Ухвала

від 26.12.2024 по справі 357/17151/24

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 357/17151/24

Провадження № 2/379/560/24

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26 грудня 2024 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального закладу вищої освіти Київської обласної ради «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внесення плати за надання платної освітньої послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних,

У С Т А Н О В И В:

26.11.2024позивачКЗВОКОР «Академіямистецтв іменіПавла Чубинського» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внесення плати за надання платної освітньої послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

27.11.2024 суд постановив ухвалу, якою позовну заяву КЗВО КОР«Академія мистецтвімені ПавлаЧубинського» простягнення заборгованостіз внесенняплати занадання платноїосвітньої послугиз урахуванняміндексу інфляціїта трьохпроцентів річних направив до Таращанського районного суду Київської області для розгляду за підсудністю.

26.12.2024 справа надійшла до Таращанського районного суду Київської області.

Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

26.12.2024 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Невгаду О.В..

Дослідивши зміст указаної позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про необхідність її повернення позивачу на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовому вигляд і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст.58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 3 ст.58ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст.92ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У постанові ВС від 16.02.2022 року у справі № 554/7761/20 зроблено висновок, що: «дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав та обов`язків через, зокрема, свої органи управління.

Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Тобто, процесуальний закон визначає, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники.

Верховний Суд в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).

В ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 Верховний Суд вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

Тобто самопредставництво не може діяти на підставі довіреності, а тільки на статутних документах, а також пред`явленні документів, які підтверджують повноваження представника.

Так, з позовної заяви вбачається, що вона підписана ректором КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» Романчишиним В.Г., проте доказів, того, що він обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також доказів, які б дозволяли встановити обсяг його повноважень (статут, положення, трудовий договір (контракт) до позовної заяви не додано.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з положенням ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За наведенихобставин позовназаява КЗВОКОР «Академіямистецтв іменіПавла Чубинського» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості звнесення платиза наданняплатної освітньоїпослуги зурахуванням індексуінфляції татрьох процентіврічних підлягаєповерненню позивачу на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Суд зауважує, що таке повернення не порушує права позивача на доступ до суду, оскільки зумовлене недотриманням ним положень ЦПК України в частині вимог до оформлення позовної заяви та не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом (частина сьома статті 185 ЦПК).

На підставі наведеного та керуючись статтями 15, 19, 58, 60, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 274, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Комунального закладу вищої освіти Київської обласної ради «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з внесення плати за надання платної освітньої послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї документами повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст.185ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень її складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.12.2024.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Олександр НЕВГАД