Рішення

від 16.12.2024 по справі 916/2884/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2884/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Драненко Я.В. в порядку самопредставництва;

Від відповідача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конверсія», про звернення стягнення на предмети іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк» (далі по тексту АТ «Укрбудінвестбанк») звернулось до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) про звернення стягнення на предмети іпотеки згідно з договором іпотеки від 22.06.2021, а саме: нежитлове приміщення (номер апартаменти з кухнею) №107, загальною площею 1080,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конверсія» (далі по тексту ТОВ «ФК «Конверсія») за кредитним договором №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021 у загальному розмірі 854 800,00 доларів США, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 800 000,00 доларів США та заборгованості за процентами у розмірі 54 800,00 доларів США.

Ухвалою суду від 15.07.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ «ФК «Конверсія».

ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд даної справи шляхом направлення ухвал суду за її адресою місця реєстрації, яка була отримана судом з Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: АДРЕСА_2 .

ТОВ «ФК «Конверсія», яке не виконало обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету, було повідомлено про розгляд даної справи шляхом направлення ухвал на юридичну адресу третьої особи, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65065, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 23.

Проте, направлені на адресу відповідача та третьої особи рекомендовані повідомлення були повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

У підготовчому засіданні 07.10.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

На стадії розгляду справи по суті судом була звернута увага представника АТ «Укрбудінвестбанк» про накладення арешту на предмет іпотеки у межах кримінального провадження, інформація про накладення якого була отримана судом засобами підсистеми «Електронний суд» з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

25.11.2023 до суду від АТ «Укрбудінвестбанк» надійшло повідомлення, по тексту якого позивач стверджує, що предмет іпотеки не перебуває під арештом, накладеним у межах кримінального провадження, на підтвердження чого суду було надано витяг від 08.11.2024.

25.11.2023 до суду від АТ «Укрбудінвестбанк» надійшли пояснення, по тексту яких позивачем було процитовано зміст окремих норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Посилаючись на відсутність в державному реєстрі відомостей про перебування майна під будь-якими обтяженнями, крім обтяження, накладеного під час укладення договору іпотеки від 22.06.2021, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

18.06.2021 між АТ «Укрбудінвестбанк» (Кредитодавець) та ТОВ «ФК «Конверсія» (Позичальник) було укладено кредитний договір №LV/U/03-2-0046, відповідно до п. 1.1 якого Кредитодавець, на положеннях та умовах цього договору, відкриває Позичальнику відновлювану, відкличну, траншеву кредитну лінію, а Позичальник зобов`язується використовувати кредитні кошти на цілі, зазначені в пункті 2.2. цього договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Кредитодавцю проценти за користування кредитними коштами, повертати Кредитодавцю кредитні кошти в повному обсязі та у строки, передбачені і цим договором, а також виконувати інші умови цього договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.3 кредитного договору №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021 ліміт кредитної лінії встановлюється у сумі - 800 000,00 доларів США в день підписання цього договору. Кредитні кошти надаються на поповнення обігових коштів. Строк користування кредитною лінією з 18.06.2021 по 17.06.2022.

Згідно з п. п. 2.4 2.5 кредитного договору №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021 процентна ставка за користування кредитними коштами складає 9,0% річних. Позичальник одноразово сплачує на користь Кредитодавця комісію за встановлення ліміту кредитної лінії в сумі 4 000,00 доларів США в день отримання кредитних коштів за даним кредитним договором.

Днем/датою надання траншу кредитної лінії вважається день/дата перерахування відповідної суми коштів/траншу з позичкового рахунку Позичальника на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Кредитодавця та/або перерахування відповідної суми коштів/траншу з позичкового рахунку Позичальника контрагентам Позичальника, за реквізитами, наданими Позичальником, для оплати розрахункових документів (п. 2.9 кредитного договору №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021).

Згідно з пп. 3.1.7 п. 3.1 кредитного договору №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021 Кредитодавець має право звернути стягнення на майно, що оформлене у забезпечення виконання зобов`язань за цим договором та задовольнити за його рахунок свої вимоги за цим договором в повному обсязі, включаючи основну суму боргу за кредитною лінією, проценти, пеню, штрафи, збитки, іншу заборгованість за цим договором, платежі та санкції, які передбачені та/або випливають з цього договору та/або договорів забезпечення.

18.06.2021 АТ «Укрбудінвестбанк» було видано ТОВ «ФК «Конверсія» кредитні кошти у розмірі 800 000,00 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку Позичальника /т. 2, а/с 89/.

22.06.2021 між АТ «Укрбудінвестбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, відповідно до п. 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя за кредитним договором № LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021, укладеним між Позичальником та Іпотекодержателем, а також договорів про внесення змін та доповнень, що укладені до нього, та які можуть бути укладені в майбутньому, відповідно до умов якого Позичальник зобов`язаний повернути Іпотекодержателю в кінцевий строк до 17.06.2022 включно кредит у сумі - 800 000,00 доларів США, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі - 9 % річних, сплачувати комісійні (одноразові та щомісячні) винагороди, передбачені умовами кредитного договору, сплачувати проценти за понадстрокове користування кредитом тощо.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору іпотеки від 22.06.2021 в забезпечення виконання зобов`язань, вказаних у п.1.1. цього договору, Іпотекодавець передає в іпотеку наступні об`єкти нерухомості (предмет іпотеки): нежитлове приміщення (номер - апартаменти з кухнею) №107, загальною площею 1080,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.01.2020 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1245932251101, номер запису про право власності: 35040267, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 196350715, дата та час формування: 15.01.2020 11:52:01. Підстава виникнення права власності - договір дарування, серія та номер: 10, виданий 15.01.2020, видавник: Антипова І.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Сторони оцінили загальну вартість предмета іпотеки у розмірі - 52 925 784,00 грн.

За змістом п. 6.1 договору іпотеки від 22.06.2021 Іпотекодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет іпотеки, його реалізацію та одержання задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору), зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого з зобов`язань, що випливають з кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором).

Відповідно до п. 6.2 договору іпотеки від 22.06.2021 сторони домовились, що у разі настання випадків, передбачених п. 6.1. цього договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання, згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в розділі 7 цього договору, або шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.

17.06.2022 між АТ «Укрбудінвестбанк» та ТОВ «ФК «Конверсія» було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021, яким продовжено строк користування кредитною лінією до 16.06.2023.

11.04.2023 між АТ «Укрбудінвестбанк» та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчену угоду №1 до договору іпотеки від 22.06.2021, якою викладено окремі пункти договору у новій редакції.

19.06.2023 між АТ «Укрбудінвестбанк» та ТОВ «ФК «Конверсія» було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021, яким продовжено строк користування кредитною лінією до 15.06.2024. Крім того, сторонами доповнено кредитний договір додатком №1 - графіком зменшення ліміту заборгованості.

20.06.2023 між АТ «Укрбудінвестбанк» та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчену угоду №2 до договору іпотеки від 22.06.2021, якою викладено окремі пункти договору у новій редакції.

05.10.2023 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №1235 «Про початок процедури ліквідації АТ «Укрбудінвестбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого було припинено тимчасову адміністрацію, розпочато процедуру ліквідації строком на три роки з 06.10.2023 по 05.10.2026.

04.11.2024 засобами підсистеми «Електронний суд» судом було отримано витяг з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь №883128), згідно якого 29.04.2024 на предмет іпотеки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1245932251101) на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2024 по справі №757/15653/24-к в інтересах Головного управління Національної поліції у м. Києві було накладено арешт (номер запису обтяження 54795190).

Проте, згідно інформаційної довідки від 08.11.2024, сформованої АТ «Укрбудінвестбанк» через веб-сайт ТОВ «Вкурсі Агро», предмет іпотеки не перебуває під арештами, накладеними у межах кримінальних проваджень, наявний лише запис про перебування майна в іпотеці АТ «Укрбудінвестбанк».

25.11.2024 засобами підсистеми «Електронний суд» судом було повторно отримано витяг є Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно (відповідь №921541), згідно якого 29.04.2024 на предмет іпотеки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1245932251101) на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2024 по справі №757/15653/24-к в інтересах Головного управління Національної поліції у м. Києві було накладено арешт.

Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №405340567 від 26.11.2024, сформованої відповідальним працівником Господарського суду Одеської області, станом на дату формування витягу в реєстрі наявний запис про обтяження іпотечного майна, внесений до реєстру 29.04.2024 на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2024 по справі №757/15653/24-к.

Слід зазначити, що зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2024 по справі №757/15653/24-к, яка опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, можна встановити, що судом було накладено арешт на майно підозрюваної з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема, за якою було відкрито кримінальне провадження, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст .ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що 18.06.2021 між АТ «Укрбудінвестбанк» та ТОВ «ФК «Конверсія» було укладено кредитний договір №LV/U/03-2-0046, за умовами якого АТ «Укрбудінвестбанк» зобов`язалось надати ТОВ «ФК «Конверсія» кредитні кошти у розмірі 800 000,00 грн, які позичальник (з урахуванням умов додаткової угоди №2 від 19.06.2023 до договору) мав повернути у строк до 15.06.2024.

АТ «Укрбудінвестбанк» прийняті за себе зобов`язання за кредитним договором №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021 були виконані шляхом видачі третій особі кредитних коштів у розмірі 800 000,00 грн. Разом з тим, докази повернення ТОВ «ФК «Конверсія» кредитних коштів та сплати процентів у розмірі, визначеному договором, в матеріалах справи відсутні.

В забезпечення виконання ТОВ «ФК «Конверсія» зобов`язань за кредитним договором №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021, між АТ «Укрбудінвестбанк» та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 22.06.2021.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 572, ч. 1 ст. 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В силу положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року N 898-IV (з наступними змінами і доповненнями) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

За змістом п. 6.1 договору іпотеки від 22.06.2021 Іпотекодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет іпотеки, його реалізацію та одержання задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору), зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання будь-якого з зобов`язань, що випливають з кредитного договору (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитним договором, та/або сплати процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором).

Відповідно до п. 6.2 договору іпотеки від 22.06.2021 сторони домовились, що у разі настання випадків, передбачених п. 6.1. цього договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання, згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в розділі 7 цього договору, або шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, а також положення договору іпотеки від 22.06.2021, господарський суд доходить висновку, що неналежне виконання ТОВ «ФК «Конверсія» зобов`язань за кредитним договором №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021 надає АТ «Укрбудінвестбанк» право задовольнити вимоги до боржника за рахунок іпотечного майна на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання.

Поряд з цим, в процесі вирішення даного спору судом було встановлено, що 29.04.2024 на предмет іпотеки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1245932251101) на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2024 по справі №757/15653/24-к в інтересах Головного управління Національної поліції у м. Києві було накладено арешт, що підтверджується двома витягами з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованими судом засобами підсистеми «Електронний суд», а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №405340567 від 26.11.2024, сформованої відповідальним працівником Господарського суду Одеської області.

Господарським судом відхиляються доводи АТ «Укрбудінвестбанк» про відсутність в державному реєстрі відомостей про перебування іпотечного майна під будь-якими обтяженнями, крім обтяження, накладеного під час укладення договору іпотеки від 22.06.2021, з посиланням на довідку від 08.11.2024, сформовану позивачем через веб-сайт ТОВ «Вкурсі Агро», з огляду на наступне.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або засобів електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", або в паперовій формі.

В силу приписів ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що належним доказом, який може підтвердити або спростувати відомості про наявність зареєстрованого обтяження на об`єкт нерухомого майна є інформація, отримана через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України. Таким чином, підстави для врахування наданої позивачем довідки від 08.11.2024, сформованої через веб-сайт ТОВ «Вкурсі Агро», у господарського суду відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Арешт на належне ОСОБА_1 майно було накладено ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2024 по справі №757/15653/24-к з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно положенням ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Отже, арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному ст. 174 КПК України.

У постановах від 25.05.2021 у справі № 923/971/19 та від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження. У протилежному випадку судовий арешт майна може бути несправедливо використаний на шкоду іпотекодержателю та на користь іншого кредитора, чиї вимоги виникли пізніше.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2024 по справі №914/460/23 наголосив, що наявність ухвали суду про накладення арешту на корпоративні права є прямо передбаченою законом підставою, яка позбавляє як позивача, так і інших осіб, здійснювати будь-які дії з арештованим майном до зняття наявного арешту в порядку, передбаченому законом. Суд наголосив, що арешт майна передбачає пряму заборону на відчуження та розпорядження майном, на яке такий арешт був накладений. Наявність такої заборони не передбачає як відчуження, розпорядження майном власником безпосередньо, так і на підставі рішення суду до скасування відповідного арешту у встановленому законом порядку. Тому до скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, вирішення питання господарським судом щодо стягнення (витребування з володіння) майна, та, як наслідок, визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення розміру частки учасника в товаристві, є передчасним.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2024 по справі № 902/1126/22 дійшов висновку, що накладений в межах кримінального провадження арешт на майно боржника є в будь-якому випадку перешкодою для реалізації такого майна, в тому числі шляхом проведення аукціону.

Слід зазначити, що предметом оцінки Верховного Суду у межах справи № 902/1126/22 були постанови приватного виконавця, прийняті у 2023 році, про зняття з реалізації належного боржнику майна після отримання ухвали слідчого судді, постановленої у 2021 році, про накладення арешту на майно у межах кримінального провадження з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що постановлення Печерським районним судом міста Києва ухвали від 08.04.2024 по справі №757/15653/24-к про накладення арешту на належне ОСОБА_1 майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, та внесення 29.04.2024 до Державного реєстру прав запису про заборону відчуження належного відповідачу майна, тобто до моменту звернення АТ «Укрбудінвестбанк» до суду з даним позовом у червні 2024 року виключає можливість задоволення заявлених позивачем вимог.

Суд зазначає, що виконання рішення суду по даній справі у випадку задоволенні позову буде мати наслідком порушення заборони відчуження майна, накладеної ухвалою слідчого судді до моменту звернення позивача до суду з даним позовом, а також матиме наслідком порушення прав потерпілого/потерпілих у межах відповідного кримінального провадження.

З викладених обставин, враховуючи накладення ухвалою слідчого судді арешту на іпотечне майно та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру до моменту звернення АТ «Укрбудінвестбанк» до суду з даним позовом, відсутність відомостей про скасування арешту, застосованого судом з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, господарський суд доходить висновку, що виконання судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки матиме наслідком порушення заборони, встановленої ухвалою слідчого судді, у зв`язку з чим, у задоволенні заявлених АТ «Укрбудінвестбанк» до ОСОБА_1 позовних вимогах про звернення стягнення на нежитлові приміщення №107, загальною площею 1080,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ФК «Конверсія» за кредитним договором №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021 необхідно відмовити.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про правомірність та законність відмови у задоволенні заявленого акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» позову до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети іпотеки згідно з договором іпотеки від 22.06.2021, а саме: нежитлове приміщення (номер апартаменти з кухнею) №107, загальною площею 1080,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ФК «Конверсія» за кредитним договором №LV/U/03-2-0046 від 18.06.2021 у загальному розмірі 854 800,00 доларів США.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2014 р.

Суддя С.П. Желєзна