Рішення

від 16.12.2024 по справі 915/139/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Справа № 915/139/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 915/139/24,

за позовом: Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго",

м.Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А, 54034,

e-mail: mote.reception@gmail.com;

до відповідача: Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал",

вул. Погранична, буд. 161, м. Миколаїв, 54055;

про: стягнення основного боргу за договором про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" у місті Миколаєві від 28.12.2022 № 1715-22, пені, 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 8346204 грн. 69 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" (надалі - ОКП "Миколаївоблтеплоенерго") звернулося з позовною заявою до міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 8346204,69 (вісім мільйонів триста сорок шість тисяч двісті чотири грн.) 69 коп., з яких: борг за Договором № 1715-22 від 28.12.2022 складає 7841788,79 грн., 3% річних 39227,16 грн., пеня - 413202,13 грн., збитки від інфляції в розмірі 51986,61 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним між ними договором про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" у місті Миколаєві від 28.12.2022 № 1715-22 (далі-договір), щодо своєчасної та в повному обсязі оплати послуг з експлуатації та технічного обслуговування насосного обладнання, внаслідок чого виник основний борг у сумі позовних вимог, на котру за прострочення оплати наданих послуг здійснено нарахування в сумі позовних вимог: пені та нарахувань на підставі ст.625 ЦК України, за період з вересня 2023 по січень 2024.

ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 15.02.2024 відкрито провадження в даній справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

На підставі повторного автоматизованого розподілу 19.06.2024, у зв`язку зі звільненням у відставку з посади судді ОСОБА_1 , головуючим суддею в даній справі призначено Алексєєва А.П.

За результатом повторного автоматизованого розподілу даної справи, проведеного 22.07.2024 у зв`язку з відпусткою (для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) судді Алексєєва А.П., головуючим суддею в даній справі призначено Коваля С.М.

Ухвалою 12.08.2024 суддею Ковалем С.М. справу прийнято до свого провадження та визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Позивач позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору та ґрунтуються на підставі: Договору № 1715-22 від 28.12.2022 про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» у місті Миколаєві з додатками до нього; рахунків на оплату за технічне обслуговування водопідкачуючих установок по Договору № 1715-22; актів про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах Позивача помісячно за серпень-грудень 2023, довідок про фактично понесені витрати помісячно за серпень-грудень 2023 з супровідними листами та з підтвердженнями про направлення, договорів про взаємне погашення заборгованості.

01.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» не погодилось з вимогами позивача, викладеними в позовній заяві за обставин зазначених у відзиві.

У відзиві на позовну заяву відповідач, підтвердив наявність договірних відносин, проте не погодився із здійсненими позивачем нарахуваннями та виставленими рахунками за відшкодування фактичних витрат Позивача на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання протягом серпня-грудня 2023.

Відповідач у своєму відзиві посилався на те, що Позивач 5 вересня 2023 року направив на адресу МКП Миколаївводокнал лист за вих. № 5241/06, яким повідомив, що фактичні витрати змінилися внаслідок збільшення вартості Амортизація у зв`язку з переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності та про проведення дооцінки основних засобів згідно п. 36 цих стандартів. Відповідач також зазначив, що Позивач не повідомляв Відповідача про намір здійснити дооцінку основних засобів та змінити витрати на амортизацію, а також не узгоджував з Відповідачем, хоча розумів (повинен бути розуміти), що це призведе до значної зміни статті витрат які повинен буде сплачувати Відповідач. Крім того, перед укладанням Договору ОКП Миколаївоблтеплоенерго надало Відповідачу для узгодження довідку про планові витрати на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП Миколаївоблтеплоенерго на 2023 рік. В довідці також були визначені заплановані витрати на амортизацію, загальна сума за 2023 рік мала складати 155222,25 грн., в середньому за місяць -12935,19 грн. Отже сторони узгодили планові статті витрат на амортизацію, витрати на амортизацію при виконанні Договору не повинні були значно відрізнятися. Так, протягом січня-липня 2023 року нарахування по амортизації коливалися від 12437,89 грн. до 14847,28 грн., в липні 2023 року амортизація складала 13538,97 грн. А вже в серпні 2023 року Позивач безпідставно нарахував амортизацію в розмірі 627232,87 грн., в вересні 2023 року 632676,87 грн., в жовтні- 632665,32 грн., листопаді 2023 року- 632665,32 грн., в грудні 2023 року 635263,10 грн. Отже, МКП Миколаївводоканал не погоджується зі здійсненими нарахуваннями ОКП Миколаївоблтеплоенерго та виставленими рахунками: - №2160.11 від 31.08.2023 року на суму 2 018 280,42 грн.; - №2160.11 від 30.09.2023 року на суму 1 951 110,17 грн.; - № 2160.11 від 31.10.2023 року на суму 2 031 590,10 грн.; - № 2160.11 від 30.11.2023 року на суму 2038233,62 грн.; - № 2160.11 від 31.12.2023 року на суму 2059923,54 грн.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач вважає, що МКП «Миколаївводоканал» не повинно відшкодовувати амортизацію суми дооцінки основних засобів, оскільки сума дооцінки не є понесеними витратами ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та відповідно не підлягає відшкодуванню згідно п. 1.1. Договору. Одностороння зміна Договору не допускається, однак Позивач, за переконанням Відповідача, в односторонньому порядку не узгоджуючи з Відповідачем, не оформлюючи це письмово з підписами сторін, змінює ціну Договору за серпень-вересень. МКП Миколаївводоканал повідомляло Позивача, про свою незгоду зі здійсненими нарахуваннями. Підприємство визнає нарахування за договором за серпень-грудень 2023 року частково (при залишенні статті витрат на амортизацію в розмірі заявленої в липні 2023 року сумі -13538,97 грн.) в розмірі 6387767,49 грн. З урахуванням оплати заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 4130418,43 грн. З урахуванням зазначеного вище, Відповідач не погоджується і зі здійсненими Позивачем нарахуваннями 3% річних, інфляційних втрат, пені, вважає їх невірними та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, відповідач просить суд прийняти відзив на позов, відмовити в задоволенні позовних вимог відносно стягнення заборгованості у розмірі 8346204,69 грн., а також, в разі задоволення позовних вимог, зменшити розмір пені на 90 %.

05.03.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в електронному вигляді, в якій він виклав свої заперечення на доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить суд позовні вимоги про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач спростовує твердження відповідача щодо обов`язковості повідомлення та узгодження з відповідачем намірів здійснення дооцінки основних засобів та зміни витрат на амортизацію.

Позивач зазначив, що перед укладенням Договору ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» надало Відповідачу для узгодження довідку про планові витрати на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» на 2023 рік, зазначена довідка було затверджена Позивачем та узгоджена Відповідачем». Позивач звернув увагу суду на те, що довідка, про яку зазначив Відповідач, містить інформацію про планові витрати, а не про фактичні витрати. Крім того, зазначена вище довідка не є невід`ємною частиною Договору. Тобто, будь-яка інформація в довідці не є обов`язковою для сторін по Договору.

Що стосується Договору, то відповідно до п.1.1. «Сторона 1» (Відповідач по справі) зобов`язується відшкодовувати фактичні витрати «Сторони 2» (Позивач по справі) на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яке знаходиться на балансі «Сторони 2» та за допомогою якого здійснюється підвищення тиску в системі централізованого водопостачання для забезпечення питною водою верхніх поверхів житлових будинків, а «Сторона 2» зобов`язується забезпечувати належну роботу та технічне обслуговування свого насосного обладнання, яким забезпечується підвищення тиску в системі централізованого водопостачання…».

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Договору складається з суми фактичних витрат «Сторони 2» та ПДВ 20%, які відшкодовуються «Стороною 1» на умовах цього Договору.

