Рішення

від 02.12.2024 по справі 229/7671/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/229/36/2024

ЄУН 229/7671/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря Варламової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову № 438 від 25 жовтня 2024 року по справі по адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.10.2024 року Постановою № 438 начальника ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 . ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу розмірі 17000 грн. за те, що він протягом 60 днів (з 18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року), перебуваючи на обліку як військовозобов`язаний, не оновив (уточнив) свої персональні дані. Копію постанови позивач отримав 30 жовтня 2024 від ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказану постанову вважає протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, посилаючись на те, що положення ст. ст. 210, 210-1 КУпАП не застосовуються в разі можливості отримання держателем Єдиної державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Вказує, що оскільки наразі він проживає за адресою : АДРЕСА_1 , де також зареєстровані його двоє неповнолітніх дітей один з яких - дитина з інвалідністю, то у відповідача не було ніяких підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Відповідач у постанові не довів той факт, що намагався, як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, отримати персональні дані позивача, або про відсутність можливості отримати такі дані, постанова не містить посилання на будь-які докази, а тому є невмотивованою та незаконною. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним допустимим доказом, окрім постанови про накладення адміністративного стягнення, яка є предметом оскарження. Вказані обставини змушують позивача звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 та соціальної підтримки не є юридичною особою, не має рахунків у банках та банківських установах та не отримує бюджетних асигнувань. Позовну заяву вважає безпідставною та необґрунтованою, посилаючись на наступне. 21.10.2024 працівником ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно військовозобов`язаного ОСОБА_1 . Відповідно до Протоколу № 438 останньому було доведено та роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст.ст. 256, 268 КУпАП, дату, час та місце розгляду справи. Копію Протоколу № 438 він отримав під особистий підпис, у розділі для пояснень зазначено «з правопорушенням згодний», у протоколі подав клопотання про розгляд справи без його присутності. Відповідно до вказаного протоколу до правопорушника доведено що розгляд справи відбудеться 25.10.2024 у визначений час за вказаним адресом, про що мається особистий підпис правопорушника. 25.10.2024 начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 за результатами розгляду винесено постанову № 438, копія якої правопорушником отримана особисто 30.10.2024. Додаткових клопотань, заяв з приводу відкладення та/або перенесення розгляду справи від правопорушника не надходило. Вказує, що згідно облікової картки з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відсутні відомості щодо оновлення: звірка контактних даних 18.10.2024, звірка даних при особистій явці 13.04.2018, звірка даних ОМС 13.04.2018, звірка даних підприємствами та ВНЗ 26.08.2020, що є підтвердженням факту не оновлення даних позивачем. Відповідно до Протоколу та Постанови за адміністративною справою № 438 визначено, що зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, ця вимога міститься відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Тобто, Законом визначено порядок та спосіб виконання вказаного обов`язку. Зауважує, що відповідач діяв згідно з вимогами чинного законодавства. Позивач власною поведінкою продемонстрував протиправну бездіяльність, яка стосується власної (особистої) неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що по своїй суті унеможливлює фіксацію оновлення визначених облікових даних. Дії та рішення відповідача узгоджуються з вимогами чинного законодавства та не порушують прав позивача.

Ухвалою судді Дружківського міського суду Донецької області Панової Т.Л. від 07 листопада 2024 року відкрите провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 , справу 229/7671/24, провадження 2-а/229/36/2024 для розгляду передано в провадження судді Грубника О.М.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 22 листопада 2024 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначив у відзиві про розгляд справи за відсутності представника відповідача та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

Згідно із частиною третьою ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21 жовтня 2024 року головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був складений протокол № 438 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З протоколу вбачається, що 21 жовтня 2024 року об 11 годині 25 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з приводу надання відстрочки від призову по мобілізації у зв`язку з опікунством над дитиною-інвалідом. Військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку. Відповідно до інформації яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів протягом 60 днів (з 18.05.2024 по 17.07.2024) адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні не оновив (уточнив). Таким чином, останній порушив вимоги ч. 1, абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», п. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тобто в його діях присутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 , під його особистий підпис, були роз`яснені положення ст.63 Конституції України, права та обов`язки, передбачені ст.ст. 256, 268 КУпАП, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що з правопорушенням згодний.

В графі «заяви, клопотання» ОСОБА_1 просив справу розглянути без його присутності.

Копію протоколу отримав особисто 21.10.2024 року.

25.10.2024 року на підставі вказаного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , за відсутності ОСОБА_1 , було винесено постанову №438 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн 00 коп.

Копію постанови позивач отримав 30.10.2024 року.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги зазначеного абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024.

Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Тобто у відповідності до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (надалі Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності);

- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають за кордоном, та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (вкючно) а саме:

- шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку;

- шляхом повідомлення на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку,

- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Позивач не заперечує того факту, що він є військовозобов`язаним, а також те, що він не уточнив свої облікові дані, як того вимагав «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, жодним з передбачених законом способів.

Крім того, як було зазначено вище, військовозобов`язаним було надано можливість оновити персональні данні не відвідуючи будь-які державні або комунальні установи, а саме через електронний кабінет.

Позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо такого способу оновлення персональних даних і які були безуспішні в силу тих, чи інших причин.

Суд також зазначає, що сам лише факт наявності обставин, що є підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу (опіка над дитиною з інвалідністю), не позбавляло позивача обов`язку вчасно оновити свої персональні дані військовозобов`язаного.

Так, частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 17.03.2014 №303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.

Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Разом з тим, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

При цьому суд звертає увагу, що жодна з вищезазначених баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв`язку, а також адреси електронної пошти.

Позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Відтак, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення яким залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, залишивши оскаржувану постанову без змін.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то судовий збір залишається за позивачем.

Відповідно до положень ч.1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Також згідно з вимогами ч.1 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 оскаржив відповідну постанову від 25 жовтня 2024 року, останній повинен сплатити основну суму штрафу в розмірі 17000 грн. не пізніш як протягом п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, тобто з моменту отримання вказаної копії рішення.

Керуючись ст.ст.5,19,20,159,160,286КАС України,суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанову про адміністративне правопорушення № 438 від 25 жовтня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП залишити без змін.

Штраф в сумі 17000 грн. за постановою № 438 від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 повинен сплатити не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, тобто з моменту отримання вказаної копії рішення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя: О. М. Грубник