Рішення

від 24.12.2024 по справі 369/481/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/481/24

Провадження № 2/369/3740/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.12.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судового засідання Липченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 08.05.2020 року між ПРАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №116007-2111-1000041, предметом якого є страхування транспортного засобу «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 .

31.01.2021 року об 11:29 год. в місті Києві на перехресті вул. Антоновича та вул. Німецька відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 .

Своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2021 року по справі №752/4318/21.

Враховуючи наявність Договору страхування, власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу звернувся до ПРАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про настання страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 , 05.02.2021 року проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу, та 10.02.2021 року складено Висновок експертного дослідження №9181 відповідно до якого ринкова вартість транспортного засобу на дату ДТП складає 267437,85 грн.

При цьому вартість залишків транспортного засобу після ДТП відповідно до зобов`язуючої пропозиції складає 96210,00 грн.

26,02.2021 року між ПРАТ «СК «Євроінс Україна» складено розрахунок страхового відшкодування та 03.03.2021 року Страховий акт по справі №35424/21 на суму 150790,00 грн. (вартість транспортного засобу на дату ДТП 267437,85 грн. вартість залишків транспортного засобу 96210,00 грн. франшиза згідно умов Договору 13000,00 грн.).

03.03.2021 року ПРАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 150790,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №7286.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «УПСК» згідно Полісу АР7882218, позивач звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою на виплату страхового відшкодування. Проте, заяву Позивача задоволено частково, а саме на суму 130000,00 грн., в межах ліміту відповідальності страховика згідно умов Поліса АР7882218.

Тому, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь невиплачену суму страхового відшкодування в розмірі 20790,00 грн. та судовий збір в сумі 2684,40 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 січня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2024 року здійснено перехід розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 04 червня 2024 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У поданій позовній заяві просили проводити розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У встановлений судом строк відзив на позов не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПКУкраїни у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.80 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При розгляді справи встановлено, що 08.05.2020 року між ПРАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №116007-2111-1000041, предметом якого є страхування транспортного засобу «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 31 січня 2021 року об 11:29, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві на перехресті вул. Антоновича та вул. Німецька, при виїзді на перехрестя з вул. Антоновича, не надав переваги у русі автомобілю «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався з правого боку на зелений сигнал світлофору та скоїв з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень вказаного автомобіля, чим порушив вимоги п. 16.12Правил дорожнього руху(далі -ПДР), відповідальність за що передбаченаст. 124 КУпАП.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2021 року по справі № 752/4318/21 відповідача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до частини третьої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наявність Договору страхування, власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу 31 січня 2021 року звернувся до ПРАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про настання страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Citroen» д.н.з. НОМЕР_1 , 05.02.2021 року проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу, та 10.02.2021 року складено Висновок експертного дослідження №9181 відповідно до якого ринкова вартість транспортного засобу на дату ДТП складає 267437,85 грн.

При цьому вартість залишків транспортного засобу після ДТП відповідно до зобов`язуючої пропозиції складає 96210,00 грн.

26,02.2021 року між ПРАТ «СК «Євроінс Україна» складено розрахунок страхового відшкодування та 03.03.2021 року Страховий акт по справі №35424/21 на суму 150790,00 грн. (вартість транспортного засобу на дату ДТП 267437,85 грн. вартість залишків транспортного засобу 96210,00 грн. франшиза згідно умов Договору 13000,00 грн.)

03.03.2021 року ПРАТ «СК «Євроінс Україна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 150790,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №7286 від 03.03.2021 року.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «УПСК» згідно Полісу АР7882218, позивач звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою на виплату страхового відшкодування. Проте, заяву Позивача задоволено частково, а саме на суму 130000,00 грн., в межах ліміту відповідальності страховика згідно умов Поліса АР7882218.

Оскільки збиток позивача складає 150790,00 грн., а вимоги позивача страховою компанією відповідача задоволено лише на суму 130000,00 грн., відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача різницю в сумі 20790,00 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, межах фактичних виплат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Так, відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Згідно із статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тобто, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент ДТП або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Водночас у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно із вимогами пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р+ С м+ С сХ (1- Е З), де: С р- вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; С м- вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е З- коефіцієнт фізичного зносу.

Таким чином, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

З огляду на наведене вище, обов`язком страховика заподіювача шкоди є відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, тому за обставин цієї справи у нього не виникло обов`язку повного відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності.

Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Тобто, якщо позивачу недостатньо страхового відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням (див. висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 333/1050/15-ц).

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, він має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 20790,00 грн. в якості пізниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

У статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного з відповідача стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем по справі, а саме 2684,00 грн. судового збору за пред`явлення позову.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 20790,00 грн. (двадцять тисяч сімсот дев`яносто грн. 00 коп.), та судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ 228668348, адреса: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок № 102.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлений 24 грудня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