Рішення

від 10.12.2024 по справі 369/14950/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14950/24

Провадження № 2/369/7511/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Скрипник О.Г.,

при секретарі судового засідання Масан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Боярської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2024 року позивач Служба у справах дітей Боярської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, у якій просили суд позбавити матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав, по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.

Свої вимоги мотивували тим, що неповнолітній ОСОБА_1 народився від спільного подружнього життя батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 10.05.2022 року, видано Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ).

Встановлено, що мати дитини - ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, не займається вихованням, навчанням і розвитком дитини, не піклується про його здоров?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не створює належні умови для розвитку природних здібностей дитини, не готує його до самостійного життя та праці, постійно знаходиться стані наркотичного сп?яніння.

Питання про неналежне виховання малолітньої дитини неодноразово піднімалося сусідами, матір зі слів сусідів, разом з співмешканцями (друзями), систематично зловживають алкогольними напоями та наркотичними засобами, в будинку безлад та бруд, дитина не доглянута.

Згідно довідки - характеристики поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Олени МИКОЛАЙЧУК від 24.05.2024 року вх. N? 796/01 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована, АДРЕСА_2 .

До 22.05.2024 року проживала АДРЕСА_3 на даний час місце проживання гр. ОСОБА_2 не встановлено. За вищевказаними адресами ОСОБА_2 характеризувалась негативно. За останній рік відносно гр. ОСОБА_2 працівниками поліції було складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за порушення правил дорожнього руху та направлено до суду:

31.08.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

20.02.2024 року за ч.1 ст 130 КУпАП;

27.02.2024 року за ст. 124 КУпАП;

27.02.2024 року за ст. 122-4 КУпАП;

01.03.2024 року за ч.1 ст .130 КУпАП.

Гр. ОСОБА_2 працівниками поліції було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху:

18.07.2023 року винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП; 24.08.2023 року винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП;

31.08.2023 року винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП; 20.02.2024 року винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУПАП.

Також відносно гр. ОСОБА_2 працівниками поліції було складено наступні протоколи про вчинення адміністративних правопорушень та направлено до суду:

20.02.2024 року ст. 173 КУпАП;

20.02.2024 року ст. 185 КУпАП;

21.03.2024 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно довідки - характеристики від 20.05.2024 року вх. N? 35 Гатненської сільскої ради Фастівського району Київської області Віта - Поштовий старостинський округ, гр. ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але не проживає з жовтня 2023 року після пожежі у будинку. Гр. ОСОБА_2 є соціально-нестійкою, веде аморальний спосіб життя, як мати, займає пасивну позицію, ухиляється від обов?язків щодо виховання дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання.

Згідно характеристики Боярського академічного ліцею «Інтелект» учень 7-А класу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається в Боярському академічному ліцеї «Інтелект» з другого класу. У хлопчика були проблеми з навчанням, поведінкою та спілкуванням з товаришами з початкових класів. Рівень загальних інтелектуальних здібностей - низький. За весь час навчання хлопець проявив себе як недисциплінований учень. Навчальний матеріал засвоював на низькому рівні. Навчається погано, систематичне не виконує домашні завдання, на заняття часто приходить без підручників та зошитів, потребує постійного контролю за навчанням та поведінкою.

Мати належного контролю за навчанням та поведінкою сина не здійснює, тому коли матір поклали до лікарні, ним опікувалася бабуся. І за її проханням ОСОБА_5 перевели на сімейну форму навчання з 07.11.2023 року по 31.05.2024 року. ОСОБА_6 не виявляє зацікавленість до навчання. Він повільно запам?ятовує навчальний матеріал, має короткотривалу пам?ять, наочно-образне мислення, що не відповідає його віковим особливостям. Учень не проявив здібності до всіх предметів. До уроків приходив не підготовлений, дуже заважав своїм однокласникам сприймати, а вчителям викладати. Хлопець на уроках не працює, дуже часто ігнорує правила поведінки, заважає вчителям, відволікає дітей, на зауваження не реагує.

За характером хлопець різкий, емоційний, нестриманий. Часто буває агресивний, провокує бійки та конфлікти серед хлопців класу. ОСОБА_6 схильний до протиправної поведінки. ОСОБА_6 відвідував заняття у психолога закладу, але позитивних змін і зрушень немає. Хлопець почуває себе ображеним, ізольованим в дитячому колективі, дати належну оцінку своїм словам і вчинкам не може. До вчителів ставиться іронічно та недовірливо, відкривається та спілкується відверто дуже рідко. Не вміє себе адекватно оцінювати, невпевнений у собі, нерішучий, підвищена тривожність, має труднощі в спілкуванні, буває агресивний, імпульсивний, задиркуватий, самолюбивий, неорганізований. Має потребу в увазі. ОСОБА_6 зовні буває неохайний, інколи ходить у брудному взутті, несвіжому одязі. Одяг не відповідає віку та сезону і погоді на вулиці.

Мати зовсім не приділяє уваги вихованню сина, не підтримує його, не допомагає у навчанні.

Згідно обліково-статистичної карти дитини ССДС Гатненської сільської ради № 0493973 з 26.10.2023 року Наказом ССДС Гатненської сільської ради № 51 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах.

