Рішення

від 26.12.2024 по справі 916/4581/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4581/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали справи № 916/4581/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрриба Компані» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355 Г, код ЄДРПОУ 43403363)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт Фудс» (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, код ЄДРПОУ 44198251)

про стягнення 510 851,49 грн.-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрриба Компані» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Фудс», в якій просить суд стягнути з відповідача 510 851,49 грн. заборгованості, яка складається з: 374 400,55 грн основної заборгованості; 28 621,65 грн інфляційних втрат; 10 335,15 грн 3% річних; 97 494,14 грн пені, а також суми судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Укрриба Компані» посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про регулярне транспортне перевезення №07_08_23 від 07.08.2023, укладеного між ТОВ «Риба Наша» та ТОВ «Фаворит Фудс», в частині повної та своєчасної оплати, право вимоги за яким ТОВ "Укрриба Компані" отримало на підставі договору про відступлення права вимоги №23/07 від 23.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4581/24 за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Також вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України, встановивши строк для надання відзиву та його надіслання позивачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також заперечення на відповідь на відзив, встановивши строк для надання заперечень та надіслання їх позивачу до 25.11.2024; запропоновано позивачу надати до суду відповідь на відзив, встановивши строк для надання відповіді на відзив та її надіслання відповідачу до 15.11.2024; роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені частини сьомої статті 252 ГПК України.

Ухвала суду від 21.10.2024 була доставлена до електроних кабінетів позивача та відповідача 22.10.2024, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки за вих. № 916/4581/24/64570/24 від 23.10.24 та вих. №916/4581/24/66640/24 від 01.11.2024.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило,

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Риба Наша» (далі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Фудс» (далі - Замовник) укладено Договір № 07_08_23 про регулярне транспортне перевезення (надалі Договір перевезення).

За цим Договором Замовник доручає, а Перевізник бере на себе зобов`язання від свого імені та за рахунок Замовника здійснити перевезення вантажу, що наданий Замовником, автомобільним транспортом в межах території України (пункт 1.1 договору № 07_08_23 від 08.07.2023).

Пунктом 1.2 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 перевезення встановлено, що перевезення включає у себе перевезення вантажу, що наданий Замовником, відповідного оформлення такого перевезення, забезпечення відправки вантажу із пункту відправлення (навантаження) і одержання вантажу у пункті призначення (розвантаження) уповноваженою особою (вантажоодержувачем), розробка оптимального і економічно вигідного маршруту з урахуванням інтересів Замовника.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 перевезення здійснюється Перевізником на підставі заявок Замовника.

Згідно пункту 2.5 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної (ТТН) з відмітками Вантажовідправника, Перевізника, Одержувача вантажу, оригінал рахунку на оплату та акт наданих послуг, який підписується двома Сторонами Договору. Перевізник зобо`язується надати Замовнику ТТН разом з актом наданих послуг після кожного надання послуг, у акті наданих послуг обов`язково прописати реквізити кожної із сторін.

Згідно підпункту 3.2.5 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 Замовник зобов`язується здійснювати своєчасні розрахунки за надані послуги.

Пунктом 4.1 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 визначено, що загальна сума договору складається із сум, вказаних в актах наданих послуг за період дії цього договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 ціна за цим договором встановлюється в гривнях та залежить від умов здійснення перевезення вантажу. Узгоджена сторонами вартість послуг по перевезенню вантажу вказується в акті прийому передачі наданих послуг, який складається по кожному окремому випадку перевезення.

У пункті 4.3 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 сторони узгодили, що замовник оплачує послуги перевезення Перевізника, надані за цим договором, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку на оплату та підписаного між сторонами акту наданих послуг у двох екземплярах.

Згідно пункту 4.4 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 датою оплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Замовника.

У випадку затримки оплати рахунків на оплату, Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожну добу прострочення (пункт 5.8. договору № 07_08_23 від 08.07.2023).

Відповідно до пункту 7.1 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2023.

Позивач зазначає, що Перевізником надано Замовнику послуги перевезення вантажу автомобільним транспортом, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 39 від 07.08.2023, № 40 від 09.08.2023, № 41 від 10.08.2023, № 42 від 14.08.2023, № 14 від 15.08.2023, № 43 від 17.08.2023, № 53 від 17.08.2023, № 54 від 19.08.2023, № 55 від 19.08.2023 , № 56 від 23.08.2023, № 57 від 25.08.2023, № 58 від 25.08.2023, № 60 від 31.08.2023, № 59 від 01.09.2023, № 61 від 02.09.2023, № 171 від 04.09.2023, № 172 від 07.09.2023, № 173 від 08.09.2023, № 174 від 10.09.2023, № 176 від 12.09.2023, № 175 від 13.09.2023, № 177 від 15.09.2023, № 255 від 21.09.2023, № 258 від 21.09.2023, № 256 від 22.09.2023, № 257 від 23.09.2023, № 259 від 28.09.2023, № 260 від 29.09.2023, № 261 від 30.09.2023, № 294 від 02.10.2023, № 295 від 12.10.2023, № 296 від 13.10.2023, № 297 від 19.10.2023, № 298 від 20.10.2023, № 359 від 26.10.2023, № 360 від 27.10.2023, № 493 від 02.11.2023, № 494 від 03.11.2023, № 495 від 03.11.2023, № 496 від 17.11.2023, № 497 від 17.11.2023, № 498 від 20.11.2023, № 556 від 28.11.2023, № 620 від 04.12.2023, № 621 від 16.12.2023, № 622 від 20.12.2023, № 623 від 25.12.2023 на загальну суму 711 456,38 грн.

03.10.2023, 01.12.2023, 09.12.2023, 29.12.2023, 24.01.2024, 02.02.2024 відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг перевезення на загальну суму 335 055,83 грн, при цьому оскільки часткові оплати відповідачем здійснювались без зазначення призначення платежу (без вказівки на конкретну послугу перевезення), Перевізником здійснено зарахування відповідних оплат за надані послуги в хронологічному порядку, починаючи від надання першої послуги перевезення згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг): № 39 від 07.08.2023 р.

Таким чином, за рахунок часткових оплат відповідачем погашено грошові зобов`язання за надані послуги за Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 39 від 07.08.2023 р., № 40 від 09.08.2023 р., № 41 від 10.08.2023 р., № 42 від 14.08.2023 р., № 14 від 15.08.2023 р., № 43 від 17.08.2023 р., № 53 від 17.08.2023 р., № 54 від 19.08.2023 р., № 55 від 19.08.2023 р., № 56 від 23.08.2023 р., № 57 від 25.08.2023 р., № 58 від 25.08.2023 р., № 60 від 31.08.2023 р., № 59 від 01.09.2023 р., № 61 від 02.09.2023 р., № 171 від 04.09.2023 р., № 172 від 07.09.2023 р., № 173 від 08.09.2023 р., № 174 від 10.09.2023 р., № 176 від 12.09.2023 р., № 175 від 13.09.2023 р., № 177 від 15.09.2023 р., № 255 від 21.09.2023 р.

Однак, в Замовника перед Перевізником залишилась заборгованість за договором перевезення в розмірі 374 400,55 грн за наступними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 258 від 21.09.2023, № 256 від 22.09.2023, № 257 від 23.09.2023, № 259 від 28.09.2023, № 260 від 29.09.2023, № 261 від 30.09.2023, № 294 від 02.10.2023, № 295 від 12.10.2023, № 296 від 13.10.2023, № 297 від 19.10.2023, № 298 від 20.10.2023, № 359 від 26.10.2023, № 360 від 27.10.2023, № 493 від 02.11.2023, № 494 від 03.11.2023, № 495 від 03.11.2023, № 496 від 17.11.2023, № 497 від 17.11.2023, № 498 від 20.11.2023, № 556 від 28.11.2023, № 620 від 04.12.2023, № 621 від 16.12.2023, № 622 від 20.12.2023, № 623 від 25.12.2023.

Відтак, грошові зобов`язання обумовлені відносинами перевезення ТОВ «Фаворит Фудс» перед ТОВ «Риба Наша» належним чином та в повному обсязі виконано не було.

23.07.2024 між ТОВ «Риба Наша» та ТОВ «Укрриба Компані» укладено договір про відступлення права вимоги № 23/07 від 23.07.2024, за яким ТОВ «Риба Наша» передало ТОВ «Укрриба Компані» право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Фудс» за договором про регулярне транспортне перевезення №07_08_23 від 07.08.2023 зокрема, право стягнення заборгованості за основним зобов`язанням на суму в розмірі 374 400,55 грн, а також стягнення інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій.

Про зміну кредитора в зобов`язанні ТОВ «Фаворит Фудс» було повідомлено 27.07.2024 та 29.07.2024 відповідними листами.

24.09.2024 р. ТОВ «Укрриба Компані» надіслано на електронну та юридичну адреси ТОВ «Фаворит Фудс» претензію з додатками (вих.№23/09 від 23.09.2024) щодо сплати заборгованості за договором №07_08_23 від 07.08.2023 в сумі 374 400,55 грн, однак вказана претензія залишилась без відповіді, що зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами першою, четвертою статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що укладений 07.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Риба Наша» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Фудс» договір № 07_08_23, за своєю правовою природою є договором перевезення.

Згідно з статтею 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно з статтею 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

У пункті 4.3 договору № 07_08_23 від 08.07.2023 сторони узгодили, що замовник оплачує послуги перевезення Перевізника, надані за цим договором, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку на оплату та підписаного між сторонами акту наданих послуг у двох екземплярах.

Як зазначалося вище, на виконання вищенаведеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Риба Наша» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Фудс» без зауважень було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 39 від 07.08.2023 р., № 40 від 09.08.2023 р., № 41 від 10.08.2023 р., № 42 від 14.08.2023 р., № 14 від 15.08.2023 р., № 43 від 17.08.2023 р., № 53 від 17.08.2023 р., № 54 від 19.08.2023 р., № 55 від 19.08.2023 р., № 56 від 23.08.2023 р., № 57 від 25.08.2023 р., № 58 від 25.08.2023 р., № 60 від 31.08.2023 р., № 59 від 01.09.2023 р., № 61 від 02.09.2023 р., № 171 від 04.09.2023 р., № 172 від 07.09.2023 р., № 173 від 08.09.2023 р., № 174 від 10.09.2023 р., № 176 від 12.09.2023 р., № 175 від 13.09.2023 р., № 177 від 15.09.2023 р., № 255 від 21.09.2023 р., № 258 від 21.09.2023 р., № 256 від 22.09.2023 р., № 257 від 23.09.2023 р., № 259 від 28.09.2023 р., № 260 від 29.09.2023 р., № 261 від 30.09.2023 р., № 294 від 02.10.2023 р., № 295 від 12.10.2023 р., № 296 від 13.10.2023 р., № 297 від 19.10.2023 р., № 298 від 20.10.2023 р., № 359 від 26.10.2023 р., № 360 від 27.10.2023 р., № 493 від 02.11.2023 р., № 494 від 03.11.2023 р., № 495 від 03.11.2023 р., № 496 від 17.11.2023 р., № 497 від 17.11.2023 р., № 498 від 20.11.2023 р., № 556 від 28.11.2023 р., № 620 від 04.12.2023 р., № 621 від 16.12.2023 р., № 622 від 20.12.2023 р., № 623 від 25.12.2023 р. на загальну суму 711 456,38 грн.

03.10.2023, 01.12.2023, 09.12.2023, 29.12.2023, 24.01.2024, 02.02.2024 відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг перевезення на загальну суму 335 055,83 грн, зокрема за рахунок часткових оплат відповідачем погашено грошові зобов`язання за надані послуги за актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 39 від 07.08.2023 р., № 40 від 09.08.2023 р., № 41 від 10.08.2023 р., № 42 від 14.08.2023 р., № 14 від 15.08.2023 р., № 43 від 17.08.2023 р., № 53 від 17.08.2023 р., № 54 від 19.08.2023 р., № 55 від 19.08.2023 р., № 56 від 23.08.2023 р., № 57 від 25.08.2023 р., № 58 від 25.08.2023 р., № 60 від 31.08.2023 р., № 59 від 01.09.2023 р., № 61 від 02.09.2023 р., № 171 від 04.09.2023 р., № 172 від 07.09.2023 р., № 173 від 08.09.2023 р., № 174 від 10.09.2023 р., № 176 від 12.09.2023 р., № 175 від 13.09.2023 р., № 177 від 15.09.2023 р., № 255 від 21.09.2023 р.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зауважує на тому, що докази проведення відповідачем оплати послуг перевезення за договором перевезення № 07_08_23 від 08.07.2023 в розмірі 374 400,55 грн, а саме за наступними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 258 від 21.09.2023 р., № 256 від 22.09.2023, № 257 від 23.09.2023, № 259 від 28.09.2023, № 260 від 29.09.2023, № 261 від 30.09.2023, № 294 від 02.10.2023, № 295 від 12.10.2023, № 296 від 13.10.2023, № 297 від 19.10.2023, № 298 від 20.10.2023, № 359 від 26.10.2023, № 360 від 27.10.2023, № 493 від 02.11.2023, № 494 від 03.11.2023, № 495 від 03.11.2023, № 496 від 17.11.2023, № 497 від 17.11.2023, № 498 від 20.11.2023, № 556 від 28.11.2023, № 620 від 04.12.2023, № 621 від 16.12.2023, № 622 від 20.12.2023, № 623 від 25.12.2023, у матеріалах справи відсутні.

Також суд наголошує, що при розгляді справи відповідач не спростував здійснений позивачем розрахунок, не надав контрозрахунку, а отже не довів, що сума заборгованості перед позивачем є іншою, ніж та, що визначена у розрахунку останнього.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача перед ТОВ «Риба Наша» за договором перевезення № 07_08_23 від 08.07.2023 в розмірі 374 400,55 грн.

При цьому враховуючи, що 23.07.2024 між ТОВ «Риба Наша» та ТОВ «Укрриба Компані» укладено договір про відступлення права вимоги № 23/07 від 23.07.2024 за яким ТОВ «Риба Наша» передало ТОВ «Укрриба Компані» право вимоги до ТОВ «Фаворит Фудс» за договором про регулярне транспортне перевезення №07_08_23 від 07.08.2023, а саме право стягнення заборгованості за основним зобов`язанням на суму в розмірі 374 400,55 грн, то позовні ТОВ «Укрриба Компані» до ТОВ «Фаворит Фудс» в частині стягнення основаної заборгованості у сумі 374 400,55 грн слід задовольнити повністю.

Крім того, суд зазначає, що невиконання грошового зобов`язання правильно кваліфіковане судом першої інстанції як його порушення у розумінні Цивільного кодексу України, а самого відповідача визначено таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

За умовами частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу частин першої, другої та четвертої статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суб`єкти господарювання при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно з приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У випадку затримки оплати рахунків на оплату, Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожну добу прострочення (пункт 5.8. договору № 07_08_23 від 08.07.2023).

Крім того, частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

Передбачене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) та № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18). Визначені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором перевезення № 07_08_23 від 08.07.2023, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано на відповідну суму боргу за визначені позивачем періоди 28 621,65 грн інфляційних втрат, 10 335,15 грн 3% річних та 97 494,14 грн пені, у зв`язку з чим позовні вимоги у відповідній частині є підставними та обґрунтованими.

Таким чином, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача з застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, визначеного частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" враховуючи подання позовної заяви позивачем у електронній формі з використанням системи "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт Фудс» (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5, код ЄДРПОУ 44198251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрриба Компані» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355 Г, код ЄДРПОУ 43403363) 374 400 (триста сімдесят чотири тисячі чотириста) грн 55 коп основної заборгованості, 28 621 (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять одну) грн 65 коп інфляційних втрат, 10 335 (десять тисяч триста тридцять п`ять) грн 15 коп 3% річних, 97 494 (дев`яноста сім тисяч чотириста дев`яносто чотири)грн14 коп пені та 6 130 (шість тисяч сто тридцять) грн 22 коп витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко