Рішення

від 26.12.2024 по справі 288/2147/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2147/24

Провадження № 2/288/583/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_15,

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 ,

представника Органу опіки та піклування Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області - Панчука В.Г.,

представника Органу опіки та піклування Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області - Столярчук Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області, Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач за первісним позовом) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі- відповідач за первісним позовом), треті особи: Орган опіки та піклування Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області (далі - третя особа за первісним позовом-1), Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - третя особа за первісним позовом -2) про визначення місця проживання дітей, в якій вказує, що 20 червня 2014 року між ним та відповідачем за первісним позовом було укладено шлюб, зареєстрований Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), в зв`язку з чим відповідач за первісним позовом змінила своє прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

З часом стосунки між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом погіршились і починаючи з квітня 2024 року вони проживають окремо.

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З квітня 2024 року після припинення спільного проживання сторін їх діти проживають разом з позивачем за первісним позовом.

ОСОБА_2 будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, не цікавиться їх вихованням та не відвідує дітей.

06.06.2024 року комісією у складі представників Служби у справах дітей Попільнянської селищної ради проведено обстеження умов проживання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 де вони проживають разом з батьком та встановлено, що позивачем за первісним позовом створені належні умови для проживання дітей, вони забезпечені усім необхідним. По місцю проживання позивач за первісним позовом характеризується позитивно.

Позивач за первісним позовом вважає, що визначення місця проживання дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_6 разом з ним, відповідає інтересам дітей, позитивно впливатиме на їх виховання і розвиток.

Таким чином, при розгляді даного позову мають бути враховані насамперед інтереси дітей, ураховуючи при цьому умови та місце проживання.

Той із батьків, який проживає окремо від дітей, зобов`язаний брати участь у їх вихованні і має право спілкуватись з ними, а інший з батьків, з ким проживають діти, не має права перешкоджати цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дітей.

На підставі вищевикладеного, позивач за первісним позовом просить визначити місце проживання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідача за первісним позовом сплачений судовий збір та витрати за надання правничої допомоги.

25 липня 2024 року ОСОБА_2 (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач за зустрічним позовом), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області (далі- третя особа за зустрічним позовом) про визначення місця проживання дітей з матір`ю /а.с. 37-38/, в якому вказує, що вони з ОСОБА_1 мають спільних дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак будь-якого спору, щодо визначення їх місця проживання між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом, не було.

Після припинення шлюбних відносин діти певний період проживали то з нею то з відповідачем за зустрічним позовом, доки позивач за зустрічним позовом облаштовувала нове місце проживання в селищі Корнин.

Незважаючи на те, що місце проживання позивача за первісним позовом та її дітей задеклароване в АДРЕСА_2 , на даний час діти проживають з нею в смт. Корнин, Житомирського району, Житомирської області, де вона має намір влаштувати їх до школи. Для дітей створені належні умови для проживання, відпочинку та місця для виконання домашніх завдань.

На даний час позивач за первісним позовом не має постійного доходу, однак найближчим часом має намір працевлаштуватись.

ОСОБА_2 вважає, що визначити місце проживання дітей необхідно з нею.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач за зустрічним позовом має постійне місце проживання, тобто може забезпечити належні умови для проживання та виховання дітей. Місце проживання дітей з матір`ю відповідатиме якнайкращим їх інтересам, сприятиме повноцінному їх вихованню та розвитку.

В інтересах дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, проживати саме з позивачем за зустрічним позовом, підстав змінювати місце проживання їх немає, діти мають більшу прихильність до матері.

Батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті дітей та їх розвитку, має право та обов`язок піклуватись про здоров`я дітей, стан їх розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати.

На підставі вищевикладеного, позивач за зустрічним позовом просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір`ю.

Позивач та його представник за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнали, просили відмовити в їх задоволенні.

Відповідач та її представник за первісним позовом позовні вимоги за первісним позовом не визнали, заперечували щодо їх задоволення, просили зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи за первісним позовом Органу опіки та піклування Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області щодо вирішення даного спору покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області в судовому засіданні 13 грудня 2024 року первісний позов не підтримує, зустрічний позов просить задовольнити та визначити місце проживання дітей з матір`ю ОСОБА_2 . В судове засідання 26 грудня 2024 року не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи у її відсутність та просить винести рішення в інтересах малолітніх дітей.

В судовому засіданні оглядався відеозапис, наданий позивачем за первісним позовом. /а.с. 8/

Проте, даний відеозапис не підтверджує факту неналежного виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно своїх неповнолітніх дітей.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши сторони та їх представників, представників третіх осіб, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 22 травня 2024 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 20 червня 2014 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », актовий запис № 43. /а.с. 9/

Згідно Акту обстеження умов проживання від 06.06.2024 року виданого членами комісії Служби у справах дітей Попільнянської селищної ради, проведеного за адресою: АДРЕСА_1, умови проживання задовільні, у дітей окрема кімната, на момент обстеження у будинку прибрано, кімнати умебльовані, наявні продукти харчування. Діти забезпечені окремими спальними місцями, одягом та взуттям по сезону, засобами особистої гігієни, шкільним приладдям. З квітня 2024 року мати не проживає з дітьми, не спілкується та не телефонує. Члени комісії дійшли висновку, що в будинку створені належні умови для проживання та повноцінного розвитку дітей. /а.с. 10-11/

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30 травня 2023 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , про що складено відповідний актовий запис № 125. /а.с. 17, 42/

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12 травня 2023 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , про що складено відповідний актовий запис № 32. /а.с. 19, 40/

Згідно довідки № О-7/02/174 від 22 липня 2024 року, виданої Корнинським ліцеєм Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно буде зарахований до 2 класу Корнинського ліцею Корнинської селищної ради при наявності відповідних документів. /а.с. 44/

Відповідно до Акту обстеження умов проживання, складеного 22 жовтня 2024 року членами комісії Служби у справах дітей Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , умови проживання задовільні, на час обстеження у будинку було прибрано, будинок великий, світлий, просторий, облаштований необхідними меблями, побутовою технікою та предметами побуту. Діти забезпечені окремими місцями для сну, відпочинку, навчання, одягом та взуттям відповідно до сезону та віку, іграшками, шкільним приладдям, засобами особистої гігієни. Члени комісії дійшли висновку, що на час обстеження було встановлено, що мати ОСОБА_9 разом з дітьми проживає в будинку, який належить її співмешканцю ОСОБА_10 . Санітарно -гігієнічний стан помешкання задовільний. Продуктами харчування сім`я забезпечена в повному обсязі. Для виховання, розвитку та проживання малолітніх дітей створені всі необхідні умови. На час обстеження діти мали задовільний зовнішній вигляд з легкістю йшли на контакт з членами комісії. Діти повідомили, що їм подобається жити в новому будинку з матір`ю. /а.с. 59/

Як вбачається з характеристики ОСОБА_7 , 2018 року народження, учениці 1-Б класу Корнинського ліцею Корнинської селищної ради № О-7/02/252 від 23 жовтня 2024 року, ОСОБА_11 здобуває освіту в Корнинському ліцеї з 01 вересня 2024 року. Рівень розвитку відповідає вікові дитини. ОСОБА_12 , весела, товариська, стримана, врівноважена, дисциплінована, самостійна, не піддається чужому впливу. ОСОБА_11 проживає з мамою, її співмешканцем і братом. Мама приділяє належну увагу вихованню. ОСОБА_11 привчена до самообслуговування: робоче місце у неї завжди охайне, одягається без допомоги вчителя. Учениця завжди має охайний вигляд, приходить в чистому одязі. Дівчинка забезпечена всім шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання в школі. Учениця постійно відвідує школу, пропуски є лише через хворобу. Має добре здоров`я. /а.с. 60/

Згідно характеристики ОСОБА_6 , 2017 року народження, учня 2-Б класу Корнинського ліцею Корнинської селищної ради № О-7/02/253 від 23 жовтня 2024 року, ОСОБА_13 здобуває освіту в Корнинському ліцеї з 01 вересня 2024 року. ОСОБА_13 виховується та проживає з мамою, її співмешканцем і сестрою. Також спілкується з рідним батьком. ОСОБА_13 привчений до самообслуговування: робоче місце у нього завжди охайне, одягається без допомоги вчителя. Учень завжди має охайний вигляд, приходить в чистому одязі. Хлопчик забезпечений всім шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання в школі. Учень пропускає уроки лише через хворобу. Має добре здоров`я. /а.с. 61/

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Корнинської селищної ради про визначення місця проживання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 125 від 30 жовтня 2024 року «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання малолітніх дітей», виконком Корнинської селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з матір`ю ОСОБА_9 . /а.с. 62-65/

Як вбачається з повідомлення № О-7/02/307 від 15 листопада 2024 року Корнинського ліцею Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_7 , учениця 1-Б класу, була відсутня 10 днів через хворобу (наявні довідки), 7 днів - без поважної причини, 5 днів через хворобу (хворіє на даний час), ОСОБА_6 , учень 2-Б класу, був відсутній 10 днів через хворобу (наявні довідки), 7 днів - без поважної причини, 5 днів через хворобу (хворіє на даний час. /а.с. 81/

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 06 грудня 2024 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_9 06 грудня 2024 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_14 », про що складено відповідний актовий запис № 148. /а.с. 94/

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно статті 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права.

Отже, найкращі інтереси дітей повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків (правовий висновок Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі № 6-1945цс17).

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно встановлювати не лише наявність або відсутність виняткових обставин, коли дитина має бути розлучена зі своєю матір`ю, а крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку іншим обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до частини 1 статті 160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років визначається за згодою батьків.

У відповідності до частини 1 статті 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Суд вправі застосувати вищезазначене положення закону в тому випадку, коли мати та батько дитини проживають окремо, тобто за різними адресами; не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати дитина, що відповідає спірним правовідносинам.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до частини 4 статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Крім того, в статті 3 даної Конвенції вказано, що «якнайкращі інтереси дитини» мають відігравати визначальну роль при вирішенні питань щодо місця її проживання з одним із батьків.

Із системного тлумачення частини 1 статті 3, статті 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України, випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтями 18, 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Стаття 8 Конвенції про права дитини, не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Йогансен проти Норвегії» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальності своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Вказана правова позиція відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного суду України від 14.12.2016 року у справі № 6-2445цс16.

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, ЄСПЛ зазначав, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року, заява № 31111/04, вказано, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» до повноважень служби у справах дітей відноситься складення висновка про визначення місця проживання дитини біля одного із батьків та подання його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення, у разі наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини. Для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву разом з пакетом документів.

З наданого висновку Органу опіки та піклування Корнинської селищної ради про визначення місця проживання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконком Корнинської селищної ради вважає за доцільне визначити місце проживання дітей з матір`ю ОСОБА_9 . /а.с. 62-65/

Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 19, 141, 151, 155, 161, 171 Сімейного Кодексу України, Цивільним Кодексом України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», рекомендаціями комісії з питань захисту прав дитини, з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів дітей, Корнинська селищна рада вважає про доцільність визначити місце проживання дітей з матір`ю.

Відтак, враховуючи вік дітей, а також те, що мати дітей належним чином виконує свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню дітей, веде звичний спосіб життя, також враховуючи висновок Органу опіки та піклування Корнинської селищної ради на яку покладені повноваження органу опіки та піклування/а.с. 63-65/, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дітей з матір`ю та відсутність правових підстав, передбачених вказаними нормами матеріального права, для розлучення дітей зі своєю матір`ю.

Крім того, в акті обстеження умов проживання від 22.10.2024 року, зазначено, що діти повідомили членам комісії, що їм подобається жити в новому будинку з мамою. /а.с. 59/

Судом встановлено, що мати дітей має постійне місце проживання та у дітей гарні відносини з нею.

Таким чином, суд, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, керуючись положеннями Конвенції про права дитини (в якій реалізовано принцип домінанту інтересів дитини над усіма іншими), ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема, ставлення матері та батька до своїх батьківських обов`язків, інтересів дітей, уваги і турботи батьків, розвитку дітей в спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційної стабільності та матеріальної забезпеченості, а також ураховуючи особливу прихильність дітей до матері, приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю.

Суд також звертає увагу, що визначення місця проживання дітей з матір`ю не призведе до критичних змін у житті дітей, залежно від обставин, які можуть виникнути у житті дітей та батьків, місце проживання малолітніх дітей може бути змінено в подальшому, як за рішенням суду так і за згодою самих батьків з урахуванням думки дітей, у тому числі із застосуванням моделі спільної фізичної опіки над дітьми (почергового проживання з кожним із батьків за відповідним графіком).

Разом з тим, визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю не повинно негативно впливати на їх взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом.

Також суд підкреслює необхідність налагодження батьками співпраці з метою забезпечення належного контакту між кожним із них з дитиною, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу.

Таким чином, у теперішній час, мешкаючи з матір`ю діти будуть продовжувати відвідувати свій шкільний заклад та продовжувати спілкуватись зі своїми друзями.

Крім того, суд також враховує, що доказів того, що мати якимось чином перешкоджає батьку спілкуватись з дітьми та вчиняє якісь перешкоди для зустрічі батька з ними в процесі розгляду справи не здобуто та позивачем за первісним позовом суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що дітей необхідно залишити проживати разом з матір`ю, з якою вони проживають і на даний час.

Суд зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дітей, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дітей і забезпечити те, що їй потрібно, щоб діти зростали у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалися та не зазнавали негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не взмозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, тому суд вважає, що батькам необхідно сфокусуватися саме на захисті інтересів дитини, а не на власному конфлікті.

Враховуючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування дітей з обома батьками, суд вважає, що визначаючи місце проживання малолітніх дітей у цій справі з матір`ю буде відповідати принципу «якнайкращих інтересів дитини», сприятиме повноцінному вихованню та розвитку, що є пріоритетним при вирішенні цієї справи.

Визначаючи місце проживання дітей з матір`ю, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків, суд надає першочергове значення саме найкращим інтересам дітей.

Крім того, суд зазначає, що залишення дітей проживати разом з позивачем за зустрічним позовом не можна тлумачити, як наявність у матері переваги перед батьком, оскільки батько дітей у такому випадку не обмежений у своєму праві на спілкування з ними.

Таким чином, зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом та відмови в задоволенні позовних вимог за первісним позовом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені судові витрати позивачем по первісному позову, оскільки в задоволенні позову за первісним позовом відмовлено.

Таким чином, згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 1211 гривень 20 копійок судового збору.

Керуючись Конституцією України; Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована поставною Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року); Декларацією прав дитини; Законом України «Про охорону дитинства»; статтями 7, 141, 150, 153, 155, 160-161 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області, Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення місця проживання дітей - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Корнинської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю - задовольнити.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник