Ухвала

від 16.12.2024 по справі 910/14143/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

16.12.2024 Справа № 910/14143/24За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенк-16" (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 11А, оф. 54, ідентифікаційний номер 35534781)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагліт" (03110, м. Київ, пр-т. Лобановського, 39А, ідентифікаційний номер 44962523)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенк-16» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт» у зв`язку з наявною непогашеною заборгованістю.

25.11.2024 до суду надійшло клопотання заявника про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 № 910/14143/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенк-16» прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 16.11.2024, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Сагліт» у строк до 09.12.2024 (включно) надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема статут підприємства, відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства.

10.12.2024 до суду надійшло клопотання ініціюючого кредитора про розгляд справи без його представника.

У судове засідання, призначене на 16.12.2024, представник заявника не з`явився, просив суд у поданому клопотанні розглядати справу без його участі. Боржник у судове засідання, призначене на 16.12.2024, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву, а також будь-яких пояснень стосовно заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт» суду не надав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Так, суд направляв боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу суду про призначення підготовчого засідання на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт», зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями з офіційного сайту АТ «Укрпошта» конверт з ухвалою суду від 27.11.2024 (номер відправлення 0610213516690) знаходиться з 08.12.2024 у поштовому відділенні за юридичною адресою боржника.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, ухвала суду про призначення розгляду справи у підготовчому засіданні направлена за юридичною адресою боржника, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за відсутності заяви боржника про зміну місця реєстрації.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.

Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сагліт" зареєстровано за адресою 03110, м. Київ, пр-т. Лобановського, 39А з присвоєнням ідентифікаційного номеру 44962523.

За твердженнями заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт» наявна заборгованість у розмірі 527 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт», заявником подано до суду копії договору відступлення права вимоги від 07.11.2024, додатку № 1 до нього, Договору № Р-30/24 про надання юридичних послуг від 30.07.2024, додатку № 1 до нього, протоколу № 1 від 30.08.2024 узгодження Договірної ціни наданих юридичних послуг згідно з Договором № Р-30/24 від 30.07.2024, акту приймання-передачі наданих послуг № 30/08 від 30.08.2024, акту звіряння взаєморозрахунків від 08.11.2024, вимоги (претензії) № 08-11 від 08.11.2024 про оплату заборгованості та повідомлення боржника на зазначену вимогу.

За результатами дослідження вказаних документів, судом встановлено наступне.

07.11.2024 ТОВ «СЕНК-16» (Новий кредитор) уклало з Приватним підприємством «СКБ груп» (Первісний кредитор) Договір про відступлення права вимоги №07-11 (Договір відступлення), відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Сагліт» стало кредитором за Договором про надання юридичних послуг №Р-30/24 від 30.07.2024(далі - Основний договір), укладеним між ПП «СКБ Груп» та ТОВ «Сагліт»(далі - Боржник).

Пунктом 1.2 Договору відступлення права вимоги сторони визначили, що Новий кредитор повністю одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Основним договором щодо сплати заборгованості в сумі 527 000,00 грн., надалі «Борг».

Відповідно до п. 2.2 Договору відступлення права вимоги підписанням цього договору Боржник дає письмову згоду на відступлення права вимоги Новому кредитору за основним зобов`язанням.

Актом приймання-передачІ документації від 07.11.2024р. Первісний кредитор передав новому кредитору Договір про надання юридичних послуг № P-30/24 від 30.07.2024, Додаток №1 до Договору № Р-30/24 від 30.07.2024, Протокол узгодження договірної ціни наданих юридичних послуг №1 від 30.08.2024, Акт приймання-передачі наданих послуг №30/08 від 30.08.2024.

08.11.2024 року Новий кредитор TOB «СЕНК-16» звернувся до Боржника ТОВ «Сагліт» з вимогою виконати свої зобов`язання по сплаті Боргу за Основним договором.

Листом від 11.11.2024р. Боржник повідомив Нового кредитора про неможливість погашення боргу в сумі 527 000 гривень через скрутне фінансове становище, викликане отриманими збитками через військову агресію зі сторони Російської Федерації, втратою ринків збуту та складністю митного перетину кордону України.

08.11.2024 ТОВ «СЕНК-16» та ТОВ «Сагліт» підписали акт звірки взаєморозрахунків, яким підтвердили наявність заборгованості боржника ТОВ «САГЛІТ» перед кредитором ТОВ «СЕНК-16» в сумі 527 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Зміст зобов`язання як правовідношення визначається сукупністю певних прав та обов`язків, відповідно, у разі описаного відступлення права вимоги до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредитору. А отже, у спірних правовідносинах обсяг прав визначається обсягом прав, пов`язаних із обов`язком з повернення суми кредиту і виконанням усіх похідних від цього зобов`язань.

Наведене не стосується конкретного розміру та грошового вираження вимог за усіма складовими такого зобов`язання, оскільки в силу такого відступлення права вимоги відбувається перенесення на нового кредитора усіх прав, що випливають із договору, укладеного первісним кредитором з боржником, окрім тих, що нерозривно не пов`язані з особою первісного кредитора.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенк-16» є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт» за Договором № Р-30/24 про надання юридичних послуг від 30.07.2024.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків від 08.11.2024 сторони підтвердили наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт» перед ініціюючим кредитором у розмірі 527 000,00 грн.

Слід зазначити, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (див. частина перша статті 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

Враховуючи зазначене, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт» перед заявником за Договором № Р-30/24 про надання юридичних послуг від 30.07.2024 у розмірі 527 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

16.12.2024 в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт», перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Наразі, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенк-16» про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт».

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.

Звертаючись з заявою ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі, заявником подано суду пропозицію про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пилипенка Валентина Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1023 від 10.06.2013), заяву про участь якого долучено до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів;

5) виключено;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Пилипенко В.В. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

За таких обставин, суд вирішив призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагліт» арбітражного керуючого Пилипенка Валентина Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1023 від 10.06.2013) з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Пилипенку В.В. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст.ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагліт" (03110, м. Київ, пр-т. Лобановського, 39А, ідентифікаційний номер 44962523).

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенк-16" (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 11А, оф. 54, ідентифікаційний номер 35534781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагліт" (03110, м. Київ, пр-т. Лобановського, 39А, ідентифікаційний номер 44962523) у розмірі 527 000,00 грн.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагліт" (03110, м. Київ, пр-т. Лобановського, 39А, ідентифікаційний номер 44962523).

5. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагліт" (03110, м. Київ, пр-т. Лобановського, 39А, ідентифікаційний номер 44962523).

6. Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Сагліт" (03110, м. Київ, пр-т. Лобановського, 39А, ідентифікаційний номер 44962523) арбітражного керуючого Пилипенка Валентина Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1023 від 10.06.2013).

7. Встановити оплату послуг арбітражному керуючому Пилипенку В.В. (розпоряднику майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 04.02.2025 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

10. Визначити дату проведення попереднього судового засідання на 24.02.25 о 12:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 3.

11. Зобов`язати розпорядника майна у строк до 16.02.2025 провести інвентаризацію майна боржника.

12. Зобов`язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

13. Копію ухвали надіслати боржнику, ініціюючому кредитору та засновнику (учаснику) боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника та державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації до відома та для внесення відповідних відомостей про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 25.12.2024

Суддя А.В. Яковенко