ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4223/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Автострой» (вул. Отамана Чепіги, 29/1, м. Одеса, 65003)
про стягнення 55861,80 грн,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Автострой», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 55861,80 грн.
Позиції учасників справи
Підставою позову позивач визначив обставину виконання ним обов`язку перед страхувальником по відшкодуванню шкоди, заподіяної 11.12.2021 з вини ОСОБА_1 , який був посадовою особою відповідача, відповідальною за експлуатаційний стан дорожнього покриття на відповідній ділянці автодороги та не вжив заходів щодо ліквідації ями.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином (а.с. 80, т.1), а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4223/24; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Обставини справи
30.11.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітерра-Транс» (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 765/21-Т/М (а.с. 7-14, т.1), вигодонабувачем за яким є ОСОБА_2 . Предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобілем марки Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер свідоцтва НОМЕР_2 (а.с. 19, т.1), 2018 року випуску (розділ 5 договору в редакції додаткового договору від 10.12.2021 № 1, а.с. 15, т.1). За умовами розділу 22.1. договору страховик бере на себе зобов`язання відшкодувати страхувальнику (вигодонабувачу) прямі збитки, які є наслідком настання певних подій (страхових ризиків), що наведені у п. 22.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості настання. Згідно з п. 22.2. договору до страхових ризиків відносяться, зокрема, збитки внаслідок ДТП (будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих конструктивних елементів в будь-якому місці в будь-який час. За умовами п. 24.6. договору вигодонабувач має право, з метою отримання страхового відшкодування, за своєю власною ініціативою вчиняти будь-які дії, які повинен чи має право вчиняти страхувальник. При цьому, вчинення таких дій вигодонабувачем породжуватиме такі ж самі правові наслідки, якби такі дії були вчинені страхувальником. При цьому, вчинення таких дій вигодонабувачем породжуватиме такі самі правові наслідки, якби такі дії були вчинені страхувальником.
Відповідно до розділу 10, 16 договору загальна страхова сума за договором становить 685000,00 грн. Загальний строк дії договору визначений до 29.11.2022.
Як вбачається з наявної у справі довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3021347531458455 (а.с. 25, т.1), 11.12.2021 на а/д М-14 Одеса Мелітополь Новоазовськ (на м. Таганрог), 66 км 650 м відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме наїзд на інші види перешкод, за участі легкового автомобіля марки Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , у зв`язку з чим передня права частина автомобіля зазнала пошкоджень. Відповідно до даних довідки, на місці ДТП інспектором поліції були встановлені недоліки утримання вулично-дорожньої мережі у виді наявності на покритті ямок та руйнувань. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 1.5. Правил дорожнього руху.
30.12.2021 інспектором поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення № 298334 (а.с. 22, т.1) відносно ОСОБА_1 , директора ТОВ «СК Автострой», який, будучи адміністративно-відповідальною посадовою особою за належне утримання вищезазначеної автомобільної дороги, порушив вимоги норм і стандартів, передбачених п. 3.1.1., 3.1.2. ДСТУ 3587-97, що виразило в наявності ямкових вибоїн дорожнього покриття, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 1.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 4 ст. 140 КУпАП. Також в матеріалах справи наявна схема місця ДТП (а.с. 23, т.1).
Постановою Київського районного суду м. Одеси у справі № 947/2692/22 розглянуто матеріали, які надійшли з полку Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , директора ТОВ «СК Автострой», до адміністративної відповідальності (а.с. 27, т.1). Водночас, у зв`язку з тим, що на час розгляду справи сплили строки накладення адміністративного стягнення, провадження у справі було закрито. Відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення у постанові суду не встановлено.
Між цим, 15.12.2021 ОСОБА_2 , діючи від імені страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітерра-Транс», звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором (а.с. 20-21, т.1), а саме події, що сталася на а/д траса Одеса-Новоазовськ.
15.12.2021 був складений акт огляду транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 із вказанням опису пошкоджень автомобіля (а.с. 29-47, т.1).
