Рішення

від 26.12.2024 по справі 229/4213/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/1315/2024

ЄУН 229/4213/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Адвокатське об`єднання «СІ.ЕЛ.ЕС», в особі адвоката Задернівської Яни Євгенівни, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення недоплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієАдвокатське об`єднання«СІ.ЕЛ.ЕС»,в особіадвоката ЗадернівськоїЯ.Є.,звернувся досуду зпозовом,в якомупросить стягнутиз ПрАТ«Страхова компанія«АСКО- Донбас Північний» недоплачене страхове відшкодування заподіяного матеріального збитку у розмірі 31580,40 грн., а також стягнути судові витрати у загальному розмірі 18408 грн., які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 908 грн. та суми вартості професійної правничої допомоги (гонорару) адвокатського об`єднання у розмірі 17500 грн.

Позов обґрунтованийтим,що 08жовтня 2020року заадресою:м.Одеса,Малиновський район,Київське шосе,5А/3сталася дорожньо-транспортнапригода заучасті автомобілюMercedes-BenzE250D,державний номер НОМЕР_1 ,під йогокеруванням,та автомобілюNissanTeana,державний номер НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_2 .Згідно зпротоколом проадміністративне правопорушеннясерії ДПР18№ 083404від 08.10.2020р.працівником поліціївстановлено,що вданій дорожньо-транспортнійпригоді ОСОБА_2 ,керуючи автомобілемNissanTeana,державний номер НОМЕР_2 ,не надавпереваги врусі водіюавтомобіля Mercedes-BenzE250D,державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ,що рухавсяв попутномунапрямку,в результатічого,допустив зним зіткнення,чим порушиввимоги п.10.3Правил дорожньогоруху України,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни №1306від 10.10.2001р.Власником автомобіляNissanTeana,державний номер НОМЕР_2 ,є ОСОБА_3 .Постановою Малиновськогорайонного судум.Одеси від09листопада 2020р. ОСОБА_2 визнаний винниму скоєнніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.124КУпАП.В результатіДТП,позивачу завданоматеріального збитку.Відповідно дополісу №АО2382863від 22.11.2019р.цивільно-правовавідповідальність власникаавтомобілю NissanTeana,державний номер НОМЕР_2 ,була застрахованав ПрАТ«Страхова компанія«АСКО- Донбас Північний».Страхова сумаза шкоду,заподіяну майнускладає 130000грн.,розмір франшизистановить 0грн.Відповідно довиставленого Філією«Автомобільний дімОдеса» ПрАТ«ОДЕСА-АВТО»(офіційнийдилер DaimlerAGв Одеськійобласті)рахунку вартістьвідновлювального ремонтупошкодженого внаслідокДТП автомобілюMercedes-BenzE250D,державний номер НОМЕР_1 ,складає 97113,23грн.07грудня 2020року ПрАТ«Страхова компанія«АСКО- Донбас Північний» виплатило на рахунок Філії «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «ОДЕСА-АВТО» в рахунок страхового відшкодування 46589,39 грн., решту вартості відновлювального ремонту сплатив позивач. Відповідно до Звіту № 2274-10-20 від 18.11.2020 р. про оцінку колісного транспортного засобу автомобілю Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , виконаного ФОП ОСОБА_4 , зазначено, що ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом до ДТП, визначена з використанням порівняльного підходу, складає 680599,43 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена з використанням затратного підходу, станом на 15.10.2020 р. складає 46589,39 грн. При цьому, визначений Звіт не містить інформації, що ФОП ОСОБА_5 обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. На підтвердження того, що визначені суми є суттєво заниженими та такими, що не відображають дійсний стан справ (понесені позивачем матеріальні збитки). Адвокатське об`єднання «СІ.ЕЛ.ЕС.», в інтересах позивача, звернулося до судового експерта Одеської філії ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Вітвіцького І.І., із заявою про проведення автотоварознавчого експертного дослідження пошкодженого автомобілю. Згідно з висновком експерта № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р. автотоварознавчого дослідження автомобіля Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Mercedes-Benz E250D, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.10.2020 р., складає 78169,79 грн. Таким чином, недоплачене страхове відшкодування заподіяного позивачу матеріального збитку становить 31580,40 грн., та підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у загальному розмірі 18408 грн., які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 908 грн. та суми вартості професійної правничої допомоги (гонорару) адвокатського об`єднання у розмірі 17500 грн.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите загальне позовне провадження у цивільній справі.

Представником ПрАТ «СК АСКО-Донбас Північний» до суду надано відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що за спричинені збитки власнику автомобілю MERCEDES - BENZ Е 250 D д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 ПрАТ «СК АСКО ДС» перерахувало страхову виплату в розмірі 46589,39 грн. Сплачене позивачу на підставі страхового акту №3192/20 ГО від 04.12.2020 року страхове відшкодування в сумі 46589,39 грн. розраховано з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Факт отримання 46589,39 грн. страхового відшкодування позивач визнає в позові. Таким чином відповідач виконав свої зобов`язання перед позивачем з дотриманням приписів закону. Позивач на підтвердження розміру завданого йому збитку посилається на Висновок експерта №ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 року, складений судовим експертом Вітвіцьким І.І. Зазначений документ не може бути належним та допустимим доказом розміру збитку, оскільки положенням п. 34.2 ст. 34 Закону №1961 передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Згідно із п. 34.3 ст. 34 Закону №1961 якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий мас право самостійно обрати аварійного комісара ас експерта для визначення розміру шкоди. Отже, порядок визначення розміру збитків встановлений таким чином, що у випадку відсутності порушення страховиком терміну огляду транспортного засобу фактично унеможливлює залучення іншого спеціаліста (оцінювача, експерта) для визначення розміру саме страхового відшкодування. При цьому, визначений п. 34.2 ст. 34 Закону №1961 строк відповідачем не було порушено, огляд автомобіля позивача було проведено в межах визначеного законом строку, про що свідчить протокол огляду транспортного засобу №2274-10-2 С (додаток до Звіту), який складався в присутності позивача та ним підписаний, при цьому зауважень щодо неправильності чи неповноти фіксації пошкоджень автомобіля MERCEDES - BENZ Е 250 D д/н НОМЕР_1 позивач не надав. Таким чином у позивача не виникло права на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Згідно відповідіна відзив,наданої представникомпозивача адвокатом АО«СІ.ЕЛ.ЕС»Задернівською Я.Є.,остання зазначила,що вважаєпомилковими посиланняпредставника ПАТ«Страхова компанія«АСКО- Донбас Північний» на те, що порядок визначення розміру збитків, встановлений таким чином, що у випадку відсутності порушення страховиком терміну огляду транспортного засобу, фактично унеможливлюється залучення іншого спеціаліста (оцінювача, експерта) для визначення розміру саме страхового відшкодування. Всупереч положенням п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідачем не надано доказів узгодження з ОСОБА_1 розміру страхового відшкодування, а звернення ОСОБА_1 до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою по справі № 229/4213/21, навпаки, свідчить про відсутність погодження сторонами суми страхового відшкодування у розмірі 46589,39 грн. Так, на підтвердження іншого розміру матеріальних збитків, на замовлення позивача судовим експертом Вітвіцьким І.І., був складений висновок № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р. автотоварознавчого дослідження автомобіля MERCEDES BENZ E250D, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , яким встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MERCEDES BENZ E250D, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.10.2020 р., складає 78169,79 грн. Вважає складений судовим експертом Вітвіцьким І.І. висновок № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р. автотоварознавчого дослідження автомобіля MERCEDES BENZ E250D, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , належним та допустимим доказом розміру матеріального збитку, спричиненого ОСОБА_1 в результаті ДТП. Зазначений висновок містить інформацію щодо предмету доказування, а саме розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача та спричинених йому матеріальних збитків внаслідок ДТП. Крім того, зауважує, що висновок № ED-2511- 2-1716/21 від 10.03.2021 р. складений судовим експертом Вітвіцьким І.І., який має вищу технічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста із автомобільного господарства, кваліфікацію інженера-механіка, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, нанесеного власнику транспортного засобу» (свідоцтво № 276 від 30.06.2000 р., видане Міністерством юстиції' України, було діючим станом на 10.03.2021 р.), стаж експертної роботи за фахом з 1995 року. Натомість, наданий відповідачем звіт складений оцінювачем ФОП ОСОБА_4 , який має вищу автотехнічну освіту, кваліфікацію оцінювача (свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 8112 від 02.03.2010 р., кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ № 7258 від 12.12.2009 р., свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача № 28-ПК від 06.04.2020 р.), стаж роботи з 2009 року. Відповідно до даних Державного реєстру «Суб`єкти оціночної діяльності» ФОП ОСОБА_4 діє згідно Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 679/19 від 30.08.2019 р., виданого Фондом Державного майна України за напрямком 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів» (кваліфікаційний напрямок 1.3. «Оцінка колісних транспортних засобів» не передбачає визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитків завданого власнику транспортного засобу). Звертає увагу, що у виконаному ФОП ОСОБА_4 звіті № 2274-10-20 від 18.11.2020 р. про оцінку колісного транспортного засобу автомобіля MERCEDES-BENZ E250D, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , не було зафіксовано ряд пошкоджень автомобіля ОСОБА_1 , що, відповідно, призвело до зменшення розміру розрахованої оцінювачем вартості матеріального збитку позивача. При співставленні виконаного судовим експертом Вітвіцьким І.І. висновку експерта № ED-2511-2-1716/21 від 10.03.2021 р. автотоварознавчого дослідження автомобіля MERCEDES-BENZ E250D, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , та виконаного ФОП ОСОБА_4 звіту № 2274-10-20 від 18.11.2020 р. про оцінку колісного транспортного засобу автомобілю MERCEDES-BENZ E250D, реєстраційний номер: НОМЕР_1 , вбачається, що при складанні останнього джерела формувань висновків є значно меншими, ніж при проведенні експертного дослідження, висновок за результатами проведення якого надав до суду позивач. Отже, оцінювачем ФОП ОСОБА_4 не у повному обсязі були враховані усі джерела для формування повного та об`єктивного висновку про вартість матеріального збитку. Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 17 січня 2023 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Задернівська Я.Є. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача - ПрАТ «СК АСКО-Донбас Північний» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2020 року за адресою: м. Одеса, Малиновський район, Київське шосе, 5А/3, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю Mercedes-Benz E250D, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілю Nissan Teana, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.

Власником автомобіля Nissan Teana, державний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 .

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2020 року по справі 521/17427/20 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, позивач звільнений від доказування підстав для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки, він має право на отримання страхового відшкодування, як потерпіла особа, та наявність вини в діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.

Вказане також не спростовано сторонами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України.

Відповідно до полісу №АО2382863 від 22.11.2019 р. цивільно-правова відповідальність власника автомобілю Nissan Teana, державний номер НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «АСКО- Донбас Північний». Страхова сума за шкоду, заподіяну майну складає 130000 грн., розмір франшизи становить 0 грн.

09.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку (ДТП), та цього ж дня надав заяву про виплату страхового відшкодування.

За заявою ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» оцінювач ФОП ОСОБА_4 провів оцінку автомобіля Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до виконаного ФОП ОСОБА_4 . Звіту № 2274-10-20 від 18.11.2020 р. про оцінку колісного транспортного засобу автомобілю Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_1 , зазначено, що ринкова вартість автомобіля Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом до ДТП, визначена з використанням порівняльного підходу, складає 680599,43 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена з використанням затратного підходу, станом на 15.10.2020 р., складає 46589,39 грн

На підставі Звіту № 2274-10-20 від 18.11.2020 р. про оцінку колісного транспортного засобу відповідачем ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» складено Страховий акт №3192/20 ГО від 04.12.2020 року, згідно якого узгоджено виплатити ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 46589,39 грн.

Вказана сума страхового відшкодування була перерахована на рахунок філії «Автомобільний дім Одеса «ПрАТ «Одеса-Авто», де позивач здійснював ремонт автомобілю Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 08.10.2020 року.

Так, згідно рахунку №0000007623, виставленого 17.12.2020 року філією «Автомобільний дім Одеса «ПрАТ «Одеса-Авто», вартість ремонтних робіт автомобіля позивача склала 90663,53 грн. Зазначено, що 07.12.2020 року ПрАТ «СК «АСКО-ДС» перераховано 46589,39 грн. з призначенням платежу: стр. відшкод. на рем. а/м MercedesBenz E250D, д/н НОМЕР_1 . ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 зг. стр. акту №3192/20ГО від 04.12.2020 (ЦО Одеса), без ПДВ. Решта вартості ремонтних робіт сплачена ОСОБА_1 .

