Ухвала

від 24.12.2024 по справі 279/7765/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/7765/24

Провадження № 1-кс/279/1420/24 У Х В А Л А

іменем України

24 грудня 2024 року

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю представника скаржника: адвоката ОСОБА_3 , затриманого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 поданої в порядку ст.206 КПК України, щодо незаконного затримання ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою щодо незаконного затримання ОСОБА_4 , вказавши, що в провадженні СВ Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження по факту спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_7 . В рамках розслідування даного кримінального провадження 23.12.2024 року о 20 год. 56 хв. було затримано ОСОБА_4 слідчим СВ Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області ОСОБА_8 в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину. Оскільки затримання ОСОБА_4 відбулося без законних на те підстав, останній не був поміщений до ITT чи СІЗО взагалі, всю ніч залишався без будь-якої правової підстави в Коростенському РУП ГУНП в Житомирській області (та залишається там на даний час). Оскільки ОСОБА_4 утримується працівниками поліції незаконно з цілого рядку причин, а саме: жодного судового рішення, щодо позбавлення його волі не існує; жодної правової підстави для його затримання та подальшого утримання без ухвали суду не існує. Просить визнати незаконним затримання ОСОБА_4 та звільнити з під варти негайно.

Адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав просив визнвти незаконним затримання ОСОБА_4 що мало місце 23.12.2024 року з підстав зазначених у скарзі.

Затриманий ОСОБА_4 підтримав скаргу, просив її задоволити.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що працівники поліції до неї приїхали о 12-ій годині 23.12.2024 з`ясовувати де її чоловік, пізніше разом з працівниками поліції вона їхала по чоловіка на дачу, по дорозі вони його зустріли, працівники поліції запропонували йому проїхати до відділення поліції, він сів у машину вже ввечері того ж там їй повідомили, що його затримано. Чоловік їй телефонував, просив принести йому речі, каплі від застуди, воду вони взяли з машини одразу.

Слідчий та прокурор заперечили проти задоволення скарги сторони захисту, зазаначили, що затримання ОСОБА_4 здійснено на законних підставах, строки затримання особи не перевищені, обмеженим у вільному пересуванні, останній не був, спеціальні засоби з боку працівників поліції до ОСОБА_10 застосовані не були.

Вислухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали, слідчий суддя встановив наступне.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (ч.1, ч.2 ст. 29 Конституції України).

Ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як в порядку, встановленому законом (п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Згідно до ст.211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Відповідно до ч. ч.2, 3 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Норма ст.206 КПК України, крім іншого, покликана врегулювати питання незаконного тримання особи під вартою та її звільнення з-під варти за доведеності такого тримання.

На підставі ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Згідно з ч.1 ст.206 Кримінального процесуального кодексу України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

В силу положень ч.2 ст.206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Відповідно до ч.3 ст.206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення свободи особи.

Тобто, законодавець визначає, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, для з`ясування підстав його затримання здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності визначених законом правових підстав для такого позбавлення свободи.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до протоколу про затримання від 23.12.2024, який долучено стороною захисту до матеріалів скарги, ОСОБА_4 фактично затримано 23.12.2024 о 18.00 год.

У відповідності до ст.42 КПК України підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.

Згідно з п.4 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Згідно з протоколом підставою для затримання особи стала, що 22.12.2024 о 15:13 год. по спецлінїї «102» до ч/ч Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області надійшло повідомлення про те, що близько 15 год. 00 хв. поряд з гаражним кооперативом, що розташований між м. Коростень та с.Грозине невідома особа чоловічої статі заподіяла гр. ОСОБА_7 тілесні ушкодження предметом подібним до ножа в область лівого плеча та в область лівого ока, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівого ока, гемофтальм, різана рана, нижньої повіки пошкодженням сльозового каналу.

Крім того, зі змісту протоколу вбачається, що слідчий, який здійснював затримання ОСОБА_4 повідомив затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого кримінального правопорушення він підозрюється, а також роз`яснено, що він має право: отримувати медичну допомогу, негайно повідомити близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб (за вибором) про своє затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України та інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Отже, під час розгляду скарги не було здобуто відомостей та доказів, які б свідчили про порушення передбачених чинним законодавством прав особи при затриманні ОСОБА_4 та недотримання слідчим передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

Наведені в скарзі доводи, зокрема про фактичне затримання ОСОБА_4 о 12-00 годині 23.12.2024 року нічим, окрім пояснень самого скаржника, не підтверджуються. Як пояснила в судовому засідання свідок ОСОБА_9 , працівники поліції до неї приїхали о 12-ій годині 23.12.2024 з`ясовувати де її чоловік, пізніше разом з працівниками поліції вона їхала по чоловіка на дачу, по дорозі вони його зустріли, працівники поліції запропонували йому проїхати до відділення поліції, він сів у машину вже ввечері того ж там їй повідомили, що його затримано. Чоловік їй телефонував, просив принести йому речі, каплі від застуди, воду вони взяли з машини одразу, кайданки чи будь які інши засоби до її чоловіка ОСОБА_4 працівниками поліції застосовані не були.

Крім того, відповідно ст.615 КПК України передбачено особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 615 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

Слідчий суддя не може прийняти до уваги доводи сторони захисту щодо незаконного затримання ОСОБА_4 , оскільки йому не було вручено повідомлення про підозру протягом 24 год. після затримання, з огляду на положення ст.615 КПК України, відповідно до якої строк письмового повідомлення про підозру затриманій особі, визначений частиною другою статті 278 цього Кодексу, з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, продовжується до сімдесяти двох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Посилання ОСОБА_4 на наявність підстави про залучення для нього перекладача на ромську мову, є надуманими та безпідставними, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_4 є уродженцем м.Коростень Житомирської області, громадянин України, з народження проживає на території України, раніше судимий, останній раз Коростенським міськрайонним судом Житомирської області 12.08.2024 року ухвалено вирок, в порядку спрощеного провадження, даний вирок набрав законної сили.

Таким чином, зазначені вище факти не можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 не розуміє та не володіє державною мовою, оскільки він з народження проживає на території України, має українське громадянство.

Доводи сторони захисту щодо не зазначення в протоколі затримання номеру кримінального провадження, в межах якого було здійснено затримання ОСОБА_4 та правова кваліфікація кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

У протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.12.2024, складеного стосовно ОСОБА_4 , слідчим зазначено час складання такого протоколу, фактичний час затримання, а також підстави затримання ОСОБА_4 .. Крім цього, із даного протоколу слідує, що слідчим під особистий підпис роз`яснено затриманому права, передбачені ст.42 КПК України, копія протоколу затримання була вручена затриманому та захиснику.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не був поміщений до ІТТ чи СІЗО, всю ніч залишався без правової підстави в Коростенському ВП не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до Наказу №440 від 23.05.2017 року "Про затвердження Інстукції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України" Розділу V п.3 пп. 6: "осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі, без ухвали слідчого судді, суду, на підставі протоколу про затримання особи, підозрюваної в учиненні злочину, відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а також осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання або від обов`язків, визначених законом для суб`єктів пробації, на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання - на строк до 3 годин із подальшим поміщенням до ізоляторів тимчасового тримання (далі - ІТТ). Якщо доставлення зазначених осіб до ІТТ у цей строк неможливе через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть триматися в КЗ не більше 24 годин".

Враховуючи викладене, оскільки слідчим, прокурором доведено, що затримання ОСОБА_4 , здійснено на підставі п.2 ч.1 ст.208, п.6 ч.1 ст. 615 КПК України, строки затримання особи не перевищені, тому, підстав, визначених ч.5 ст.206 КПК України, для звільнення затриманого немає.

Так, згідно наявних матеріалів затримання ОСОБА_4 , відбулось у спосіб та в порядку, встановленим чинним кримінально-процесуальним законодавством.

За таких обставин, судом не встановлено підстав для задоволення скарги на незаконне затримання.

Також слідчий суддя враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у постанові від 27 травня 2019 року (справа №766/22242/17), згідно з якою положення ст. 206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

Керуючись ст.ст.206-213,309,376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_3 поданоїв порядкуст.206КПК України,щодо незаконногозатримання ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Копія згідно з оригіналом