Ухвала

від 16.12.2024 по справі 761/36293/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/36293/24

Провадження № 4-с/761/196/2024

У Х В А Л А

16 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

за участі секретаря Лишняк А.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання: Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компостелла», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як правонаступника ПАТ "Банк Форум",

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання: Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Скаржник просив суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

2. Зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2024 року скаргу прийнято до свого провадження, призначено дату судового засідання.

В судовому засіданні, яке відбулось 17 жовтня 2024 року, Шевченківським районним судом м. Києва ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі, в якості стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компостелла».

В судовому засіданні, яке відбулось 20 листопада 2024 року, Шевченківським районним судом м. Києва ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі, в якості стягувача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як правонаступника ПАТ "Банк Форум".

В обґрунтування скарги представник скаржника зазначив, що з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 , стало відомо, що на усе майно скаржника накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № НОМЕР_1 від 02.07.2014 р. Скаржником одразу ж було направлено заяву про зняття арешту з нерухомого майна, так як на сьогоднішній день у скаржника відсутні будь-які виконавчі провадження та про існування даного арешту йому не відомо. 20 вересня 2024 року скаржник отримав листа від Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Листом повідомлено, що згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень «ВП - Спецпідрозділ» на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва (на сьогоднішній день припинено, у зв`язку з реорганізацією) перебувало дане виконавче провадження. З листа вбачається, що арешт на майно боржника було накладено в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 02.07.2014 р. з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва № 2610/19686/2021 від 07.11.2013 р. про стягнення на користь ПАТ «Банк «Форум» заборгованості за кредитним договором № 0008/0500-2 від 14.04.2005 р. у сумі 6771209,27 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , і солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Аляска ЛД». При цьому, 04.10.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документу № 2610/19686/2012 від 07.11.2013 р. стягувачу п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на дату винесення постанови). Виконавче провадження № НОМЕР_1 - закрито, також скаржнику в усному порядку було повідомлено, що матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням терміну зберігання у 2021 році. При цьому зазначеним листом скаржнику повідомлено, що арешт може бути знятий тільки за рішенням суду та у органу примусового виконання відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Скаржник категорично не погоджується із вищезазначеною бездіяльністю органу примусового виконання, яка полягає у не застосуванні наслідків завершення виконавчого провадження та відмові скасування арешту майна, та вважає її такою, що суперечить нормам чинного законодавства України. Скаржник вважає, що не зняття органом примусового виконання арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право скаржника підлягає захисту шляхом зобов`язання органу державної виконавчої служби зняти арешт з усього майна скаржника.

Від органу примусового виконання до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому орган просив відмовити в задоволенні скарги, з огляду на те, що постанова про арешт є чинною та не скасована у встановленому законом порядку.

Від ФГВФО до суду надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що ліквідація ПАТ «БАНК ФОРУМ» вважається завершеною, повноваження фонду припинено, право вимоги за кредитним договором №0008/05/00-Z від 14.04.2005 відступлено на користь ТОВ «ФК «Арбімаркет».

Від ТОВ "Компастелла" до суду надійшло клопотання про залучення його в якості третьої особи, в якому також зазначено, що наявність накладеного арешту на майно ОСОБА_1 впливає на можливість задоволення вимог ТОВ "Компастелла" за договором відступлення права вимог, адже неможлива реалізація будь-якого майна поручителя.

Інші учасники пояснень суду не надали.

В судове засідання яке відбулось 16.12.2024, представник скаржника не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання яке відбулось 16.12.2024, представник органу примусового виконання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

В судове засідання яке відбулось 16.12.2024, представник ФГВФО не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

В судове засідання яке відбулось 16.12.2024, представник ТОВ «Компостелла» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 , стало відомо, що на усе його майно накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № НОМЕР_1 від 02.07.2014 р

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.09.2024 р., арешт майна ОСОБА_1 після повернення виконавчого документа не знятий.

ОСОБА_1 було направлено заяву про зняття арешту з нерухомого майна.

20 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримав листа від Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Листом повідомлено, що згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень «ВП - Спецпідрозділ» на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції м. Києва (на сьогоднішній день припинено, у зв`язку з реорганізацією) перебувало дане виконавче провадження. З листа вбачається, що арешт на майно боржника було накладено в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 02.07.2014 р. з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва № 2610/19686/2021 від 07.11.2013 р. про стягнення на користь ПАТ «Банк «Форум» заборгованості за кредитним договором № 0008/0500-2 від 14.04.2005 р. у сумі 6771209,27 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , і солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Аляска ЛД».

04.10.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документу № 2610/19686/2012 від 07.11.2013 р. стягувачу п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинного на дату винесення постанови). Виконавче провадження № НОМЕР_1 - закрито. Матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням терміну зберігання у 2021 році.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014 р. № 49 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "БАНК ФОРУМ".

04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «БАНК ФОРУМ» як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

Відповідно до інформації, що наявна в розпорядженні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, між ПАТ «БАНК ФОРУМ» і ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 0008/05/00-Z від 14.04.2005.

25.05.2016 проведено аукціон з продажу лоту № 39.

Права вимоги за Кредитним договором № 0008/05/00-Z від 14.04.2005 відступлено на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРБІМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 38814674, місцезнаходження: 03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 132).

10.06.2016 року між TOB «Фінансова компанія «Арбімаркет» та TOB «Компостелла» було підписано договір про відступлення права вимоги № 10-06/2016 по кредитному договору № 0008/05/00-Z від 14.04.2005 р. На підставі даного договору TOB «ФК «Арбімаркет» відступає TOB «Компостелла» право вимоги на загальну суму 6691404,48 грн.

Згідно з даним Договором до TOB «Фінансова компанія «Арбімаркет» переходять права та обов`язки ПАТ «Форум Банк» по зобов`язаннях, що виникли з договору №0008/0500- 2 від 14.04.2005 р. та договорів забезпечення. Відповідно до п.2.1 договору про відступлення права вимоги № 10-06/2016 від 10.06.2016 р. TOB «Фінансова компанія «Арбімаркет» має право здійснювати подальше відступлення прав вимог будь-яким третім особам без отримання згоди ПАТ «Форум Банк».

04 вересня 2018 року між TOB «Фінансова компанія «Арбімаркет» та TOB «Компостелла» було підписано договір про відступлення права вимоги № 10-06/2016 від 10.06.2016 р. по кредитному договору № 0008/0500-2 від 14.04.2005 р. та договорам забезпечення в тому числі договору поруки ОСОБА_1 . На підставі даного договору TOB «Фінансова компанія «Арбімаркет» відступила TOB «Компостелла» право вимоги на загальну суму 6 691 404,48 грн.

Відповідно до п. 3.1. даного Договору ціна цього Договору, складає суму грошових коштів в національній валюті України - гривні в розмірі 5 268 910,76 гривень без ПДВ.

Відповідно до п. 5.2. даного Договору ціна відступлення сплачена Первісному кредитору до моменту укладення цього Договору, а саме згідно Попередньому договору № 19/05/16 від 19.05.2016 р. Новий кредитор сплатив ціну відступлення права вимоги у повному обсязі.

10.06.2016 р. між TOB «Фінансова компанія «Арбімаркет» та TOB «Компостелла» було укладено Договір про відступлення прав за Договором поруки від 07.12.2005 р. укладеного між ПАТ «Банк «Форум» та поручителем за кредитним договором ОСОБА_1

10.06.2016 р. між TOB «Фінансова компанія «Арбімаркет» та TOB «Компостелла» було укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки відповідно до якого TOB Третя сторона набула права вимоги за договором іпотеки від 07.12.2005 за р. № 8884 (договір відступлення та договори іпотеки додаються). На сьогоднішній день TOB «Компостелла» являється іпотекодержателем за договором іпотеки нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .

10 червня 2016 року Актом приймання-передачі права вимоги згідно Договору про відступлення права вимоги № 10-06/2016 від 10.06.2016 р. передано право вимоги за кредитним договором № 0008/0500-2 від 14.04.2005 р. TOB «Компостелла».

Після виконання усіх зобов`язань по Договору відступлення права вимог № 10-06/2016 від 10.06.2016 р. TOB «Компостелла» набуло усіх прав та обов`язків кредитора ОСОБА_2 по кредитному договору № 0008/0500-2 від 14.04.2005 р. та поручителя ОСОБА_1 .

10.06.2016 р. Актом приймання-передачі документації згідно Договору відступлення права вимог № 10-06/2016 від 10.06.2016 р. Третій стороні передано усі оригінали Договорів.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII, ст. 448 ЦПК України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Принцип обов`язковості судового рішення, закріплений на конституційному рівні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України), набуває свого втілення у судоустрійному і процесуальному законодавстві. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи, є найважливішим актом судової влади.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення» воно покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Судове рішення ухвалюється іменем України незалежно від того, до якого рівня судової системи або юрисдикції належить суд і в якому складі суддів (одноособово чи колегіально) розглянуто справу; саме в ньому підбивається підсумок судового розгляду.

Принцип обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості закону по справі, у якій вони постановлені. Тому, вони є обов`язковими для виконання на території України всіма фізичними і юридичними особами, яких ці рішення стосуються. Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону «Про виконавче провадження» та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (надалі Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що органу державної виконавчої служби, який виніс постанову про арешт майна боржника, не вчиняв дій спрямованих на проведення виконавчого провадження, у зв`язку із чим, суд звертає увагу, що у боржника відсутній обов`язок по сплаті виконавчого збору, оскільки зобов`язання припинилося за добровільною згодою боржника та нового кредитора, без заміни стягувача у виконавчому провадженні та не є наслідком вчинення виконавчих дій Державною виконавчою службою, а тому, відсутні підстави для продовження арешту майна боржника.

Подібна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 11 березня 2020 року у справі № 2540/3203/18.

Пунктом 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК.

Оскарження дій і рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна, не приведе до належного захисту прав позивача, оскільки наявність визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (постанова ВП ВС від 12 лютого 2020 року, справа № 813/1341/15).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України (постанова ОП ВС від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18).

Згідно із ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

В розумінні абз. 1 п. 7 розділу III Правил завершеним виконавчим провадженням вважається виконавче провадження, за яким відповідно до статей 37-39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження.

Суд бере до уваги докази врегулювання сплати заборгованості на момент розгляду скарги, по виконавчому провадженню НОМЕР_1 від 02.07.2014 р. з примусового виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва № 2610/19686/2021 від 07.11.2013 р., а саме:

1. Інформацію про виконавче провадження від 19.11.2024 р. по виконавчому провадженню № НОМЕР_1 з Ідентифікатором доступу до інформації про виконавче провадження, з якої чітко вбачається, що стан виконавчого провадження - завершено і жодних постанов про стягнення виконавчого збору в рамках даного виконавчого провадження не виносилось, а тому суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення виконавчого збору з боржника.

2. Копію Угоди про врегулювання сплати заборгованості за Кредитним Договором № 0008/05/00-2 від 14.04.2005 р. та Договором поруки від 07 грудня 2005 року укладеної між стягувачем (ТОВ «Компостелла») та Боржником ( ОСОБА_2 ) та поручителем ( ОСОБА_1 ).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що скаржником підтверджено, а державним виконавцем не спростовано те, що державним виконавцем дій з проведення виконавчого провадження не проводилось, сторони між собою врегулювали сплату заборгованості, а тому відсутні підстави для продовження арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_1 , слід задовольнити частково, а саме: визнати неправомірною бездіяльність Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; зобов`язати посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, з огляду на те, що, відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями визнавати протиправною бездіяльність.

Керуючись ст.ст.447,451 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання: Управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), стягувачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компостелла», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як правонаступника ПАТ "Банк Форум" - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Зобов`язати посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Суддя: