Рішення

від 20.11.2024 по справі 910/3289/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2024Справа № 910/3289/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до 1. Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ"

2. ОСОБА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1- ОСОБА_3 .

про визнання недійсним рішення.

Представники учасники справи:

Від позивача: Бондаренко А.О.

Від відповідача-1: Іванов А.В.

Від відповідача-2: Ганга Д.Г.

Від третьої особи: Ганга Д.Г.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" (відповідач - 1) та ОСОБА_2 (далі - відповідач - 2) про визнання недійсним рішення засідання Правління, викладеного у протоколі від 15.02.2024.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказав на те, що всупереч п. 5.9.3 Статуту Генеральний секретар Федерації відмовився організовувати скликання засідання Правління згідно ініціативи позивача, викладені у повідомленні від 25.01.2024 та перешкоджав участі інших членів Правління.

В подальшому позивачу стало відомо, що 15.02.2024 ОСОБА_2 провів засідання Правління під своїм головуванням на підставі чого оформлений протокол засідання Правління.

Позивач вважає, що Генеральний секретар перевищив свої повноваження, не виконав доручення позивача, а навпаки ініціював самостійно засідання, провів його без участі позивача, поставив на обговорення питання, які не були включені до порядку денного до повідомлення від 25.01.2024, у зв`язку з чим, позивач просить суд визнати недійсним рішення засідання Правління , скликаного Генеральним секретарем Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" ОСОБА_2 , викладені у вигляді протоколу від 15.02.2024 року.

Разом до позовної заяви долучено заяву про забезпечення доказів, в якій позивач просив суд вжити заходів забезпечення доказів шляхом витребування від Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" належним чином засвідченої копії протоколу, складеного за наслідками проведення засідання Правління ГО 15.02.2024, складеного Генеральним секретарем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 призначено до розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі № 910/3289/24 на 25.03.2024, запропоновано представникам учасникам справи надати суду письмові пояснення по суті заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №910/3289/24 відмовлено.

29.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2024.

03.04.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

17.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач - 1 зазначив, що не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог.

18.04.2024 через систему "Електронний суд" від адвоката Ганга Д.Г. надійшло клопотання про залучення до участі у справу третьої особи - ОСОБА_3

18.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву.

22.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшло клопотання про долучення доказів.

22.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач - 2 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та вказав, що є членом ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" (далі - ВФКСУ або Федерація). Крім того, відповідача - 2 обрано Генеральним секретарем Федерації, що підтверджується Протоколом Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 01.10.2020, та відповідно до п. 5.9.1 п. 5.9 Статуту Федерації термін його повноважень закінчувався 01.10.2024.

Як зазначає відповідач - 2, протягом 2024 р. Президент Федерації ОСОБА_1 не звертався до відповідача 2, як Генерального секретаря із питанням щодо необхідності організації проведення Правління Федерації.

Однак, 12 лютого 2024 р. відповідач - 2 дізнався про існування Повідомлення про скликання засідання Правління Федерації від 25.01.2024 р. за підписом Президента Федерації ОСОБА_1., згідно з яким повідомлено, що 15 лютого 2024 року о 11:00 год. (за київським часом ) відбудеться засідання Правління Федерації за адресою: м. Київ, вул. Русанівська Набережна, 12 (повідомлення надано Позивачем).

При цьому, на той момент, сам відповідач - 2 такого повідомлення не отримував. Відповідач - 2, як Генеральний Секретар Федерації підготував звернення до усіх членів Правління «Щодо нікчемності повідомлення про скликання засідання Правління Федерації від 25.01.2024 р. за підписом Президента Федерації - ОСОБА_1» від 12/02/2024 р., яке 12.02.2024 о 13 год. 18 хв. розіслав усім членам Правління на їх електронні адреси (копію звернення та доказів відправки - додаю). Дане звернення, окрім іншого було обґрунтоване тим, що Президент Федерації не звертався до Генерального секретаря із вимогою про організацію проведення засідання Правління Федерації, та всупереч положень п. 5.9.5. Статуту Президент Федерації незаконно перейняв на себе повноваження з організації проведення засідання Правління Федерації, та прийняв одноосібне незаконне рішення про скликання такого засідання згідно з порядком денним, який він на власний розсуд визначив.

