Справа № 309/4773/24
Провадження № 2/309/1270/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2024 року м. Хуст
24 грудня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.
з участю секретаря судового засідання Драб Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Хустської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Хустської міської ради, в якому просить визнати за ним право власності на майно колишнього колгоспного двору, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з належними до нього господарським будівлями та спорудами, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 21.04.2022 року. За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 27.10.2020 року керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету Стеблівської сільської ради Хустського району, згідно якого заповіла все своє майно, що належатиме їй на день смерті, ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно. До складу спадщини у відповідності до ст. 1218 Цивільного кодексу України ввійшли всі права та обов`язки, що належали бабусі позивача на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
При зверненні до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Гелеван С.І., 08.10.2024 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, нотаріус роз`яснив, що прийняти у спадщину будинок, розташований на вказаній земельній ділянці неможливо, оскільки свідоцтво на право власності колгоспного двору не є свідоцтвом про право власності на майно, оскільки житловий будинок зареєстровано як власність колгоспного двору, головою якого є спадкодавець. Свідоцтво на право власності на жилий будинок колгоспного двору мало бути переоформлене на фізичних осіб - членів колгоспного двору, так як колгоспні двори припинили своє існування у зв`язку із прийняттям Закону Української РСР «Про власність» від 7 лютого 1991 року.
Отже, у зв`язку з відсутністю актуалізованого правовстановлюючого документа на нерухоме майно процесуально оформити прийняття спадщини, що підлягає державній реєстрації, у нотаріальному порядку не передбачено законом.
Оскільки спадкодавець був членом колгоспу, виконкомом Хустської районної ради народних депутатів було видано свідоцтво на право власності колгоспного двору на житловий будинок, яким посвідчено, що в цілому житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 . Будинок зареєстровано в Хустському ДПТІ на праві власності за колгоспним двором та записаний в реєстрову книгу №3, реєстровий №392 від 22.03.1989 року.
У зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 було зареєстровано у встановленому порядку відповідно до діючого на той час законодавства за колгоспним двором, головою якого на момент припинення існування колгоспних дворів була бабуся позивача, відтак на підставі закону вона була власником цього будинку.
У зв`язку з відсутністю належного правовстановлюючого документу на нерухоме майно, оформити прийняття спадщини, що підлягає державній реєстрації, у нотаріальному порядку не передбачено законом, тому позивач звернувся до суду з даним позовом і просить ухвалити рішення про визнання за ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за померлою бабусею ОСОБА_3 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. До суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник відповідача Хустської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з`явився. До суду подано заяву представником за довіреністю А. Калин про розгляд справи у відсутності представника Хустської міської ради, не заперечує щодо задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки під час розгляду справи відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Питання повернення судового збору позивачка у позові не ставить.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 142, 206, 247, 258-268 ЦПК України, ст. 328, 392, 1216, 1217, 1265 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М. М.
Суд | Хустський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124074956 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Хустський районний суд Закарпатської області
Довжанин М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні