Ухвала

від 26.12.2024 по справі 922/4640/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"26" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4640/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 4640/24 від 25 грудня 2024 року), у справі

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.», м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Харків,

про примусове припинення права власності шляхом витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ." про примусове припинення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0220 шляхом витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6325184500:02:001:0220 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області разом з позовною заявою надало до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 4640/24 від 25 грудня 2024 року). Згідно заяви про забезпечення позову Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просить суд прийняти рішення про забезпечення позову до розгляду справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили, наклавши арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0220 та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав та Державному земельному кадастрі щодо вказаної земельної ділянки. В обґрунтування заяви про забезпечення позову Головне управління Держгеокадастру у Харківській області посилається на неправомірність поведінки ОСОБА_1 у процесі отримання земельної ділянки у власність та умисне зловживання правом ОСОБА_1 , що спричинило вибуття земельної ділянки із державної власності, та вказує, що для захисту інтересів Держави та унеможливлення подальшого перепродажу земельної ділянки відповідачем наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0220 та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав та Державному земельному кадастрі щодо вказаної земельної ділянки.

Розглянувши заяву Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Згідно пунктів 1-3 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Разом з тим, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав та Державному земельному кадастрі щодо вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6325184500:02:001:0220, заявник не навів обставин, які свідчать, що невжиття таких заходів в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Посилання заявника на можливість подальшого перепродажу земельної ділянки відповідачем не підтверджені належними засобами доказування. На даний час матеріали справи не містять докази неможливості виконання рішення у справі. З поданих заявником матеріалів не вбачається доказів того, що відповідачем або іншими особами здійснюються певні дії щодо відчуження земельної ділянки кадастровий номер 6325184500:02:001:0220.

Отже, доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, та не можуть бути прийняті судом як доказ, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду по даній справі.

Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про забезпечення позову щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 6, 42, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вх. № 4640/24 від 25 грудня 2024 року) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 26 грудня 2024 року.

СуддяКалініченко Н.В.