Постанова

від 26.12.2024 по справі 712/13378/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 712/13378/23Провадження № 22-ц/821/1879/24категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Гончар Н.І., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2024 року (постановлену в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Стеценко О.С.) про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

06 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про захист прав споживачів, у якій просить: зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» провести демонтаж запірної арматури (кран) в квартирі АДРЕСА_1 , який має технічний несправний стан, стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» заподіяну моральну шкоду в сумі 737 000,00 грн., зобов`язати Черкаську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 шляхом зняття опломбування запірної арматури.

Позов обгрунтований тим, що позивач має реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 з 1990 року, право власності на яку перейшло йому 10.07.2014 та проведено державну реєстрацію 22.02.2018. Фактично ОСОБА_1 не мав можливості користувався послугами газопостачання з сімейних обставин, довготривалого часу перебування за іншим місцем проживання у зв`язку із доглядом своєї матері ОСОБА_2 , 1922 року народження, яка втратила право проживання за місцем проживання ОСОБА_1 і вимушена була повернутись до села. Також при народженні доньки позивача - ОСОБА_3 , 2006 року народження, позивач перебував за її місцем проживання. Надавачу послуги газопостачання позивач надавав Акти про факт не проживання його за місцем реєстрації на основі письмових свідчень сусідів. Після набуття статусу власника квартири від 10.07.2014 і отримання технічного паспорту на власність 03.09.2014, вказує ОСОБА_1 , він неодноразово звертався до надавача послуги встановити газовий лічильник в квартирі АДРЕСА_2 , так як в будинку проводилось встановлення приладів обліку, в тому числі, були встановлені прилади обліку по сусідству у квартирах АДРЕСА_3 .

12.02.2015 було укладено договір на отримання послуги газопостачання за показниками лічильника.

05.06.2020 встановлено лічильник газу, Договір відповідального зберігання майна №7209967148 від 05.06.2020 та Акт на припинення/відновлення газопостачання від 05.06.2020 ОСОБА_1 не підписував, всі підписи були сфальшовані відповідачем. Службова особа, яка провела перевірку запірної арматури (кран), яку було перемонтовано після лічильника газу, та встановила витік газу, відмовилась складати і підписувати Акт про несправність запірної арматури (крану), який був опломбований з 22.09.2014 і простояв до 05.06.2020.

На початку липня 2023 року надавач послуги звернувся надати допуск до лічильника газу для перевірки опломбування, 10.07.2023 надано доступ до газового лічильника і перевірено опломбування та складено відповідний Акт. Також повідомлено, що у ОСОБА_1 заборгованості не має, потрібно підійти в абонентський відділ підписати заяву-приєднання до умов договору розподілу природнього газу. 11.07.2023 було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природнього газу, але на прохання надати сам договір розподілу природнього газу службові працівники абонентського відділу відмовили. 12.07.2023 ОСОБА_1 подав відповідачу (2) заяву про відновлення газопостачання шляхом зняття опломбувань та просив скласти Акт на запірну арматуру, яка пропускає газ і встановлена після лічильника та провести її демонтаж. На подану заяву від 12.07.2023 надійшло два листи від 21.07.2023 № А-92/02- 17, в яких викладено, що відсутні дані про проведення перевірки вентиляційних каналів у житловому будинку по АДРЕСА_4 , і потрібно особисто ОСОБА_1 забезпечити обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання квартири шляхом укладення договору на технічне обслуговування з спеціалізованим підприємством, що має відповідні документи на право надання таких послуг та забезпечити перевірку і прочищення димових та вентиляційних каналів і один акт перевірки передати до АТ «Черкасигаз».

У будинку АДРЕСА_5 послуга газопостачання надається всім (170 квартир) споживачам без наявності Актів перевірок ДВК і укладених договорів на обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання, а з ОСОБА_1 вимагають провести вказані дії за всіх споживачів, що є грубим порушенням п. 3 частини 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стосовно запірної арматури (кран), яка має несправний технічний стан і за строками придатності має бути демонтована відповідачем (2), оскільки встановлено цей кран як для чергової маніпуляції. Газопостачання ОСОБА_1 припинено неправомірно, в подальшому, напрацьовуючи різного роду маніпуляції, щоб отримати вигоду без надання послуги газопостачання. Такими діями відповідач (2) заподіяв позивачеві значної моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях, позбавивши ОСОБА_1 права на нормальну життєдіяльність, оскільки позивач з жовтня 2014 року змушений харчуватись на субпродуктах без гарячої їди, дихати газом з крана, який пропускає.

Таким чином, розмір моральної шкоди складає щомісячну мінімальну заробітну плату за період із 01.10.2014 по 01.12.2023 - 6 700 грн. х 110 місяців = 737 000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2023 відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою в частині вимог до Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.02.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

20.02.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову від 17.02.2024 року.

У вказаній заяві позивач просить зобов`язати відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за рахунок коштів відповідача 2 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» провести впорядкування монтажних робіт до належного технічного стану по встановленню лічильника в квартирі АДРЕСА_1 і передати на користування споживачу ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.;

- стягнути з відповідача 2 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 737 000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 2899 грн. 48 коп., у випадку передачі коштів і майна з покладанням виконання рішення на відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»;

- стягнути з відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 52 грн. 52 коп. та моральну шкоду в розмірі 14 200 грн.

У обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що він має реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 з 1990 року, право власності на яку перейшло до нього 10.07. 2014 та проведено державну реєстрацією 22.02.2018. Фактично ОСОБА_1 не мав можливості користувався послугами газопостачання з сімейних обставин, оскільки довготривалий час перебував за іншим місцем проживання та доглядав за своєю матір`ю, 1922 року народження, яка втратила право проживання за місцем проживання позивача і вимушена була повернутись в село.

Також при народженні доньки ОСОБА_3 , 2006 року народження, позивач перебував за її місцем проживання. Надавачу послуги газопостачання позивач надавав Акти про факт його непроживання за місцем реєстрації на основі письмових свідчень сусідів. Квартира АДРЕСА_2 , як інші квартири, знаходилась у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагропромбуд», і дозвільні документи на приватизацію видавались всім мешканцям будинку, які були прописані, починаючи з 2000 року, однак, ОСОБА_1 постійно відмовляли при вирішенні права на приватизацію, такий спір вирішувався в судовому порядку.

05.06. 2020 було встановлено лічильник газу, Договір відповідального зберігання майна №7209967148 від 05.06.2020 та Акт на припинення/відновлення газопостачання від 05.06.2020 ОСОБА_1 не підписував, всі підписи були сфальшовані службовими особами відповідача 2.

Оскільки службова особа, яка провела перевірку запірної арматури (кран), яку було перемонтовано після лічильника газу, та встановила витік газу, відмовилась складати і підписувати Акт про несправність запірної арматури (крану), який був опломбований з 22.09.2014 і простояв до 05.06.2020, при цьому, заявила що ця квартира, якою є власник ОСОБА_1 не буде мати послуги газопостачання і продати її не можливо, хіба що віддати безкоштовно.

ОСОБА_1 жодного підпису не ставив при установці лічильника 05.06.2020, оскільки була відмова скласти акт про несправність запірної арматури, яка була опломбована 22.09.2014. Права ОСОБА_1 остались не вирішеними на послугу газопостачання для забезпечення життєдіяльності позивача.

На початку липня 2023 року надавач послуги - відповідач 2 звернувся надати допуск до лічильника газу для перевірки опломбування, 10.07.2023 було надано доступ до газового лічильника і перевірено опломбування та складено відповідний Акт. Також повідомлено, що у ОСОБА_1 заборгованості не має, потрібно підійти в абонентський відділ підписати заяву-приєднання до умов договору розподілу природнього газу.

11.07.2023 було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природнього газу, але на прохання надати сам договір розподілу природнього газу службові працівники абонентського відділу відмовили. 12.07.2023 ОСОБА_1 подав відповідачу (2) заяву про відновлення газопостачання шляхом зняття опломбувань та скласти Акт на запірну арматуру, яка пропускає газ, і встановлена після лічильника та провести її демонтаж.

На подану заяву від 12.07.2023 надійшло два листи від 21.07. 2023 № А-92/02- 17, в яких викладено, що відсутні дані про проведення перевірки вентиляційних каналів у житловому будинку по АДРЕСА_4 і потрібно особисто ОСОБА_1 забезпечити обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання квартири шляхом укладення договору на технічне обслуговування з спеціалізованим підприємством, що має відповідні документи на право надання таких послуг та забезпечити перевірку та прочищення димових та вентиляційних каналів і один акт перевірки передати до АТ «Черкасигаз».

Отже, в будинку надається послуга газопостачання всім споживачам без виконання вимог Кодексу ГРМ, а на ОСОБА_1 покладено обов`язки виконати вимоги Кодексу ГРМ.

У будинку АДРЕСА_5 послуга газопостачання надається всім (170 квартир) споживачам без наявності Актів перевірок ДВК і укладених договорів на обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання, і не один рік, в той час коли із ОСОБА_1 вимагають провести вказані дії за всіх споживачів, що є грубим порушенням п. 3 частини 1 ст. 21 закону України «Про захист прав споживачів». Димовентиляційні канали і газова плита в квартирі АДРЕСА_6 в належному технічному стані.

Стосовно запірної арматури (кран), яка має несправний технічний стан і за строками придатності має бути демонтована відповідачем (2), оскільки встановлено цей кран як для чергової маніпуляції. По факту - газопостачання ОСОБА_1 припинено неправомірно, в подальшому, напрацьовуючи різного роду маніпуляції, щоб отримати вигоду без надання послуги газопостачання.

Фактично відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» чинить психологічне насильство, що підтверджується умисним порушенням, передбаченим ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», тому відповідач заслуговує до стягнення моральної шкоди, розмір якої становить 10 000 грн.

Стосовно виставленої моральної шкоди до відповідача 2 - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЧЕРКАСИГАЗ» залишається незмінною.

При цьому, позивач вказує, що відповідач завдав матеріальної шкоди, яка визначається з наступного - Соціальні нормативи ( пільгова норма) користування послугами з газопостачання складають: 3,3 куб. метрів на одну особу на місяць за наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання. Ціна 7,96 грн за куб. м (з ПДВ); отже за один день сума становить 3,3х7,96=26.26 коп., за період 01.10. 2014 по 01.12. 2023 х 110 місяців = 2899 грн. 48 коп. Отже, матеріальна шкода становить 2899 грн. 48 коп., яка має бути стягнута на користь позивача.

Такими діями відповідач (2) заподіяв значної моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, позбавленні позивача права на нормальну життєдіяльність, оскільки з жовтня місяця 2014 року ОСОБА_1 змушений харчуватись на субпродуктах без гарячої їжі, дихати газом з крана, який пропускав.

Таким чином, розмір моральної шкоди складає щомісячну мінімальну заробітну плату за період з 01.10. 2014 по 01.12. 2023 - 6 700 грн. х 110 місяців = 737 000 грн.

Відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» також було направлено заяву-приєднання, заяву про відновлення газопостачання і скаргу 22.12.2023, жодного реагування не відбулось, лише надано формальну відповідь, яку отримано 17.02.2024.

А також 22.12.2023 Черкаська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» відмовила прийняти заяву-приєднання і заяву про відновлення газопостачання.

Таким чином, послуга не надається відповідачем 3 - ТОВ «Газорозподільні мережі України», а нарахування за послугу проводяться з 01.12.2023, такі дії вказують, що ОСОБА_1 є споживачем.

Оскільки послуга не надається безпідставно, ОСОБА_1 завдається матеріальна і моральна шкода, яка є такою Ціна 7,96 грн за куб. м (з ПДВ); отже за один день сума становить 3,3х7,96=26.26 коп., за період 01.12.2023 по 01.02.2024 х 2 місяці = 52 грн. 52 коп. Отже, матеріальна шкода становить 52 грн. 52 коп., яка має бути стягнута на користь позивача. Моральна шкода є такою за два місяці розмір мінімальної заробітної плати 7100 грн. х 2 = 14 200 грн.

По факту відповідач 2 - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЧЕРКАСИГАЗ» припинив свою діяльність, всі обов`язки надання послуги взяло на себе ТОВ «Газорозподільні мережі України», у складі якого виконує Черкаська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», але службові особи як особовий склад остались незмінними, а також принцип надання послуги, послугу не надавати, а прибутки отримувати, чинити насильство щоб отримати особисто прибутки.

Відповідачі своїми діями завдали як матеріальної, так і моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, недостатнім харчуванням та вживання субпродуктів, в результаті чого стан здоров`я ОСОБА_1 доведено до критичного стану, про що свідчать довідки з медичних закладів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Соснівського районногосуду м.Черкаси від18березня 2024рокуу прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову від 17.02.2024 року відмовлено.

