Рішення

від 05.12.2024 по справі 756/998/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

05.12.2024 Справа № 756/998/24

Провадження № 2/756/1854/24

Справа № 756/998/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О.,

представника відповідача - Трунова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДжіЕрСі» про стягнення заборгованості із заробітної плати,

в с т а н о в и в:

22.01.2024 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ТОВ «ДжіЕрСі» заборгованість із заробітної плати в розмірі 508912,34 грн.

Позов обґрунтований тим, що з 07.07.2020 по 20.11.2023 позивач знаходилась у трудових відносинах з ТОВ «ДжіЕрСі» (до 31.07.2023 іменувалось «ХедХантер»), обіймала посаду фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку. 20.11.2023 позивач буда звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. За час роботи позивачу нараховано, але не виплачено заробітну плату в розмірі 508912,34 грн. за період з 01.09.2022 до 20.11.2023. При звільненні позивачу не було надано довідку про належні до виплати суми. Однак, перед звільненням, 12.09.2023 р. на свою корпоративну електронну пошту позивач отримала лист від заступника головного бухгалтера ОСОБА_3 з вкладенням, що підтверджує суму заборгованості із заробітної плати, з вересня 2022 по вересень 2023 у розмірі 473638,00 грн. та компенсація за невикористані відпустки 73330,68 грн. Вказаний розрахунок повністю співпадає із розрахунком позивача із заборгованості по заробітній платі. Натомість, відповідач виплатив позивачу заробітну плату лише у розмірі 38056,34 грн. Тому, сума заборгованості із заробітної плати складає 435581,66 грн. та компенсація за невикористані відпустки - 73330,68 грн., а всього 508 912,34 грн. У зв`язку із порушенням права позивача на оплату праці, просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Ухвалою суду від 26.01.2024 р. відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19.03.2024 р.

30.01.2024 р. до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач позов не визнав. Зазначив, що з наданої позивачем виписки по картковому рахунку слідує, що відповідач щомісяця проводив розрахунки з позивачем у повному обсязі. В день звільнення відповідач сформував і надав позивачу Повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, табельний номер 000000174. Оклад позивача складав 20 000,00 грн. щомісячно. Так, позивачем відпрацьовано 14 днів і нараховано оклад 12727,27 грн. та 13345,21 грн. компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, що разом складає 26072,48 грн. З вказаної суми було відраховано 4693,05 грн. ПДФО та 391,09 грн. військового збору, виплата склала 20988,34 грн. Вказана сума була виплачена 20.11.2023 р. Також зазначає, що частина транзакцій, на якій посилається позивач у виписці по рахунку, проводились не відповідачем і не мають відношення до заробітної плати.

19.03.2024 р. підготовче засідання відкладено у зв`язку з неявкою представника позивача, наступне засідання призначено на 14.05.2024 р.

14.05.2024 р. від позивача надійшла заява про виклик свідків та долучення додаткових доказів.

14.05.2024 р. судом задоволено клопотання позивача про долучення доказів, відмовлено у клопотанні про допит свідків та оголошено перерву для ознайомлення представника відповідача з додатковими документами, до 25.06.2024 р.

27.05.2024 р. від відповідача надійшли письмові пояснення з клопотанням про долучення додаткових доказів.

15.06.2024 р. та 17.06.2024 р. надійшло клопотання позивача про долучення додаткових доказів.

25.06.2024 р. підготовче засідання відкладено на 05.09.2024 р.

03.09.2024 р. надійшло клопотання від позивача про долучення додаткових доказів.

05.09.2024 р. судове засідання не відбулось через відсутність в суді електропостачання, наступне засідання призначено на 29.10.2024 р.

17.09.2024 р. надійшли заперечення від відповідача на клопотання позивача про долучення додаткових доказів.

29.10.2024 р. судом ухвалено закрити підготовче провадження, додаткові докази сторін долучено до справи, призначено розгляд справи на 05.12.2024 р.

В судове засідання 05.12.2024 р. позивач і її представник не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі, позов підтримує.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених відзиві.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що з 07.07.2020 по 20.11.2023 позивач знаходилась у трудових відносинах з ТОВ «ДжіЕрСі» (до 31.07.2023 іменувалось «ХедХантер»), обіймала посаду фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку.

Так, наказом від 30.06.2020 р. № 34/ос позивача прийнято на роботу з окладом згідно штатного розпису, встановлено дистанційну роботу у поєднанні з роботою в офісі.

Відповідно до штатного розпису, затвердженого 01.01.2021 р., посадовий оклад фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку складав 20 000,00 грн.

У Табелях обліку використання робочого часу за 2022 та 2023 роки вказано, що позивач мала восьмигодинний робочий день.

Згідно з Наказом від 06.11.2023 р. № 69/ос, з 20.11.2023 позивач буда звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до Повідомлення про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, табельний номер 0000000174, до виплати ОСОБА_1 станом на 20.11.2023 р. нараховано 20988,34 грн., з яких: 12727,27 грн. заробітної плати за 14 відпрацьованих днів, 13345,21 грн. компенсації за 22 дні невикористаних відпусток, утримано 4693,05 грн. ПДФО та 391,09 грн. військового збору.

Сума заробітної плати 20988,34 грн. виплачена позивачу 20.11.2023 р., що підтверджено наданими позивачем Розрахунком та Історією по рахунку.

Періоди відпусток позивача зазначені у особовій картці працівника.

Відповідно до наданої позивачем Історії по картковому рахунку з 01.09.2022 по 23.09.2023, а також Розрахунку заборгованості, щомісячно за оспорюваний період позивачу виплачувалась заробітна плата: 30.09.22 - 8050,00 грн., 07.10 - 8625,58 грн., 21.10 - 3833,33 грн., 18.11 - 8871,86 грн., 02.12 - 8050 грн., 16.12 - 8723,95 грн., 23.12.22 - 8050 грн., 13.01 - 2000,00 грн., 26.01 - 6745,72 грн., 01.02 - 5629,09 грн., 28.02 - 9660,00 грн., 01.03 - 8855,00 грн., 07.03 - 7245,00 грн., 29.03.23 - 4405,66 грн. аванс, 06.04.23 - 2676,10 грн. (лікарняний), 07.04 - 9470,44 грн., 21.04 - 8473,69 грн., 05.05 - 7626,31 грн., 23.05 - 7381,98 грн. 02.06 - 7626,31 грн., 22.06 - 8050 грн., 17.07 - 11924,46 грн., 21.07 - 3833,33 грн., 08.08 - 8433,34 грн., 22.08 - 7700 грн., 07.09 - 12975,18 грн.

Також, у Історії по рахунку містяться відомості про інші надходження без призначення платежу та від інших платників.

Відповідно до Розрахунку заборгованості, наданого позивачем, з вересня 2022 по вересень 2023 заборгованість складає: 473638,00 грн. - заробітної плати та 73330,68 грн. -компенсація за невикористані відпустки

У копії електронного листа від «Горбатенко Юлія» на адресу «Ася Воробйова» від 10.10.2023 р. міститься розпис виплат по місяцях з 09.2022 по 08.2023, зокрема вказано, що виплачувалась офіційна заробітна плата за вересень: 30.09 - 8050,00 грн. аванс, 07.10 - 8625,58 грн. залишок невиплаченого 14437,00 грн.; за жовтень: 21.10 - 3833,33 грн. аванс, 18.11 - 8871,86 грн., залишок невиплаченого 36175,00 грн.; за листопад: 02.12 - 8050 грн. аванс, 16.12 - 8723,95 грн., залишок невиплаченого 40766,00 грн.; за грудень: 23.12 - 8050 грн. аванс, 13.01 - 2000,00 грн., 26.01 - 6745,72 грн., залишок невиплаченого 44204 грн.; за січень: 01.02 - 5629,09 грн. аванс, 28.02 - 9660,00 грн., залишок невиплаченого 44099; за лютий: 01.03 - 8855,00 грн. аванс, 07.03 - 7245,00 грн., залишок невиплаченого 53900 грн.; за березень: 29.03 - 4405,66 грн. аванс, 06.04 - 2676,10 грн. - лікарняний, 07.04 - 9470,44 грн., залишок невиплаченого 45802 грн.; за квітень: 21.04 - 8473,69 грн. аванс, 05.05 - 7626,31 грн., залишок невиплаченого 48900 грн.; за травень: 23.05 - 7381,98 грн. аванс, 02.06 - 7626,31 грн., залишок невиплаченого 41780 грн.; за червень: 22.06 - 8050 грн. аванс, 17.07 - 11924,46 грн., залишок невиплаченого 55451 грн.; за липень: 21.07 - 3833,33 грн. аванс, 08.08 - 8433,34 грн., залишок невиплаченого 21765 грн.; за серпень: 22.08 - 7700 грн. аванс, 07.09 - 12975,18 грн., залишок невиплаченого 33796 грн. У листі вказано, що мали місце також інші виплати, які були неофіційними.

Згідно з копією електронного листа від ОСОБА_2 20.11.2023 р., адресованого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , заявник повідомила про прийняття рішення про звільнення за власним бажанням та просила надати розрахунок заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористані відпустки. Зазначила, що компанія щомісяця виплачує їй 16000,00 грн. Просила зафіксувати загальну суму боргу, з 20.09.2023, яка була виплачена від загальної суми боргу - 473638 грн. та 73330,68 грн. відпускних.

Згідно з копією електронного листа від користувача ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 - заступник головного бухгалтера, 20.11.2023 повідомлено, що загальна сума до виплати складає 20988,34 грн. Станом на 20.11.2023 загальна сума заборгованості складає 529900,68 грн., залишок заборгованості складає 508912,34 грн.

Відповідно до наданого позивачем Висновку експерта за результатами комп?ютерно-технічної експертизи від 29.07.2024 р. № 10388, виконаного судовим експертом Усковим К.Ю., листи від відправників ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 20.11.2023, 12.09.2023, 14.07.2023 і ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 10.10.2023 , 16.08.2023 на поштові скриньки ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , резервні копії яких надані на дослідження, ознак внесення змін не містять і з моменту отримання до поштової скриньки ймовірніше за все змінам не піддавались.

12.06.2024 р. за заявою ОСОБА_1 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 175 КК України за фактом невиплати заробітної плати з вересня 2022 по вересень 2023 р., та розпочате досудове розслідування, що підтверджено Витягом з ЄРДР.

Відповідно до встановлених правовідносин, суд керується такими нормами права.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

На підставі ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно зі ст. 97 КЗпП України, конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

У статті 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Оцінка доказів і мотиви суду.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із даних Розрахунку заборгованості, Позивач наполягає на тому, що у вересні, жовтні, листопаді, грудні, січні її заробітна плата мала складати 75000,00 грн. на місяць, у лютому - 67388,00 грн., у березні - 75000,00 грн., у квітні - 69354,00 грн. та 75000,00 грн., у травні - 72562,00 грн., у червні 88426,00 грн., у липні - 39031,00 грн., у серпні і вересні - 57471,00 грн. Крім того, позивач вказує, що інші виплати по її картковому рахунку також були частиною заробітної плати.

Також, позивач посилається на електронне листування, зокрема із заступником головного бухгалтера відповідача ОСОБА_3 , у якому підтверджено наявність заборгованості.

Надаючи оцінку таким доводам позову, суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оплату праці», статей 94, 97 КЗпП України, розмір заробітної плати встановлюється роботодавцем та виплачується відповідно до умов трудового договору.

Судом встановлено, що посадовий оклад позивача за оспорюваний період складав 20 000,00 грн., що підтверджено штатним розписом, затвердженим роботодавцем.

Історія по картковому рахунку свідчить, що заробітна плата виплачувалась позивачу систематично виходячи з встановленого розміру посадового окладу, з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

У день звільнення 20.11.2023 р. з позивачем проведено розрахунок в повному обсязі по заробітній платі і дням невикористаних відпусток, сума до виплати склала 20988,34 грн.

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на заявлений нею розмір заборгованості по заробітній платі, оскільки він не узгоджується із розміром встановленого їй посадового окладу, а доказів того, що умовами трудового договору, або іншими локальними актами роботодавця, були передбачені інші заохочувальні або компенсаційні виплати, суду не надано.

Так само, суд не приймає до уваги електронне листування на підтвердження заборгованості, оскільки вказані у електронному листі суми заборгованості нічим не обґрунтовані, їх походження не підтверджено.

Таким чином, позивачем не було доведено наявність у відповідача заборгованості по заробітній платі, натомість з досліджених доказів слідує, що заробітна плата позивачу виплачувалась відповідно до умов трудового договору, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне рішення складене 26.12.2024 р.

Суддя Є.В. Діденко