Рішення

від 26.12.2024 по справі 756/11929/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26.12.2024 Справа № 756/11929/23

Провадження № 2/756/726/24

Унікальний № 756/11929/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Приходько К.А.,

за участю:

представника позивача Марченко Т.В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «БЕСТ АЛЬТЕРНАТИВА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

15.09.2023 року позивач Дочірнє підприємство «БЕСТ АЛЬТЕРНАТИВА», через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь непогашену частину матеріальної шкоди заподіяної підприємству працівником у розмірі 47 029,25 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.12.1996 Дочірнє підприємство «БЕСТ АЛЬТЕРНАТИВА» зареєстровано, як юридичну особу, про що 19.10.2005 внесено запис в Єдиний державний реєстр за №10741200000011237.

Основним видом діяльності позивача є КВЕД - 10.41 виробництво олії та тваринних жирів. Крім того, позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами та неспеціалізованої оптової торгівлі.

16.02.2021 року відповідачку ОСОБА_1 прийнята до ДП «БЕСТ АЛЬТЕРНАТИВА» на посаду оператора.

Згідно з посадовою інструкцією - оператор з введення даних зобов`язаний, зокрема вчасно та правильно виписувати рахунки-фактури, видаткові накладні, товаротранспортні накладні, документи якості на продукцію під час постачання, вчасно та вірно вносити ціни на продукцію.

Також, цією інструкцією передбачена відповідальність оператора з введення даних, зокрема за завдані підприємству матеріальні збитки внаслідок дій чи бездіяльності відповідно до чинного законодавства України та оператор несе повну матеріальну відповідальність.

03.11.2021 року ОСОБА_1 як оператор з введення даних ДП «БЕСТ АЛЬТЕРНАТИВА», під підпис була ознайомлена з посадовими обов`язками оператора з введення даних а ЕОМ (ОМ), чинними документами системи управління та наказами підприємства, що підтверджується підписом останньої.

30.05.2023 року відповідачкою до Генерального директора ДП «БЕСТ АЛЬТЕРНАТИВА» ОСОБА_3 подано пояснювальну записку, що при виконанні посадових обов`язків нею було допущено помилку на порталі «Вчасно».

31.05.2023 року комісією було складено АКТ №31/05/01 фіксації відвантаження товару за зниженою ціною, відповідно до якого, оператором ОСОБА_1 до порталу «Вчасно» невірно внесені ціни на товари для відвантаження клієнту ТОВ «РОЗЕТКА.УА» результатом чого, при формуванні замовлення за період з 04.05.2023 року по 30.05.2023 року, було заниження цін на продукцію, наведену в Акті. Таким чином, підприємству нанесений фінансовий збиток на загальну суму 48 733,95 грн.

У заключенні Акту зазначено, що сума збитків підлягає вирахуванню з винних осіб згідно чинного законодавства. Відповідач, як оператор, під підпис була ознайомлена з цим Актом, що підтверджується підписом останньої.

02.06.2023 року відповідачкою до Генерального директора ДП «БЕСТ АЛЬТЕРНАТИВА» ОСОБА_3 подано заяву з проханням щомісячного вирахування із заробітної плати останньої у розмірі 20% для погашення боргу, що виник внаслідок неправильного внесення цін до порталу «Вчасно» при відвантаженні товару ТОВ «РОЗЕТКА.УА».

Крім цього, відповідачкою систематично не виконувалися функціональні обов`язки оператора із введення даних, що призвело до збитків підприємству, що підтверджується доповідними від 15.06.2023 та 16.06.2023.

30.06.2023 року відповідачка була звільнена за власним бажанням із займаної посади оператора з введення даних до ДП «Бест Альтернатива», згідно з наказом № 38-К «Про звільнення».

ОСОБА_1 виплачено всі види нарахування, по заробітній платі за травень та червень 2023 року, які отримані нею під підпис 30.06.2023 року.

За травень і червень 2023 року із заробітної плати відповідачки, було утримано 1 704,7 грн. на погашення матеріальної шкоди, заборгованість відповідачки за заподіяну нею шкоду позивачу у розмірі 47 029,25 грн., внаслідок неналежного виконання функціональних обов`язків оператора з введення даних не відшкодована. Після звільнення зазначену шкоду ОСОБА_1 добровільно відшкодувати не погоджується.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь непогашену частину матеріальної шкоди у розмірі 47 029,25 грн. та судові витрати.

У відзиві відповідачка заперечу чує проти позовних вимог повністю. Зазначає, що з 16.02.2021 і до 0.11.2021 без посадової інструкції, до звільнення без трудового договору. Разом з тим, вона заперечує щодо ознайомлення та підписання саме цієї інструкції, оскільки її підпис наявний тільки на останній сторінці, інші сторінки було змінено.

Щодо зменшення ціни товару, то відповідачка виконувала усну вказівку комерційного директора ОСОБА_4 , самостійно такі рішення нею ніколи не приймалися.

Пояснювальна записка 30.05.2023 року була складена під тиском керівника та в заяві від 02.06.2023 не зазначено суму заборгованості, яка була визнана відповідачкою. Також, Акт 31/05/01, відповідачкою було підписано під тиском, приниженням та залякуванням, після чого ОСОБА_1 було подано заву до поліції.

Також, не надано належних доказів щодо вартості професійної правничої допомоги.

В зв`язку з вищезазначеним, просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив представниця позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві. Зазначила, що якщо працівник приймається на роботу за наказом, незалежно від наявності підписаного сторонами трудового договору у вигляді окремого документа, трудовий договір, як угода між сторонами існує в будь-якому разі. Водночас ч. 3 ст. 24 КЗпП не передбачає обов`язковості укладання трудового договору як окремого документа з усіма працівниками.

Під підстави для обов`язково укладення письмового трудового договору Відповідачка не підпадала та не наполягала при прийнятті на роботу на укладенні письмового трудового договору. Таким чином, працівницю ОСОБА_1 було допущено до виконання роботи на посаді оператора на підставі наказу №4-К «Про прийняття на роботу» від 16.02.2021 року.

Також відповідачка не надала жодних доказів на підтвердження її доводів про зміну позивачем інших сторінок посадової інструкції, окрім останньої.

Звертають увагу суду, що на думку позивача відповідачка звернулася до поліції через 19 днів після неправильного введення цін до програми «Вчасно» задля уникнення відповідальності за заподіяну шкоду.

Також, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми у розмірі 13 000 грн., тому адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару.

В судовому засіданні представниця позивача просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідачки та відповідачка в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16.02.2021 ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ДП «Бест Альтернатива» на посаду оператора (а.с.12)

02.11.2021 ОСОБА_1 ознайомлена з посадовою інструкцією оператора ПК із введенн даних (а.с.17-20).

Згідно Акту №31/05/01 від 31.05.2021, зафіксовано, що прайс-лист на товари були невірно внесені на портал «ВЧАСНО» оператором ОСОБА_1 , внаслідок чого за період з 04.05..2023 по 30.05.2023 ціни були занижені на ряд продукції на загальну суму 48 733,95 грн. При цьому, комерційний директор ОСОБА_4 не вносила зміни цін в 1С при затвердженні прайсу нових цін, що призвело до помилок у видаткових накладних. У зв`язку з чим не було можливості перевірити правильність цін на порталі «ВЧАСНО» з затвердженими в 1С.

Згідно з положеннями статті 139 КЗпП України працівники зобов?язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким. укладено трудовий договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов?язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Випадки повної матеріальної відповідальності визначені статтею 134 КЗпП України, законодавства матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов?язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов?язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на

іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством;

10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом вважає, що Відповідач має нести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, оскільки наявна одна з підстав, відповідно до статті 134 КЗпП України, а саме: відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов?язків.

Так, згідно з пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N? 14 від 29.12.1992 року, відповідно до п.6 ст. 134 КпП матеріальна відповідальність в повному розмірі покладається на працівника у випадках, передбачених окремими законодавчими актами. За чинним законодавством така відповідальність може бути покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну: перевитратою пального на автомобільному транспорті, розкраданням, знищенням (зіпсуттям), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей; витратами підприємства, установи, організації на навчання у вищому навчальному закладі молодого фахівця в разі його звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни чи за власним бажанням без поважних причин протягом трьох років з часу прийняття на роботу за направленням.

У посадовій інструкції оператора з введення даних визначено, що оператор несе повну матеріальну відповідальність ( п.4.7 Інструкції).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачем неправильно введено дані щодо вартості товару до видаткових накладних у зв`язку зі зміною ціни.

Відповідно до ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відповідно до ст.138 КЗпП України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.130 КЗпП України визначено, умовою настання матеріально-правової відповідальності працівника є протиправність його дій (бездіяльності).

Позивачем не надано суду доказів, які б вказували на те, що відповідачка як оператор ПК була обізнана про зміну ціни на товар, визначений у спірних накладних, що обов`язок по фіксації таких змін входить до її посадових обов`язків, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що доказів протиправності дій відповідачки суду не надано, у зв`язку з чим заявлені у справі вимоги задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на заяву відповідачки, в якій вона визнає ці порушення і на те, що певний час з її зарплати проводились відрахування, не впливають на висновки суду, що викладені вище і не є підставою для покладення на неї обов`язку по відшкодуванню шкоди в повному обсязі судовим рішенням.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «БЕСТ АЛЬТЕРНАТИВА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.12.2024

Суддя: А.М.Майбоженко