Справа № 541/4583/24
Провадження № 2/541/1619/2024
У Х В А Л А
25 грудня 2024 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Миргородської міської ради,
в с т а н о в и в :
До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява, яка оформлена з порушеннями вимог ст. 175 та 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні суперечить закону.
Суд звертає увагу, що справа позовного провадження характеризується наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.
Отже, передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, здійснення, яких є неможливим без судового втручання.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що відповідачами у справах спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Позивач по справі, відповідачем зазначила не територіальну громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а свою малолітню доньку ОСОБА_2 , законним представником якої є позивач. Як зазначає позивач у позовній заяві вона від свого імені та від імені малолітньої дочки ОСОБА_2 зверталася до приватного нотаріуса Карбана Є.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по 1/4 частці кожній.
В порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви доказів, а зі змісту позовної заяви вбачається, що в ній відсутні посилання на докази, які підтверджують наявність спору саме між позивачем та малолітньою дочкою ОСОБА_2 , яка б мала бути співпозивачем по справі.
Таким чином позивачу необхідно вирішити питання про визначення належного (належних) відповідача (відповідачів).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Крім того, відповідно до норм ЦПК України, зміст позовних вимог - це певна форма захисту порушеного права, яку просить позивач застосувати на його відновлення. Зміст позовних вимог повинен бути конкретизований. Позивач повинен подбати про обрання саме такого способу захисту своїх прав, який ґрунтуються на законі або договорі.
Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
За викладених обставин, суд, ураховуючи зазначені норми цивільного процесуального законодавства України, роз`яснює позивачу про необхідність конкретизувати позовні вимоги та надати суду оновлену позовну заяву із зазначенням конкретизованих позовних вимог, оскільки позивачем заявлено позовну вимогу про визнання за нею права власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , хоча після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частку зазначеного житлового будинку і при розгляді цієї позовної вимоги судом, залишиться не вирішеним питання, визнання прав власності на іншу 1/4 частку зазначеного житлового будинку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, в тому числі і в поданні доказів, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Суд звертає увагу, що подання доказів є обов`язком учасника справи і самостійне збирання (витребування) доказів судом без відповідного мотивованого клопотання сторони, діючим законодавством не передбачено.
Таким чином, позивачу необхідно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви відповідно до вимог ст. 175, ст. 177 ЦПК України та конкретизувати свої позовні вимоги.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Миргородської міської ради залишити без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.
Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. А. Морозовська
Суд | Миргородський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124071361 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Морозовська О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні