 12 цього Статуту приймаються одностайно всіма Учасниками Товариства, нкі мають право голосу з відповідних питань (якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений цим Статутом відповідно до закону). Рішення Загальних Зборів Учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх Учасників Товариства, які мають прано голосу з відповідних питань.

Як встановлено, 22.05.2024 відбулися Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКС-К" за результатами якого складено протокол 22/05/24 від 22.05.2024.

Відповідно до інформації з протоколу у Зборах приймають участь учасники товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКС-К", які володіють у сукупності 100 % голосів.

Загальні збори відбулися з наступним порядком денним:

1. Про обрання Голови та Секретаря Зборів;

2. Про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_3 ;

3. Про призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_4 :

4. Про реєстрацію вищезазначених змін в установленому законодавством порядку.

По-першому питанню вирішено: обрати Головою зборів ОСОБА_1 , секретарем - ОСОБА_2 .

По-другому питанню вирішено: звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_3 22.05.2024.

По-третьому питанню вирішено: призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_4 .

По-четвертому питанню вирішено: зареєструвати вищезазначені зміни в установленому законодавством порядку.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Каширніковою С.О. 22.05.2024 засвідчено справжність підписів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зареєстровано в реєстрі за № 1257, 1258.

28.05.2024 державним реєстратором Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Паніною І.М. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 1002271070048008730 щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи № 1002271070048008730.

Однак, за твердженням позивача його не було повідомлено про проведення Загальних зборів, жодних повідомлень та оголошень розміщено не було.

Отже, Товариство повинне було виконати обов`язок з повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Спецтехпроект» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів не пізніше ніж за 20 днів до визначеного строку їх проведення.

Тому, вищезазначені обставини призвели до порушення його права на участь в Загальних зборах Товариства, право голосувати та брати участь в засіданнях.

Наведені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України).

Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань (ч. 4 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та від 27.11.2018 у справі № 916/58/18.

Як вбачається, 22.05.2024 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», на яких начебто були присутні учасники товариства, яким в сукупності належать 100% голосів товариства, а саме ОСОБА_1 (частка в статутному капіталі 3%), ОСОБА_2 (частка в статутному капіталі 10%), ТОВ «Євро Спецтехпроект» в особі директора ОСОБА_5 (частка в статутному капіталі 52%), ТОВ «Тандем 2006» в особі директора ОСОБА_6 (частка в статутному капіталі 15%), Акціонерне товариство «Промінтергруп АГ» (частка в статутному капіталі 20%).

Протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К» № 22/05/24 від 22.05.2024 підписаний Головою Зборів ОСОБА_1 та Секретарем Зборів ОСОБА_2 .

Проте, позивач, як учасник ТОВ «Текс-К», будь-яких повідомлень про скликання загальних зборів учасників Товариства не отримував, в загальних зборах учасників Товариства, які начебто відбулися 22.05.2024 у м. Дніпро участі не брав, голосування за будь-які рішення щодо зміни складу виконавчого органу ТОВ «Текс-К», здійснення реєстрації таких змін в ЄДР не здійснював, а також не підписував з цього приводу протокол, яким були оформлені оскаржувані рішення загальних зборів.

Наведене підтверджується заявою свідка ОСОБА_5 , яка являється директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Спецтехпроект». Із заяви свідка ОСОБА_5 вбачається, що вона, як керівник позивача, будь-яких повідомлень про скликання загальних зборів учасників ТОВ «Текс-К» не отримувала, в загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», які відбулися 22.05.2024 участі не брала, голосування з питань включених до порядку денного зазначених загальних зборів не здійснювала, будь-яких протоколів, що були складені за результатами проведення загальних зборів учасників ТОВ «Текс-К», не підписувала.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В засвідчено справжність ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2218.

Порядок скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю, а також порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства регулюється Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ".

За змістом частин 1, 5, 6 та 9 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Згідно з пунктом 13.1 Статуту загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених законодавством України або цим Статутом, а також з ініціативи виконавчого органу Товариства, на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги у сукупності володіють 10 або більше відсотками Статутного капіталу Товариства.

Проте, суд зазначає, що матеріали даної справи не містять доказів звернення учасників Товариства до виконавчого органу - директора, у письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного у відповідності до ст. 31 Закону № 2275-VIII, якою передбачено, що у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників. Крім того, матеріали даної справи не містять доказів дотримання учасниками товариства порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачених статтями 31, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що свідчить про те, що загальні збори 22.05.2024 року були скликані з порушенням вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Виконавчий орган товариства скликає Загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства поштовим відправленням з описом вкладення, кур`єрською поштою, із застосуванням засобів електронних комунікацій, на адреси/телефони/імейлн, зазначені в Статуті або відповідних реєстрах Товариства, чи особисто учаснику або його уповноваженому представнику. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 20 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів учасників. Повідомлення про Загальні збори учасників від імені виконавчого органу підписує Генеральний директор Товариства (пункт 13.7 Статуту).