Відмовляючи у прийнятті заяви про зміну предмету позову, суд вбачав, що позивачем змінено одночасно предмет позовних вимог та його підстави, оскільки заявлено нові позовні вимоги, наведені нові обґрунтування і обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, які не були заявлені у первісному позові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 19 березня 2024 року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необґрунтованою, постановленою із порушенням норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2024 року та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміни посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Надходження справи до суду апеляційної інстанції

19 березня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2024 року.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 березня 2024 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, провадження за якою було відкрито Верховним Судом у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду 03 червня 2024 року.

Постановою Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2024 року ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 березня 2024 року про повернення апеляційної скарги - скасовано. Матеріали цивільної справи №712/13378/23 передано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2024 року визначено головуючим суддею Карпенко О.В. та склад колегії суддів: Василенко Л.І., Гончар Н.І.

Ухвалою Черкаськогоапеляційногосуду від 07 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року розгляд справи призначено на 05 грудня 2024 року без виклику учасників справи в судове засідання.

У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Гончар Н.І. у відпустці 05 грудня 2024 року, розгляд справи відкладено на 26 грудня 2024 року.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи із наступного .

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду відповідає.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просив суд:

- зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» провести демонтаж запірної арматури (кран) в квартирі АДРЕСА_1 , який має технічний несправний стан;

- стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» заподіяну моральну шкоду в сумі 737 000,00 грн.;

- зобов`язати Черкаську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 шляхом зняття опломбування запірної арматури24.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не згодний самостійно забезпечити обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання квартири шляхом укладення договору на технічне обслуговування з спеціалізованим підприємством, що має відповідні документи на право надання таких послуг та забезпечити перевірку та прочищення димових та вентиляційних каналів і один акт перевірки передати до АТ «Черкасигаз»

Стверджує, що в будинку АДРЕСА_5 послуга газопостачання надається всім (170 квартир) споживачам без наявності Актів перевірок ДВК і укладених договорів на обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання, а з ОСОБА_1 вимагають провести вказані дії за всіх споживачів, що є грубим порушенням п. 3 частини 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»

20 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій просить:

- зобов`язати відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за рахунок коштів відповідача 2 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» провести впорядкування монтажних робіт до належного технічного стану по встановленню лічильника в квартирі АДРЕСА_1 і передати на користування споживачу ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.;

- стягнути з відповідача 2 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 737 000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 2899 грн. 48 коп., у випадку передачі коштів і майна з покладанням виконання рішення на відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»;

- стягнути з відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 52 грн. 52 коп. та моральну шкоду в розмірі 14 200 грн.

Позовні вимоги в заяві про зміну предмету позову обґрунтовані серед іншого тим, що в будинку надається послуга газопостачання всім споживачам без виконання вимог Кодексу ГРМ, а на ОСОБА_1 покладено обов`язки виконати вимоги Кодексу ГРМ.

У будинку АДРЕСА_5 послуга газопостачання надається всім (170 квартир) споживачам без наявності Актів перевірок ДВК і укладених договорів на обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання, і не один рік, в той час коли із ОСОБА_1 вимагають провести вказані дії за всіх споживачів, що є грубим порушенням п. 3 частини 1 ст. 21 закону України «Про захист прав споживачів». Димовентиляційні канали і газова плита в квартирі АДРЕСА_6 в належному технічному стані.

Враховуючи наведене, в заяві про зміну предмету позову скаржник вважає, що йому АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» спричинена не лише моральна шкода, яку він оцінює в 737 000 грн. а також і матеріальна шкода, яка становить 2899 грн. 48 коп.

Також вважає, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 52 грн. 52 коп. та моральної шкоди в розмірі 14 200 грн.. а ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» спричинено ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Крім того, в заяві про зміну предмету позову, ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за рахунок коштів відповідача 2 Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» провести впорядкування монтажних робіт до належного технічного стану по встановленню лічильника в квартирі АДРЕСА_1 і передати на користування споживачу ОСОБА_1 .

Згідно із частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).

Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді (частина перша статті 184 ЦПК України).

Позов це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) зазначено, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до місцевого суду із заявою про зміну предмету позову, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду. Разом із тим, заявляючи такі вимоги, він одночасно змінює і підстави позову, оскільки такі обгрунтовані іншими обставинами. Крім того, такі вимоги були відсутні в первісній позовній заяві, із якою ОСОБА_1 звернувся до суду.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц зроблено висновок про те, що «оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас, як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені безпосередньо в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути її заявникові. Водночас, позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що постановлена у справі ухвала є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не вбачає.

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2024 року про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Н.І. Гончар

Л.І. Василенко