На переконання позивача, страховою компанією йому було виплачене страхове відшкодування не в повному обсязі, у зв`язку з чим сторона позивача звернулась до ТОВ «Судова незалежна експертиза України», де судовим експертом Вітвіцьким І.І. було проведено обстеження пошкодженого транспортного засобу та складено висновок автотоварознавчого дослідження № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р., згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Mercedes-Benz E250D, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.10.2020 р., складає 78169,79 грн.

Позивач вважає, що оскільки виплата відповідачем страхової суми була здійснена не в повному обсязі, тому, з огляду на висновки звіту судового експерта Одеської філії ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Вітвіцького І.І., наявні підстави для стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 31580,40 грн. з відповідача.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше яка за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України закріплено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а пунктом п.1 ч.1. ст.1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 ч.1 ст.988 ЦК України визначено, що страховик зобов`язаний, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, пунктами 1.4, 1.7 ст. 1 цього Закону визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19.

Статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Закон України «Про страхування» передбачає, що страхова компанія, надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку здійснює не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхові виплати, розмір яких визначається у встановленому порядку у розмірі матеріальних збитків, понесених застрахованою особою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням наведених вище положень законодавства, позивач має право на отримання страхового відшкодування, виходячи з розміру матеріального збитку, завданого йому як власнику пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Приписами ч. 1 ст. 106 ЦПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Судом встановлено, що позивачем було залучено експерта у зв`язку з тим, що встановлена відповідачем вартість збитків виглядала, з його точки зору, необ`єктивною.

Таким правом позивач наділений згідно пункту 34.4 ст. 34 Закону 1961-ІV, яким встановлено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Дослідивши наданий позивачем висновок автотоварознавчого дослідження № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р., складений судовим експертом ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Вітвіцьким І.І., та звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 2274-10-20 від 18.11.2020 р., складений ФОП ОСОБА_4 , на який посилається відповідач в своїх запереченнях, суд вважає, що належним і допустимим доказом у справі на підтвердження розміру матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, є саме висновок автотоварознавчого дослідження № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р.

Так, згідно зі ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визначення яких містяться в пункту 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 05.01.1998 року.

Розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи згідно з наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» (з послідуючими змінами), з урахуванням наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (з послідуючими змінами) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» (далі - Методика).

Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин (п.1.3. Методики).

Відповідно до п. 1.4 Методика застосовується, зокрема, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісного транспортного засобу.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем наданий висновок, складений судовим експертом Вітвіцьким І.І., який має вищу технічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста із автомобільного господарства, кваліфікацію інженера-механіка, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» (свідоцтво №276 від 30.06.2000 р., видане Міністерством юстиції України, продовжене до 06.07.2021 року), стаж експертної роботи за фахом з 1995 року.

Натомість, відповідачем наданий звіт, складений ФОП ОСОБА_4 , який є суб`єктом оціночної діяльності, має вищу автотехнічну освіту, кваліфікацію оцінювача (Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №8112 від 02.03.2010 року, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ МФ №7258 від 12.12.2009, Свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача ФДМУ МФ №28-ПК від 06.04.2020 року), стаж роботи з 2009 року.

При співставленні висновку автотоварознавчого дослідження № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р. та звіту № 2274-10-20 від 18.11.2020 р. вбачається, що при складанні останнього джерела формувань висновків є значно меншими, ніж при проведенні експертного дослідження, висновок за результатами проведення якого надав суду позивач. Занижена вартість відновлювального ремонту згідно звіту, наданого відповідачем, обумовлена тим, що оцінювачем ФОП ОСОБА_4 не у повному обсязі були враховані усі джерела для формування повного та об`єктивного висновку про вартість матеріального збитку.

Крім того, експерти повинні бути обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Вказане узгоджується з позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Разом з тим, як вбачається зі звіту № 2274-10-20 від 18.11.2020 р. про оцінку колісного транспортного засобу автомобілю Mercedes-Benz E250D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оцінювач ФОП ОСОБА_4 не був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Натомість висновок автотоварознавчого дослідження № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р., складений судовим експертом ТОВ «Судова незалежна експертиза України» Вітвіцьким І.І., суд вважає належним доказом у справі, оскільки експерт Вітвіцький І.І. повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

З огляду на зазначене, суд приймає до уваги в якості належного та допустимого доказу у справі саме висновок автотоварознавчого дослідження № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р., наданий позивачем, оскільки він складений у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, є повним та обґрунтованим, наведені у ньому роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з тими пошкодженнями застрахованого автомобіля, що виникли у результаті ДТП, а також зафіксовані на фотознімках пошкоджень, що додані до вказаного висновку, крім того, експерт ОСОБА_6 обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, відповідачем належними засобами доказування не спростовано, що оцінена експертом Вітвіцьким І.І. вартість робіт, деталей та матеріалів для відновлення застрахованого автомобіля є необґрунтованою (завищеною або заниженою), що відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України є його обов`язком.

Як зазначає представник позивача у позові, відповідно до висновку експерта вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Mercedes-Benz E250D, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.10.2020 р., складає 78169,79 грн.

07 грудня 2020 року ПрАТ «Страхова компанія «АСКО- Донбас Північний» виплатило на рахунок Філії «Автомобільний дім Одеса» ПрАТ «ОДЕСА-АВТО» в рахунок страхового відшкодування 46589,39 грн.

Отже, на дату розгляду справи в суді ПрАТ «Страхова компанія «АСКО- Донбас Північний» оплату страхового відшкодування у повному обсязі не здійснило.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 31580,40 грн. (78169,79 грн. (вартість матеріального збитку на підставі висновку № ED-2511-2-1716.21 від 10.03.2021 р.) 46589,39 грн. (виплачене страхове відшкодування)).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення недоплаченого страхового відшкодування заподіяного матеріального збитку у розмірі 31580,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат за надання правничої допомоги представником позивача надано докази, а саме: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 04.01.2021 р. №73, укладений між ОСОБА_1 та АО «СІ.ЕЛ.ЕС.»; додаткова угода від 04.01.2021 р. №1 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 04.01.2021 р. №73, укладений між ОСОБА_1 та АО «СІ.ЕЛ.ЕС. (згідно п.2 якої сторонами погоджено, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання у справі складає 17500,00 грн., та включає всі накладні витрати (у тому числі, але не виключно): витрати па проведення автотоварознавчого дослідження, транспорті витрати, податки, вартість послуг поштових установ з прийняття до відправлення кореспонденції по даній справі тощо); договір від 21.01.2021 р. №ED-2511-2-1716.21 про проведення експертного дослідження, укладений між ТОВ «Судова незалежна експертиза України» та АО «СІ.ЕЛ.ЕС.», в інтересах ОСОБА_1 ; акт від 16.03.2021 р. №ED-2511-2-1716.21 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), підписаний між ТОВ «Судова незалежна експертиза України» та АО «СІ.ЕЛ.ЕС.», в інтересах ОСОБА_1 ; акти-рахунки №1 від 02.09.2021 р. та №2 від 15.12.2021 р. щодо розміру гонорару; квитанція від 06.09.2021 р. №НПЗ83 про сплату ОСОБА_1 на рахунок АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» грошових коштів у розмірі 8750,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата зг. акту-рах. №1 від 02.09.2021 р. АО «СІ.ЕЛ.ЕС.», 50% гонор, проф. правовнич. допомоги»; квитанція від 23.12.2021 р. №0.0.2392932650.1 про сплату ОСОБА_1 на рахунок АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» грошових коштів у розмірі 8750,00 грн. з призначенням платежу: «Опл. акту-рах. №2 від 15.12.2021 р., гонорар за надан. проф. прав. доп. адв. об`єдн. відп. до п. 2 додатк. уг. №1 від 04.01.21, спр. №229/4213/21, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 ».

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Отже, представник позивача надала докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт, їх вартість та порядку розрахунку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та його представника в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17500,00 грн.

Окрім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 908 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 6,15, 22, 979, 988, 1166, 1187-1188, 1192, 1194 ЦК України, Закону України ««Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 89, 106, 137, 141, 258, 259, 263- 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Адвокатське об`єднання «СІ.ЕЛ.ЕС», в особі адвоката Задернівської Яни Євгенівни, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення недоплаченого страхового відшкодування задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Донбас Північний» (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 37, код ЄДРПОУ 13494943) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) недоплачене страхове відшкодування заподіяного матеріального збитку у розмірі 31580,40 грн., судові витрати у розмірі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17500,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.М.Грубник