Рішення

від 26.12.2024 по справі 378/642/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/642/24

Провадження № 2/378/284/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Замші В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом Заступника керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті АнтонюкаД.в інтересахдержави вособі Київськоїобласної військовоїадміністрації до ОСОБА_1 ,третя особаДержавне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

До судуз вказанимпозовом звернувсяЗаступник керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури АнтонюкД.в інтересахдержави вособі Київськоїобласної державноїадміністрації до ОСОБА_1 ,третя особаДержавнеспеціалізоване господарськепідприємство «ЛісиУкраїни» з посиланням на те, що Білоцерківською окружною прокуратурою встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-4420/15-18-сг від 17.05.2018 затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,12 га (кадастровий номер 3224285600:06:003:0706) для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області (надалі спірна земельна ділянка).

На підставі зазначеного вище наказу рішенням державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації Київської області за індексним номером 41350474 від 30.05.2018 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вищевказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області №10-4420/15-18-сг від 17.05.2018 прийнятий з порушеннями земельного та лісового законодавства, оскільки земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду.

Спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебуває у постійному користуванні філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України» та відноситься до земель лісового фонду що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України.

Згідно із планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року (планшет № 12) спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення кварталу 86, виділу 8, 10 філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України», які розташовані на території Розкішнянської сільської ради за межами населеного пункту.

Згідно з інформацією філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 20.07.2023 № 1218 спірна земельна ділянка накладається на землі лісогосподарського призначення квартал 86, виділ 8, 10 Ставищенського лісництва. Погоджень на вилучення та зміну цільового призначення земель ДП «Білоцерківське лісове господарство» не надавалося.

Аналогічне підтверджується інформацією Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 05.07.2023 за № 05.1-27/554, а також інформацією від 07.07.2023 за № 641 та картографічними матеріалами, наданими Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» (вказана організація створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України та є державною організацією).

Кабінетом Міністрів України рішення про вилучення із державної власності, надання у власність, зміни цільового призначення, припинення права постійного користування державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» спірної земельної ділянки, не приймалися (підтверджується інформацією КМУ № 26506/0/2- 22 від 15.12.2022).

Вилучення земельних лісових ділянок із постійного користування спеціалізованих лісогосподарських підприємств для нелісогосподарських потреб відносилось до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.

Також під час реєстрації права приватної власності на спірну земельну ділянку порушено порядок зміни цільового призначення.

За вказаних обставин, рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 має бути скасоване в судовому порядку з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_1 на оспорювану земельну ділянку, а сама ділянка має бути повернута Київській обласній державній адміністрації.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, Білоцерківською окружною прокуратурою 08.12.2022 на адресу Київської ОДА Київської області скеровано лист № 50-8167вих-22, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності відведення спірної земельної ділянки лісового фонду та запитано про вжиті заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної земельної ділянки у розпорядження держави. Київська обласна військова адміністрація листом від 28.12.2022 повідомила, що заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду з позовом не вживалися, та з огляду на відсутність доступу до Державного земельного кадастру, звертатися з позовом не має можливості.

Таким чином, Київською обласною державною адміністрацією не вживаються належні заходи щодо захисту порушених інтересів держави та остання не заперечує щодо вжиття таких заходів органами прокуратури.

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації просить суд:

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 30.05.2018 індексний номер 41350474 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 із припиненням речових прав щодо неї:

- усунути перешкоди власнику - державі в особі Київської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою суду від 25.09.2024 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні (а. с. 124 - 125).

Ухвалою суду від 29.10.2024 закрито підготовче провадження по даній справі, призначено справу до розгляду (а. с. 140).

В судове засідання заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області не прибув, до суду надійшла заява прокурора Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Заритова С., в якій він просить розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує (а. с. 167).

В судове засідання представник Київської обласноївійськової адміністрації не прибув, про час та місце розгляду справи вказана адміністрація повідомлена належним чином (а. с. 164).

В судове засідання представник третьої особи Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України» не прибув, про час та місце розгляду справи вказане підприємство повідомлене належним чином (а. с. 163).

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 165 - 167), відзив на позовну заяву не надав.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-4420/15-18-сг від 17.05.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,12 га (кадастровий номер 3224285600:06:003:0706) для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області (надалі спірна земельна ділянка) (а. с. 53).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10 січня 2024 року(а. с. 100-101) на підставі зазначеного вище наказу 23.05.2018 року державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації Київської області Олефір П. П. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (номер відомостей про речове право 26382919), підстава внесення запису про речове право - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 41350474 (а. с. 100-101).

Згідно довідки відділу у Ставищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.07.2017 №34-10-0.36-320/177-17 земельна ділянка площею 0,12 га, що відведиться у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташована за межами населеного пункту с. Розкішна на території тодішньої Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області (а. с. 117).

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно із вимогамистатті 1 ЛК Україниусі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно зістаттею 7 ЛК Україниліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно достатті 8 ЛК Україниу державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів,що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно достатті 19ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

За змістомстатті 55 ЗК Українидо земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістомстатті 63 ЛК Україниполягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першоїстатті 164 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для

Відповідно до пункту 5розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК Українидо одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР від 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Тому, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц (провадження№ 14-140цс18), від 23 жовтня 2019 року у справі № 488/402/16-ц (провадження № 14-564цс19), постановах Верховного Суду: від 15 січня 2019 року у справі № 907/459/17, від 19 червня 2019 року у справі № 911/604/18,від 21 квітня 2021 у справі № 707/2196/15-ц, від 04 серпня 2021 року у справі № 925/889/19.

У частині четвертійстатті 263 ЦПК Українивказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 5розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК Українидо одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно листа філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 20.07.2023 № 1218 (а. с. 46 47), доданої до листа копії планшету № 12 (а. с. 51), спірна земельна ділянка площею 0,1200 га частково накладається на землі лісогосподарського призначення квартал 86, виділ 8 Ставищенського лісництва, яка перебуває у користуванні філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Білоцерківське лісове господарство». Також у цьому листівказана філіяповідомила, щоне надавала погоджень на передачу, припинення, вилучення чи зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 (а. с. 46 47).

В якості додатку до листа філією «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України»долученокопію Проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства (надалі Проекту), Ставищенське лісництво, виготовленого Українським державним проєктним лісовпорядним виробничим об`єднанням "Київська лісовпорядна експедиція" Державного агенства лісових ресурсів України, відповідно до якого площа кварталу 86 становить 66 га (а. с. 48 - 50).

Згідно Проекту(а. с. 48 50) земельна ділянка, розташована у виділі 8 кварталу 86 Білоцерківського лісництва,відноситься до земель лісового господарства, з лісовими насадженнями (тип лісу Д2ГД), запас деревини 0,55 тис. кубометрів (а. с. 49).

За змістом інформації, яка міститься у долученому до справи Проекті в частині розташування 86 кварталу Ставищенського лісництва ДП «Білоцерківський лісгосп» з додатками: фрагментом планшету № 12,що має інвентаризаційний номер 3201/09/12, - розташування земельної ділянки 86 кварталу лісництва перенесено на планово-картографічні матеріали з відображенням системи координат та інших умовних знаків, а також детальним описомта характерними особливостямиземельної ділянки, що розташована на 8 виділі кварталу, як то передбачено положеннями Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт,затвердженої Державним Комітетом СРСР по лісовому господарству11.12.1986року(а.с. 51).

Матеріали лісовпорядкування ДП «Білоцерківське лісове господарство» затверджені наказом Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства № 92 від 26.07.2019 (а. с. 104 - 105) та погоджені Міністерством екології та природних ресурсів України листом № 5/4.1-15/8289-19 від 26.07.2019 (а. с. 108 - 109).

Факт перебування спірноїземельної ділянкив користуваннідержавного лісогосподарськогопідприємствапідтверджуються листом Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 05.07.2023 за №05.1-27/554 (а. с. 96 97, 94) а також інформацією від 07.07.2023 за № 641 (а. с. 92) та картографічними матеріалами, наданими Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» (вказана організація створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України та є державною організацією) (а. с. 93).

Зокрема, відповідно до листа Центрального міжрегіональногоуправління лісовогота мисливськогогосподарства від05.07.2023за №05.1-27/554(а.с.96-97) вказаним управлінням погоджень на вилучення чи зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 не надавалося (а. с. 96 - 97).

З доданих до вищевказаного листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднанням ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року (а. с. 93) також вбачається, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 3224285600:06:003:0706 (позначена на карті під цифрою «5» частково накладається на землі лісогосподарського призначення кварталу 86, виділу 8 філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України», які розташовані на території Розкішнянської сільської ради за межами населеного пункту (а. с. 93).

Кабінет Міністрів України листом № 26506/0/2- 22 від 15.12.2022 на запит Білоцерківської окружної прокуратури від 08.12.2022 (а. с. 98) повідомив, що Кабінетом Міністрів рішення про зміни цільового призначення, вилучення із користування державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» спірної земельної ділянки, не приймалися (а. с. 99).

Міністерством екології та природніх ресурсів Українилистом № 5/4.1-15/8289-19 від 26.07.2019 було погоджено проект організації та розвитку лісового господарстваКиївської області для державних підприємств, в тому числі йДП «Білоцерківський лісгосп» (а. с. 108-109).

Згідно даних вищевказаного фрагменту накладки на ортофотоплан межі кварталу 86 Ставищеснького лісництва філії «Білоцерківське лісове господарство ДП «Ліси України» та межами земельних ділянок згідно наданих координат поворотних точок (а. с. 93), направленої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ», межі земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706, відображені на карті червоним кольором під № 5частково накладаються наземлі 8-го виділу кварталу 86 Ставищенського лісництва вищевказаної філії,відображені на карті зеленим кольором (а.с. 93).

Отже, листом ВО «Укрдержліспроект» з долученим до нього фрагментом кадастрової карти підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 частково накладається на землілісогосподарського призначення.

У постановіВерховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 361/6826/16зазначено: «Відхиляючи наведені докази, суд апеляційної інстанції не врахував, що ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

Суд відзначає, що землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання й передача у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянкиза рахунок земель лісогосподарського призначення для цілей, не пов`язаних з веденням лісового господарства, суперечить положеннямЗК УкраїнитаЛК України.

Отже, наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-4420/15-18-сг від 17.05.2018 про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки лісогосподарського призначення для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення із подальшою реєстрацією за ним права власності є незаконними, оскільки частина зазначеної земельної ділянки вибула з державної власності у незаконний спосіб, тож в даному випадку порушені права держави.

Позивач довів, що представництво інтересів держави у цій справі здійснюється згідно з діючим законодавством та в межах наданих прокурору повноважень щодо захисту інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Згідно ч .2ст.2 ЦК Україниодним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до ст.ст.167,170 ЦК Українинабуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За змістом частини другоїстатті 4ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно частин 3, 4статті 56ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя згідно п. 3 ч. 2ст.129 Конституції України.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано устатті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема відповідно до ч. 3ст. 23 вказаного Законупрокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звертаючись до суду з позовною заявою, послався настаттю 23 Закону України "Про прокуратуру",Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99.

В обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що станом на час подання прокурором позову, Київською обласною державною адміністрацією самостійно не заявлено такого позову, а отже допущено бездіяльність органом, уповноваженим на виконання функцій у спірних правовідносинах, що виражається у не здійсненні належним чином контролю за додержанням земельного законодавства на відповідній території та отримання плати за використання земельної ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів.

Так, Білоцерківською окружною прокуратурою 08.12.2022 на адресу Київської обласної державної адміністрації Київської області скеровано лист № 50-8167вих-22, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності відведення земельної ділянки лісового фонду та запитано про вжиті заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідної земельної ділянки у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду з метою захисту інтересів держави в судовому порядку (а. с 98).

У відповідь на лист прокуратури Київська обласна військова адміністрація листом від 28.12.2022 №9103/31.01/31.02.01-2022 повідомила, що заходи цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду з позовом не вживалися, та з огляду на відсутність доступу до Державного земельного кадастру, звертатися з позовом не має можливості (а. с. 112 114).

Також на виконання вимог ч. 4ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"Білоцерківською окружною прокуратурою листом від 10.07.2024 попередньо повідомлено Київську обласну військову адміністрацію про звернення із позовною заявою до суду в інтересах держави в особі зазначеного органу (а. с. 34).

З огляду на зазначене, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, суд дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, дотримався порядку передбаченогостаттею 23Закону України"Пропрокуратуру" представництва інтересів держави у суді, обґрунтував та довів бездіяльність компетентного органу.

Відповідно до пп. а), е) ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення та землі лісогосподарського призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення)).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття вищевказаного наказу) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Проте, в порушення вимог ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) фактично незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки (її частини) із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення, оскільки уповноваженим органом рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 не приймалось, відповідний проект зміни цільового призначення не розроблявся.

Таким чином, Наказом Головногоуправління Держгеокадаструу Київськійобласті №10-4420/15-18-сгвід 17.05.2018, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку для індивідуального садівництва, фактично змінено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 з подальшою передачею її з державної власності в приватну без наявних для цього повноважень.

Отже, наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-4420/15-18-сг від 17.05.2018 прийнято з порушенням вимог ст.ст. 19, 20, 55, 57, 122, 149 Земельного кодексу України та ст.ст. 8, 48 Лісового кодексу України, та є незаконним.

27.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким внесено зміни до повноважень органів державної влади у сфері регулювання земельних відносин та розпорядження земельними ділянками державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Крім того, згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуютьсяорганами державноївлади,державними підприємствами,установами,організаціями направі постійногокористування (утому числіземельних ділянок,здо перебуваютьу постійномукористуванні державнихлісогосподарських підриємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій. Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Отже, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб на даний час покладено на Київську обласну державну адміністрацію відповідно до вимог ч. 5 ст. 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно, оскільки земельна ділянка площею 0,12 га з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 (її частина) відноситься до земель державної власності, то розпорядником вказаних земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення є Київська обласна державна адміністрація.

Звертаючись із даним позовом, прокурор, зокрема, просить усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 30.05.2018 р. індексний номер 41350474 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 із припиненням речових прав щодо неї.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ст. 324 Цивільного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, володіння, користування, розпорядження майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України ).

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, цивільне законодавство визначає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном як спосіб захисту речових прав, який може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Враховуючи, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про вилучення спірних земельних ділянок та передачу їх у комунальну власність не приймалось, відтак право постійного користувача та дійсного володільця земельними ділянками, до цього часу у законний спосіб не припинене, що вказує на те, що право комунальної власності на спірні ділянки у відповідача не виникло, то ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельних ділянок у власність держави в особі Київської обласної державної адміністрації, є негаторний позов (ст. 391 Цивільного кодексу України), який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок.

При цьому, вимога про визнання недійсним вищевказаного Наказу Головногоуправління Держгеокадаструу Київськійобласті №10-4420/15-18-сгвід 17.05.2018 не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах. Задоволення такої вимоги не призведе до безпосереднього відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав..

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Враховуючи те, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 площею 0,12 га зареєстровано на підставі наказу Головного управлінняДержгеокадастру уКиївській області№10-4420/15-18-сг, яке, як встановлено судом, є незаконним, право власності на вказану земельну ділянку має бути припинено шляхом скасування рішення державної реєстрації права власності.

Як встановлено судом, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 частково накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 86, виділ 8 Ставищенського лісництва, що підтверджується, зокрема ортофотопланом межі кварталу 86 Ставищенського лісництва філії «Білоцерківське лісове господарство» ДП «Ліси України» та межами земельних ділянок згідно наданих координат поворотних точок станом на 01.01.2015 р. (а. с. 93).

За таких обставин повернення усієї спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 площею 0,12 га у власність держави порушуватиме право приватної власності на частину земельної ділянки, а часткове її повернення неможливе у зв`язку з її сформованістю як єдиного об`єкта цивільних прав, з огляду на що, суд дійшов висновку, що прокурором обраний правильний спосіб захисту при зверненні до суду із негаторним позовом.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2024 р. у справі № 916/1750/22.

Таким чином, вимога прокурора про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 30.05.2018 індексний номер 41350474 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 із припиненням речових прав щодо неї підлягає задоволенню.

Також, звертаючись із даним позовом, прокурор просить усунути перешкоди державі в особі Київської обласної державної адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 у Державному земельному кадастрі.

Як вже зазначалось, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 частково накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 86, виділ 8 Ставищенського лісництва, отже не може перебувати у приватній власності у встановлених межах.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України визначено, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Згідно з п. 111 Порядку за результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Отже для здійснення належної державної реєстрації землі лісогосподарського призначення у кварталі 86, виділ 8 Ставищенського лісництва необхідно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706, яка частково накладається на землі лісогосподарського призначення у кварталі 86, виділ 8 Ставищенського лісництва.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Таким чином, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування рішення державного реєстратора від 30.05.2018 р., на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, що має наслідком припинення відповідних речових прав на цю земельну ділянку, одночасне скасування і державної реєстрації спірної земельної ділянки поновить права законного розпорядника спірної землі та надасть можливість здійснити державну реєстрацію земель лісогосподарського призначення у встановленому порядку.

Таким чином, вимога прокурора про усунення перешкод державі в особі Київської обласної державної адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 у Державному земельному кадастрі підлягає задоволенню.

Отже позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно дост.141ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені прокурором по оплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 6056 грн.

Керуючись ст.ст.19,131-1ч.1п.3Конституції України ст. ст. 2, 16, 167, 170, 317, 318, 324, 326, 391 ЦК України, ст. ст. 1, 7, 8 , пунктом 5розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, ст. ст. 19, 20, 55, 116, 122 ч. 5, 149 ч. 1, 152, пунктом 24 Прикінцевих та Перехідних положень ЗК України, ч. 1, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 56, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Антонюка Д. задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 30.05.2018 індексний номер 41350474 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 із припиненням речових прав щодо неї.

Усунути перешкоди власнику - державі в особі Київської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3224285600:06:003:0706 у Державному земельному кадастрі

Стягнути з ОСОБА_1 на користьКиївської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Заступник керівникаБілоцерківської окружноїпрокуратури Київськоїобласті АнтонюкД.,який подавпозов (09100, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 38-А).

Київська обласна військова адміністрація (м. Київ, площа. Лесі Українки 1).

Відповідач- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Третя особа - Державне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А)

Повне рішення складено 26.12.2024.

Суддя Н. М. Марущак