Ухвала

від 20.12.2024 по справі 991/11684/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/11684/24

Провадження 1-р/991/67/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3, представника особи, що звернулась із заявою, - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали слідчого судді від 15.10.2024, постановленої у справі № 991/11684/24),

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24 (провадження № 1-кс/991/11745/24), постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві (повідомленні) ОСОБА_1 від 18.09.2024 про кримінальні правопорушення (далі - Заява).

У зазначеній Заяві ОСОБА_1 просить роз`яснити зазначену ухвалу в частині того, які саме відомості мають бути внесені в ЄРДР за його заявою від 18.09.2024: про усі чи лише якесь одне кримінальне правопорушення з-поміж тих, про які подано заяву, або ж лише про ті, до вчинення яких причетні особи, посади яких належать до категорії «А» та відносно яких слідчим суддею в мотивувальній частині було встановлено наявність достатніх відомостей про наявність ознак таких кримінальних правопорушень тощо.

Заява мотивована тим, що детектив ухвалою слідчого судді від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24 задоволено скаргу ОСОБА_1 та зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості, викладені у заяві (повідомленні) ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 18.09.2024. У заяві зазначалося про вчинення рядом осіб кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 382 КК України, зва якими повинні вноситися відомості до ЄРДР окремо. Однак, 21.10.2024 детективом НАБУ за вказаною заявою внесені відомості лише за ч. 3 ст. 206 КК України (кримінальне провадження № 52024000000000545). 15.11.2024 ОСОБА_1 направив директору НАБУ звернення щодо забезпечення належного виконання ухвали слідчого судді від 15.10.2024, відповідь на яке так і не була надана. Враховуючи, що у мотивувальній частині ухвали від 15.10.2024 встановлено що у відповідній заяві викладено відомості саме щодо кримінальних правопорушень (у множині), а у резолютивній частині ухвали зазначено про необхідність внести відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення (у однині), вказане викликало труднощі у розумінні постановленої ухвали та, на переконання ОСОБА_1 , до ЄРДР мають бути внесені відомості про усі зазначені в заяві кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні представник особи, що звернулась із Заявою, - адвокат ОСОБА_4 підтримала доводи поданої Заяви, просила задовольнити із викладених у ній підстав.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, до суду не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 380 КПК України, згідно яких участь учасників судового провадження при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення не є обов`язковою, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Заяви за відсутності таких учасників.

Дослідивши зміст Заяви, додані до неї матеріали та матеріали справи 991/11684/24, заслухавши пояснення представника, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24 (провадження № 1-кс/991/11745/24) задавлено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості, викладені у заяві (повідомленні) ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 18.09.2024.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_4, у порядку ст. 380 КПК України подано Заяву про роз`яснення вказаної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Виходячи зі змісту вказаної норми, роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.

Фактично, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що за заявою про роз`яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть такого роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.

Так зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24 (провадження № 1-кс/991/11745/24) вбачається, що під час розгляду відповідної скарги ОСОБА_1 , слідчим суддею встановлено, що у заяві (повідомленні) ОСОБА_1 про кримінальні правопорушення від 18.09.2024 заявником порушено питання щодо можливого вчинення рядом осіб кримінальних правопорушень, а також, коротко викладено обставини, що можуть свідчити про вчинення таких кримінальних правопорушень, а тому, відповідно до положень ст. 214 КПК України, відомості, викладені в даній заві (повідомленні) про кримінальні правопорушення, підлягають внесенню до ЄРДР.

Разом з тим, пунктами 4 та 5 частини 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Аналіз положень пункту 4 дає підстави зробити висновок, що короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та вносяться до реєстру, наводяться заявником.

Проте, аналіз змісту пункту 5 не дає підстав вважати, що до повноважень заявника належить вирішення питання про попередню правову кваліфікацію наведеного ним злочину.

Частиною 2 статті 60 КПК України встановлено, що заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Вказаною нормою не передбачено права заявника вирішувати питання про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відомості про яке вносяться прокурором або слідчим до ЄРДР.

Таким чином, питання про попередню правову кваліфікацію усіх обставин, зазначених заявником у заві (повідомленні) про злочин, які вносяться до ЄРДР, вирішується саме слідчим або прокурором, які вносять відповідні дані до реєстру. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення зроблена заявником у заяві, не має обов`язкового характеру для слідчого або прокурора.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.

Пунктами 1, 4, 5 частини 5 вказаної статті передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Зазначені положення закону передбачають оскарження невнесення відомостей про одне кримінальне правопорушення та внесення таких відомостей теж про одне кримінальне правопорушення про що заявнику надається один витяг. Якщо у заяві викладаються відомості про кілька кримінальних правопорушень, то завжди буде спір з приводу їх внесеної/не внесеної кількості.

Тому, саме дотримуючись зазначених вимог процесуального закону в резолютивній частині рішення зазначено формулювання відповідно до положень ст.214 КПК України: "Зобов`язати уповноважених.....внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені у заяві (повідомленні) ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 18.09.2024", тобто про одне кримінальне правопорушення, як це передбачене КПК.

Посилання заявника на "Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення", яким передбачено внесення відомостей про кілька правопорушень за однією заявою, не приймаються до уваги виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами. Пункти 1, 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України не відсилають до інших нормативних актів.

Таким чином, текст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.10.2024 у справі № 991/11684/24 (провадження № 1-кс/991/11745/24) за результатами розгляду скарги в порядку ч.1 ст.303 КПК України чітко викладений у доступній та зрозумілій формі, в ньому чітко та конкретно зазначені висновки суду по суті предмету судового розгляду, зроблені на підставі наявних у справі на час розгляду відповідної скарги матеріалів, з посиланням на мотиви прийняття рішення та норми діючого законодавства, а резолютивна частина ухвали відповідає положенням ст.214, ч.1 ст.303 КПК України.

За такого, ухвала є зрозумілою, будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, ухвала не містить.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення Заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 369-372, 380, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_2