Ухвала

від 25.12.2024 по справі 917/2076/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/2076/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.05.2024,

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 10.06.2024

у складі судді Трофименко Т. Ю. та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коробенко Г. П., Станік С. Р., Тищенко А. І.

від 20.11.2024

за позовом ОСОБА_1

до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління державної податкової служби України у Харківській області, Основ`янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державної казначейської служби України

про стягнення 190 724,27 грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління державної податкової служби України у Харківській області, Основ`янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України 96 000,00 грн сплаченого штрафу, 29 673,57 грн інфляційного збільшення, 5 450,70 грн 3% річних, 9 600,00 грн виконавчого збору та солідарного стягнення з відповідачів 50 000,00 грн моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 917/2076/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 96 000,00 грн сплаченого штрафу, 3% річних у розмірі 4 963,07 грн та інфляційних втрат у сумі 26 975,98 грн. Присуджено до стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 919,07 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 917/2076/23 присуджено до стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 8 050,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою від 20.11.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 917/2076/23.

10 грудня 2024 року Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 у справі № 917/2076/23 повністю; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Перевіривши касаційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Отже відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа № 917/2076/23 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00 грн).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В своїй касаційні скарзі Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці "констатує наявність підстав для касаційного оскарження рішення суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України), оскільки суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2023 по справі № 686/7081/21 та постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 у справі № 703/468/21.". Скаржник також зазначає, що справа № 917/2076/23 має виняткове значення для нього та становить значний інтерес "для Держпраці, її територіальних органів та суб`єктів господарювання (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.".

При цьому, зазначаючи про наявність випадку касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі, передбаченого підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не навело обґрунтованих доводів в підтвердження зазначеного.

Водночас самі лише посилання скаржника на наявність обставин, зокрема, передбачених підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які не обґрунтовані іншими доводами, автоматично не презюмує їх існування та не може бути визнано Судом підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Суд вважає за необхідне наголосити, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці не дотримано умови допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачені підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі та відсутність обґрунтованих доводів щодо наявності випадків, які підпадають під дію виключень пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 917/2076/23 за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 917/2076/23 за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець