Рішення

від 20.11.2024 по справі 185/331/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/331/24

Провадження № 2/536/799/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судового засідання Бегми С.А., представника позивача адвоката Маньковського В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчук в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

10 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Маньковський Володимир Петрович звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини від заробітку відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач і відповідач є батьками неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В 2015 році відповідачка покинула сина на позивача та стала влаштовувати власне життя. З того часу вона жодного разу дитину не відвідувала, не цікавилась життям сина, не приймала будь-якої участі в його вихованні, не проявляла до нього материнської турботи, не мала побачень з дитиною та взагалі не спілкувалась із ним. Їй байдужа доля її дитини, що свідчить про відсутність у відповідачки материнських почуттів до дитини.

Також вказано, що вже майже вісім років позивач один опікується сином, виховує його та матеріально забезпечує. З 2015 року син позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Батько виховує і забезпечує сина самостійно.

За наведених підстав, позивач вважає доцільним позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 відносно її неповнолітнього сина, оскільки остання проживає окремо від дитини, ухиляється від виконання батьківських обов`язків та стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12 березня 2024 року ухвалою судді відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2024 року цивільну справу №185/331/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів передано за підсудністю до Кременчуцького районного суду Полтавської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17 травня 2024 року головуючого суддю у справі №185/313/24 визначено Баранську Ж.О.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 травня 2024 року прийнято до розгляду цивільну справу №185/313/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 серпня 2024 року задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, а також зобов`язано надати висновок відповідно до вимог статті 19 Сімейного кодексу України щодо розв`язання спору. Також задоволено клопотання представника позивача адвоката Маньковського В.П. та залучено до участі у справі в якості третьої особи Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі №185/331/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Маньковський В.П. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час, дату і місце розгляду справи повідомлена належним чином ? засобами рекомендованого повідомлення поштового зв`язку, а також шляхом публікації оголошення на веб-сайті Кременчуцького районного суду Полтавської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. При цьому, відповідач не повідомила причини неявки, до суду не зверталася із заявою про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи служби у справах дітей Павлоградської міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи служби у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Представник третьої особи служби у справах дітей Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Рокитненською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області (актовий запис № 10), батьками якого є: мати ? ОСОБА_2 , батько ? ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою, наданою директором Павлоградського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад № 2» від 15.03.2022 року № 79, зазначено, що ОСОБА_1 , самостійно виховує сина, ОСОБА_3 , учня 6-А класу з 2015 року. Місце проживання мами не відомо.

Згідно з характеристикою учня 7-А класу, наданою директором Гімназії № 2 з дошкільним відділенням, зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчався в Гімназії № 2 з першого класу. Вказано, що саме батько завжди цікавиться успіхами дитини, допомагає в навчанні, постійно на зв`язку з класним керівником, регулярно відвідує батьківські збори та приділяє належну увагу вихованню сина.

Як вбачається з акту про фактичне проживання від 29 грудня 2023 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним з 2015 року в будинку проживає його неповнолітній син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Статтею 150 СК України встановлені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

У відповідності до ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст.158 Сімейного кодексу України за заявою батька дитини, органи опіки і піклування визначає спосіб участі у вихованні дитини та спілкування із нею того із батька хто проживає окремо.

Положеннями статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Рішенням Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області № 120 від 22 жовтня 2024 року затверджено висновок Служби у справах дітей виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про доцільність позбавлення батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58)

У статті 7 Сімейного кодексу України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; хронічно зловживають алкоголем або наркотиками; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в позові про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Суд виходить з того, що на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Водночас позбавлення батьківських прав батька щодо неповнолітньої дитини є крайнім заходом впливу.

Ураховуючи, що у матеріалах справи наявні достатні докази, які свідчать, що ОСОБА_2 на порушення вимог статті 150 Сімейного кодексу України свідомо не виконує обов`язки щодо виховання та розвитку дитини, нехтує його потребами та порушує права дитини на належне батьківське виховання, а саме: тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не проживає разом із дитиною та не цікавиться ним, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, відсутністю будь-якого інтересу до дитини.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з цим, відповідно до частини 3 статті 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов`язку утримувати дитину визначені статтею 181 Сімейного кодексу України за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (стаття 183 Сімейного кодексу України).

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 166 Сімейного кодексу України та статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено.

Оскільки відповідач не виконує у відношенні свого неповнолітнього сина, передбачені сімейним законодавством батьківські обов`язки по його утриманню, чим порушує права дитини на достатній рівень життя, тому суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2 аліменти на його утримання.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача у розмірі частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 10 січня 2024 року і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до статті 430 Цивільного процесуального кодексу України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 83, 89, 141, 263, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, Служба у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 10 січня 2024 року і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211,20 грн.

В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 95.

Третя особа - Служба у справах дітей Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області, місцезнаходження: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 14/23, каб. 401-403.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 4-А.

Третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, місцезнаходження: Полтавська обл., с. Омельник, вул. Центральна, буд. 66.

Повний текст рішення складено 29 листопада 2024 року.

СуддяЖ. О. Баранська