Наказом N? 25-23 від 27.10.2023 року Служби у справах дітей Боярської ради малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 влаштований на тимчасове проживання в сім?ю народження, був родичів/знайомих: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є рідною бабою малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом N? 234-с від 14.08.2024 року Служби у справах дітей Боярської міської ради неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був взятий на облік як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Службою у справах дітей Боярської міської ради було сформовано-особову справу дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах та внесено дані неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до електронної обліково-статистичної картки дитини ЄІАС «Діти».

На підставі всіх розглянутих документів та згідно чинного законодавства, враховуючи думку членів комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Боярської міської ради Служба у справах дітей Боярської міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.06.2024 року прийнято рішення Виконавчим комітетом Боярсько міської ради N? 9/84 «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.10.2024 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача Служби у справах дітей Боярської міської ради Київської області не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. До суду направили заяву у якій просили суд розгляд справи проводити без участі їх представника, вимоги позову підтримали, просили задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі. Відзиву до суду не направляла.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 народився від спільного подружнього життя батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 10.05.2022 року, видано Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ).

Встановлено, що мати дитини - ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, не займається вихованням, навчанням і розвитком дитини, не піклується про його здоров?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не створює належні умови для розвитку природних здібностей дитини, не готує його до самостійного життя та праці, постійно знаходиться стані наркотичного сп?яніння.

Питання про неналежне виховання малолітньої дитини неодноразово піднімалося сусідами, матір зі слів сусідів, разом з співмешканцями (друзями), систематично зловживають алкогольними напоями та наркотичними засобами, в будинку безлад та бруд, дитина не доглянута.

Згідно довідки - характеристики поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Фастівського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Олени МИКОЛАЙЧУК від 24.05.2024 року вх. N? 796/01 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована, АДРЕСА_2 .

До 22.05.2024 року проживала АДРЕСА_3 на даний час місце проживання гр. ОСОБА_2 не встановлено. За вищевказаними адресами ОСОБА_2 характеризувалась негативно. За останній рік відносно гр. ОСОБА_2 працівниками поліції було складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за порушення правил дорожнього руху та направлено до суду:

31.08.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

20.02.2024 року за ч.1 ст 130 КУпАП;

27.02.2024 року за ст. 124 КУпАП;

27.02.2024 року за ст. 122-4 КУпАП;

01.03.2024 року за ч.1 ст .130 КУпАП.

Гр. ОСОБА_2 працівниками поліції було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху:

18.07.2023 року винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП; 24.08.2023 року винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП;

31.08.2023 року винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП; 20.02.2024 року винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУПАП.

Також відносно гр. ОСОБА_2 працівниками поліції було складено наступні протоколи про вчинення адміністративних правопорушень та направлено до суду:

20.02.2024 року ст. 173 КУпАП;

20.02.2024 року ст. 185 КУпАП;

21.03.2024 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно довідки - характеристики від 20.05.2024 року вх. N? 35 Гатненської сільскої ради Фастівського району Київської області Віта - Поштовий старостинський округ, гр. ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але не проживає з жовтня 2023 року після пожежі у будинку. Гр. ОСОБА_2 є соціально-нестійкою, веде аморальний спосіб життя, як мати, займає пасивну позицію, ухиляється від обов?язків щодо виховання дитини, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання.

Згідно характеристики Боярського академічного ліцею «Інтелект» учень 7-А класу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається в Боярському академічному ліцеї «Інтелект» з другого класу. У хлопчика були проблеми з навчанням, поведінкою та спілкуванням з товаришами з початкових класів. Рівень загальних інтелектуальних здібностей - низький. За весь час навчання хлопець проявив себе як недисциплінований учень. Навчальний матеріал засвоював на низькому рівні. Навчається погано, систематичне не виконує домашні завдання, на заняття часто приходить без підручників та зошитів, потребує постійного контролю за навчанням та поведінкою.

Мати належного контролю за навчанням та поведінкою сина не здійснює, тому коли матір поклали до лікарні, ним опікувалася бабуся. І за її проханням ОСОБА_5 перевели на сімейну форму навчання з 07.11.2023 року по 31.05.2024 року. ОСОБА_6 не виявляє зацікавленість до навчання. Він повільно запам?ятовує навчальний матеріал, має короткотривалу пам?ять, наочно-образне мислення, що не відповідає його віковим особливостям. Учень не проявив здібності до всіх предметів. До уроків приходив не підготовлений, дуже заважав своїм однокласникам сприймати, а вчителям викладати. Хлопець на уроках не працює, дуже часто ігнорує правила поведінки, заважає вчителям, відволікає дітей, на зауваження не реагує.

За характером хлопець різкий, емоційний, нестриманий. Часто буває агресивний, провокує бійки та конфлікти серед хлопців класу. ОСОБА_6 схильний до протиправної поведінки. ОСОБА_6 відвідував заняття у психолога закладу, але позитивних змін і зрушень немає. Хлопець почуває себе ображеним, ізольованим в дитячому колективі, дати належну оцінку своїм словам і вчинкам не може. До вчителів ставиться іронічно та недовірливо, відкривається та спілкується відверто дуже рідко. Не вміє себе адекватно оцінювати, невпевнений у собі, нерішучий, підвищена тривожність, має труднощі в спілкуванні, буває агресивний, імпульсивний, задиркуватий, самолюбивий, неорганізований. Має потребу в увазі. ОСОБА_6 зовні буває неохайний, інколи ходить у брудному взутті, несвіжому одязі. Одяг не відповідає віку та сезону і погоді на вулиці.

Мати зовсім не приділяє уваги вихованню сина, не підтримує його, не допомагає у навчанні.

Згідно обліково-статистичної карти дитини ССДС Гатненської сільської ради № 0493973 з 26.10.2023 року Наказом ССДС Гатненської сільської ради № 51 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку дітей, які опинились в складних життєвих обставинах.

Наказом N? 25-23 від 27.10.2023 року Служби у справах дітей Боярської ради малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 влаштований на тимчасове проживання в сім?ю народження, був родичів/знайомих: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є рідною бабою малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом N? 234-с від 14.08.2024 року Служби у справах дітей Боярської міської ради неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був взятий на облік як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Службою у справах дітей Боярської міської ради було сформовано-особову справу дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах та внесено дані неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до електронної обліково-статистичної картки дитини ЄІАС «Діти».

На підставі всіх розглянутих документів та згідно чинного законодавства, враховуючи думку членів комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Боярської міської ради Служба у справах дітей Боярської міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.06.2024 року прийнято рішення Виконавчим комітетом Боярсько міської ради N? 9/84 «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

У розрізі встановлених обставин у справі суд вважає за необхідне проаналізувати наступне законодавство та практику Верховного Суду.

У принципі 2 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, проголошено, що дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

З огляду на принцип 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991, що набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У ч. ч. 1, 3 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991, що набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 18 цієї ж Конвенції, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 19 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Україною 27.02.1991, що набула чинності для України 27.09.1991, держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч. 4 ст. 27 згаданої Конвенції держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

Як визначено у п. 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2), від 27.11.1992, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Так, Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява (№ 70879/11), якщо батько не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантоване Конвенцією.

Пунктом 15 Постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно зі ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з частиною другою ст. 155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, виключними підставами позбавлення батьківських прав матері або батька є: не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують ї до жебракування та бродяжництва; засудженні за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

За частиною четвертою статті 164 Сімейного кодексу України, під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У відповідності до частини першої статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30.03.2007 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на і фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В пункті 18 постанови зазначено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, й матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Виходячи зі змісту частини першої ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про ї здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/9433/17 у своїй постанові від 09.11.2020.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.12.2021 у справі № 311/563/20, позбавлення батьківських прав батька чи матері, які, починаючи з моменту народження дитини, фактично самоусунулися (ухилилися) від її виховання, не піклувалися про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя тощо, відповідає найкращим інтересам дитини.

У постанові від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18 Верховний Суд підкреслив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відмова батьків (усиновлювачів) від дитини є такою, що порушує її права та інтереси, тому ухиляння від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьківських прав і стягнення з батьків (усиновлювачів) аліментів на її утримання (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 175/1713/20).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені обставини в розрізі проаналізованого судом законодавства та практики Верховного Суду, суд дійшов таких висновків.

Так, зі встановлених судом обставин вбачається, що з боку відповідачки ОСОБА_2 , як матері неповнолітньої дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , має місце свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, залишення з матір`ю неповнолітньої дитини, буде явно суперечити правам та інтересам останнього, так як відповідачка, навіть не кажучи вже про основні їхні батьківські обов`язки, не виявляють навіть мінімальної батьківської прихильності та елементарної турботи, що шкодить розвитку дитини та реалізації її прав.

Отже, позбавлення відповідачки батьківських прав наразі, на думку суду, є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя та гармонічного виховання, як того вимагає ст. 150 СК України.

Тобто, так як судом було встановлено, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання дітей, є підстави відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення її батьківських прав.

Тому, враховуючи свідоме систематичне небажання матері виконувати батьківські обов`язки щодо участі у вихованні малолітньої дитини, його матеріального забезпечення, духовному зростанні, взагалі будь-якої участі у житті дитини, що повністю узгоджується із зібраними у справі доказами, до відповідачки слід застосувати такий крайній захід як позбавлення батьківських прав.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав, відповідачка має право бути поновленою у батьківських правах відносно своєї дитини відповідно до положень ст.169 СК України.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, то суд у цій частині відмовляє, оскільки позивачем на не надано суду реквізитів особового рахунку для дитини.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Враховуючи вищевикладене та правові висновки Верховного Суду, керуючись ст. ст. 19, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, ст. 51 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 150, 164, 165, 180-183, 191 СК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-82, 84, 141, 258, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Служби у справах дітей Боярської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Виконавчий комітет Боярської міської ради Бучанського району Київської області, Код ЄДРПОУ: 44277521, адреса: 08150, Київська обл., м. Боярка, вул. М. Грушевського, 39.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Оксана СКРИПНИК