Відтак, за доводами відповідача - 2, дані обставини свідчать про спробу Президента Федерації, усупереч вимогам Статуту, провести незаконно скликане засідання Правління Федерації, за участю лише певних Членів Правління Федерації, із подальшим прийняттям необхідного Президенту рішення. Вважаючи нелегітимним та незаконним Повідомлення Президента Федерації про скликання Правління, керуючись положеннями пп. 5.5.3 та п. 5.9.5 Статуту, Відповідач - 2 на свою вимогу (ініціативу) скликав засідання Правління ВФКСУ на 15 лютого 2024 року.

15.02.2024 об 11 год. 00 хв. за київським часом, у режимі відеоконференції (за згодою Генерального секретаря) відбулось засідання Правління Федерації, на якому були присутні більше половини членів Правління (8 членів з 14), а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Дане засідання проводилось під головуванням Генерального секретаря ВФКСУ ОСОБА_22, Секретар - ОСОБА_23.

У той же час, відповідач - 2 звертає увагу на те, що на цьому засіданні був відсутній Президент Федерації ОСОБА_1, а також інші 6 членів Федерації ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ).

Отже, як вважає відповідач - 2, при проведенні оскаржуваного Правління, ним було дотримано порядок скликання; Правління було правомочним, оскільки був дотриманий кворум; Рішення було прийнято за наявності необхідної кількості голосів членів; До протоколу додано реєстр осіб (членів), що брали участь у зборах, які містять їх особисті підписи і доводять їх фактичну участь у голосуванні.

Відповідно до змісту поданого позивачем Протоколу Правління Федерації від 15.02.2024 р. за підписом Головуючого - ОСОБА_1, секретаря ОСОБА_10 на засіданні були присутні:

1. ОСОБА_1 - Президент;

2. ОСОБА_10 - член Правління;

3. ОСОБА_11 - член Правління;

4. ОСОБА_12 - член Правління;

5. ОСОБА_8 - член Правління;

6. ОСОБА_13 - член Правління;

7. ОСОБА_21 - член Правління;

8. ОСОБА_4 - член Правління.

Запрошені особи без права голосу: ОСОБА_14 .

У протоколі зазначено, що Президент Федерації кінного спорту України ОСОБА_1 повідомив, що відповідно до п. 5.5.4. Статуту ВФКСУ засідання Правління вважається правомочним якщо в ньому бере участь більше половини членів Правління. Засідання Правління є правомочним, має право приймати рішення по всім питанням порядку денного відповідно до вимог Статуту ВФКСУ. Реєстр осіб, які брали участь у цьому засіданні є додатком до цього протоколу.

Проте, як стверджує відповідач - 2 поданий Протокол Правління Федерації від 15.02.2024 р. за підписом Головуючого - ОСОБА_1, секретаря - ОСОБА_10 є підробленим, містить неправдиві відомості про кількість членів Правління, які приймали участь у засіданні, а також суперечить вимогам Статуту Федерації.

На думку відповідача - 2, Президент Громадської організації «ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ» ОСОБА_15 , член Правління Федерації - ОСОБА_10 та ОСОБА_14, паралельно, у цей день та час (15.02.2022 р. об 11 год.) коли відбувалось справжнє і правомочне засідання Правління Федерації під Головуванням Генерального Секретаря ОСОБА_22, провели своє засідання Правління Федерації за участю інших членів Правління Федерації, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , оформлене Протоколом Правління від 15.02.2024 р., під Головуванням ОСОБА_1, секретаря - ОСОБА_10, яке не мало кворуму - більше половини членів Правління (8 з 14 членів), і у якому було внесено неправдиві відомості про начебто присутність на засіданні ще двох членів Правління: ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , яких насправді там не було, оскільки вони у цей же день та час були на засіданні Правління Федерації під Головуванням Генерального Секретаря ОСОБА_22, що велось під відеозапис, а також містить особисті підписи усіх членів Правління, що були присутні, у т.ч. ОСОБА_4 та ОСОБА_17 .

Відповідач - 2 зазначає, що позивачем не доведено недійсність оскаржуваного Протоколу, а тому у позові слід відмовити.

Разом з цим, відповідач - 2 у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про виклик свідків.

22.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник відповідача - 2 у підготовче засідання 22.04.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

Представник позивача у підготовчому засіданні 22.04.2024 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник відповідача - 1 у підготовчому засіданні 22.04.2024 не заперечував проти задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання.

Судом у підготовчому засідання 22.04.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 20.05.2024.

17.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача - 2 надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 задоволено заяву представника відповідача - 2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Представник позивача у підготовчому засіданні 20.05.2024 заперечив проти клопотання адвоката Ганга Д.Г. про залучення до участі у справу третьої особи - ОСОБА_3 .

Представник відповідача - 1 у підготовчому засіданні 20.05.2024 заперечив проти клопотання адвоката Ганга Д.Г. про залучення до участі у справу третьої особи - ОСОБА_3 .

Представник відповідача - 2 у підготовчому засіданні 20.05.2024 підтримав клопотання про залучення до участі у справу третьої особи - ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 відкладено підготовче засідання на 03.06.2024.

Крім того, судом у підготовчому засіданні 20.05.2024 відкладено розгляд поданих клопотань до встановлення фактичних обставин справ.

Представник відповідача - 1 у підготовчому засіданні 03.06.2024 клопотання про долучення витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, яке долучено до матеріалів справи.

Представники позивача та відповідача - 1 у підготовчому засіданні 03.06.2024 заперечили проти клопотання адвоката Ганга Д.Г. про залучення до участі у справу третьої особи - ОСОБА_3 .

Представник відповідача - 2 у підготовчому засіданні 03.06.2024 підтримав клопотання про залучення до участі у справу третьої особи - ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 задоволено клопотання про залучення до участі у справу третьої особи від 18.04.2024, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено ОСОБА_3 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1, задоволено клопотання представника відповідача - 1 про виклик свідків, в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України та викликано свідків - громадян України ОСОБА_10 та ОСОБА_12 для допиту по даній справі у підготовче засідання, змінено найменування відповідача - 1 з Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" на Громадську організацію "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ", підготовче засідання відкладено на 24.06.2024.

19.06.2024 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення.

19.06.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про допит свідків.

19.06.2024 через відділ діловодства суду від ОСОБА_12 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.

19.06.2024 через відділ діловодства суду від ОСОБА_10 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 задоволено клопотання ОСОБА_10 та заяву ОСОБА_12 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Судом у підготовчому засіданні 24.06.2024 здійснено допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .

Представник позивача у підготовчому засіданні 24.06.2024 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник відповідача - 1 у підготовчому засіданні заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представник відповідача - 2 та третьої особи у підготовчому засіданні 24.06.2024 не заперечив щодо задоволення усних клопотань представника позивача та представника відповідача - 1 про відкладення підготовчого засідання.

Судом у підготовчому засідання 24.06.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення усних клопотань представника позивача та представника відповідача - 1 про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 08.07.2024.

24.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

01.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - 1 надійшло клопотання про виклик свідка - ОСОБА_4

03.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про виклик свідка - ОСОБА_4

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - 2 надійшли заперечення на клопотання про виклик свідка.

Представник відповідача - 1 у підготовче засідання 08.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 24.06.2024 про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у підготовчому засідання 08.07.2024 підтримав клопотання про виклик свідка.

Представник відповідача - 2 та третьої особи у підготовчому засіданні 08.07.2024 заперечили проти допиту свідка на етапі підготовчого засідання та просили суд провести допит свідка під час розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 відкладено підготовче засідання на 15.07.2024. Розгляд клопотань представника позивача та представника відповідача - 1 про виклик свідка відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

Представник позивача у підготовчому засідання 15.07.2024 підтримав клопотання про виклик свідка.

Представник відповідача - 1 у підготовчому засідання 15.07.2024 підтримав клопотання про виклик свідка.

Представники відповідача - 2 та третьої особи у підготовчому засіданні 15.07.2024 заперечили проти допиту свідка на етапі підготовчого засідання та просили суд провести допит свідка під час розгляду справи по суті.

Судом у підготовчому засіданні 15.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотань представника позивача та представника відповідача - 1 про виклик свідка та викликано у судове засідання ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 в якості свідків для надання пояснень щодо відомих їм обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 закрито підготовче провадження по справі № 910/3289/24 та призначено розгляд справи по суті на 14.08.2024.

13.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення допиту свідків у судовому засіданні 14.08.2024.

13.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом у судовому засіданні 14.08.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та задоволено клопотання відповідача - 1 про відкладення допиту свідків, оголошено перерву по розгляду справи по суті на 11.09.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача - 1 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 11.09.2024 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судовому засіданні 11.09.2024 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.

Судом у судовому засіданні 11.09.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 25.09.2024.

Судом у судовому засіданні 25.09.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 09.10.2024.

У судовому засіданні 09.10.2024 судом досліджено відеозапис засідання Правління від 15.02.2024 під головуванням Генерального секретаря ОСОБА_22

Судом у судовому засіданні 09.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 30.10.2024.

24.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про участь свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.10.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача -2 надійшло клопотання про участь свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник відповідача -1 у судовому засіданні 30.10.2024 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача, відповідача - 2 та третьої особи у судовому засіданні 30.10.2024 підтримали усне клопотання відповідача -1 про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 30.10.2024 представник відповідача - 1 подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Судом у судовому засіданні 30.10.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про задоволення усного клопотання відповідача - 1 про відкладення розгляду справи та оголошено перерву по розгляду справи по суті на 13.11.2024.

Судом у судовому засіданні 13.11.2024 було допитано свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .

Судом у судовому засіданні 13.11.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 20.11.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 20.11.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 20.11.2024 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судовому засіданні 20.11.2024 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 20.11.2024 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення у даній справі у відповідності до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" є всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивного напрямку зі статусом юридичної особи, яка об`єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців з кінного спорту, а також любителів кінного спорту в досягненні мети та завдань, передбачених Статутом Федерації.

Діяльність Федерації регламентована Статутом Федерації, нова редакція якого затверджена позачерговою Конференцією ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" 13.12.2016 (далі - Статут).

Пунктом 1.2 Статуту визначено, що Федерація діє на підставі законодавства, цього Статуту та принципів Міжнародної Федерації кінного спорту Європейської федерації кінного спорту, Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) (п. 1.2 Статуту). Федерація є неприбутковою організацією (п. 2.2 Статуту).

Відповідно до положень Статуту:

- вищим керівним органом Федерації є Конференція (п. 5.2);

- виконавчо-керівним органом в період між Конференцією є Правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване Президентом, а за його відсутності - Генеральним секретарем (п. 5.5.1 п. 5.5);

- Президент Федерації є вищою посадовою особою, яка обирається та відкликається Конференцією Федерації (п. 5.7.1 п. 5.7);

- Генеральний секретар призначається Правлінням із членів Федерації на засіданні Правління терміном на 4 роки та є керівником Федерації (п. 5.9.1 п. 5.9).

Згідно з Протоколом Звітно-виборчої Конференції ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 28.09.2020, Президентом Федерації обрано ОСОБА_1.

Згідно з Протоколом Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 01.10.2020, Генеральним секретарем Федерації обрано (призначено) ОСОБА_2.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання недійсним Протоколу Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 15.02.2024, за підписом Головуючого ОСОБА_24 та Секретаря - ОСОБА_25 (далі - Протокол від 15.02.2024).

Відповідач -1 не заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідач - 2 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини 1);

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13 частини 1).

Згідно з ч. 6 ст. 96-1 ЦК України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Як встановлено судом, 15.02.2024 об 11 год. 00 хв. за київським часом, у режимі відеоконференції (за згодою Генерального секретаря) відбулось засідання Правління Федерації, на якому були присутні більше половини членів Правління (8 членів з 14), а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Дане засідання проводилось під головуванням Генерального секретаря ВФКСУ ОСОБА_22, Секретар - ОСОБА_23.

Відповідно до змісту поданого Протоколу Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 15.02.2024, за підписом Головуючого - ОСОБА_22, Секретаря - ОСОБА_26 серед іншого, Правлінням Федерації вирішено:

- по першому питанню порядку денного вирішили: «Обрати секретарем поточного засідання Правління ВФКСУ члена ВФКСУ менеджера (управителя) з питань інформації ОСОБА_20 »;

- по другому питанню порядку денного вирішили: «Уповноважити підписати протокол поточного засідання Правління ВФКСУ секретаря ОСОБА_20 та всіх присутніх на засіданні членів Правління ВФКСУ»;

- по питання 9.4 щодо припинення повноважень Генерального секретаря Федерації у зв`язку з порушенням етики вирішили: «Перенести розгляд цього питання до отримання висновків створеної Комісії з етики ВФКСУ щодо наявності чи відсутності в діях Генерального секретаря ВФКСУ, Президента ВФКСУ порушень Статуту, Регламентів, включаючи з питаннями взаємодії ВФКСУ та окремих її членів з іноземною неприбутковою організацією Ukrainian Equestrian Charity Foundation».

З наведеного Протоколу (за підписом Головуючого - ОСОБА_22, Секретаря ОСОБА_20 ) вбачається, що на Засіданні Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" були присутні: ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Положення глави 7 ЦК України застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом (ч. 4 ст. 83 ЦК України).

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначено Законом України "Про громадські об`єднання".

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про громадські об`єднання" дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (ч. 8 ст. 9 Закону України "Про громадські об`єднання").

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про громадські об`єднання" Статут громадського об`єднання має містити відомості, зокрема про:

3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників);

4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 23.03.2023 у справі № 911/196/21, громадське об`єднання (громадська організація) є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об`єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадського об`єднання (громадської організації) мають право брати участь в управлінні товариством, обирати та бути обраними до органів управління.

Відповідно до усталеної практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС), рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин (постанови КГС ВС від 28.08.2019 у справі № 921/283/18, від 31.10.2019 у справі № 910/14724/18).

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника (акціонера, члена) юридичної особи рішенням загальних зборів.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставою для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) юриичної особи. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (відповідна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 923/567/17, від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17, від 24.10.2018 у справі № 925/973/17, від 24.10.2018 у справі № 925/644/17).

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання недійсним Протоколу Засідання Правління ГО "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" від 15.02.2024, за підписом Головуючого - ОСОБА_22, Секретаря - ОСОБА_26

Судом встановлено, що під час скликання Генеральним секретарем ОСОБА_27. засідання Правління Федерації, призначеного на 15.02.2024 о 11:00 год., та проведення такого засідання було дотримано порядку його скликання та проведення, визначеного Статутом, при цьому судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 5.5.1 Статуту виконавчо - керівним органом Федерації в період між Конференцією є Правління Федерації у складі 14 осіб, очолюване Президентом, а за його відсутності - Генеральним секретарем.

Згідно з п. 5.5.3 Статуту засідання Правління Федерації проводиться один раз у квартал, а при необхідності - частіше, на вимогу 1/3 складу Правління, або Президента Федерації, або Генерального секретаря.

Тобто, суб`єктами скликання засідання Правління Федерації Статутом визначено: 1/3 складу Правління, або Президента Федерації, або Генерального секретаря.

Згідно з п. 5.9 Статуту Генеральний секретар:

- організовує та забезпечує виконання рішень Конференцій, Правління, доручень Президента Федерації (п. 5.9.3);

- організовує підготовку засідань Правління та Конференцій (п. 5.9.5).

Так, 12 лютого 2024 р. відповідач 2 дізнався про існування Повідомлення про скликання засідання Правління Федерації від 25.01.2024 р. за підписом Президента Федерації ОСОБА_1, згідно з яким повідомлено, що 15 лютого 2024 року о 11:00 год. (за київським часом) відбудеться засідання Правління Федерації за адресою: м. Київ, вул. Русанівська Набережна, 12 (повідомлення надано Позивачем).

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач - 2 отримав вказане повідомлення.

В свою чергу, відповідач - 2, як Генеральний Секретар Федерації підготував звернення до усіх членів Правління «Щодо нікчемності повідомлення про скликання засідання Правління Федерації від 25.01.2024 р. за підписом Президента Федерації - ОСОБА_1» від 12/02/2024 р., яке 12.02.2024 о 13 год. 18 хв та розіслав усім членам Правління на їх електронні адреси (копії додано до матеріалів справи).

Відповідач - 2 вважаючи нелегітимним та незаконним повідомлення Президента Федерації про скликання Правління, керуючись положеннями пп. 5.5.3 та п. 5.9.5 Статуту, на свою вимогу (ініціативу) скликав засідання Правління ВФКСУ на 15 лютого 2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 лютого 2024 року о 15:58 год. ОСОБА_2 з офіційної електронної адреси ВФКСУ ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) направив усім членам Правління - Запрошення на засідання Правління ВФКСУ на 15 лютого 2024 року (копію листа з доказами відправки - додано до матеріалів справи).

Відповідно до п. 5.5.4 Статуту, засідання вважається правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Правління.

Згідно з п. 5.5.5 Статуту, рішення Правління Федерації приймаються простою більшістю голосів членів Правління, які беруть участь в засіданні.

При рівній кількості голосів, голос Президента Федерації є вирішальним. За відсутності Президента - право вирішального голосу має Генеральний секретар.

Як встановлено судом, відповідно до положень Статуту, 15.02.2024 р. об 11 год. 00 хв. за київським часом, у режимі відеоконференції (за згодою Генерального секретаря) відбулось засідання Правління Федерації, на якому були присутні більше половини членів Правління (8 членів з 14, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), результати якого оформлені Протоколом Правління Федерації від 15.02.2024 р., під головуванням ОСОБА_2 .

Принагідно суд звертає увагу на те, що надані відповідачем - 2 відеозаписи на підтвердження того, що члени Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_4 приймали участь у засіданні Правління Федерації 15.02.2024 під головуванням Генерального секретаря ОСОБА_22, які досліджувались судом у судовому засіданні 09.10.2024, жодним чином не спростовують факт того, що члени Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_4 приймали участь у той же час 15.02.2024 у засіданні Правління Федерації під головуванням Президента Федерації. При цьому з відеозаписів, наданих відповідачем - 2 , вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 періодично мають проблеми з відеозв`язком, а формат відеозображення не дозволяє бачити, що ще робить учасник засідання у даний час.

Отже, згідно з вимогою п. 5.5.4. Статуту дане засідання було правомочним, оскільки на ньому були присутні більше половини членів Правління (8 з 14 осіб), а тому, позовні вимоги у цій частині спростовуються наданими відповідачем - 2 доказами, які наявні у матеріалах справи.

У матеріалах справи наявне повідомлення від 13.02.2024, яке надсилалось позивачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому твердження позивача про неповідомлення відповідачем - 2 про дату та час проведення засідання Правління 15.02.2024 спростовується матеріалами справи.

Суд вважає, що при проведенні оскаржуваного засідання Правління, відповідачем - 2 було дотримано порядок скликання Правління, рішення було прийнято за наявності необхідної кількості голосів членів, оскільки до протоколу додано реєстр осіб (членів), що брали участь у зборах, які містять їх особисті підписи і доводять їх фактичну участь у голосуванні.

Відтак, судом відхиляються як безпідставні твердження позивача про те, що організація проведення Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Генерального секретаря ОСОБА_22) відбулась з порушенням п. 5.9.5 Статуту. При цьому матеріалами справи підтверджується, що відповідно до п. 5.5.4 Статуту Засідання Правління Федерації 15.02.2024 (під головуванням Генерального Секретаря Федерації) було правомочним, оскільки у ньому брало участь більше половини членів Правління (8 з 14 членів Правління), що підтверджується Реєстром осіб, які брали участь в засіданні.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення засідання Правління скликаного Генеральним секретарем Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" ОСОБА_2, викладені у вигляді протоколу від 15.02.2024 року.

Позивачем жодними належними і допустимими доказами відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України не підтверджено підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення засідання Правління викладені у протоколі від 15.02.2024 року.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (зазначену правову позиція викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що відповідач - 2 спростував більш вірогідними доказами обставини недійсності спірного рішення засідання Правління, аніж це підтвердив позивач.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вище наведені норми права та встановлені фактичні обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для визнання недійсним рішення засідання Правління скликаного Генеральним секретарем Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" ОСОБА_2, викладені у вигляді протоколу від 15.02.2024 року, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 74, 86, 129, 231, 232, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" та ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення засідання Правління, скликаного Генеральним секретарем Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ КІННОГО СПОРТУ УКРАЇНИ" ОСОБА_2, викладені у протоколі від 15.02.2024 року відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано:26.12.2024

Суддя Літвінова М.Є.