Перелік фактичних витрат «Сторони 2» на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яким забезпечується підвищення тиску в системі централізованого водопостачання та які відшкодовуються «Стороною 1» на умовах цього Договору, зазначено у Додатку №1 до цього Договору.

Серед статей витрат, погоджених Сторонами у Додатку № 1 до Договору зазначено статтю витрат «Амортизація» (самостійно та у складі загальновиробничих та адміністративних витрат). Жодних застережень щодо її визначення та формування Додаток №1 не містить.

Враховуючи зазначене вище, жодної односторонньої зміни умов Договору не мало місце, оскільки Позивач здійснював нарахування виключно відповідно до умов Договору.

Щодо фінансового становища відповідача та спроможності своєчасно виконати договірні зобов`язання та аргументів відповідача щодо зменшення розміру пені на 90% позивач зауважив, що відповідачем не надано суду достатніх доказів та не наведено обставин, які могли свідчити про поважність причин неналежного виконання зобов`язання, винятковість обставин чи невідповідності розміру стягуваної пені наслідкам порушення зобов`язання.

18.03.2024 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

25.09.2024 від позивача через електронний суд до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв`язку із частковою оплатою заборгованості в загальній сумі 1691160,73 грн. З урахуванням зазначеного Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у загальній сумі 6655043,96 грн., з яких 6150628,06 грн. - основний борг; 413202,06 грн. пеня; 39227,16 грн. - 3 % річних; 51986,61 грн. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою суду від 25.09.2024 закрито провадження у справі в частині вимог ОКП Миколаївоблтеплоенерго про стягнення з МКП Миколаївводоканал основного боргу в сумі 1691160 грн. 73 коп. частини боргу, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

28.12.2022 між Обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго (далі Позивач, Сторона 2) та Міським комунальним підприємством «Миколавводоканал» (далі - Відповідач, Сторона 1) було укладено договір № 1715-22 про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» у м. Миколаєві.

За умовами наведеного Договору:

Сторона 1 зобов`язується відшкодувати фактичні витрати Сторони 2 на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яке знаходиться на балансі Сторони 2 та за допомогою якого здійснюється підвищення тиску в системі централізованого водопостачання для забезпечення питною водою мешканців верхніх поверхів житлових будинків, а Сторона-2 зобов`язується забезпечувати належну роботу та технічне обслуговування свого насосного обладнання, яким забезпечується підвищення тиску в системі централізованого водопостачання на об`єктах зазначених в п. 1.1. Договору.

Згідно з п. 2.3. Договору Сторона 1 відшкодовує фактичні витрати Сторони 2 щомісячно згідно Довідки про фактично понесені витрати Сторони 2 на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яке знаходиться на балансі Сторони 2 та за допомогою якого здійснюється підвищення тиску в системі централізованого водопостачання для забезпечення питною водою мешканців верхніх поверхів житлових будинків (далі Довідка) за розрахунковий місяць, виставлених рахунків та актів.

Оплата за Договором, згідно п. 5.1., проводиться протягом 5 банківських днів з моменту підписання або прийняття акту відповідно до п. 4.3. Договору на поточний рахунок, вказаний у рахунку, який Сторона 2 надає Стороні 1.

Відшкодування витрат проводиться щомісячно та оформлюється Довідкою за розрахунковий місяць та актом, який підписується Сторонами (п. 4.1. Договору).

Відповідач, за умовами п. 4.2. Договору, у п`ятиденний термін з дня пред`явлення Стороною 2 Довідки за розрахунковий місяць та акту зобов`язаний підписати акт, або надати мотивовану відмову.

Якщо протягом п`яти робочих днів з моменту одержання відповідачем документів, визначених в п. 4.2. на підпис, підписані документи або мотивована відмова з обґрунтуванням не будуть повернуті Стороні 2 або буде здійснене часткове їх виконання, довідка за розрахунковий місяць та акт вважаються прийнятими без зауважень в редакції Сторони 2 (п. 4.3. Договору).

У разі, якщо плата за цим Договором, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, Сторона 1 сплачує Стороні 2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 5.2. Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та вступає в дію з 01 січня 2023 року та діє по 31 грудня 2023 року (п. 6.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору виступив Перелік фактичних витрат Сторони 2 на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яким забезпечується підвищення тиску в системі централізованого водопостачання та які відшкодовуються Стороною 1 з ПДВ.

Вищенаведений Договір з додатком до нього скріплений підписами обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, а також процентів річних та пені, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору у спірних правовідносинах були оформлені такі первинні документи:

1. Довідки про фактично понесені витрати за Договором № 1715-22 від 28.12.2022 року про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в м. Миколаїв на загальну суму 10099137,85 грн., у тому числі:

- за серпень 2023 року на загальну суму 2018280,42 грн.;

- за вересень 2023 року на загальну суму 1951110,17 грн.;

- за жовтень 2023 року на загальну суму 2031590,10 грн.;

- за листопад 2023 року на загальну суму 2038233,62 грн.;

- за грудень 2023 року на загальну суму 2059923,54 грн.;

2. Акти за Договором № 1715-22 від 28.12.2022 року про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в м. Миколаїв, підписані позивачем:

- від 31.08.2023 за серпень 2023 року про те, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» понесло фактичні витрати на експлуатацію та обслуговування насосного обладнання в серпні 2023 року на суму 2018280,42 грн., надісланий позивачем відповідачу з супровідним листом від 05.09.2024 №5241/06 та отриманий відповідачем 11.09.2023;

- від 30.09.2023 за вересень 2023 року про те, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» понесло фактичні витрати на експлуатацію та обслуговування насосного обладнання в вересні 2023 року на суму 1951110,17 грн., надісланий позивачем відповідачу з супровідним листом від 03.11.2023 №6800/01 та отриманий відповідачем 09.11.2023;

- від 30.10.2023 за жовтень 2023 року про те, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» понесло фактичні витрати на експлуатацію та обслуговування насосного обладнання в жовтні 2023 року на суму 2031590,10 грн., надісланий позивачем відповідачу з супровідним листом від 03.11.2023 №6800/01 та отриманий відповідачем 09.11.2023;

- від 30.11.2023 за листопад 2023 року про те, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» понесло фактичні витрати на експлуатацію та обслуговування насосного обладнання в листопаді 2023 року на суму 2038233,62 грн., надісланий позивачем відповідачу з супровідним листом від 07.12.2023 №7658/06 та отриманий відповідачем 12.12.2023;

- від 29.12.2023 за грудень 2023 року про те, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» понесло фактичні витрати на експлуатацію та обслуговування насосного обладнання в грудні 2023 року на суму 2059923,54 грн., надісланий позивачем відповідачу з супровідним листом від 05.01.2024 №151/06 та отриманий 16.01.2024;

3. Рахунки на загальну суму 10099137,85 грн., у тому числі:

- № 2160.11 від 31.08.2023 на суму 2018280,42 грн.;

- № 2160.11 від 30.09.2023 на суму 1951110,17 грн.;

- № 2160.11 від 31.10.2023 на суму 2031590,10 грн.;

- № 2160.11 від 30.11.2023 на суму 2038233,62 грн.;

- № 2160.11 від 31.12.2023 на суму 2059923,54 грн.;

Відповідні довідки та рахунки вручалися/надсилались Обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго» Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» разом з актами листами № 5241/06 від 05.09.2023, № 6800/01 від 03.11.2023, № 7658/06 від 07.12.2023, № 151/06 від 05.01.2024.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останнім погашення заборгованості за Договором на момент звернення позивача до суду здійснено лише частково на загальну суму 2257349,06 грн., зокрема, шляхом укладення між сторонами Договорів про взаємне погашення заборгованості:

- № 1314/17 від 31.08.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за серпень 2023 року (частково) на загальну суму 421556,96 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за серпень 2023 року (частково) на загальну суму 421556,96 грн.;

- 1315/17 від 31.08.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за серпень 2023 року (частково) на загальну суму 54610,70 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за серпень 2023 року (частково) на загальну суму 54610,70 грн.;

- № 1316/17 від 31.08.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за серпень 2023 року (частково) на загальну суму 8585,46 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за серпень 2023 року (частково) на загальну суму 8585,46 грн.;

- № 1317/17 від 30.11.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за вересень 2023 року (частково) на загальну суму 395984,12 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за вересень 2023 року (частково) на загальну суму 395984,12 грн.;

- № 1318/17 від 30.11.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за вересень 2023 року (частково) на загальну суму 47967,41 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за вересень 2023 року (частково) на загальну суму 47967,41 грн.;

- № 1319/17 від 30.11.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за вересень 2023 року (частково) на загальну суму 2185,76 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за вересень 2023 року (частково) на загальну суму 2185,76 грн.;

- № 1320/17 від 30.11.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за жовтень 2023 року (частково) на загальну суму 465146,54 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за жовтень 2023 року (частково) на загальну суму 465146,54 грн.;

- № 1321/17 від 30.11.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за жовтень 2023 року (частково) на загальну суму 44294,93 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за жовтень 2023 року (частково) на загальну суму 44294,93 грн.;

- № 1322/17 від 30.11.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за жовтень 2023 року (частково) на загальну суму 10729,60 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за жовтень 2023 року (частково) на загальну суму 10729,60 грн.;

- № 1323/17 від 26.12.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за листопад 2023 року (частково) на загальну суму 154894,10 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за листопад 2023 року (частково) на загальну суму 154894,10 грн.;

- № 1324/17 від 26.12.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за листопад 2023 року (частково) на загальну суму 39689,36 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за листопад 2023 року (частково) на загальну суму 39689,36 грн.;

- № 1325/17 від 26.12.2023, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за листопад 2023 року (частково) на загальну суму 6607,21 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за листопад 2023 року (частково) на загальну суму 6607,21 грн.;

- № 1326/17 від 17.01.2024, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за грудень 2023 року (частково) на загальну суму 566142,26 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за грудень 2023 року (частково) на загальну суму 566142,26 грн.;

- № 1327/17 від 17.01.2024, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за грудень 2023 року (частково) на загальну суму 31865,57 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за грудень 2023 року (частково) на загальну суму 31865,57 грн.;

- № 1328/17 від 17.01.2024, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за грудень 2023 року (частково) на загальну суму 5014,28 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за грудень 2023 року (частково) на загальну суму 5014,28 грн.;

- № 1329/17 від 24.01.2024, зі змісту якого, зокрема, вбачається те, що відповідач погашає кредиторську заборгованість перед позивачем по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за грудень 2023 року (частково) на загальну суму 2074,80 грн., а позивач зменшує дебіторську заборгованість відповідача по договору № 1715-22 від 28.12.2022 за грудень 2023 року (частково) на загальну суму 2074,80 грн.;

Отже, станом на день звернення до суду із даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем за договором №1715-22 від 28.12.2022 про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в м. Миколаїв становила 7841788,79 грн. (10099137,85 грн. 2257349,06 грн.).

На підставі наведеного, суд зауважує, що за приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати у повному обсязі коштів для відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

Заперечення відповідача щодо позовних вимог, пов`язаних з включенням до актів витрат зі збільшеною порівняно з попередніми періодами вартістю «Амортизації», непогодженням такого збільшення з відповідачем, який вважає такі нарахування односторонньою зміною умов договору не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Так, відповідно до п.1.1. Договору «Сторона 1» зобов`язується відшкодовувати фактичні витрати «Сторони 2» на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яке знаходиться на балансі «Сторони 2» та за допомогою якого здійснюється підвищення тиску в системі централізованого водопостачання для забезпечення питною водою верхніх поверхів житлових будинків, а «Сторона 2» зобов`язується забезпечувати належну роботу та технічне обслуговування свого насосного обладнання, яким забезпечується підвищення тиску в системі централізованого водопостачання…».

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Договору складається з суми фактичних витрат «Сторони 2» та ПДВ 20%, які відшкодовуються «Стороною 1» на умовах цього Договору.

Перелік фактичних витрат «Сторони 2» на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яким забезпечується підвищення тиску в системі централізованого водопостачання та які відшкодовуються «Стороною 1» на умовах цього Договору, зазначено у Додатку №1 до цього Договору.

Серед статей витрат, погоджених Сторонами у Додатку №1 до Договору зазначено статтю витрат «Амортизація» (самостійно та у складі загальновиробничих та адміністративних витрат). Жодних застережень щодо її визначення та формування Додаток №1 не містить.

Враховуючи зазначене вище, жодної односторонньої зміни умов Договору не мало місце, оскільки Позивач здійснював нарахування виключно відповідно до умов Договору.

Відповідно до умов Договору №1715-22, Відповідач зобов`язався відшкодувати фактичні витрати Позивача на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яке знаходиться на балансі Позивача та за допомогою якого здійснюється підвищення тиску в системі централізованого водопостачання для забезпечення питною водою мешканців верхніх поверхів житлових будинків, а Позивач зобов`язався забезпечувати належну роботу та технічне обслуговування свого насосного обладнання, яким забезпечується підвищення тиску в системі централізованого водопостачання на об`єктах зазначених в п.1.1. Договору.

Згідно з п.2.3. Договору Відповідач відшкодовує фактичні витрати Позивача щомісячно згідно Довідки про фактично понесені витрати Позивача на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання, яке знаходиться на балансі Позивача та за допомогою якого здійснюється підвищення тиску в системі централізованого водопостачання для забезпечення питною водою мешканців верхніх поверхів житлових будинків за розрахунковий місяць, виставлених рахунків та актів.

Оплата за Договором, згідно п.5.1., проводиться протягом 5 банківських днів з моменту підписання або прийняття акту відповідно до п.4.3. Договору на поточний рахунок, вказаний у рахунку, який Позивач надає Відповідачу.

Відшкодування витрат проводиться щомісячно та оформлюється Довідкою за розрахунковий місяць та актом, який підписується Сторонами (п.4.1. Договору).

Відповідач, за умовами п.4.2. Договору, у п`ятиденний термін з дня пред`явлення Позивачем Довідки за розрахунковий місяць та акту зобов`язана підписати акт, або надати мотивовану відмову.

Якщо протягом п`яти робочих днів з моменту одержання Відповідачем документів, визначених в п.4.2. на підпис, підписані документи або мотивована відмова з обґрунтуванням не будуть повернуті Позивачу або буде здійснене часткове їх виконання, довідка за розрахунковий місяць та акт вважаються прийнятими без зауважень в редакції Позивача (п.4.3. Договору).

Відповідач додав до відзиву листи від 22.09.2023 №1915/36, від 28.09.2023 №1915/36(35396/31-01/23-2), якими заперечував щодо розміру амортизації, зазначеного в актах та довідках за серпень 2023 року. Проте зазначені листи не містять відмови від підписання актів та надіслані поза межами строків, визначених п. 4.2. Договору №1715-22, протягом 9 та 13 робочих днів відповідно. Також відповідач додав до відзиву лист від 16.10.2023, який стосувався в цілому позиції Відповідача щодо амортизації, проте не містив мотивованої відмови від підписання актів.

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (ч.1 ст. 11 ЦК України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема підписання Відповідачем договорів про взаємне погашення заборгованості, або іншого документа, в якому визначена його заборгованість. На погашення основної заборгованості за спірний період між Відповідачем та Позивачем підписано більше 16 договорів про взаємне погашення заборгованості (за серпень-грудень 2023 року) на загальну суму 2257 349,06 грн.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин даної справи, належить також: визнання факту відсутності мотивованої відмови з обґрунтуванням, направленої Відповідачем Позивачу у строки, визначені п. 4.3. Договору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 30.01.2019 у справі № 905/2324/17.

За такого, проаналізувавши викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за Договором, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.

Судом перевірено розрахунок заборгованості та встановлено, що Обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго» суму заборгованості Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання за Договором № 1715-22 від 28.12.2022 в розмірі 7841788,79 грн. (10099137,85 грн. 2257349,06 грн.) зазначено правильно.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем частково погашено основний борг, а саме, сплачено частину основного боргу за серпень- жовтень 2023 в загальній сумі 1691160,73 грн., що підтверджується поданими ОКП Миколаївоблтеплоенерго виписками з рахунку позивача за період 26.08-17.09.2024.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.09.2024 року закрито провадження у справі № 915/139/24 в частині стягнення 1691160 грн. 73 коп. на підставі ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість (основний борг) відповідача перед позивачем за договором №1715-22 від 28.12.2022 зменшена та становить 6150628 грн. 06 коп.

Окрім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача (згідно наданих до позовної заяви розрахунків):

1. 3 % річних у загальному розмірі 39227,16 грн., у тому числі:

- за зобов`язаннями серпня 2023 року за сукупний період з 26.09.2023 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 16122,87 грн.;

- за зобов`язаннями вересня 2023 року за сукупний період з 24.11.2023 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 8744,59 грн.;

- за зобов`язаннями жовтня 2023 року за сукупний період з 24.11.2023 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 8817,61 грн.;

- за зобов`язаннями листопада 2023 року за сукупний період з 27.12.2023 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 5422,85 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2023 року за сукупний період з 31.01.2024 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 119,25 грн.;

2. Пеню у загальному розмірі 413202,13 грн, у тому числі:

- за зобов`язаннями серпня 2023 року за сукупний період з 26.09.2023 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 178370,61 грн.;

- за зобов`язаннями вересня 2023 року за сукупний період з 24.11.2023 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 89324,30 грн.;

- за зобов`язаннями жовтня 2023 року за сукупний період з 24.11.2023 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 90086,28 грн.;

- за зобов`язаннями листопада 2023 року за сукупний період з 27.12.2023 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 54228,45 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2023 року за сукупний період з 31.01. 2024 по 31.01.2024, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 1192,48 грн.

3. Суму втрат від інфляції у загальному розмірі 51986,61 грн., у тому числі:

- за зобов`язаннями серпня 2023 року за сукупний період з 01.10.2023 по 31.12.2023, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 30871,87 грн.;

- за зобов`язаннями вересня 2023 року за сукупний період з 01.12.2023 по 31.12.2023, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 10534,81 грн.;

- за зобов`язаннями жовтня 2023 року за сукупний період з 01.12.2023 по 31.12.2023, з урахуванням динаміки формування боргу, на суму 10579,93 грн.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми процентів річних та індексу інфляції суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Сплата інфляційних та трьох відсотків річних від простроченої суми, не має характеру штрафних санкцій, а виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача втрати від інфляції та 3% річних.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що такі розрахунки проведені правильно, у відповідності до погоджених сторонами умов Договору, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.2 Договору сторони погодили, що у разі, якщо плата за цим Договором, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, Сторона 1 сплачує Стороні 2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Суд перевірив наведений позивачем розрахунок пені та встановив, що таке нарахування позивачем проведено арифметично правильно, а, отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими.

Водночас, судом взято до уваги те, що в межах даної справи відповідачем у відзиві було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, яке мотивоване, зокрема, тим, що МКП «Миколаївводоканал» є стратегічно важливим та соціально значимим водопостачальним підприємством м. Миколаєва оскільки забезпечує послуги з водопостачання та водовідведення у житлові будинки та квартири, школи, дошкільні заклади, лікарні, установи і організації, що фінансуються з державного бюджету, а також інших до об`єктів. В результаті військової агресії Російської Федерації проти України та бойових дій на території Миколаївської та Херсонської областей наше підприємство неодноразово зазнало пошкоджень, що значно вплинуло на фінансовий стан підприємства.

Відповідач також просить суд при вирішенні питання щодо зменшення розміру пені, звернути увагу на статус відповідача як комунального підприємства, яке фінансується за рахунок коштів споживачів послуг, їх платоспроможність, тяжкий фінансовий стан в державі Україна, невідповідність встановленого тарифу економічно обґрунтованому, відсутність заподіяння збитків позивачем іншим учасникам господарських відносин внаслідок порушення відповідачем зобов`язання перед позивачем.

Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго у відповіді на відзив, проти вказаного клопотання відповідача заперечувало, посилаючись, зокрема, не те, що позивач також є стратегічно важливим та соціально значимим підприємством, яке надає комунальні послуги в м. Миколаєві. Позивач забезпечує тепловою енергією/послугами з постачання теплової енергії більше 65% споживачів міста. Позивачу як і відповідачу доводиться працювати в умовах воєнного стану. Наслідки бойових дій, тимчасової окупації певних українських територій, ракетних обстрілів, відсутності більшості населення в м. Миколаєві та інших обставин, пов`язаних із війною, призводить до накопичення заборгованості споживачів перед підприємством за спожиті послуги. При цьому, на сьогоднішній день позивач також знаходиться в скрутному становищі.

Розглянувши відповідне питання щодо зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Отже, за своєю правовою природою пеня, як один із видів штрафних санкцій, виконує стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» є комунальним підприємством, яке здійснює діяльність з забору, очищення та постачання води (основний), діяльність у сфері архітектури, технічні випробування та дослідження, каналізація, відведення й очищення стічних вод, будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво трубопроводів, тобто діяльність у сфері надання комунальних послуг. Тому будь-яке надмірне стягнення з відповідача грошових сум може призвести до неспроможності підприємства належним чином виконувати свої функції.

Судом враховані аргументи відповідача про те, що значному погіршенню економічного стану Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» сприяли обставини з епідемією COVID 19, військова агресія російської федерації проти України та бойові дії на території Миколаївської та Херсонської областей.

При цьому, господарський суд вважає необхідним зазначити, що використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Надмірне ж зменшення пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Отже, враховуючи те, що відповідач є комунальним підприємством, що здійснює свою діяльність у сфері надання житлово-комунальних послуг, та оскільки в матеріалах справи позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору № 1715-22 від 28.12.2022 року про відшкодування витрат на експлуатацію та технічне обслуговування насосного обладнання для підвищення тиску води, розташованого на об`єктах ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в м. Миколаїв, беручи до уваги факт погашення відповідачем частини основної заборгованості за договором, суд вважає, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. За такого суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені на 20%, зокрема встановивши розмір належної до стягнення пені 330561,70 грн. (80% обґрунтовано заявленого до стягнення розміру).

У задоволені ж позову про стягнення пені в іншій частині, а саме в сумі 82640,43 грн., належить відмовити.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 185, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; ідентифікаційний код 31448144) на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, буд. 5а; ідентифікаційний код 31319242) за Договором № 1715-22 від 28.12.2022 заборгованість у загальній сумі 6655043 (шість мільйонів шістсот п`ятдесят п`ять тисяч сорок три) грн. 96 коп., із яких: 6150628 (шість мільйонів сто п`ятдесят тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 06 коп. - основний борг; 330561 (триста тридцять тисяч п`ятсот шістдесят одна) грн. 70 коп. пеня; 39227 (тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 16 коп.; - 3 % річних; 51986 (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 61 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також 125193, (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто три) грн. 07 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 25.12.2024 року.

Суддя С.М. Коваль