Ухвала

від 25.12.2024 по справі 711/8789/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8789/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКАТРЕЙДГРУП» про стягнення компенсації за невикористані відпустки,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом, сформованим у системі «Електронний суд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКАТРЕЙДГРУП» про стягнення компенсації за невикористані відпустки у розмірі 45714,56 грн,-

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/8789/24.

Ухвалою суду від 12.11.2024 указану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 125 Конституції України, ч. 1ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

Вирішуючи питання можливості розгляду позовної заяви Придніпровським районним судом міста Черкаси суд зауважує, що відповідно до частини 1статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З поданих матеріалів позовної заяви вбачається, що зазначена позовна заява не може бути прийнята до розгляду Придніпровським районним судом м. Черкаси та підлягає направленню за підсудністю за таких підстав.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Відповідно до правил загальної підсудності, які встановлені встатті 27 ЦПК України,позови дофізичної особипред`являються всуд зазареєстрованим увстановленому закономпорядку місцемїї проживанняабо перебування,якщо іншене передбаченозаконом. Позовидо юридичнихосіб пред`являютьсяв судза їхніммісцезнаходженням згідноз Єдинимдержавним реєстромюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Тобто, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Відповідно до позовної заяви місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичним місцем проживання позивачки ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_2 , на підтвердження якого додано копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1866 від 10.09.2018.

З метоюперевірки наданоїінформації дляз`ясування підсудностіподаної позовноїзаяви Придніпровськомурайонному судум.Черкаси судомздійснено запитдо Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, на що 25.11.2024 отримано відповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа у м. Черкаси з 04.08.2015 по 17.09.2019 за адресою: АДРЕСА_2 (знята з обліку 17.09.2019 з ознакою «вибув в інший район»), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . За даними ЄІБДВПО ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

За повідомленням Управління соціальної та ветеранської політики Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.12.2024 вбачається, що відповідно до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 04.02.2020 і по теперішній час, фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи обліковується за адресою: АДРЕСА_4 . Тож, указана адреса не належить до території Придніпровського району м. Черкаси.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України, якими також керується позивач при зверненні до суду, суддя вважає, що дана справа має бути розглянута за місцем проживання (перебування) позивача, а тому дана справа належить до юрисдикції Солом`янського районного суду міста Києва.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановленихЦПК.

За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

У рішенні ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України" суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи "Занд проти Австрії", зазначено, що термін "судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3ст. 31 ЦПК України).

Крім того, нормамистатті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене вище, вважаю, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКАТРЕЙДГРУП» про стягнення компенсації за невикористані відпустки має бути передана до Солом`янського районного суду міста Києва (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 27, 28, 30-32, 56, 187,353, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКАТРЕЙДГРУП» про стягнення компенсації за невикористані відпустки передати до Солом`янського районного суду міста Києва (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 25.12.2024.

Суддя: Н. М. Кондрацька