Рішення

від 17.12.2024 по справі 151/550/24

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/550/24

Провадження №2/151/190/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2024 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю :

секретаря судових засідань Бондаренко В.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Страшка О.В.

представника третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою. Позов обґрунтовано тим, що 14 листопада 2013 року між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачкою не склалося та рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 24 червня 2015 року шлюб між ними розірвано. З 2017 року і до цього часу відповідачка взагалі не спілкується з дитиною та участі у вихованні дитини не приймає, має іншу сім`ю. ОСОБА_3 ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом його здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти - створились умови, які шкодять інтересам сина. Відповідачка покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання сина вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Дитина знаходиться на повному його утриманні, він самостійно піклується про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та стягнути аліменти на утримання сина.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що після розірвання шлюбу у 2017 році дружина залишила їх із сином у будинку його батьків у с.Тартак, де до цього часу проживали усі разом. Вихованням сина після цього фактично він займається самостійно, вона не підтримує сина, не спілкується із ним, не бере участі у його вихованні та утриманні. На даний час вона має іншу сім`ю і виїхала на постійне місце проживання у Польщу. Зазначив, що син одразу ходив у дитячий садочок у с.Тартак та відвідував ОСОБА_5 школу до 4 класу, а потім він перевів його у ліцей селища Чечельник, де на даний час проживає у квартирі з цивільною дружиною та її донькою. Після чого почав розповідати, що син відвідував садочок та школу до 4 класу не у ОСОБА_5 , а що він возив його щодня у дитячий садочок та школу с.Стратіївка, з надією на те, що це буде сприяти спілкуванню матері із сином і лише у 4 клас перевіс сина до Чечельницького ліцею. Враховуючи те, що мати зовсім не бере участі у вихованні сина просить позбавити відповідачку батьківських прав та стягнути на його користь аліменти на утримання сина.

Представник позивача, адвокат Страшок О.В. у судовому засіданні пояснив, що вихованням дитини займається тільки батько, мати ніякої участі у вихованні сина не приймає, не спілкується та нічим не допомагає. Крім того, звертав увагу суду, що висновок виконавчого комітету Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про недоцільність позбавлення відповідачки батьківських прав не є вірним та просив позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, особисто подавши до канцелярії суду у день розгляду справи заяву про розгляд справи у її відсутності. У заяві зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти позбавлення її батьківських прав відносно сина не заперечує, так як після розірвання шлюбу син проживає з батьком, участь у його вихованні приймає лише батько, тому, що вона фактично проживає за кордоном, участі у вихованні дитини не приймає взагалі, не цікавиться його життям, оскільки має другу сім`ю, проживає з чоловіком ОСОБА_6 та їх спільним сином, з якими у 2024 році виїхали на постійне місце проживання в республіку Польща.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - служби у справах дітей Чечельницької селищної ради Стрельчук Л.П. заперечила проти задоволення позову та пояснила, що рішенням комісії було вирішено надати висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , так як вони не вбачають ухилення матері від виконання батьківських обов`язків по вихованню сина, а матері на засіданні рекомендували більше уваги приділяти сину. Звернула увагу суду на те, що ними також була врахована характеристика видана Стратіївським старостинським округом Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №27 від 16.01.2024, згідно якої ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_1 , перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , має двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сім`я проживає у придбаному будинку за рахунок неофіційних заробітків та доходів від підсобного господарства. ОСОБА_3 офіційно не працює, проте веде здоровий спосіб життя, за час проживання на території старостинського округу зарекомендувала себе з позитивної сторони, до адміністративної відповідальності по лінії сільської ради не притягувалася. Також звернула увагу суду, що ними ОСОБА_1 було помилково видано рішення виконавчого комітету Чечельнцької селищної ради від 24 січня 2024 року у якому помилково вказано про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, на що було звернуто увагу при отриманні копії позовної заяви, після чого суду надано вірний висновок без допущеної описки, про недоцільність позбавлення її батьківських прав.

У присутності практикуючого психолога КУ"Чечельницькийселищний центрсоціальних служб"Чечельницької селищноїради ОСОБА_9 ,було з`ясованодумку малолітнього ОСОБА_4 , якому у цьому році виповнилося 10 років, щодо позбавлення матері батьківських прав, на що останній зазначив, що не заперечує щоб маму позбавили батьківських прав, бо так для них з батьком буде краще. Пояснив, що мама з ними не проживає, не спілкується, давно її не бачив. До школи та у садочок ходив завжди у Чечельнику, іншої школи, однокласників та вчителів не знає.

Суд, вислухавши учасників справи, свідків, малолітнього ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом установлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 06 травня 2014 року виконавчим комітетом Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, про що 06 травня 2014 року складено відповідний актовий запис №07. (а.с.9)

Відповідно до копії рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 24.06.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , який зареєстрований 14 листопада 2013 року виконавчим комітетом Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області по актовому запису № 20 - розірвано. (а.с.8)

Відповідно до актового запису про шлюб ОСОБА_10 при реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 у 2016 році змінила прізвище ОСОБА_11 на ОСОБА_12 .

Згідно довідки виданої Чечельницькою селищною радою Гайсинського району Вінницької області №374 від 05.02.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_2 до складу сім`ї входять : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та батько ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.7)

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 16.01.2024 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає в АДРЕСА_2 разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Умови проживання відповідають вимогам. В будинку чисто, затишно, наготовлена їжа, є запас продуктів харчування та змінний сезонний одяг. Дитина має власну кімнату, ліжко, письмовий стіл, шафу, забезпечений гаджетами.(а.с.47)

Як вбачається із трудової книжки НОМЕР_1 виданої 27.09.2011 ОСОБА_1 працює продавцем продовольчих товарів.(а.с.21)

Згідно характеристики ФОП ОСОБА_13 , ОСОБА_1 (позивач), 1992 року народження обіймає посаду менеджера з продажу продовольчих товарів з 17.02.2020. Має професійну освіту, 2013 року закінчив Київський університет ринкових відносин за спеціальністю ''Фінанси та кредит'', 2021 року підвищив кваліфікацію на внутрішньому курсі ''Ультра-автоматизація''. У ролі менеджера з продажу ОСОБА_1 займається консультуванням клієнтів, виконує план продажів, складає звітну документацію, займається підтримкою та налаштуванням ''програми автоматизації Ультра''. Крім прямих посадових обов`язків не раз брав на себе додаткові на час відсутності безпосереднього керівництва та пропонував покращення роботи магазину. За високі результати в роботі та проактивність працівника неодноразово номінували на внутрішні винагороди компанії матеріальної й нематеріальної мотивації. Дисциплінарних попереджень на адресу ОСОБА_1 не зафіксовано, зарекомендував себе як приємний у спілкуванні з клієнтами та колегами.(а.с.15)

Згідно характеристики Чечельницького ліцею ОСОБА_4 навчається у ліцеї з 4 класу, зарекомендував себе як працелюбний, дисциплінований, скромний, доброзичливий учень, навчається у міру своїх сил, виявляє зацікавленість до предметів художньо-естетичного циклу, любить фізичну культуру та технології, на уроках уважний, дисциплінований та старанний, Батько приділяє належну увагу навчальній діяльності та вихованню сина, постійно цікавиться навчанням дитини та відповідально ставиться до виконання дитиною домашніх завдань, відкликається на прохання класного керівника, регулярно відвідує батьківські збори.(а.с.16)

Відповідно до довідки Чечельницького ліцею Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_4 навчається у 4-А класі, мати ОСОБА_10 шкільним життям сина не цікавиться, звернень до класного керівника щодо успішності та поведінки сина не було, шкільним життям дитини цікавиться батько ОСОБА_1 (а.с.17)

Згідно довідки виданої КНП ''Чечельницький центр первинної медико-санітарної допомоги" Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 05.01.2024 року ОСОБА_4 , 2014 року народження перебуває на обліку КНП ''Чечельницький ЦПМСД'' і на огляди обстеження приходить з батьком.(а.с.24)

Згідно показів свідків позивача, які допитані у судовому засіданні

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що сім`ю ОСОБА_11 знає давно, оскільки працював дільничим інспектором в с. Тартак, де раніше проживали батьки ОСОБА_15 , він сам та його дружина ОСОБА_16 . Знає, що ОСОБА_15 і ОСОБА_16 розвелися. Потім ОСОБА_15 переїхав в селище Чечельник, десь у 2020 році і на даний час проживає з ним в одному будинку та являється його сусідом. ОСОБА_17 проживає з цивільною дружиною ОСОБА_18 , її донькою ОСОБА_19 та сином ОСОБА_11 - ОСОБА_15 . Жодного разу не бачив тут мами мололітнього ОСОБА_15 , а бачив, що приходять у гості лише мама ОСОБА_20 , цивільної дружини ОСОБА_15 та батьки позивача. Після того, як сім`я ОСОБА_11 переїхала у його будинок, то від того часу син проживає з батьком разом, також бачив його з сином біля школи на першому та останньому дзвониках, мами не бачив.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що фактично знає їх сім`ю після того, як вони переїхали в будинок приблизно з 2020 року. Знає що у квартирі проживає ОСОБА_22 зі своїм сином ОСОБА_23 , цивільна дружина ОСОБА_24 та її донька. Мами хлопчика не бачила та не знає, бачила, що приходять у гості мама ОСОБА_20 та батьки позивача. Бачилися біля школи на св`ята, мами хлопчика вона не бачила, там був присутній лише батько та дідусь із бабусею. Родина хороша, культурна.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні пояснив, що знає сім`ю ще з тих часів як вони жили на ОСОБА_5 , тай як він також там проживав. Знає дружину ОСОБА_11 , потім вони розлучилися та ОСОБА_15 переїхав у Чечельник. Тут сім`я ОСОБА_15 є його сусідами, знає, що у квартирі проживає ОСОБА_22 , його син та цивільна дружина ОСОБА_11 з донькою. Мами хлопчика не бачив, бачив, що приходять у гості мама ОСОБА_20 та батьки позивача.

Крім того, згідно рішення комісії з питань захисту прав дитини № 2 протоколу №1 від 17.01.2024 про надання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав вирішено, що ОСОБА_3 недоцільно позбавити батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.46)

У матеріалах справи міститься надане позивачем рішення виконавчого комітету Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 24.01.2024 №18 про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (Дане рішення видано з опискою) (а.с.11)

На що 28.08.2024 голова Чечельницької селищної ради Світлана Палісіка надала до суду письмове пояснення, де зазначила, що під час опрацювання документів по даній справі у п.1 рішення виконавчого комітету Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 24.01.2024 №18 ''Про надання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав матері відносно малолітньої дитини'' виявлено технічну помилку, а саме : про доцільність позбавлення батьківських прав. Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини Чечельницької селищної ради №2 протоколу №1 вирішено надати висновок недоцільності позбавлення батьківських прав матері. Відповідно рішення виконавчого комітету Чечельницької селищноїради від24.01.2024№18 ''Про надання висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав матері відносно малолітньої дитини'' надано висновок недоцільності позбавлення батьківських прав матері. Виконавчий комітет Чечельницької селищноїради вважаєне доцільнимпозбавлення батьківськихправ ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_4 ,оскільки невбачає ухиленняматері відвиконання батьківськихобов`язків. (а.с.42)

Крім того, надано суду рішення виконавчого комітету Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, яке відповідає висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с.43)

Як вбачається із відповіді начальника СПД №1 Гайсинського РУП ВП №1 В.Якимчука ОСОБА_3 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася.(а.с.49)

Згідно довідки-характеристики виданої Стратіївським старостинським округом Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №27 від 16.01.2024 ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_1 , перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , має двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сім`я проживає у придбаному будинку, ОСОБА_3 офіційно не працює, сім`я проживає за рахунок неофіційних заробітків та доходів від підсобного господарства. Жінка веде здоровий спосіб життя, за час проживання на території старостинського округу зарекомендувала себе з позитивної сторони, до адміністративної відповідальності по лінії сільської ради не притягувалася.(а.с.50)

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України ''Про охорону дитинства'' кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України ''Про охорону дитинства'').

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Частиною 1 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини (частина перша статті 164 СК України).

Згідно зі ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому виникнення між дитиною і матір`ю (батьком) конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №753/2025/19 (провадження №61-1344св20) зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №686/16892/20, від 07.12.2022 у справі №562/2695/20, від 03.08.2022 у справі №306/7/20, від 11.01.2023 у справі №461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і брати участь у її вихованні.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Стосовно думки малолітнього ОСОБА_4 , який підтримав позицію батька ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав матір ОСОБА_3 суд зазначає, що думка дитини не повинна бути абсолютною для суду, якщо вона не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.

Ураховуючи думку дитини, необхідно розуміти, що малолітня дитина є вразливою до маніпуляцій зі сторони дорослих, а також враховувати всі обставини, що могли спричинити формування саме такого бажання в дитини, оскільки при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у їх сукупності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 (провадження № 61-6807св21).

З урахуванням викладеного суд звертає увагу, що малолітній ОСОБА_4 лише з 4 класу навчається у Чечельницькому ліцеї, а до цього часу садочок та школу до 4 класу відвідував у с. Стратіївка. Тобто, на думку суду слова малолітнього ОСОБА_4 про те, що він у садочок ходив лише у Чечельнику, відвідував лише Чечельницький ліцей та не ходив до іншої школи не відповідають дійсності, та як і садочок і школу до 4 класу він відвідував у с.Стратіївка, що було підтверджено і позивачем у судовому засіданні. Як зазначила психолог таке явище може бути результатом впливу батька, а саме, дитина каже те, що чує вдома.

Також суд звертає увагу на те, що позивач спочатку зазначав, що його син садочок та школу до 4 класу відвідував по місцю проживання його та його батьків у с. Тартак, а вподальшому змінив свої покази на те, що возив сина у с. Стратіївка кожного дня, для того, щоб налагодити відносини сина з мамою.

Крім того, суд звертає увагу на наявну в матеріалах справи довідку -характеристику Стратіївського старостинського округу Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №27 від 16.01.2024 згідно якої ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_1 , перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , має двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стоїть в основі даного позову) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сім`я проживає у придбаному будинку, ОСОБА_3 офіційно не працює, сім`я проживає за рахунок неофіційних заробітків та доходів від підсобного господарства. Жінка веде здоровий спосіб життя, за час проживання на території старостинського округу зарекомендувала себе з позитивної сторони, до адміністративної відповідальності по лінії сільської ради не притягувалася.

З огляду на викладене під час розгляду справи позивачем не доведено суду, що ОСОБА_3 систематично, злісно та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Такі обставини не підтверджені відповідними доказами, зокрема, щодо застосування до останньої заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, органу опіки та піклування, місцевого самоврядування, притягнення її до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, проведення бесід тощо.

Та обставина, що після припинення шлюбних відносин сторін матеріальним забезпеченням дитини, його вихованням і розвитком займається лише батько, не є безумовним свідченням того, що матір дитини не бажає брати участь в її утриманні та вихованні, тобто свідомо та умисно нехтує своїми батьківськими обов`язками. Крім того, вказана обставина не підтверджена беззаперечними доказами, оскільки перебування сина у батька достеменно підтверджено лише з 4 класу, а згідно довідки-характеристики Стратіївського старостинського округу від 16.01.2024 ОСОБА_4 , 28.04.2014 року проживав із матір`ю ОСОБА_3 , її чоловіком та їх спільним сином у с.Стратіїка.

Крім того, факт постійного проживання ОСОБА_3 у республіці Польща, також не підтверджено жодними доказами. Крім того, відповідачка надіслані їй судові повістки на адресу проживання та адресу реєстрації у с.Стратіївка на 15.11.2024 та 17.12.2024 отримала особисто, після чого особисто подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, тобто у цей період перебувала за місцем проживання у с.Стратіївка.

Щодо визнання відповідачкою ОСОБА_3 позову про позбавлення батьківських прав відносно її дитини, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Визнання особою позову про позбавлення її батьківських прав не може бути єдиною підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини, та в цьому випадку порушує права та інтереси малолітньої дитини. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі №214/5134/22.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 10.11.2023 у справі №401/1944/22, згідно якої, заява відповідача, в якій вона відмовлялася від батьківських прав на дитину та визнала позов про позбавлення її батьківських прав, не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства й не відповідає інтересам дитини. Саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку надання інших доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ч.1 ст.164 СК України для позбавлення батьківських прав.

Відтак, оцінюючи обставини в межах вказаної справи у сукупності із зібраними доказами, суд приходить до переконання, що у даному випадку подана відповідачкою заява про визнання позову не може слугувати єдиною і безумовною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відмова батьків від дитини суперечить загальним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.

У постанові Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №686/16902/20 йде мова про те, що позбавлення батьківських прав несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, у зв`язку із чим є крайнім заходом, який застосовується у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх і переконливих доказів, що характеризують особистості батька та/або матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

На переконання суду, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_4 не буде слугувати інтересам дитини. Суд погоджується з висновком виконкому Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, як органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , оскільки не вбачає ухилення матері від виконання батьківських обов`язків що тягне за собою позбавлення її батьківських прав та вважає, що це буде суперечити інтересам дитини.

Отже, суд констатує, що незважаючи на посилання позивача на невиконання відповідачкою батьківських обов`язків, матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів на підтвердження обставин, викладених позивачем, а оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують свої батьківські обов`язки, який у даному випадку не відповідає меті захисту інтересів дитини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Приймаючи до уваги обставини справи, те, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати дитині сприятливі умови для проживання та розвитку, враховуючи, що син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на даний час проживає з позивачем та знаходиться на його утриманні, що зазначила і сама відповідачка у своїй заяві, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 та стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на його користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно доположень ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст 5 Закону України ''Про судовий збір'' від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, а саме лише в частині стягнення аліментів, то з відповідачки ОСОБА_3 стягненню підлягає лише судовий збір за вказану позовну вимогу у розмірі 1211 гривень 20 копійок, від сплати якого звільнений позивач, тобто який підлягає стягненню на користь держави.

Керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву задовольнити частково.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 накористь ОСОБА_1 аліменти наутримання малолітньогосина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із 02 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 до Державного бюджету (отримувач коштів ГУК у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за вимогу про стягнення аліментів в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 26 грудня 2024 року.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , картка платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_3 );

Відповідачка: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , картка платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації : АДРЕСА_4 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області (Орган опіки та піклування Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області) (місцезнаходження: селище Чечельник, вул.Героїв Майдану, буд.36 Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04326247, поштовий індекс 24800).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК