Рішення

від 26.12.2024 по справі 916/3903/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3903/24Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/3903/24

за позовом: Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСАВТО 71» (74988, Херсонська обл., м. Нова Каховка(з), м. Таврійськ(з), вул. Залізнична, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 43778544)

про стягнення 248662,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСАВТО 71» про стягнення 248662,80 грн., з яких: 146945,08 грн. заборгованості за кредитом, 51742,72 грн. заборгованості за процентами, 41475 грн. заборгованості за винагородою, 1000 грн. штрафу (фіксована складова) та 7500 грн. штрафу (змінна складова).

Позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №20.77.0000000117 від 23.04.2021.

05.09.2024 за вх.№32408/24 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3903/24; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Постановою Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Відповідно до вказаного переліку Таврійська міська територіальна громада Каховського району Херсонської області знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією територій України.

Згідно з ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та те, що адреса відповідача знаходиться на тимчасово окупованих територіях, господарський суд прийшов до висновку про здійснення повідомлення відповідача про розгляд справи №916/3903/24 шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Окрім того, судом було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі №916/3903/24 на наявну в матеріалах справи адресу електронної пошти відповідача, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

04.10.2024 за вх.№36224/24 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів, які були оглянуті судом.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Справа №916/3903/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

23.04.2021 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСАВТО 71» (позичальник, відповідач) укладений кредитний договір №20.77.0000000117, відповідно до якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.

Розділом А договору визначені наступні істотні умови кредитування, зокрема:

- вид кредиту: строковий кредит;

- ліміт цього договору: 150000 грн.: на фінансування поточної діяльності;

- термін повернення кредиту: 22.04.2024; позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток №1 цього договору); ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування; щомісячний ануїтетний платіж розраховується за вказаною формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором*((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * процентна ставка за місяць/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1); сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)* кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу; сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 22.04.2024;

- за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних; у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання, при цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 20,90% річних, при цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 20,90% річних і дати початку її нарахування;

- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором, при цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»); якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день;

- позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів; сплата винагороди здійснюється у гривні; розрахунок здійснюється щоденно; нарахування винагороди здійснюється у дату сплати;

- позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% процентів від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту; сплата винагороди здійснюється у гривні; нарахування винагороди здійснюється у дату сплати; датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору.

Відповідно до п.2.1.2 договору банк зобов`язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів позичальнику на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п.1.1 цього договору, а також за умови виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.12 цього договору.

Згідно з п.п. 2.2.1-2.2.3, 2.2.5 договору позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5,4.6, 4.13 цього договору.

У відповідності до п.п. 4.1-4.6 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки. Відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.А.7 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п.А.3 цього договору). Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п.А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. Позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку згідно з п.А.9 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п.А.11 цього договору.

Згідно з п.п. 4.10, 4.11 договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів; розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту; нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

За п.4.13 договору у випадку здійснення договірного списання коштів у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором згідно з п.п. 2.2.6, 2.3.5 цього договору, позичальник сплачує банку винагороду у сумі та у терміни, встановлені тарифами банку на момент сплати.

Згідно з п.5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов?язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

За п.п. 6.1-6.2 договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п.4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

Додатком №1 до договору №20.77.0000000117 від 23.04.2021 є графік погашення кредиту, відповідно до якого визначено: термін повернення частини кредиту та сплати процентів - з 23.05.2021 по 22.04.2024; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню; суму процентів, що підлягає сплаті; суму комісійних винагород.

В матеріалах справи наявний меморіальний ордер від 23.04.2021 на суму 150000 грн. із призначенням платежу - «видача кредиту згідно договору №20.7710000000117 від 23.04.2021».

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано та матеріали справи містять:

- виписку по особовому рахунку відповідача з 23.04.2021 по 24.08.2024;

- розрахунок заборгованості за договором №20.77.0000000117 від 23.04.2021 станом на 24.08.2024.

Доказів сплати відповідачем заявлених до стягнення сум матеріали справи не містять.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №20.77.0000000117 від 23.04.2021 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Положеннями п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п.8 Прикінцевих положень ГК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

У відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено господарським судом, між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір, на виконання умов якого позивач виконав свої зобов`язання шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 150000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером. Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення отриманого кредиту за погодженим у додатку №1 до договору графіком погашення (останній платіж до 22.04.2024) належним чином не виконав. З наявних у справі виписки по рахунку відповідача та розрахунку суми боргу вбачається, що у відповідача станом на 24.08.2024 наявні заборгованість за кредитом у розмірі 146945,08 грн., заборгованість за процентами 51742,72 грн. заборгованість за винагородою 41475 грн., що підтверджені за матеріалами справи та відповідачем не спростовані.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного кредитного договору, приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повного та своєчасного повернення кредиту, що підтверджується матеріалами справи та що суперечить вищевказаним нормам права та договору, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати заявленої до стягнення суми заборгованості за кредитом, процентами та винагородою, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Акціонерним товариством «Акцент-Банк» позовних вимог про стягнення з відповідача 240162,80 грн. заборгованості за наданим кредитом, з яких: 146945,08 грн. заборгованості за кредитом, 51742,72 грн. заборгованості за процентами, 41475 грн. заборгованості за винагородою.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 1000 грн. штрафу (фіксована складова) та 7500 грн. штрафу (змінна складова), що передбачені п.5.8 кредитного договору, господарський суд вказує, що з урахуванням вищевказаних положень п.8 Прикінцевих положень ГК України та п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позовні вимоги в цій частині є недоведеними та у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 8500 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» та стягнення з відповідача 146945,08 грн. заборгованості за кредитом, 51742,72 грн. заборгованості за процентами, 41475 грн. заборгованості за винагородою, в решті позову судом відмовляється.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСАВТО 71» (74988, Херсонська обл., м. Нова Каховка(з), м. Таврійськ(з), вул. Залізнична, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 43778544) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) 146945 /сто сорок шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять/ грн. 08 коп. заборгованості за кредитом, 51742 /п`ятдесят одну тисячу сімсот сорок дві/ грн. 72 коп. заборгованості за процентами, 41475 /сорок одну тисячу чотириста сімдесят п`ять/ грн. заборгованості за винагородою та 3603 /три тисячі шістсот три/ грн. 12 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 р.

Суддя Ю.С. Бездоля