Рішення

від 29.11.2024 по справі 917/1266/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2024 Справа № 917/1266/24

м. Полтава

за позовною заявою Державної екологічної інспекції Центрального округу вул.Коцюбинського, 6, м.Полтава, Полтавська область, 36039

до Комунального підприємства "Малоперещепинське сільське комунальне господарство" вул.Центральна, 14, смт.Чутове, Полтавський район, Полтавська область, 38000

про стягнення 17 000,00 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику сторін

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Центрального округу до відповідача - Комунального підприємства "Малоперещепинське сільське комунальне господарство" Новосанжарської селищної ради про стягнення 17 000, 00 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 06.08.2024 була надіслана відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві, а саме вул. Центральна, 14, смт. Чутове, Полтавський район, Полтавська область, 38000. Дана ухвала повернулася до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських форумань, зазначене інша адреса відповідача: вул. Старосанжарська, будинок 70, село Старі Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39313, в зв`язку з чим судом було направлено ухвалу від 06.08.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідача на нову адресу. Однак, дана ухвала повернулася до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач заяв про зміну місця проживання суду не направляв, своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Інспекцією відповідно до Наказу № 06-27/523 від 24.06.2021 та направлення №06 28/505 від 24.06.2021 проведено планову перевірку Комунального підприємства «Малоперещепинське сільське комунальне господарство» Новосанжарської селищної ради.

В результаті перевірки складно акт №06-28/505 від 09.07.2021, в якому зафіксовані наступні порушення:

- КП «Малоперещепинське СКГ» надано дозвіл на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020, відповідно до якого підприємством здійснюється забір води з підземних свердловин. Однією з умов водокористування передбачено обов`язкова наявність огорож зон суворого санітарного режиму І поясу.

При натурному обстеженні встановлено, що огорожі на свердловинах відсутні. Тобто КП «Малоперещепинське СКГ» допускається невиконання умов дозволу на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020.

- КП «Малоперещепинське СКГ» надано дозвіл на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020, в якому однією з умов водокористування передбачено регулярний облік забору та використання води, що відбирається.

П.7 ст. 44 ВКУ передбачено здійснення засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод.

Водні свердловини, які рахуються на балансі КП «Малоперещепинське СКГ», засобами вимірювальної техніки не обладнані, первинний облік забраної та використаної води підприємством не ведеться. Тобто КП «Малоперещепинське СКГ» допускається невиконання умов дозволу на спеціальне водокористування №183/ ПЛ/49д-20 від 17.11.2020.

- КП «Малоперещепинське СКГ» надано дозвіл на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020, в якому однією з умов водокористування передбачено обов`язкове подання звітності про водокористування за формою № 2ТП-водгосп (річна), затвердженою наказом Мінприроди №78.

КП «Малоперещепинське СКГ» звітність про водокористування за формою № 2ТП- водгосп (річна), затвердженою наказом Мінприроди №78 не подається. Тобто КП «Малоперещепинське СКГ» допускається невиконання умов дозволу на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020.

- КП «Малоперещепинське СКГ» надано дозвіл на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020, в якому однією з умов водокористування передбачено обов`язкове подання звітності про водокористування за формою 7-ГР Кременчуцькій КГЕ.

КП «Малоперещепинське СКГ» звітність за формою 7-ГР не подається. Тобто КП «Малоперещепинське СКГ» допускається невиконання умов дозволу на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020.

Документи, що посвідчують право власності/ користування земельними ділянками під водні свердловини, які знаходяться в користуванні КП «Малоперещепинське СКГ», не надано. Тобто КП «Малоперещепинське СКГ» допускається користування земельними ділянками всупереч ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Робочі проекти зон санітарної охорони водозаборів зазначених водних свердловин не розроблені та не затверджені.

- КП «Малоперещепинське СКГ» надано дозвіл на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020.

Однією з умов дозволу на спеціальне водокористування, відповідно до ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та ст. 19 Кодексу України про надра, у разі використання підземних вод для питного водопостачання суб`єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 23 Кодексу України про надра.

Позивач, зазначає, що документи, що посвідчують право власності/ користування земельними ділянками під водними свердловинами, які знаходиться на балансі КП «Малоперещепинське СКГ» під час перевірки не надано.

Отже КП «Малоперещепинське СКГ» не являється землевласником або землекористувачем, відповідно до статті 14 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим положення ст. 23 КУпН не поширюються на діяльнісить підприємства.

Спеціальний дозвіл на користування надрами у КП «Малоперещепинське СКГ» - відсутній.

Тобто КП «Малоперещепинське СКГ» допускається невиконання умов дозволу на спеціальне водокористування №183/ПЛ/49д-20 від 17.11.2020. Інформація стосовно кількості видобутої води за перевіряємий період на підприємстві відсутня.

В подальшому Інспекецією винесено припис № 30/02/3-23 від 15.07.2021, згідно якого відповідачу приписано:

1.Розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень

природоохоронного законодавства під час перевірки. Копію плану надати до Державної екологічної інспекції Центрального округу.

2.Оформити право власності або користування на земельні ділянки під водними свердловинами, які знаходяться в користуванні КП «МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКЕ СКГ».

3.Розробити та затвердити відповідним чином робочі проекти зон санітарної охорони водозаборів зазначених водних свердловин.

4.Огородити відповідним чином зони санітарної охорони I поясу водних свердловин, які перебувають у користуванні підприємства.

5.Обладнати водні свердловини, які знаходяться в користуванні КП «МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКЕ СКГ», засобами вимірювальної техніки.

6.Вести первинний облік забраної та використаної води підприємством.

7.КП «МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКЕ СКГ», подавати звітність про водокористування за формою № 2ТП-водгосп (річна), затвердженою наказом Мінприроди №78.

8.Надавати щорічно до 20 січня наступного за звітним роком дані режимних спостережень, відомості про фактичний водовідбір та результати хімічних аналізів за формою 7-ГР.

9.КП «МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКЕ СКГ» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами до 15.10.2021.

Відповідно до довідки, наданої відповідачем № 12 від 25.08.2021, (отриманої 25.08.2021 (вх. №2927/06-54) підприємством забрано води до отримання спеціального дозволу, в кількості 20000 м. куб.

Загальна сума збитку за забір води без дозволу на користування надрами в період з 17.11.2021 по 09.07.2021, становить 18 тис. 870 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень ).

Однак, відповідачем сплачено 11.01.2022 року суму 1870,00 грн, а також відповідач листом №31 від 14.01.2022 просив позивача розстрочити суму боргу.

Позивач, посилається на те, що даний факт є визнанням суми заподіяної шкоди.

На даний час залишається невідшкодована відповідачем сума шкоди в 17000,00 грн.

З огляду на відсутність сплати відповідачем залишку нарахованої суми шкоди, позивач звернувся до Господарського суду Полтавської області з даним позовом.

Вирішуючи позов по суті вимог суд виходить з наступного.

Предметом розгляду даного спору слугує встановлення наявності/відсутності у діях відповідача порушення природоохоронного законодавства і, як наслідок, визначення обґрунтованості заявлених до стягнення грошових коштів за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси України є власністю Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Частиною 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Згідно статтею 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд (стаття 3 Водного кодексу України).

Згідно із статтею 44 Водного кодексу України, яка передбачає обов`язки водокористувачів, то останні зобов`язані:

1)економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

2)використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

3)дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4)використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

5)не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища;

6)утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7)здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

8)здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

9)здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

10)безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;

11)своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

12)своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центри контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;

13)здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14)виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Відповідно до статті 46 та статті 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п.9 ч.1 ст.44, ст. 49 Водного кодексу України).

У відповідності до статті 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до ст. 17 «Про питне водопостачання», передбачено, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов`язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об`єктів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування.

Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування.

У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Статтею 23 Закону України «Про надра», визначено, що землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Згідно даних, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності відповідача є забір, очищення та постачання води (основний) - 36.00.

Тобто, в разі, якщо підприємство використовує води для питного водопостачання та обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів, а не свердловин, перевищує 300 метрів кубічних на добу, підприємству необхідно отримати два дозволи:

- дозвіл на спеціальне водокористування, що надається департаментом екології при обласних державних адміністраціях або органами Державного агентства водних ресурсів України

- спеціальний дозвіл на користування надрами - документ, що видається Державною службою геології та надр України і засвідчує право юридичної чи фізичної особи на користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Статтями 1 та 48 Водного кодексу України зазначено, що водозабором є споруда або пристрій для забору води з водного об`єкта.

Відповідно до положень ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько - побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 част. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України) юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтями 16, 19, 23 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Із викладеного вбачається, що прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 зазначеного Положення № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 30 (далі Положення № 30), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.

Відповідно до пункту 10 Положення № 30 Інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже Інспекція в цьому випадку є органом, уповноваженим державою здійснюватифункції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції

Так, положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як встановлено судом, КП "Малоперещепенське СКГ" приписано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами до 15.10.2021. Відповідно до довідки, наданої відповідачем № 12 від 25.08.2021 підприємством забрано води до отримання спеціального дозволу, в кількості 20000 м. куб.

Внаслідок дій відповідача, Інспекцією визначено, що державі заподіяно шкоду.

При цьому, суд зазначає, що питання правильності розрахунку шкоди, заявленого до стягнення з підприємства відповідача підлягає дослідженню.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389, зареєстрованим в Міністрерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783 (із змінами), розраховано збиток, обумовлений самовільним використанням водних ресурсів.

Згідно п.9 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 59, Держекоінспекції надано право розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Розрахунок розміру відшкодування збитку, обумовленого самовільним використанням КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКЕ СІЛЬСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО» НОВОСАНЖАРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на користування надрами), здійснено на основі інформації, наведеної у довідці підприємства. В період з 17.11.2020 по 09.07.2021 з підземних свердловин видобуто води за відсутності дозволу на користування надрами в кількості 20000 м. куб.

Збиток розраховано відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389, зареєстрованим в Міністрерстві юстиції України 14.08.2009 №767/16783 (із змінами) за формулою:

Зсам = 5 х Ш х Тар х 0,3

де: Ш - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами), м.куб.;

Тар - розмір. Грн./100 м. куб., аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення. Тар на дату виявлення порушення становить 62,9 грн/100м. куб.;

0.3 - коефіцієнт для житлово - комунальних підприємств.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів:

Зсам = 5 х 20000 х 0,629 х 0,3 = 18870 грн.

Отже,загальна сума збитку за забір води без дозволу на користування надрами в період з 17.11.2020 по 09.07.2021 становить 18 870,00 грн.

Відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди, обумовленої самовільним використанням водних ресурсів в зазначений період.

Крім того, згідно статті 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оскаржував ні акт перевірки, а ні припис, а тому документи, складені законно та вірно Державною екологічною інспекцією Центрального округу за результатами зазначеної перевірки.

Враховуючи часткову оплату станом на момент вирішення спору, матеріали справи не містять доказів повної сплати відповідачем шкоди у сумі 17 000,00 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не спростував вимоги та доводи позивача, та не надав суду відповідні докази, які свідчать про відшкодування ним шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та державі у розмірі 17 000,00 грн.

За результатами дослідження наданих доказів, господарський суд дійшов висновку про доведеність законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а отже задоволенню їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 119, 120, 123, 129, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Малоперещепинське сільське комунальне господарство» Новосанжарської селищної ради (ЄДРПОУ 33952717, 39313, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Старі Санжари, вул. Старосанжарська, 70) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) р/р UА 478999980333119331000016620, ГУК у Полт.обл/тг смт. Н.Санжари/24062100, код ЄДРПОУ 37959255, в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Малоперещепинське сільське комунальне господарство» Новосанжарської селищної ради (ЄДРПОУ 33952717) (39313, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Старі Санжари, вул. Старосанжарська, 70) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн.) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 39, м. Полтава, 36039, код 42149108) р/р UА 688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Солодюк О.В.