Постанова

від 25.12.2024 по справі 304/2481/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2481/24 Провадження № 3/304/1507/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,

за ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

двадцять п`ятого вересня 2024 року о 16.00 год та 06 грудня 2024 року о 15.34 год ОСОБА_1 , будучи протягом року (за постановами Перечинського районного суду від 09 та 20 травня 2024 року) підданим адміністративному стягненню за адміністративні порушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство в сім`ї відносно свого батька ОСОБА_2 , висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою та погрожуючи фізичною розправою, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю потерпілого.

Крім цього 10 жовтня 2024 року о 05.30 год, 28 жовтня 2024 року о 01.21 год, 15 листопада 2024 року близько 23.40 год, 19 листопада 2024 року близько 22.20 год, 24 листопада 2024 року близько 02.20 год та 28 листопада 2024 року близько 23.10 год ОСОБА_1 , відносно якого постановою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 серпня 2024 року встановлено адміністративний нагляд, був відсутній за місцем проживання, при тому, що заборона виходу з квартири АДРЕСА_2 у період з 22.00 по 06.00 год застосована до нього вказаною постановою суду, чим порушив правила адміністративного нагляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні відносно батька домашнього насильства визнав повністю, однак з приводу порушення ним правил адміністративного нагляду вказав, що суддею Гевці В.М. відносно нього було встановлено заборонний припис, через що він не міг перебувати за місцем проживання, однак будь яких доказів цього ОСОБА_1 не надав.

Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Вина ОСОБА_1 стверджується також протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 245389 від 25 вересня 2024 року, ВАД № 248530 від 09 грудня 2024 року, ВАД № 247085 від 02 листопада 2024 року, а також ВАД № 248526, ВАД № 248527, ВАД № 248523 та ВАД № 248525 від 10 грудня 2024 року, даними інформаційно-пошукової системи «Армор» від 10 жовтня 2024 року та 15, 20, 24, 29 листопада 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 від 06 грудня 2024 року, в яких останній вказує, що був відсутній за місцем проживання, однак де перебував сказати не може, не пам`ятає, а також копією постанови судді Перечинського районного суду від 22 серпня 2024 року про встановлення відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду, та копіями постанов суду від 09 та 20 травня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 від 25 вересня 2024 року.

Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 187 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.

Так, виходячи зі змісту санкцій ч. 2 ст. 173-2 та ч. 1 ст. 187 КУпАП найбільш серйозним з правопорушень, вчинених ОСОБА_1 слід вважати адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як таке, за вчинення якого передбачено стягнення у виді адміністративного арешту.

У той же час Законом України № 3733-IX від 22 травня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набув чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі, до ст. 173-2 КУпАП, яку викладено у новій редакції, при цьому відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, наразі передбачена частиною третьою вказаної статті.

З матеріалів справи встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.173-2 КУпАП (у редакції чинній на момент вчинення адміністративних правопорушень), ОСОБА_1 вчинено 25 вересня та 06 грудня 2024 року, тобто, до набрання чинності Законом України № 3733-IX від 22 травня 2024 року.

Статтею 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Враховуючи те, що Законом України № 3733-IX від 22 травня 2024 року змінено кваліфікацію дій особи у разі вчинення нею домашнього насильства повторно протягом року (з ч. 2 на ч. 3 статті 173-2 КУпАП), при цьому відповідальність особи за вчинення такого адміністративного правопорушення залишилася незмінною, суд, керуючись вимогами ст. 8 КУпАП прийшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яка діяла на момент вчинення ним вказаних адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням обставин справи та особи ОСОБА_1 , який вину визнав частково, не вперше притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно свого батька, та окрім цього допускає систематичне порушення правил встановленого відносно нього адміністративного нагляду, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту у максимальних межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за якою кваліфіковано його дії, що у даному випадку є необхідною мірою стягнення для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень.

Суддя вважає, що такий вид адміністративного стягнення справить на ОСОБА_1 належний виховний вплив, а також буде сприяти його вихованню як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того вказаним вище законом внесено зміни до ст. 283 КУпАП, яку доповнено ч. 5, за якою постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. 1, 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках з батьком, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суддя вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 , в порядку ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» складає 605,60 грн.

Керуючись ст. 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 1 ст. 187 КУпАП і на підставі ч. 2 ст. 36 цього Кодексу накласти адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб.

Початок строку відбування адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення постанови до виконання.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку визначеному ст. 39-1 КУпАП до відділу охорони здоров`я, соціального захисту населення Перечинської міської ради Закарпатської області (ЄДРПОУ 42082997, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, 16) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», строком на 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.