Ухвала

від 09.12.2024 по справі 757/56606/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56606/24-к

пр. 1-кс-48073/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42023000000002050 від 28.12.2023,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023000000002050 від 28.12.2023, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 28.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A73 56», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 ;

- ноутбук марки «Lenovo», серійний номер PR3Z5RDR.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Підставою для накладення арешту на майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказами вчинення злочину із наведених у клопотанні обставин.

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023000000002050 від 28.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що на території України створене та функціонує злочинне угрупування, яке налагодило фінансовий механізм, спрямований на протиправне постачання на митну територію України товарів з ухиленням від сплати митних платежів у повному обсязі, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди Державному бюджету України.

Так, ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» (код 30650109) спеціалізується на ввезенні на митну територію України промислових «виробів з чорного металу» (гвинти, болти, гайки, заклепки тощо).

За результатами здійсненого аналізу зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» встановлено, що у період часу з 01.01.2022 по теперішній час, представниками товариства оформлено понад 180 вантажно-митних декларацій в митному режимі «імпорт», предметом яких було постачання на митну територію України промислових «виробів з чорного металу».

При цьому, під час проходження митних формальностей у ході здійснення імпортних операцій, представники ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» подало до митних органів завідомо неправдиві відомості щодо країни походження та виробника товару, його вартості та технічних характеристик, що дозволило представникам вищевказаного товариства використовувати так звану схему «прикриття товару» і ухилитись від сплати мита, у тому числі антидемпінгового.

Так, відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-465/2020/4411-03 від 21.09.2020 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» розмір антидемпінгового мита визначено на рівні від 31% до 65%, в залежності від коду УКТЗЕД.

Таким чином, протиправний механізм полягає у підміні документів країни походження з Китаю на Малайзію, оскільки на товар за кодом УКТЗЕД 7318, походженням з Малайзії відсутнє антидемпінгове мито, а на товар з Китаю нараховується антидемпінгове мито у розмірі від 19,75% до 65%, що спричинило недоотримання платежів в особливо великих розмірах.

Разом з цим, під час аналізу товарно-супровідних документів, наданих представниками ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» до митного оформлення виявлено ряд підроблених сертифікатів про походження товарів, нібито виданих торгово-промисловою палатою Малайзії, у яких виробниками продукції зазначались наступні компанії: «Xuch Industry (M) Sdn Bhd», «Winbest Industries Sdn Bhd», «Meda Zz Enterprise», «Centrina United Sdn Bhd», в той час, як згадані підприємства взагалі зазначену продукцію не виробляють.

Крім того, в ході аналізу інформації, отриманої від Державної митної служби України встановлено, що ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» при митному оформленні сталевих кріплень товарної позиції 7318 згідно з УКТЗЕД заявленою країною походження «Малайзія» подало наступні сертифікати про походження товару:

- № MCCM H 23074 від 18.10.2022 (МД № 209170/2022/94959 від 02.12.2022);

- № MCCM M 92299 від 12.10.2023 (МД № UA209170/2024/4749 від 19.01.2024);

- № MCCM M 92317 від 27.10.2023 (МД № UA 209170/2024/764 від 04.01.2024);

- № MCCM M 92321 від 27.10.2023 (МД № UA209170/2024/1282 від 06.01.2024);

- № MCCM M 095013 від 17.11.2023 (МД № UA209170/2024/7864 від 29.01.2024);

- № MCCM M 096956 від 06.12.2023 (МД № UA209170/2024/8734 від 31.01.2024);

- № MCCMM 4433 від 02.11.2022 (№ UA209170/2022/99155 від 14.12.2022);

- № MCCMM 4432 від 02.11.2022 (МД № UA209170/2023/7729 від 03.02.2023);

- № MCCMM 4441 від 15.02.2023 (МД № UA209170/2023/21603 від 20.03.2023).

Водночас, вищевказані сертифікати про походження митним органом Малайзії, а також Малайською торгово-промисловою палатою не оформлялись та не видавались.

Таким чином, службові особи ТОВ «Фірма «Техніка Монтажу» при оформленні вантажно-митних декларацій щодо постачання на територію України промислових «виробів з чорного металу», шляхом використання завідомо підроблених офіційних документів - сертифікатів про походження товару, ухилилось від сплати антидемпінгових платежів, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди Державному бюджету України.

Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

19.11.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

28.11.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно:

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A73 56», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 ;

- ноутбук марки «Lenovo», серійний номер PR3Z5RDR.

З метою унеможливлення подальшого вчинення незаконних дій, а також з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно.

Прокурор направив на адресу суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна, його представника на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, обшук було проведено 28.11.2024 року та в подальшому 29.11.2024 року прокурор направив зазначене клопотання до суду.

При цьому, слідчий суддя приймає до уваги, що інформація яка міститься у вказаних мобільних телефонах має значення для кримінального провадження, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 28.11.2024 за адресою АДРЕСА_1 , оскільки таке майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 42023000000002050 від 28.12.2023, арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 28.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A73 56», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 ;

- ноутбук марки «Lenovo», серійний номер PR3Z5RDR.Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1