Постанова

від 26.12.2024 по справі 705/1922/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 705/1922/24Провадження № 22-ц/821/1852/24Категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

заявник: Комунальне підприємство «Уманьводоканал» Уманської міської ради,

представник заявника: Терещук Сергій Валерійович,

боржник: ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2024 року (постановленуу приміщенніУманського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті підголовуванням суддіПіньковського Р.В.) у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

30 травня 2024 року Уманським міськрайонним судом винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Уманьводоканал» заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з централізованого водовідведення та абонентського обслуговування на загальну суму в розмірі 1601,57 грн. та судового збору в сумі 302,80 грн.

07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про скасування вищевказаного судового наказу.

В обгрунтування заяви вказує, що 19.09.2024 їй стало відомо, що відносно неї видано судовий наказ по справі № 705/1922/24 від 30.05.2024. Вищевказаний судовий наказ через відділення пошти не отримувала, проте отримала в суді 26.09.2024 судовий наказ та заяву про видачу судового наказу з додатками.

Зазначає, що знайомившись із заявою про видачу судового наказу та додатками, повністю не згідна з заявленими вимогами. Дана заява повністю не обгрунтована і судовий наказ підлягає скасуванню. Крім того, розрахункова довідка про заборгованість не відповідає дійсності.

У зв`язку з цим між нею та КП «Уманьводоканал» виникає спір.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто заявнику без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції, зокрема, мотивована тим, що заява боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого ч.1ст.170 ЦПК України, тому дана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Також суд роз`яснив, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

В апеляційній скарзі, поданій 28 жовтня 2024 року через засоби поштового зв`язку, ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ухвала постановлена при неповному дослідженні всіх обставин справи, при тому, що суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, просила скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 жовтня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 30 травня 2024 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області видано судовий наказ по справі 3705/1922/24.

Розгляд відбувся без повідомлення про виклик учасників справи.

Через військовий стан в Україні та постійні тривоги з 01 червня 2024 року, ОСОБА_1 переїхала проживати в с. Городецьке, Уманського району Черкаської області.

19.09.2024 стало відомо про судовий наказ від 30.05.2024.

26.09.2024, перебуваючи в Уманському міськрайонному суді Черкаської області під опис отримала копію судового наказу, а також ознайомилася з матеріалами справи.

Вважає, що між нею та КП «Уманьводоканал» виникає спір, тому 07.10.2024 вона подала до суду заяву про скасування судового наказу та заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду.

На думку скаржника, суд дійшов необгрунтованого висновку про те, що копія судового наказу належним чином вручена 22.06.2024, оскільки матеріалами справи встановлено, що копія наказу офіційно вручена 26.09.2024 під розпис.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Черкаського апеляційного суду 10 грудня 2024 року, КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради, вважаючи, оскаржувану ухвалу суду законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними, просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо відмови у видачі судового наказу.

Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду, то справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція)кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі«Дія 97» проти України» (заява № 19164/04, рішення

від21 жовтня 2010 року) Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справа, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду (рішення ЄСПЛ у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, заява № 39843/98; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ II ЦПК України «Наказне провадження» передбачає можливість звернення боржника до суду, який видав судовий наказ, із заявою про скасування такого судового наказу.

Стаття 170 ЦПК України передбачає форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Згідно із ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 6 статті 170 ЦПК України встановлено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Як передбачено ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2ст. 171 ЦПК Українизаява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першоюстатті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Таким чином, цивільнопроцесуальне законодавство передбачає лише дві підстави для повернення заяви про скасування судового наказу: неналежне оформлення заяви про скасування судового наказу та подання заяви із порушенням строку.

Постановляючи ухвалу про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд посилався на те, що заява про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Також суд посилався на те, що заявником не надано доказів поважності причин пропуску строку подачі заяви про скасування судового наказу, тому відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Колегія суддівпогоджуєтьсяз висновкомсуду першої інстанціїпро наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 без розгляду, знаступних підстав.

Статтею 169 ЦПК Українипередбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник немає.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною 6 статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі-підприємцю за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно достатті 272 цього Кодексу.

Частиною 6статті 272 ЦПК Українипередбачено, що днем вручення судового рішення є:1) день вручення судового рішення під розписку;2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 травня 2024 року Уманським міськрайонним судом винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Уманьводоканал» заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з централізованого водовідведення та абонентського обслуговування на загальну суму в розмірі 1601,57 грн та судового збору в сумі 302,80 грн ( а.с. 18).

Копію судового наказу від 30 травня 2024 року та заяву про видачу судового наказу з додатками згідно копії супровідного листа 03 червня 2024 року було направлено боржнику ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , яка підтверджується інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру від 29 травня 2024 року за №615639.

27 червня 2024 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою Укрпошта «адресат відсутній за вказаною адресою», дата 22.06.2024 ( а.с. 20).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц, та позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 січня 2023 року у справі № 591/3717/21, від 07 червня 2023 року у справі № 608/2667/20, вимогами процесуального закону передбачено, що повістка або судове рішення є врученими за наявності відповідної розписки або відмітки Укрпошти про відмову від отримання чи відсутність особи за адресою місця знаходження (місця проживання).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що судовий наказ отримано боржником 22.06.2024, а заява про скасування судового наказу подана до суду 07.10.2024, тобто з пропуском строку, визначеного ст. 170 ЦПК України.

Посилання в апеляційній скарзі на пропуск строку звернення із заявою про скасування судового наказу у зв`язку із переїздом заявниці до іншого місця проживання через військовий стан в Україні та повітряні тривоги, не знайшли свого об`єктивного підтвердження у якості підстав для скасування ухвали суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали суду першої інстанції про повернення заяви боржника про скасування судового наказу на підставі ч. 1 ст. 170 ЦПК України.

Посилання суду, що заявником не додано до заяви жодного належного доказу на підтвердження того, що примірник судового наказу вона отримала лише 26.09.2024, є помилковими та спростовуються матеріалами справи, не впливають на правильність ухвали суду про повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду, на підставі ч. 1ст. 170 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Ухвалу Уманськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 15жовтня 2024року у справі за заявою ОСОБА_1 проскасування судовогонаказу простягнення заборгованостіпо оплатіза житлово-комунальніпослуги- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Т.Л. Фетісова

Л.І. Василенко