Рішення

від 26.12.2024 по справі 917/990/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2024 Справа № 917/990/24

м. Полтава

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, м. Київ, 04112

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", вул. Колективна, буд. 10, м. Полтава, Полтавська область, 36019

про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 38 654,40 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику сторін

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в розмірі 38 654,40 грн.

Ухвалою від 21.06.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті справи. Зокрема, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно ухвала суду від 21.06.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки необхідних для вирішення спору доказів у справі достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) укладено сертифікат добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 021134/4605/0000496 від 11.05.2023 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом "Toyota Rav4 Hybrid" д/н НОМЕР_1 та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням.

Строк дії Договору встановлено з 12.05.2023 до 11.05.2024 (п. 13 Договору).

03.04.2024 в м. Харків, просп. Гагаріна, 314 б, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортних засобів "Toyota Rav4 Hybrid" д/н НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , та "Lifan Solan (620) НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно - правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" за полісом № 218150601.

Згідно електронного європротоколу від 03.04.2024 водій транспортного засобу "Lifan Solan (620) НОМЕР_2 зіткнувся із задньою частиною транспортного засобу "Toyota Rav4 Hybrid" д/н НОМЕР_1 , під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі.

Згідно рахунку ТОВ "АРТСІТІ" вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу "Toyota Rav4 Hybrid" д/н НОМЕР_1 склала 45 854,40 грн.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 18014706731 від 08.04.2024 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 41 854,40 грн.

Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією № 154881 від 10.04.2024.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору.

Відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ № 218150601 розмір франшизи становить 3 200,00 грн.

Відповідно до лімітів полісу ОСЦПВВНТЗ № 218150601 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить: 160 000,00 грн.

Отже, сума зобов`язання, що має бути сплачена відповідачем, складає: 41 854,40 - 3 200,00 (франшиза)= 38 654,40 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив виплату позивачу суми страхового відшкодування, останній звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 38 654,40 грн.

При розгляді спору по суті судом враховане наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов"язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Згідно з підп. 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк є присічним і поновленню не підлягає.

Отже, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є присічним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Як встановлено судом, ДТП сталось 03.04.2024, тоді як позивач звернувся до суду з позовом 14.06.2024, тобто у межах встановленого Законом річного строку.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Згідно з рахунком ТОВ "АРТСІТІ" вартість відновленого ремонту транспортного засобу "Toyota Rav4 Hybrid" д/н НОМЕР_1 склала 45 854,40 грн.

Відповідно до лімітвів полісу ОСЦПВВНТЗ "218150601 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 160 000,00 грн, франшиза - 3 200,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Розрахунок коефіцієнту зносу деталей транспортного засобу здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) (далі - Методика).

Згідно пункту 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Згідно з пунктом 1.6 Методики фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Як визначено пунктом 3.9 Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

При цьому відповідно до розділу VIII Методики щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. Водночас, відповідно до пунктів 7.38, 7.39 Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ. Винятками стосовно використання зазначених вимог є: б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача у зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в заявленому позивачем розмірі 38 654,40 грн (41 854,40 - 3200,00).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов`язань зі сплати страхового відшкодування позивачу. Відповідач факт наявності заборгованості не заперечує, доказів сплати коштів у повному обсязі матеріали справи не містять, тому позов про стягнення 38 654,40 грн визнається судом правомірним, а відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правову допомогу суд виходив із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 59 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В позовній заяві позивач заявив про стягнення з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 з врахуванням додаткової угоди № 3 від 01.12.2023 до нього, відповідно до якого Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» (Адвокатське бюро "Лисов2856 "ЕКВІТ") зобов`язується надати клієнту (позивачу) правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, представництва та захист інтересів Клієнта у судах усіх рівнів та інстанцій.

Згідно з п. 1 додатку № 1 від 07.05.2024 до договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, за надання Адвокадським Бюро «Лисов2856 «Еквіт» Клієнту правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції за страховим актом № 18014706731 (страхувальник ОСОБА_1 ) Клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката в розмірі 7000,00 грн

Згідно з наданого позивачем розрахунку витрат на правову допомогу від 07.05.2024 Адвокатським бюро «Лисов2856 «Еквіт» були надані позивачу послуги з надання правової (правничої) допомоги в суді першої інстанції за фіксовану суму гонорару в розмірі 7 000,00 грн (страхова справа № 35511; страховий акт № 18014706731; страхувальник ОСОБА_1 ).

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката на суму 7 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 46, 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (код ЄДРПОУ 21870998, вул. Колективна, будинок, 10, м. Полтава, 36019) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533, вул. Олени Теліги, буд. 6 літ В, м. Київ, 04112) - 38 654,40 грн страхового відшкодування в порядку суброгації; 2 422,40 грн витрат по сплаті судового збору; 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Солодюк О.В.