Рішення

від 18.12.2024 по справі 916/3597/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3597/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Костень Є.С. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллар компані» до товариства з обмеженою відповідальністю «Строй опт» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 60 346,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллар компані» (далі по тексту ТОВ «Коллар компані») звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Строй опт» (далі по тексту ТОВ «Строй опт») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 60 346,34 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 58 011,78 грн, 3% річних у розмірі 546,83 грн, неустойки у розмірі 36,46 грн, збитків від інфляції у розмірі 1751,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №1135 від 31.03.2020 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 20.08.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.09.2024 клопотання ТОВ «Коллар компані» про витребування доказів було задоволено, витребувано у Головного управління ДПС у Полтавській області інформацію про включення ТОВ «Строй опт» до складу податкового кредиту сум ПДВ за наступними накладними, які були сформовані ТОВ Коллар компані.

21.10.2024 до суду від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшли витребувані ухвалою від 16.09.2024 докази.

ТОВ «Строй опт» було належним чином повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом доставлення всіх ухвал до зареєстрованого електронного кабінету відповідача у підсистемі «Електронний суд».

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, ТОВ «Строй опт» було належним чином повідомлено про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

31.03.2020 між ТОВ «Коллар компані» (Постачальник) та ТОВ «Строй опт» (Покупець) було укладено договір поставки №1135, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме: видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарського операції.

Відповідно до п. 3.7 договору поставки №1135 від 31.03.2020 у випадку, коли частина товару не була реалізованою протягом 90 днів з моменту отримання товару, Покупець має право повернути його. Постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення Покупцем письмової вимоги, прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору поставки №1135 від 31.03.2020 обов`язок Постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару Покупцю, який визначається датою накладної. Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до Покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній.

Умовами п. п. 7.1 - 7.3 договору поставки №1135 від 31.03.2020 встановлено, що ціна товару визначається згідно специфікації (видаткова накладна) Постачальника. Загальна вартість кожної партії товару вказується у видаткових накладних Постачальника. Про зміну ціни Постачальник повідомляє Покупця не менше, ніж за 15 робочих днів засобами факсимільного або електронного зв`язку. Покупець зобов`язаний оплачувати реалізований товар щотижня.

За змістом п. 7.11 договору поставки №1135 від 31.03.2020 (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) Постачальник має право вимагати від Покупця повернення поставленого за цим договором товару, який не був реалізований протягом 90 календарних днів з дати поставки. Вимога про повернення товару направляється Постачальником письмовим повідомленням на адресу Покупця, яка вказана у розділі 12 договору. У випадку, якщо Покупець не здійснив повернення товару в повному обсязі або частково та/або порушив строки та порядок повернення товару, передбачені цим договором, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику вартість неповернутого товару за цінами згідно підписаних сторонами видаткових накладних. Покупець здійснює оплату вартості товару згідно підстав, визначених в даному пункту, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у договорі, не пізніше 7 робочих днів з дати отримання вимоги Постачальника про сплату коштів за неповернутий товар.

Відповідно до п. 8.1 договору поставки №1135 від 31.03.2020 у випадку невиконання Покупцем зобов`язань по оплаті поставленого товару Постачальник має право стягнути з Покупця штрафну неустойку у розмірі 0,2% від вартості не оплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання зобов`язань за договором поставки №1135 від 31.03.2020 ТОВ «Коллар компані» поставило ТОВ «Строй опт» товар, що підтверджується наступними підписаними між сторонами видатковими накладними: №КК-00002473 від 01.06.2020 на суму 17 892,48 грн, №КК-00003556 від 27.07.2020 на суму 6 554,34 грн, №КК-00003608 від 29.07.2020 на суму 6773,22 грн, №КК-00004207 від 02.09.2020 на суму 16 405,80 грн, №КК-00004324 від 09.09.2020 на суму 20 178,54 грн, №КК-00004325 від 09.09.2020 на суму 19 372,14 грн, №КК-00004326 від 09.09.2020 на суму 20 178,54 грн, №КК-00004487 від 21.09.2020 на суму 268,80 грн, №КК-00004895 від 12.10.2020 на суму 6 738,00 грн, №КК-00004917 від 13.10.2020 на суму 6 108,48 грн, №КК-00004974 від 19.10.2020 на суму 12 946,80 грн, №КК-00005451 від 16.11.2020 на суму 13 036,62 грн; №КК-00005462 від 17.11.2020 на суму 7 623,00 грн, №КК-00005686 від 26.11.2020 на суму 5 280,72 грн, №КК-00005687 від 26.11.2020 на суму 2 731,32 грн, №КК-00005688 від 26.11.2020 на суму 4 253,22 грн, №КК-00005725 від 30.11.2020 на суму 4 712,76 грн, №КК-00000513 від 05.02.2021 на суму 3 316,68 грн, №КК-00000515 від 05.02.2021 на суму 5 882,04 грн, №КК-00000523 від 08.02.2021 на суму 4 083,42 грн, №КК-00000525 від 08.02.2021 на суму 1 159,74 грн, №КК-00001903 від 26.04.2021 на суму 6 519,78 грн, №КК-00001907 від 26.04.2021 на суму 11378,70 грн, №КК-00001908 від 26.04.2021 на суму 8 353,62 грн, №КК-00001909 від 26.04.2021 на суму 7 330,68 грн, №КК-00001910 від 26.04.2021 на суму 10 675,08 грн.

ТОВ «Коллар компані» також було надано суду зареєстровані податкові накладні та товарно-транспортні накладні на підтвердження поставки товару за видатковими накладними №КК-00003556 від 27.07.2020 на суму 6 554,34 грн, №КК-00004917 від 13.10.2020 на суму 6 108,48 грн, №КК-00000523 від 08.02.2021 на суму 4 083,42 грн, №КК-00001903 від 26.04.2021 на суму 6 519,78 грн, №КК-00001907 від 26.04.2021 на суму 11378,70 грн, №КК-00001908 від 26.04.2021 на суму 8 353,62 грн, №КК-00001910 від 26.04.2021 на суму 10 675,08 грн.

Крім того, на підтвердження поставки відповідачу товару за договором №1135 від 31.03.2020 ТОВ «Коллар компані» було надано суду наступні видаткові накладні, які з боку відповідача підписані не були: №КК-00002472 від 01.06.2020 на суму 17 582,16 грн, №КК-00000512 від 05.02.2021 на суму 1749,72 грн, №КК-00000514 від 05.02.2021 на суму 6 592,56 грн, №КК-00001904 від 26.04.2021 на суму 15 534,72 грн.

Загальна вартість поставленого позивачем товару за договором №1135 від 31.03.2020 як згідно підписаних сторонами видаткових накладних, так і згідно накладних, підписаних лише позивачем, становить 271 213,68 грн.

Після поставки відповідачу товару на підставі вказаних вище 4 видаткових накладних, які були підписані лише з боку позивача, ТОВ «Коллар компані» було складено та зареєстровано податкові накладні №3 від 01.06.2020 на суму 17 582,16 грн, №44 від 05.02.2021 на суму 1749,72 грн, №46 від 05.02.2021 на суму 6592,56 грн, №397 від 26.04.2021 на суму 15 534,72 грн.

Листом від 15.10.2024 Головне управління ДПС у Полтавській області на виконання ухвали суду від 16.09.2024 про витребування доказів повідомило про включення ТОВ «Строй опт» до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ зареєстровані позивачем податкові накладні.

Вартість поставленого позивачем товару була сплачена ТОВ «Строй опт» частково на суму 213 201,90 грн, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача за періоди з 01.01.2020 до 31.12.2020, з 01.01.2021 до 31.12.2021, 01.01.2022 до 31.12.2022 та довідкою АТ «ОТП Банк» від 22.07.2024.

04.02.2024 ТОВ «Коллар компані» звернулось до ТОВ «Строй опт» з вимогою про повернення товару за договором №1135 від 31.03.2020, відповідно до якої позивач вимагав надати звіт із зазначенням кількості реалізованого товару в якому вказати товарні залишки на дату формування звіту, оплатити реалізований товар, повернути поставлений за договором товар, який не був реалізований. Вказана вимога була направлена на адресу відповідача 12.02.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується квитанцією про прийняття плати за пересилання поштового відправлення, накладною та описом вкладення.

21.03.2024 ТОВ «Коллар компані» звернулось до ТОВ «Строй опт» з вимогою про оплату коштів за неповернутий товар за договором №1135 від 31.03.2020 у сумі 57 548,22 грн. Вказана вимога була направлена на адресу відповідача 25.03.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується квитанцією про прийняття плати за пересилання поштового відправлення, накладною та описом вкладення.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Господарським судом під час вирішення даної справи було встановлено, що ТОВ «Коллар компані» на виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором №1135 від 31.03.2020 було поставлено ТОВ «Строй опт» товар на загальну суму 271 213,68 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Поряд з цим, як зазначалося вище по тексту рішення, 4 видаткові накладні, а саме: №КК-00002472 від 01.06.2020 на суму 17 582,16 грн, №КК-00000512 від 05.02.2021 на суму 1749,72 грн, №КК-00000514 від 05.02.2021 на суму 6 592,56 грн, №КК-00001904 від 26.04.2021 на суму 15 534,72 грн, відповідачем підписані не були.

Проте, ТОВ «Строй опт» до складу податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ було включено податкові накладні, зареєстровані позивачем, що підтверджується листом Головного управлiння ДПС у Полтавській області.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 по справі №916/3027/21 наголосила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Враховуючи викладене вище, господарський суд, оцінивши надані позивачем видаткові накладні, дійшов висновку, що реалізація ТОВ «Строй опт» права на отримання податкового кредиту за податковими накладними, які були складені ТОВ «Коллар компані» у зв`язку з поставкою товару за перерахованими вище чотирма видатковими накладними, свідчить, що обставина поставки позивачем відповідачу товару видається достатньо вірогідною, а, отже, ТОВ «Строй опт» зобов`язано оплатити отриманий товар.

За змістом п. 7.11 договору поставки №1135 від 31.03.2020 (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) Постачальник має право вимагати від Покупця повернення поставленого за цим договором товару, який не був реалізований протягом 90 календарних днів з дати поставки. Вимога про повернення товару направляється Постачальником письмовим повідомленням на адресу Покупця, яка вказана у розділі 12 договору. У випадку, якщо Покупець не здійснив повернення товару в повному обсязі або частково та/або порушив строки та порядок повернення товару, передбачені цим договором. Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику вартість неповернутого товару за цінами згідно підписаних сторонами видаткових накладних. Покупець здійснює оплату вартості товару згідно підстав, визначених в даному пункту, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у договорі, не пізніше 7 робочих днів з дати отримання вимоги Постачальника про сплату коштів за неповернутий товар.

Проте, як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем вартість поставленого позивачем товару була оплачена частково на суму 213 201,90 грн. При цьому, після направлення позивачем вимоги від 21.03.2024 про оплату коштів за неповернутий товар згідно з положеннями п. 7.11 договору поставки №1135 від 31.03.2020, ТОВ «Строй опт» не було сплачено вартість товару за цінами згідно підписаних сторонами видаткових накладних.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ «Коллар компані» позовних вимог в цій частині шляхом присудження до стягнення ТОВ «Строй опт» суми основного боргу у розмірі 58 011,78 грн, яка є різницею між вартістю поставленого товару та сумою перерахованих відповідачем коштів (271 213,68 грн - 213 201,90 грн = 58 011,78 грн).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.1 договору поставки №1135 від 31.03.2020 у випадку невиконання Покупцем зобов`язань по оплаті поставленого товару Постачальник має право стягнути з Покупця штрафну неустойку у розмірі 0,2% від вартості не оплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З посиланням на умови договору поставки №1135 від 31.03.2020, а також приписи чинного законодавства ТОВ «Коллар компані» було заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 546,83 грн, які були нараховані на суму боргу за період з 25.03.2024 до 17.07.2024; неустойку у розмірі 36,46 грн, також нараховану на суму боргу за період з 25.03.2024 до 17.07.2024; збитки від інфляції у розмірі 1751,27 грн, нараховані на суму боргу із урахуванням показників інфляції за квітень 2024 року червень 2024 року.

Для нарахування 3% річних, неустойки та збитків від інфляції необхідно визначити початковий момент прострочення. За змістом п. 7.11 договору поставки №1135 від 31.03.2020 Покупець має здійснити оплату вартості товару на вимогу Постачальника не пізніше 7 робочих днів з дати отримання вимоги про сплату коштів за неповернутий товар.

Вимога від 21.03.2024 про оплату коштів за неповернутий товар була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 25.03.2024.

Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) визначені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень», згідно якого строки пересилання простої письмової кореспонденції у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) складає Д+3, пріоритетної - Д+2.

Таким чином, вимога ТОВ «Коллар компані» від 21.03.2024 про оплату коштів за неповернутий товар мала бути доставлена протягом 4 днів, що з урахуванням наявного у відповідача строку на виконання таких вимог (7 робочих днів), дозволяє суду дійти висновку, що початковим моментом прострочення сплати відповідачем грошових коштів є 10.04.2024, з якої і слід розраховувати 3% річних, неустойку.

Здійснивши перерахунок 3% річних за період з 10.04.2024 до 17.07.2024, неустойки за період з 10.04.2024 до 17.07.2024, суд дійшов висновку, що їх розмір становить 31,38 грн та 470,75 грн відповідно. Розрахунок збитків від інфляції здійснений позивачем правильно, оскільки прострочення у квітні 2024 тривало більше половини місяця, а, отже, при розрахунку збитків можна враховувати показники інфляції за квітень 2024 року.

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ «Коллар компані» позовних вимог у цій частині позову шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Строй опт» 3% річних у розмірі 470,75 грн, неустойки у розмірі 31,38 грн та збитків від інфляції у розмірі 1751,27 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю «Коллар компані» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Строй опт» суми основного боргу у розмірі 58 011,78 грн, збитків від інфляції у розмірі 1751,27 грн, 3% річних у розмірі 470,75 грн, неустойки у розмірі 31,38 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Строй опт» /73009, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, буд. 24, офіс 19; ідентифікаційний код 41481333/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллар компані» /14000, м. Чернігів, вулиця Гетьмана Полуботка, буд. 7; ідентифікаційний код 38346555/ суму основного боргу у розмірі 58 011,78 грн /п`ятдесят вісім тисяч одинадцять грн 78 коп./, збитки від інфляції у розмірі 1 751,27 грн /одна тисяча сімсот п`ятдесят одна грн 27 коп./, 3% річних у розмірі 470,75 грн /чотириста сімдесят грн 75 коп./, неустойку у розмірі 31,38 грн /тридцять одна грн 38 коп./, судовий збір у розмірі 3 024,00 грн /три тисячі двадцять чотири грн 00 коп./.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна