Ухвала

від 23.12.2024 по справі 991/13538/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/13538/24

Провадження №11-сс/991/971/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 ,

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000050 від 29.01.2024,

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене під час обшуку 29.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбук ASUS ZenBook UX3402Z, мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, мобільний телефон Samsung Galaxy S23.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 364 КК України, за ознаками зловживання службовим становищем службовими особами АБ «Укргазбанк» з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Нексттрейд», ERU Europe GmbH (Австрія), словацькою компанією «NextTradeEurope s.r.o.» шляхом одержання цими підприємствами фактичних ризикових кредитів, забезпечених лише на 30 %, з подальшим використанням відповідних грошових коштів, отриманих під виглядом непокритих акредитивів на власний розсуд, їх привласненням та невиконанням своїх зобов`язань перед банком, що спричинило тяжкі наслідки для АБ «Укргазбанк».

29 листопада 2024 року детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого вилучено ноутбук ASUS ZenBook UX3402Z, доступ до якого обмежено паролем та який містить відомості про ТОВ «Нексттрейд»; мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, до якого ОСОБА_6 надав код доступу, за результатом огляду якого виявлено відомості про абонентів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; а також мобільний телефон Samsung Galaxy S23, який обладнаний паролем та містить листування щодо діяльності ТОВ «Еру Людям», ТОВ «Некст Трейд», спілкування в месенджерах з абонентами ОСОБА_11 , ОСОБА_10 .

Постановою детектива НАБУ від 29.11.2024 вилучені речі визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, а постановою від 30.11.2024 детективом призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, об`єктом якої є вилучені у ОСОБА_6 речі.

Можливу пов`язаність ОСОБА_6 з подіями, у зв`язку з якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурор обґрунтовує його перебуванням у період вчинення кримінального правопорушення на посаді керівника компанії, що входить до групи компаній ЕРУ, яка можливо пов`язана з ERU Europe GmbH (Австрія), ТОВ «Нексттрейд», службові особи яких можливо причетні до вчинення злочину. А тому існують достатні підстави вважати, що вилучені речі могли бути використані під час подій, які розслідуються в рамках кримінального провадження, задля обміну між причетними до вчинення злочину особами інформацією щодо обставин вчинення злочину.

А тому слідчий суддя, зважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна, а також на можливу наявність на електронних пристроях відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час Кримінального провадження, та відповідність такого майна критеріям речового доказу, існування ризиків щодо можливості втрати, знищення інформації та відомостей, що на них міститься, з урахуванням необхідності забезпечення проведення огляду Речей спеціалістом з метою подолання системи логічного захисту та проведення експертного дослідження, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність накладення арешту на вилучене у ОСОБА_6 майно.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Посилаючись на неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 в апеляційній скарзі із доповненнями до неї прохає ухвалу слідчого судді скасувати; постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

Одночасно адвокат прохає поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді як такий, що пропущений з поважних причин. Зазначає. що резолютивну частину оскаржуваної ухвали було постановлено 09.12.2024 за участю представника ОСОБА_6 , повний текст якої був отриманий лише 17.12.2024. Через необізнаність мотивів постановленого слідчим суддею рішення, адвокат був позбавлений у визначений КПК п`ятиденний строк для оскарження ухвали слідчого судді навести обґрунтовані доводи та мотиви апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник зазначає наступне.

Слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу із пропущенням встановленого ч. 6 ст. 173 КПК семидесяти двох годинного строку на розгляд клопотання про арешт майна.

Подальше зберігання вилученого мобільного телефону Samsung відбувається із порушенням Правил зберігання речових доказів, затверджених постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, оскільки телефон детективом не запаковувався, про що зазначено в протоколі обшуку від 29.11.2024. Таке порушення надало можливість стороннім особам доступу до нього , а отже підміні чи зміні його змісту.

ОСОБА_6 добровільно надав під час обшуку мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, повідомивши код доступу, що нівелює ризики, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК. В свою чергу у правоохоронного органу була реальна можливість зробити огляд мобільного телефону під час обшуку та віддати його на відповідальне зберігання ОСОБА_6 .

Слідчим суддею застосовано самий обтяжливий спосіб арешту майна, в той час як дозвіл на користування майном відповідав би цілям даного заходу забезпечення кримінального провадження та можливості здійснення ОСОБА_6 господарської діяльності.

3. Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні власник майна ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали, наполягали на її задоволенні, додатково повідомили, що мобільний телефон Iphone 13 Pro Max є особистим телефоном ОСОБА_6 , а ноутбук та мобільний телефон Samsung Galaxy S23 отримані ним для службового користування за місцем роботи, на підтвердження чого надали відповідні документи.

Прокурор САП у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги адвоката, вважав ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та вмотивованою.

4. Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження, адвокат посилався на неможливість формування правової позиції, необхідної для звернення із апеляційною скаргою, оскільки 09.12.2024 було оголошено лише резолютивну частину ухвали (а.п. 87), а повний текст отримано 17.12.2024, що, за його переконанням, є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи клопотання адвоката про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024, колегія суддів враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18), відповідно до якого у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. В той же час, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, причини пропуску строку на апеляційне оскарження за їх клопотанням можуть бути визнані поважними та бути підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 та поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.10.2024.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, які зводяться до порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання прокурора про арешт тимчасового вилученого майна, на безпідставність вилучення мобільного телефону, доступ до якого під час обшуку надав ОСОБА_6 , порушення Порядку зберігання речових доказів, а також застосування слідчим суддею найобтяжливішого виду арешту без можливості використання техніки її власником, що негативно впливає на здійснення господарської діяльності її власником, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Із матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування № 52024000000000050 від 29.01.2024 за ч. 2 ст. 364 КК України, за ознаками зловживання службовим становищем службовими особами АБ «Укргазбанк» з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Нексттрейд», ERU Europe GmbH (Австрія), словацькою компанією «NextTradeEurope s.r.o.» (т. 1 а.п. 6).

За версією сторони обвинувачення, пов`язаність ОСОБА_6 із подіями, у зв`язку із якими здійснюється досудове розслідування, є перебування його на посаді керівника ТОВ «Еру людям», що входить до крупи компаній EРУ (Енергетичні ресурси України, які можливо пов`язані із ТОВ «Нексттрейд», ERU Europe GmbH.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2024 детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення, в тому числі, ноутбуків та мобільних терміналів зв?язку, які містять інформацію щодо одержання неправомірної вигоди ТОВ «Нексттрейд» (ЄДРПОУ 40289067), ERU Europe GmbH (Австрія), словацькою компанією «NextTradeEurope s.r..» під виглядом надання/видачі/випуску банківських гарантій та акредитивів «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) для ТОВ «Нексттрейд» (ЄДРПОУ 40289067) (т. 1 а.п. 202-209).

29.11.2024 за місцем мешкання ОСОБА_6 проведено обшук (т. 1 а.п. 210-212). Відповідно протоколу обшуку детективами було вилучено ноутбук ASUS ZenBook UX3402Z, доступ до якого обмежено паролем та який ОСОБА_6 відмовився повідомити. Зі слів ОСОБА_6 , на ноутбуці наявні відомості про ТОВ «Нексттрейд», оскільки ноутбук використовується ним у зв`язку із роботою. Також детективи відшукали мобільний телефон Iphone 13 Pro Max, до якого ОСОБА_6 надав код доступу та за результатом огляду якого на ньому виявлено відомості про абонентів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 ; а також мобільний телефон Samsung Galaxy S23, який обладнаний паролем та містить електронне листування щодо діяльності ТОВ «Еру Людям», спілкування в месенджерах з абонентами «ОСОБА_11 », « ОСОБА_10 » щодо фінансових операцій з переказу коштів між групою підприємств, а також спілкування з іншими абонентами щодо позики газу 720 тис куб м ТОВ «Некстрейд» та ТОВ «Електрія ЮА», пароль доступу до якого ОСОБА_6 відмовився повідомляти. А тому детективом прийнято рішення про вилучення ноутбуку та двох телефонів задля подолання системи логічного захисту та їх подальшого огляду.

Постановою детектива НАБУ від 29.11.2024 вилучені речі визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, а постановою від 30.11.2024 детективом призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, об`єктом якої є вилучена у ОСОБА_6 техніка, проведення якої доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС України (т. 1 а.п. 213-214, т. 2 а.п. 69-73).

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).

Оскільки органом досудового розслідування перевіряється причетність ОСОБА_6 , який є керівником ТОВ «ЕРУ людям», що входить до крупи компаній ЕРУ, щодо ймовірного зловживання службовими особами АБ «Укргазбанк» (94.9409% в якому складає частка Держави) з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Нексттрейд», ERU Europe GmbH (Австрія), словацькою компанією «NextTradeEurope s.r.o.» шляхом одержання цими підприємствами фактичних ризикових кредитів, забезпечених лише на 30 %, з подальшим використанням відповідних грошових коштів, отриманих під виглядом непокритих акредитивів на власний розсуд, їх привласненням та невиконанням своїх зобов`язань перед банком, що спричинило тяжкі наслідки для АБ «Укргазбанк», а при огляді вилучених під час обушку житла ОСОБА_6 мобільних телефонів та ноутбука, захищених паролями, були виявлені контакти, електронне листування та спілкування у месенджерах, яке з достатньою ймовірністю може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

А тому колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про відповідність на даному етапі досудового розслідування вилучених мобільних телефонів та ноутбука ознакам речового доказу та доцільність призначення у даному кримінальному провадженні судової комп`ютерно-технічної експертизи з метою подолання системи логічного захисту та ймовірного виявлення тієї інформації, яка може мати значення на підтвердження версії слідства або її спростування. При чому сам по собі факт призначення детективом експертизи не є вирішальним для арешту вилученого майна, але колегія суддів в даному випадку враховує те, що проведення дослідження було призначено державній експертній установі наступного ж дня після вилучення майна, тобто без невиправданої затримки (т. 2 а.п. 68, 69-73). Відтак таке обмеження у реалізації ОСОБА_6 права власності на майно, в тому числі, шляхом заборони користування, відповідає завданням кримінального провадження та є цілком обґрунтованим на даному етапі кримінального провадження.

Захисник стверджує про порушення детективом Правил зберігання речових доказів, затверджених постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, оскільки після обшуку телефон детективом не запаковувався, що могло привести до доступу до нього сторонніх осіб.

Дослідивши такі доводи, колегія суддів зауважує, що мобільний телефон Samsung Galaxy S23 був захищений паролем, який ОСОБА_6 відмовився повідомити. Через технічні параметри вказаного телефону, які унеможливлюють вимкнення автоблокування екрану на ньому, телефон детективом не упаковувався, про що зазначено безпосередньо в протоколі обшуку від 29.11.2024. Колегія суддів враховує, що головною умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою Наказом Генерального прокурора України, МВС України, ДПА України, СБУ, Верховним Судом України, ДСА України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125, яка є спеціальною та встановлює єдині правила вилучення речових доказів, визначено, що упакування вилучених предметів, цінностей і документи відбувається у випадках, необхідних для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів) (п. 9 Інструкції). Оскільки в конкретному випадку пакування мобільного телефона призвело б до автоблокування екрану, детективом таке пакування не здійснювалось. В той же час, відповідальність за забезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, чи пошкодження, є підставою для притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки.

Колегія суддів звертає увагу, що дотримання вимог щодо пакування вилученого майна не відноситься до критеріїв, визначених законодавцем у ст.173 КПК, які ураховуються слідчим суддею під час вирішення клопотання про арешт майна, зокрема з метою забезпечення речових доказів.

В той же час, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що сторонніми особами було здійснено втручання до зазначеного мобільного телефону та що призвело до підміни або зміни його вмісту, власник майна не позбавлений можливості ініціювати питання як про притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за збереження таких доказів, так і про недостовірність доказу, отриманого в результаті втручання у інформацію, що міститься на відповідному носії.

На даному етапі досудового розслідування посилання захисника на ймовірність втручання у вміст інформації, що міститься на вилученому телефоні, є припущенням, а відтак сприймається судом критично.

Щодо порушення слідчим суддею 72-годинного строку для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, на що звертає увагу апелянт, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.173 КПК, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Натомість закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку.

Таким чином, закінчення встановленого 72-годинного строку на розгляд клопотання слідчим суддею не звільняє слідчого суддю від виконання процесуального обов`язку розглянути відповідне клопотання про арешт тимчасового вилученого майна у межах здійснення ним функцій судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Крім того, розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна поза межами строку, визначеному ч.6 ст.173 КПК не віднесено до тих обставин, що обумовлюють постановлення слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.

Більше того, вказівка у ч.6 ст.173 КПК на необхідність повернення майна володільцю, у разі нездійснення розгляду клопотання у визначений законом строк, адресована не слідчому судді, а відповідній особі, яка таке майно утримує. Чинним КПК не передбачена можливість постановлення слідчим суддею рішення про повернення вилученого майна, в той час, як утримання органом досудового розслідування тимчасового вилученого майна за відсутності відповідної правової підстави може бути предметом оскарження бездіяльності в порядку, визначеному ч. 1 ст. 303 КПК.

Посилання адвоката на те, що ОСОБА_15 готовий співпрацювати зі слідством та надати усю необхідну інформацію не спростовує той факт, що процесуальна поведінка ОСОБА_15 саме під час проведення обшуку, яка полягала у відмові надати детективам паролі від телефону та ноутбука, слугувала підставою для їх вилучення. А тому зміна поведінки власника майна вже після вилучення майна, з урахуванням факту призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, не може наразі бути підставою для відмови в накладенні арешту на майно з метою забезпечення речових доказів.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині також відхиляються колегією суддів.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду повно та всебічно встановлено наявність підстав для арешту ноутбуку UX3402Z, мобільних телефонів Iphone 13 Pro Max та Samsung Galaxy S23, що були вилучені під час обшуку у ОСОБА_6 за місцем його проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Обґрунтованих доводів, які б свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024, в апеляційній скарзі адвокатом ОСОБА_8 не наведено.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали - задовольнити.

Поновити адвокату ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4