Згідно з п.п. 11.2, 11.3 Статуту кожен учасник Товариства має право бути присутнім на Загальних Зборах Учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з витань порядку денного Загальних зборів учасників. Кожен учасник Товариства на Загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у Статутному капіталі Товариства.

Однак, матеріали справи не містять, а відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Спецтехпроект», як учасника та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», про проведення загальних зборів учасників Товариства, призначених на 22.05.2024, із зазначенням порядку денного шляхом надсилання поштою рекомендованим відправленням, кур`єрською поштою, із застосуванням засобів електронних комунікацій, на адреси/телефони/імейлн не менше ніж за 20 днів до запланованої дати проведення Загальних зборів учасників, що є порушенням вимог Статуту та статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд звертає увагу на те, що вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, тоді як неналежне повідомлення такого учасника, порушення порядку скликання загальних зборів вимогам Закону та Статуту Товариства порушує права позивача, як учасника Товариства, який має частку у Товаристві та має право на участь в управлінні справами Товариства.

Стосовно кворуму, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 15.2 Статуту рішення з питань, передбачених пунктами 4, 5, 8, 9, 12.2 статті 12 цього Статуту приймаються одностайно всіма Учасниками Товариства, нкі мають право голосу з відповідних питань (якщо інший порядок прийняття рішень не передбачений цим Статутом відповідно до закону). Рішення Загальних Зборів Учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх Учасників Товариства, які мають прано голосу з відповідних питань.

Частиною 4 статті 33 Закону Українист. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Протокол, що містить відомості про рішення про зміну керівника товариства, у разі якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Як зафіксовано в протоколі № 22/05/24 у Загальних зборах 22.05.2024 приймали участь Учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», які володіють у сукупності 100 % голосів.

Проте, оскільки на загальних зборах від 22.05.2024 вирішували питання про звільнення та про призначення на посаду директора, то в протоколі мали міститься підписи інших учасників Товариства, зокрема, представників ТОВ «Євро Спецтехпроект», ТОВ «Тандем 2006», «Промінтергруп АГ». В протоколі відсутні підписи інших учасників.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що підтверджують реєстрацію учасників та/або відмову у реєстрації для участі у загальних зборах. Сам позивач заперечує факт прийняття участі в Загальних зборах 22.05.2024, що не спростовано відповідачем.

Суд зазначає, що за відсутності позивача 22.05.2024 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», який володіє 52 % загальної кількості голосів товариства, такі загальні збори не були повноважними в розумінні вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки загальними зборами були прийняті рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, що є безумною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону.

Крім того, у зв`язку з тим, що матеріали справи не містять доказів дотримання порядку скликання й проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К» 22.05.2024, а також дотримання порядку повідомлення позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», що свідчить про порушення прав позивача як учасника Товариства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», оформленого протоколом № 22/05/24 від 22.05 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо скасування державної реєстрації

Згідно із ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

У частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08.08.2022 у справі № 911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі № 907/166/21).

Якщо розмір статутного капіталу товариства, склад учасників не змінювалися, то визнання судовим рішенням недійсним рішення загальних зборів та статуту, а також скасування реєстраційного запису поновило би права позивача. Таке судове рішення підлягає виконанню відповідно до статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (пункт 49 постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 912/2620/21).

Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанов Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18).

Враховуючи вищевикладене, оскільки на підставі рішення суду, що набрало законної сили, можливо внести зміни до відомостей про керівника юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що призведе до поновлення прав позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Спецтехпроект» в частині скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційного запису № 1002271070048008730, вчиненого 25.05.2024 державним реєстратором Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Паніною І.М.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява № 37801/97, п. 36).

У п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява № 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, № 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 4 844, 80 грн.

Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статями 2 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К» (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 27; ідентифікаційний код 31987470), оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К» № 22/05/24 від 22.05.2024.

Скасувати запис № 1002271070048008730 від 28.05.2024 державного реєстратора Паніної І.М. Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, внесений на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К», оформлених протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К» № 22/05/24 від 22.05.2024.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс-К» (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 27; ідентифікаційний код 31987470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Спецтехпроект» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 35; ідентифікаційний код 39980087) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844, 80 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.12.2024

Суддя В.І. Ярошенко