Ухвала

від 18.12.2024 по справі 757/58191/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

757/58191/24-к

1-кс-49397/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання начальника першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62024100110000037 від 28.02.2024,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання начальника першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 05.12.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Iphone» model A1778 НОМЕР_2, (c/n НОМЕР_3);

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Iphone 14 Plus» з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»;

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Redmi» model M2004J19Q з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»;

- блокнот чорного кольору з рукописними записами, що належить ОСОБА_4 ;

- 11 (одинадцять) аркушів з друкованим кольоровим текстом з написами «Доход» - «Расход» та таблицями з розрахунками.

У судове засідання слідчий/прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор у кримінальному провадженні подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.

З матеріалів клопотання убачається, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100110000037 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження досліджуються обставини можливої розтрати службовими особами АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» (код ЄДРПОУ 14307699, далі - АТ «АРТЕМ»), за попередньою змовою групою осіб зі службовими особами ТОВ «ВВК» (код ЄДРПОУ 25480811), ТОВ «ІНТЕР-ПРОЕКТ 2014» (код ЄДРПОУ 39084156) коштів виділених для потреб оборони на закупівлю комплектів порохових зарядів.

У клопотанні зазначено, що з листа Національного банку України № 25-0008/3608/БТ від 16.01.2024, за результатами безвиїзного нагляду за АТ «МОТОР-БАНК» вбачається, що між АТ «АРТЕМ» та ТОВ «ВВК» укладено договори № 044-160/2022 від 01.06.2022 та № 51-23 від 14.02.2023. На підставі вказаних договорів АТ «АРТЕМ», в якості попередньої оплати за комплекти зарядів, перераховано на користь ТОВ «ВВК» грошові кошти у сумі понад 69 000 000 грн. При цьому, ТОВ «ВВК» на час підписання указаних договорів з АТ «АРТЕМ» не мало порохових зарядів для виробництва достатньої кількості комплектів зарядів та не є їх виробником. Частину з отриманих від АТ «АРТЕМ» грошових коштів, у сумі близько 3,9 млн грн, ТОВ «ВВК» було перераховано на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство хімічних продуктів» (ЄДРПОУ 14015318) як оплата за виробництво комплектів зарядів, яке безпосередньо здійснює їх виготовлення. Інша частина отриманих від АТ «АРТЕМ» коштів перерахована на користь фізичних та юридичних осіб в якості: повернення/надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги; сплати за юридичні та бухгалтерські послуги; сплати за комп`ютерні послуги, тощо; на користь громадянина України ОСОБА_5 у сумі 50 000 000 грн за 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «ІНТЕР-ПРОЕКТ 2014» (ЄДРПОУ 39084156), яка в грошовому еквіваленті становить 2 000 грн. У свою чергу, ОСОБА_5 отримані від ТОВ «ВВК» кошти з рахунку, відкритому в АТ «МОТОР-БАНК», перерахував на власні рахунки в АТ «ОЩАДБАНК», АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «КБ «ГЛОБУС», ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» та зняв їх готівкою. Під час дослідження руху коштів на банківських рахунках ТОВ «ВВК» (ЄДРПОУ 25480811) починаючи з 01.01.2015 по теперішній час встановлено відсутність інформації щодо фінансових операцій, пов`язаних із купівлею порохових зарядів.

Прокурор зазначає, що відтак можна дійти висновку, що ТОВ «ВВК» станом на дату підписання договору не має порохових зарядів для виробництва достатньої кількості комплектів зарядів та не є їх виробником. З метою забезпечення достатнього обсягу сировини для виготовлення зарядів БТРП за специфікацією № 2 від 26.06.2023 до договору №51-23, «ТОВ ВВК» 22.06.2023 викупило 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ІНТЕР-ПРОЕКТ 2014», що дозволило компанії на законних підставах використовувати у власному виробництві порохові заряди, які знаходяться на балансі капіталі ТОВ «ІНТЕР-ПРОЕКТ 2014». Однак, у фінансових звітностях ТОВ «ІНТЕР-ПРОЕКТ 2014» станом на 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 відсутні відомості про наявність на балансі порохових зарядів. Таким чином, ТОВ «ВВК» перераховує 50 млн. грн за частку у ТОВ «ІНТЕР-ПРОЕКТ 2014», (яка в грошовому еквіваленті становить 2 000 грн) на рахунок фізичної особи - ОСОБА_5 , який в свою чергу перераховує ці кошти на власні рахунки та знімає готівкою.Зважаючи на це, існують ризики використання ТОВ «ВВК» державних коштів не за цільовим призначенням.

Крім цього, досудовим розслідуванням установлено, що засновником та кінцевим бенефіціаром ТОВ «ВВК», (код ЄДРПОУ 25480811) та ТОВ «ІНТЕР-ПРОЕКТ 2014», (код ЄДРПОУ 39084156) є громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 08.11.2024 у справі № 757/52343/24-к, від 08.11.2024 у справі № 757/52352/24-к надано дозвіл на проведення обшуку в квартирах, що за адресою: АДРЕСА_1 (об`єднані в одну квартиру) за місцем проживання ОСОБА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 .

У ході проведеного обшуку 05.12.2024 у квартирах, що за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , виявлено та вилучено:

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Iphone» model A1778 НОМЕР_2, (c/n НОМЕР_3);

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Iphone 14 Plus» з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»;

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Redmi» model M2004J19Q з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»;

- блокнот чорного кольору з рукописними записами, що належить ОСОБА_4 ;

- 11 (одинадцять) аркушів з друкованим кольоровим текстом з написами «Доход» - «Расход» та таблицями з розрахунками.

Постановою слідчого від 05.12.2024 вищевказані речі визнані речовим доказом.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, у випадку передбаченому частиною третьою статті 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частини другої статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Арешт з метою забезпечення речових доказів по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, яке вилучено під час проведення обшуку 05.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження і, таким чином, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 05.12.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Iphone» model A1778 НОМЕР_2, (c/n НОМЕР_3);

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Iphone 14 Plus» з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»;

- мобільний термінал ОСОБА_4 марки «Redmi» model M2004J19Q з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар»;

- блокнот чорного кольору з рукописними записами, що належить ОСОБА_4 ;

- 11 (одинадцять) аркушів з друкованим кольоровим текстом з написами «Доход» - «Расход» та таблицями з розрахунками.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1