21.12.2021 ФОП Ковальовим Г.М. був виставлений рахунок на здійснення оплати вартості ремонту пошкодженого автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 55861,80 грн (а.с. 28, т.1), який оплачений позивачем у якості страхової виплати, про що свідчить наявне у справі платіжне доручення від 23.12.2021 № 75070918 (а.с. 50, т.1). Також в матеріалах справи наявний страховий акт та розрахунок страхового відшкодування, затверджені посадовою особою позивача (а.с. 48-49, т.1) щодо здійснення страхового відшкодування за договором страхування наземного транспортного засобу від 30.11.2021 № 765/21-Т/М.
Як встановлено судом, відповідачем доказів на спростовування обставин, які встановлені у досліджених судом протоколі про адміністративне правопорушення від 30.12.2021 № 298334, довідці про дорожньо-транспортну пригоду від 05.10.2022 № 3021347531458455 та постанові Київського районного суду м. Одеси, до матеріалів справи не подано. Також відповідачем не подано доказів на спростування того, що ТОВ «СК Автострой» є відповідальною організацією за належне утримання вищезазначеної автомобільної дороги, де відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої власнику транспортного засобу Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , спричинено майнову шкоду.
У зв`язку з тим, що позивачем на підставі договору страхування було відшкодовано потерпілій особі понесені збитки внаслідок неналежного виконання посадовою особою відповідача обов`язків з утримання автомобільної дороги, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього в порядку суброгації грошових коштів у розмірі 55861,80 грн.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР (в редакції, чинній станом на 30.11.2021) предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
За змістом статті 16 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР (в редакції, чинній станом на 30.11.2021) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР (в редакції, чинній станом на 11.12.2021) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ст. 108 Закону України «Про страхування» № 1909-IX (в редакції з 19.12.2021 та станом на даний час) страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 статті 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 1192 ЦК України встановлено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною 2 статті 6 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування та інших видів автомобільних доріг може здійснюватися на основі довгострокових (до семи років) договорів (контрактів) про утримання автомобільних доріг загального користування за принципом забезпечення їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів.
Відповідно до п. 1.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно з п. 3.1.1., 3.1.2. ДСТУ 3587-97 (в редакції, станом на 11.12.2021) покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см для решти категорій і груп. Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см для решти категорій і груп. У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів терміни їх ліквідації не повинні перевищувати зазначені в таблиці 1.
За змістом ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Позиція суду
Позивач як страховик, який виплатив страхове відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача як до особи, відповідальної за завдану шкоду, з вимогою про стягнення в порядку суброгації відшкодованої потерпілій особі суми матеріальної шкоди.
Так, у відносинах суброгації страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні, а особа, яка завдала шкоди, - його боржником. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Під час виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування відбувається заміна кредитора, і, як наслідок, у страховика виникає право вимоги до відповідальної особи щодо відшкодування йому завданої шкоди у порядку суброгації.
Судом встановлено, що на виконання умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 55861,80 грн в рахунок сплати вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, який зазнав пошкодження внаслідок того, що ОСОБА_1 , директор ТОВ «СК Автострой», який, будучи адміністративно-відповідальною посадовою особою за належне утримання автомобільної дороги, порушив вимоги норм і стандартів, передбачених п. 3.1.1., 3.1.2. ДСТУ 3587-97, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Отже, оскільки обставина спричинення шкоди страхувальнику та її відшкодування позивачем підтверджується матеріалами справи, натомість відповідачем обставина наявності вини посадлової особи відповідача ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача до відповідача, посадовою особою якого є ОСОБА_1 , про стягнення в порядку суброгації грошових коштів у розмірі 55861,80 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Автострой» слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 55861,80 грн.
Розподіл судових витрат
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 3028,00 грн слід покласти на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Автострой» (вул. Отамана Чепіги, 29/1, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 37477703) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322) матеріальну шкоду в сумі 55861 грн 80 коп та судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 р.
Суддя Д.О. Бездоля
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124069182 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бездоля Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні