ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3816/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання О.В. Ващенко
за участю представників:
від позивача Рудницький О.С.,
від відповідача не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1453173,62 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1453173,62 грн., в т.ч. основного боргу в сумі 1281476,15 грн., пені у розмірі 154699,53 грн., 3% річних у сумі 14667,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2330,90 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.
Як вказує позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал було укладено договір № 11/2020-К від 11.08.2020 року про надання послуг з охорони, згідно з п. 1 якого замовник (відповідач) передає, а виконавець (позивач) приймає на себе відповідальність організувати та забезпечити виконання комплексу заходів щодо охорони території, споруд, майна і матеріальних цінностей Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал, які знаходяться за адресами - м. Чорноморськ, вул. Південна, 2-у, забезпечення внутрішньооб`єктового та пропускного режиму.
При цьому позивач зазначає, що відповідно до п. 4.3 договору підставою для розрахунків між замовником (відповідачем) та виконавцем (позивачем) є акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами акт виконаних робіт та рахунок надається виконавцем (позивачем) замовнику (відповідачу) по закінченню кожного календарного місяця. Замовник (відповідач) підписує акт виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з дня його надання та повертає виконавцю (позивачу).
Між тим позивач додає, що згідно з п. 4.2 договору платежі проводяться замовником (відповідачем) на поточний рахунок виконавця (позивача) впродовж 10-ти календарних від дати акту приймання-передачі виконаних робіт та на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, та наданого виконавцем (позивачем) замовнику (відповідачу) рахунку.
Позивач зазначає, що в повному обсязі виконав свої обов`язки за договором перед відповідачем з надання послуг з охорони, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт. Відтак, позивач вказує, що згідно актів виконаних робіт, рахунків, розрахунку заборгованості за договором № 11/2020-К від 11.08.2020 року, акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 року, відповідач має загальну суму заборгованості перед позивачем 1281476,15 грн., яка складається з наступних періодів: серпень 2023 року - 286160,00 грн., вересень 2023 року - 286160,00 грн., жовтень 2023 року - 258887,20 грн., листопад 2023 року - 196596,30 грн., грудень 2023 року - 196596,30 грн., січень 2024 року - 57076,35 грн.
Позивач наголошує, що ним неодноразово на електронну адресу, надану відповідачем для спілкування, направлялись листи за № 259/1023 від 05.10.23 р., № 321/1223 від 04.12.2023 р. та за № 06/124 від 03.01.2024 р. з проханням погасити заборгованість, яка виникла під час взаємостосунків, проте відповідач відповіді не надавав, борг на сплатив.
В подальшому, як вказує позивач, 10.01.2024 року надіслав відповідачу претензію за № 15/124 від 10.01.2024 р. з вимогою погасити заборгованість, а також відповідача було попереджено про те, що відповідно до п. 6.1 договору позивач змушений буде звернутись до господарського суду із позовними вимогами про стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості з урахуванням пені, штрафу та судових витрат.
Як вказує позивач, загальна сума основного боргу відповідача за договором № 11/2020-К від 11.08.2020 року становить 1281476,15 грн.
При цьому позивач зазначає, що відповідно до п. 5.2.2 договору при простроченні платежу за вимогою виконавця замовник сплачує суму боргу та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Так, за прострочення оплати за виконані роботи позивач вказує, що відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, загальний розмір якої за період з 01.09.2023 по 18.03.2024 (включно) становить 154699,53 грн. Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми за період з 01.09.2023 року по 18.03.2024 року в розмірі 14667,04 грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2023 року по 18.03.2024 року в розмірі 2330,90 грн., що заявлені до стягнення.
Таким чином позивач зазначає, що ціна позову становить 1453173,62 грн. та складається з 1281476,15 грн. основного боргу, 154699,53 грн. пені, 14667,04 грн. 3% річних, 2330,90 грн. індексу інфляції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2024 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі (вх. № 3901/24) залишено без руху з підстав порушення заявником вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України.
04.09.2024 р. від представника позивача Постолова А.М. через систему Електронний суд до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 32190/24).
09.09.2024 року від представника позивача Постолова А.М. через систему Електронний суд до господарського суду надійшло клопотання про залучення доказів (вх. № 32736/24).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.09.2024 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3816/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 25 вересня 2024 р. об 11:00 год.
11.09.2024 р. від представника ТОВ Партнер-Експі Рудницького О.С. через систему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про вступ у справу як представника (вх. № 33085/24).
Також 11.09.2024 р. від ТОВ Партнер-Експі через систему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 33106/24), в якій представник позивача просить суд надати можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2024 р. задоволено заяву ТОВ Партнер-Експі про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке призначено на 25.09.2024 р. об 11:00 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 р. відкладено підготовче засідання на 09.10.2024 р. з огляду на неявку представника відповідача.
26.09.2024 р. від ТОВ Партнер-Експі через систему Електронний суд до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 35186/24), в якій представник позивача просить суд надати можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції на постійній основі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.09.2024 р. задоволено заяву представника ТОВ Партнер-Експі про участь у підготовчому засіданні, яке призначене на 09.10.2024 р. об 11:30 год. та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 р. відкладено підготовче засідання на 31 жовтня 2024 р. о 10:30 год. з огляду на неявку представника відповідача.
16.10.2024 р. від представника позивача Постолова А.М. через систему Електронний суд до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 37704/24), в яких представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи відповідь АТ Укрпошта від 16.10.2024 р. № 185-Т-2024091210305-В.
Так, підготовче засідання 31.10.2024 р. о 10:30 год. не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2024 р. призначено розгляд справи на 25 листопада о 12:00 год.
19.11.2024 р. від ТОВ Партнер-Експі через систему Електронний суд до господарського суду надійшло клопотання (вх. № 41790/24), в якому представник позивача просить закрити підготовче засідання в справі та приступити до розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2024 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3816/24 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 09 грудня 2024 р. о 10:30 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2024 р. розгляд справи відкладено на 24.12.2024 р. о 12:00 год.
17.12.2024 р. від представника ТОВ Партнер-Експі Постолова А.М. через систему Електронний суд до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач вказує, що розрахунок пені зменшено з 154699,53 грн. до 137111,88 грн., відповідно загальна сума позовних вимог зменшена з 1453173,62 грн. до 1435585,97 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що вказана заява позивача від 17.12.2024 р., яка по суті є заявою про зменшення позовних вимог, подана позивачем на стадії розгляду справи по суті, відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України підлягає залишенню судом без розгляду.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документу від 11.09.2024 за вих. № 916/3816/24/55709/24, від 08.10.2024 за вих. № 916/3816/24/61660/24, від 28.10.2024 за вих. № 916/3816/24/65762/24, від 14.11.2024 за вих. № 916/3816/24/69011/24, від 09.12.2024 за вих. № 916/3816/24/73818/24, від 23.12.2024 за вих. № 916/3816/24/77072/24.
Відповідно до відомостей, наявних у КП ДСС, відповідач - Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в Електронному суді та має власний кабінет в Електронному суді.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
11.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал було укладено договір № 11/2020-К про надання послуг з охорони, відповідно до п. 1 якого замовник передає, а виконавець приймає на себе відповідальність організувати та забезпечити виконання комплексу заходів щодо охорони території, споруд, майна і матеріальних цінностей ПрАТ Чорноморський паливний термінал, які знаходяться за адресами - м. Чорноморськ, вул. Південна, 2-у, забезпечення внутрішньооб`єктового та пропускного режиму.
Згідно з п. 2.2 договору від 11.08.2020 р. виконавець зобов`язаний у повному обсязі виконувати свої обов`язки щодо предмету цього договору (п.п. 2.2.1); забезпечує на об`єкті внутрішньооб`єктовий і пропускний режим, встановлений замовником (п.п. 2.2.2).
Пунктом 2.3 договору від 11.08.2020 р. передбачено, що замовник, зокрема: забезпечує на охоронюваному об`єкті дотримання вимог правил безпеки, встановлених законодавством про охорону праці (п.п. 2.3.1); своєчасно проводить розрахунки з виконавцем за надані за договором послуги (п.п. 2.3.2).
Відповідно до п. 3.1 договору від 11.08.2020 р. останній укладено строком з 26 серпня 2020 року по 25 серпня 2021 року. Якщо жодна із сторін на момент закінчення терміну дії договору не заявить про припинення дії договору в письмовій формі, то він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік і на тих же умовах (п. 3.2 договору від 11.08.2020 р.).
Умовами п. 4.1 договору від 11.08.2020 р. передбачено, що вартість послуг за даним договором складає за місяць: послуги - 181505,50 грн., ПДВ - 36301,10 грн, а всього складає 217806,60 грн.
Положеннями п. 4.2 договору від 11.08.2020 р. визначено, що платежі проводяться замовником на поточний рахунок виконавця впродовж 10-ти календарних днів від дати акту приймання-передачі виконаних робіт та на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, та наданого виконавцем замовнику рахунку.
В п. 4.3 договору від 11.08.2020 р. сторони погодили, що підставою для розрахунків між замовником та виконавцем є акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами. Акт виконаних робіт та рахунок надається виконавцем замовнику по закінченню кожного календарного місяця. Замовник підписує акт викопаних робіт протягом 3-х робочих днів з дня його надання та повертає виконавцю.
Згідно з п. 4.4 договору від 11.08.2020 р. у разі відмови від підписання акту виконаних робіт замовник протягом 5-ти робочих днів надає виконавцю мотивовану відмову у письмовому вигляді. Якщо протягом 5-ти робочих днів виконавець не отримав письмову мотивовану відмову замовника від підписання акту виконаних робіт, то роботи, виконані виконавцем в попередньому місяці, вважаються прийнятими замовником. При розірванні договору, сторонами в обов`язковому порядку оформляються акти звірок на момент припинення дії договору та здійснюється остаточний розрахунок (п. 4.5 договору від 11.08.2020 р.).
Умовами п. 4.6 договору від 11.08.2020 р. передбачено, що у разі зміни ставок податків та обов`язкових платежів або змін норм витрат па охорону, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, які викликають зміни витрат на зміст і охорони, сторони переглядають суму договору та укладають додаткову угоду до договору.
Пунктом 5.2.2 договору від 11.08.2020 р. сторони погодили, що при простроченні платежу (п. 4.2 договору) за вимогою виконавця замовник сплачує суму боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з п. 6.1 договору від 11.08.2020 р. будь-який спір між виконавцем та замовником, що стосується умов цього договору, вирішується шляхом переговорів. У разі незгоди сторін, спір вирішується в установленому законодавством України порядку.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, укладений між сторонами по справі договір про надання платних послуг з охорони є підставою для виникнення у сторін договору зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України) та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал були підписані акти надання послу, в яких зазначено найменування робіт, послуг, а саме: послуги з охорони об`єкта за адресою Одеська область, м. Черноморськ, вул. Північна 2, а саме:
- № 11/20К/08 від 31.08.2023 р. за серпень 2023 р. на загальну суму 286160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 47693,33 грн.);
- № 11/20К/09 від 30.09.2023 р. за вересень 2023 р. на загальну суму 286160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 47693,33 грн.);
- № 11/20К/10 від 31.10.2023 р. за жовтень 2023 р. на загальну суму 258887,20 грн. (в т.ч. ПДВ 43147,87 грн.);
- № 11/20К/11 від 30.11.2023 р. за листопад 2023 р. на загальну суму 196596,30 грн. (в т.ч. ПДВ 32766,05 грн.);
- № 11/20К/12 від 31.12.2023 р. за грудень 2023 р. на загальну суму 196596,30 грн. (в т.ч. ПДВ 32766,05 грн.);
- № 11/20К/01 від 09.01.2024 р. за період з 01 по 09 січня 2024 р. на загальну суму 57076,35 грн. (в т.ч. ПДВ 9512,73 грн.).
Вказані акти підписані уповноваженими представниками ТОВ Партнер-Експі та ПрАТ з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал, а також скріплені гербовою печаткою товариств.
Крім того як свідчать матеріали справи, ТОВ Партнер-Експі було сформовані рахунки на оплату для ПрАТ з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал за виконання послуг з охорони об`єкта за адресою Одеська область, м. Черноморськ, вул. Північна 2, а саме: № 11/20К/08 від 31 серпня 2023 р. на суму 286160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 47693,33 грн.), № 11/20К/09 від 30 вересня 2023 р. на суму 286160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 47693,33 грн.), № 11/20К/10 від 31 жовтня 2023 р. на суму 258887,20 грн. (в т.ч. ПДВ 43147,87 грн.), № 11/20К/11 від 30 листопада 2023 р. на суму 196596,30 грн. (в т.ч. ПДВ 32766,05 грн.), № 11/20К/12 від 31 грудня 2023 р. на суму 196596,30 грн. (в т.ч. ПДВ 32766,05 грн.) та № 11/20К/01 від 09 січня 2024 р. на суму 57076,35 грн. (в т.ч. ПДВ 9512,73 грн.).
Так, із матеріалів справи вбачається (а.с. 25), що сторонами був складений та підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період 2023 р. за договором 11/2020-К від 11.08.2020 р., згідно з яким у ПрАТ з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал станом на 31.12.2023 наявна заборгованість перед ТОВ Партнер-Експі у розмірі 1224399,80 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листами про здійснення оплати заборгованості за послуги охорони (а.с.26 - 28).
Також позивач звернувся до відповідача із претензією від 10.01.2024 р. за вих. № 15/124, в якій ТОВ Партнер-Експі вимагало від ПрАТ з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал виконання зобов`язань за договором № 11/2020-К від 11.08.2020 р. та сплату заборгованості у розмірі 1224399,80 грн., що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком АТ Укрпошта від 25.10.2023 р. Водночас, доказів надання відповідачем відповіді на вказану претензію матеріали даної справи не містять.
Так, господарський суд зауважує, що вказані дії відповідача з неотримання претензій, направлені на уникнення відповідальності, що суперечить чесній діловій практиці та принципу добросовісності, який передбачає сумлінну, чесну і послідовну поведінку сторін під час реалізації своїх суб`єктивних прав та виконанні суб`єктивних обов`язків. Так, ухиляючись від виконання господарського зобов`язання, ПрАТ з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал безстроково відтерміновує оплату за фактично надані послуги та неправомірно позбавляє позивача плати.
При цьому господарський суд наголошує, що з актів надання послуг та акту звірки взаємних розрахунків за період 2023 р. за договором 11/2020-К від 11.08.2020 вбачається, що зауважень та претензій у замовника до якості наданих послуг, ціни та обсягу наданих послуг не має. Так, вказаний акт звірки було підписано від ТОВ Партнер-Експі Талдикіною Н.В., а від ПрАТ з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал - головою правління Кігітовим В.І., при цьому акти надання послуги були підписані від ТОВ Партнер-Експі директором Постоловим А.М., а від ПрАТ з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал - головою правління Кігітовим В.І.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту спірного договору 11/2020-К від 11.08.2020 та враховуючи той факт, що після надання позивачем і отримання відповідачем послуг, відповідач підписав акт надання послуг та акт звірки взаємних розрахунків за період 2023 р., такі послуги вважаються виконаними та такими, що підлягають оплаті.
При цьому про належне виконання позивачем своїх обов`язків згідно умов спірного договору свідчить відсутність скарг від відповідача як замовника послуг на адресу ТОВ Партнер-Експі.
За ствердженнями позивача, відповідачем не оплачені послуги з охорони об`єкта за адресою Одеська область, м. Черноморськ, вул. Північна 2, у зв`язку з чим у нього існує заборгованість за вказані послуги у загальному розмірі 1281476,15 грн.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору про надання послуг з охорони за договором 11/2020-К від 11.08.2020 та чинного законодавства.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В п. 4.2 договору визначено, що оплата послуг здійснюється замовником протягом 10-ти календарних днів від дати акту приймання-передачі виконаних робіт та на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, наданого виконавцем замовнику рахунку.
Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань не здійснив оплату наданих позивачем послуг за спірним договором про надання послуг з охорони за договором 11/2020-К від 11.08.2020, у зв`язку з чим у останнього існує заборгованість перед ТОВ Партнер-Експі у розмірі 1281476,15 грн.
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги згідно спірного договором про надання послуг з охорони в сумі 1281476,15 грн., яку не оспорено відповідачем.
Щодо вимог позивача про стягнення пені за прострочення оплати за надані послуги в розмірі 154699,53 грн. суд зазначає наступне.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати наданих послуг не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.
При цьому невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем наданих послуг з охорони) згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 5.2.2 договору визначено, що при простроченні платежу (п. 4.2 договору) за вимогою виконавця замовник сплачує суму боргу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
При цьому, як передбачає частина 1 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За приписами ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо здійснення оплати за надані послуги за спірним договором позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 01.09.2023 р. по 18.03.2024 р. на суму заборгованості (з урахуванням діючої у вказаному періоді прострочення ставки НБУ). Разом з тим суд вважає таке нарахування необґрунтованим, з огляду на перевищення шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, та відсутність узгодженого між сторонами іншого (більшого) строку нарахування пені. З огляду на вказане, судом самостійно здійснений перерахунок пені з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, зокрема:
-на суму боргу 286160,00 грн. за період з 11.09.2023 по 10.10.2023 року розмір пені складає 9533,44 грн.:
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення286160.0011.09.2023 - 14.09.2023422.000.1211379.84286160.0015.09.2023 - 10.10.20232620.000.1108153.60-на суму боргу 572320,00 грн. за період з 11.10.2023 по 10.11.2023 року розмір пені складає 17561,60 грн.:
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення572320.0011.10.2023 - 26.10.20231620.000.11010035.20572320.0027.10.2023 - 10.11.20231516.000.0887526.40-на суму боргу 831207,20 грн. за період з 11.11.2023 по 10.12.2023 року розмір пені складає 21861,89 грн.:
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення831207.2011.11.2023 - 10.12.20233016.000.08821861.89-на суму боргу 1027803,50 грн. за період з 11.12.2023 по 10.01.2024 року розмір пені складає 26390,06 грн.:
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1027803.5011.12.2023 - 14.12.2023416.000.0883604.351027803.5015.12.2023 - 31.12.20231715.000.08214361.091027803.5001.01.2024 - 10.01.20241015.000.0828424.62-на суму боргу 1224399,80 грн. за період з 11.01.2024 по 10.02.2024 року розмір пені складає 31111,80 грн.:
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1224399.8011.01.2024 - 10.02.20243115.000.08231111.80-на суму боргу 1281476,15 грн. за період з 11.02.2024 по 10.03.2024 року розмір пені складає 30461,32 грн.:
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення1281476.1511.02.2024 - 10.03.20242915.000.08230461.32Таким чином, загальна сума пені за прострочення оплати за надані послуги за спірним договором з охорони № 11/2020-К від 11.08.2020 р. складає 136920,11 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати наданих послуг, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 14667,04 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості наданих послуг в розмірі 2330,90 грн. та встановлено, що вказані інфляційні нарахування були здійснені позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 2330,90 грн.
Разом з тим заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Наразі відповідач не оспорив наявність у нього невиконаного зобов`язання зі сплати наданих позивачем послуг в загальному розмірі 1281476,15 грн. за договором № 11/2020-К від 11.08.2020 р.
Так, несплатою позивачу суми заборгованості згідно договору про надання послуг з охорони № 11/2020-К від 11.08.2020 р. відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Отже цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов`язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.
В даному випадку несплата відповідачем за фактично надані позивачем послуги з охорони, є порушенням зобов`язання.
Згідно ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.
Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 по справі № 910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.
У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 21527,91 грн. (1435194,20 грн. х 21797,20 грн./ 1453173,62 грн.).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1453173,62 грн. задовольнити частково.
2.СТЯГНУТИ з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Північна, буд. 2; код ЄРДПОУ 31886323; IBAN НОМЕР_1 в АБ Південний, м. Одеса, МФО 328209, ІПН 318863215033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29-А; код ЄДРПОУ 32350440; IBAN НОМЕР_2 AT Банк Кредит Дніпро м. Київ, МФО 305749, ІПН 323504404625) основний борг у розмірі 1 281 476/один мільйон двісті вісімдесят одна тисяча чотириста сімдесят шість/грн. 15 коп., 3% річних в сумі 14467/чотирнадцять тисяч чотириста шістдесят сім/грн. 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 2330/дві тисячі триста тридцять/грн. 90 коп., пеню в сумі 136920/сто тридцять шість тисяч дев`ятсот двадцять/грн. 11 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 21527/двадцять одна тисяча п`ятсот двадцять сім/грн. 91 коп.
3.В задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер-Експі до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Чорноморський паливний термінал відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2024 р.
Суддя В.С. Петров
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124069116 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні