Рішення

від 26.12.2024 по справі 381/6032/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/6032/23

Провадження № 2/369/3859/24

РІШЕННЯ

Іменем України

26.12.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року позивач звернувся до Фастівського районного суду Київської області суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що17.02.2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3015/215/010455, предметом якого є майнові інтереси останнього, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Scania», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Відповідно до умов вказаного Договору позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь АТ «Концерн Галнафтогаз» страхове відшкодування.

06 липня 2021 року відповідач, керуючи транспортним засобом «ГАЗ», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » допустив зіткнення з транспортним засобом «Scania», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року по справі №752/18098/21 відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності зас. 124 КУпАП.

Страхувальник звернувся із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 99 922,07 грн. Різницю між страховим відшкодуванням та виплаченою сумою зобов`язаний відшкодувати відповідач.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК Універсальна» сплачене страхове відшкодування в розмірі 32322,85 грн. та судові витрати.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2023 року справу було передано до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 січня 2024 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечень щодо такого порядку не надходило.

16 лютого 2024 року від представника відповідача адвоката Шокурова Юрія Леонідовича надійшов відзив на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до страхового акту ПрАТ «СК «Універсальна» розмір страхового відшкодування, який було сплачено власнику автомобіля «Scania», державний номерний знак « НОМЕР_1 », становив 99922,07 грн. В подальшому страхова компанія ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відшкодувала ПрАТ «СК «Універсальна» кошти в розмірі 67599,22 грн. Посилаючись на ч.2 ст1187, ч.1 ст.1172 ЦК України, зазначає, що оскільки відповідач мав трудові відносини з власником джерела підвищеної небезпеки, то відшкодовувати шкоду повинно ТОВ «Теплоінжиніринг Плюс». Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

26 лютого 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Посилаючись на норми чинного законодавства, пункт 6Постанови ПленумуВСУ №4від 01.03.2013року «Продеякі питаннязастосування судамизаконодавства привирішенні спорівпро відшкодуванняшкоди,завданої джереломпідвищеної небезпеки»,зазначає ,щоособою,яка зобов`язанавідшкодувати шкоду,завдану джереломпідвищеної небезпеки,є фізичнаабо юридичнаособа,що навідповідній правовійпідставі (правовласності,інше речовеправо,договір підряду,оренди,позички тощо)володіє транспортнимзасобом,механізмом,іншим об`єктом,використання,зберігання абоутримання якогостворює підвищенунебезпеку .Якщо особапід часкерування транспортнимзасобом маєпосвідчення водіяна правокерування транспортнимзасобом відповідноїкатегорії іреєстраційний документна транспортнийзасіб,переданий їйвласником абоіншою особою,яка назаконній підставівикористовує такийтранспортний засіб,то самеця особабуде нестивідповідальність зазавдання шкоди(пункт2.2Правил дорожньогоруху України).Просивзадовольнити позовнівимоги уповному обсязі.Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За змістом вимог ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст.4та ч. 1 ст.5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами 3,4ст.12ЦПКУкраїни встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини ,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1ст.81,89ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків ,встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 06 липня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів транспортного засобу «ГАЗ», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », яким керував відповідач та автомобілем «Scania», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Внаслідок зазначеного ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 вересня 2021 року по справі №752/18098/21 ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за с. 124 КУпАП.

На момент ДТП між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3015/215/010455.

На підставі страхового акту ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 99 922,07 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 26.10.2021р.

Цивільна правова відповідальність відповідача була застрахована ТДВ «СК «Альфа-Гарант» за полісом №203218232. ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відшкодувала ПрАТ «СК «Універсальна» кошти в розмірі 67599,22 грн.

Позивачем зазначається, що невідшкодованою частиною збитку залишається сума 32322,85 грн. з розрахунку: 99922,07 грн. (загальна сума збитку завдана транспортному засобу «Scania», державний номерний знак « НОМЕР_1 ») - 67599,22грн. (сума, яку відшкодовано страховою компанією ТДВ «СК «Альфа-Гарант») = 32322,85 грн.

Частиною 1 статті 22ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.ч.1, 2 та 5 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Виходячи з положень ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» за №4 від 01.03.2014, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини (п.4).

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку . Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Пунктом 8 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова від 01.03.2013 року) судам роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , на праві власності зареєстрований за ТОВ «Теплоінжиринг Плюс».

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 влаштований на посаду водія до ТОВ «Теплоінжиринг Плюс» з 02 липня 2020 року.

У своєму відзиві відповідач стверджував, що на час ДТП 06 липня 2021 року, перебував у трудових відносинах з товариством. Дане твердження суд оцінює критично, оскільки належних та допустимих доказів того, що саме на час пригоди (06 липня 2021 року) він виконував свої трудові обов`язки (як того вимагає ст.1172 ЦК України). Сам по собі факт перебування у трудових відносинах не може ототожнюватись з виконання трудових обов`язків саме на час настання пригоди. Належних та допустимих доказів відповідач суду не надав, не заявив клопотань про їх витребування, у разі складнощів в їх отриманні.

За змістом ч.2 ст.1187ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно ст.1192 ЦК України спосіб відшкодування шкоди, завданої його майну обирає потерпілий: або вимагати відшкодувати в натурі, або відшкодувати завдані збитки.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування, яке не відшкодоване на дату подання позову та становить 32322,85 грн.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимогист.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до вимог ст.141Цивільного процесуального кодексу Українисудові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн., підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст.2,3,4,5,7,10,12,13,81,82,141,247,263-265,281-282,283-289,352,354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» завдані збитки у сумі 32322,85 грн. (тридцять дві тисячі триста двадцять дві гривні 85 коп.) та судовий збір у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.).

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» код ЄДРПОУ 20113829, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд.9

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